ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 640/8087/21
адміністративне провадження № К/9901/24246/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 640/8087/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,
провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.2021, постановлену у складі головуючої судді Шевченко Н.М., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021, ухвалену у складі колегії суддів: головуючої судді Файдюка В.В., суддів Земляної Г.В., Мєзєнцева Є.І.,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 23.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.01.2021 щодо невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2020 у справі № 640/16912/19 у частині виплати позивачу пенсії за період із 01.01.2018 року по 31.12.2020 у сумі 123 774,84 грн; зобов`язати відповідача виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2020 у справі № 640/16912/19 щодо виплати 123 774,84 грн.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на відсутність у відповідача повноважень щодо виконання рішення суду, якє набрало законної сили, з урахуванням наявних бюджетних призначень, зокрема здійснювати виплату за окремою бюджетною програмою.
2. Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 26.03.2021, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021, відмовив у відкритті провадження у справі.
3. 03.07.2021 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, а також наявність передбачених абзацом 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставин, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. Верховний Суд ухвалою від 14.07.2021 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Суди встановили, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2020 у справі № 640/16912/19 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 90 відсотків до 70 відсотків сум грошового забезпечення; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 відсотків сум грошового забезпечення без застосування обмежень максимального розміру пенсії та обмежень виплати суми підвищення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Листом від 13.01.2021 № 580-31966/Т-02/8-2600/21 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що різниця пенсії на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2020 № 640/16912/19 за період із 01.01.2018 по 31.12.2020 у сумі 123 774,84 грн буде виплачуватись за окремою бюджетною програмою на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що підставою звернення до суду з цим позовом є незгода позивача з діями відповідача, вчиненими на виконання судового рішення у справі № 640/16912/19, однак належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах є звернення до суду із заявою про визнання неправомірними дій відповідача в рамках процедури судового контролю.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. У касаційній скарзі позивач посилається, зокрема, на помилкове тлумачення судами попередніх інстанцій положень статті 383 КАС України.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить із наступного.
9. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
10. За правилами частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
11. Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що її дія спрямована на забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання чи неналежне виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з виконанням чи невиконанням судового рішення в цій справі.
12. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
13. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення належним чином.
14. Суди попередніх інстанцій, встановивши, що позивач пов`язує порушення своїх прав саме з невиконанням відповідачем рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2020 у справі № 640/16912/19 у частині виплати йому пенсії за період із 01.01.2018 року по 31.12.2020 у сумі 123 774,84 грн, дійшли правильного висновку про те, що вимоги про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке прийняте на виконання цього судового рішення, не підлягають розгляду в окремому судовому провадженні.
15. Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
16. Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення у цій справі відповідають, а доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.
17. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
18. За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд