ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 549/163/20
провадження № 51-3448 км 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Булейко О.Л., Іваненка І.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Письменної Н.Д.,
прокурора Піх Ю.Г.,
захисника Левицького О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисників засудженої ОСОБА_1 - адвокатів Левицького Олега Володимировича та Сидоренка Юрія Володимировича на вирок Чорнухинського районного суду Полтавської області від 04 грудня 2020 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Чорнухи Полтавської області, жительки АДРЕСА_1 ), раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Чорнухинського районного суду Полтавської області від 04 грудня
2020 року ОСОБА_1 визнана винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 125 КК, та призначено їй покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.
Згідно з вироком, 08 квітня 2020 року близько 17 год 30 хв ОСОБА_1, перебуваючи на земельній ділянці у с. Богодарівка Чорнухинського району Полтавської області (вул. Л. Українки, 22), під час сварки з потерпілою ОСОБА_2, на ґрунті неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно завдала
ОСОБА_2 одного удару лопатою в ділянку голови, внаслідок чого потерпіла впала на землю. В результаті таких дій потерпілій було заподіяно тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості належать до легких, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 13 квітня 2021 року вирок Чорнухинського районного суду Полтавської області від 04 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишив без змін.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Левицький О.В. просить скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Так, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону захисник убачає у тому, що суд апеляційної інстанції:
- не розглянув жодного аргументу сторони захисту;
- не встановив, що винуватість ОСОБА_1 доведена поза розумним сумнівом;
- не перевірив доказів сторони обвинувачення на достовірність;
- не виклав мотивів відмови у задоволенні клопотань про призначення повторної судово-медичної експертизи та витребування з ГУ НП в Полтавській області інформації щодо телефонного повідомлення заявника Пономаренка В. в інтересах ОСОБА_2 про вчинення стосовно неї правопорушення.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Сидоренко Ю.В. просить скасувати вирок Чорнухинського районного суду Полтавської області від 04 грудня 2020 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року і закрити кримінальне провадження щодо його підзахисної. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, на думку захисника полягають у тому, що суди безпідставно визнали допустимими доказами показання потерпілої та свідка ОСОБА_3, висновок судово-медичної експертизи від 16 квітня 2020 року № 66. Показання зазначених осіб, надані суду під час судового засідання 04 червня 2020 року, теж є неналежними доказами, адже є суперечливими.
Стверджує, що місцевий суд у вироку змінив показання ОСОБА_1, які вона давала в судовому засіданні 04 вересня 2020 року. А показання свідка ОСОБА_4 - дочки засудженої безпідставно не взято до уваги.
Вказує на те, що апеляційний суд залишив нерозглянутим клопотання ОСОБА_1 про дослідження доказів.
Позиції учасників судового провадження
Захисник у судовому засіданні просив задовольнити касаційні скарги з підстав, зазначених у них.
Прокурор у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційних скарг, вважала їх необґрунтованими.
Від засудженої ОСОБА_1 надійшла заява, в якій вона просить проводити розгляд касаційних скарг захисників за її відсутністю.
Від захисника Сидоренка Ю.В. надійшло клопотання, в якому він просить проводити касаційний розгляд без його участі та задовольнити його касаційну скаргу в повному обсязі.
Учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час
і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від інших учасників не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Оцінюючи доводи сторони захисту, зазначені в касаційних скаргах, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Так, у касаційній скарзі захисник Сидоренко Ю.В. наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції не дослідив доказів, незважаючи на наявність в апеляційній скарзі клопотання про їх дослідження.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що в апеляційній скарзі на вирок Чорнухинського районного суду Полтавської області від 04 грудня 2020 року (т. 1, а. п. 209-213) ОСОБА_1 просила суд під час апеляційного розгляду дослідити такі докази: показання потерпілої, свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4, пояснення експерта ОСОБА_5, відеозаписи слідчих експериментів та всі письмові докази.
Суд апеляційної інстанції, порушуючи вимоги кримінального процесуального закону, залишив поза увагою клопотання засудженої про повторне дослідження доказів і обставин, установлених у ході кримінального провадження, а також належним чином не перевірив доводів, викладених в апеляційній скарзі засудженої.
Як убачається із журналу та аудіозапису судового засідання від 13 квітня 2021 року, вказане клопотання засудженої ОСОБА_1, про яке вона заявляла в апеляційній скарзі, взагалі не було предметом обговорення колегією суддів.
Не містить підтвердження розгляду вказаного клопотання і зміст ухвали апеляційного суду.
Той факт, що засуджена не заявляла його усно в судовому засіданні апеляційного суду, не свідчить про згоду сторони захисту із вироком місцевого суду, зокрема зі встановленими цим судом фактичними обставинами кримінального провадження, та не позбавляє апеляційний суд обов`язку розглянути клопотання, подане в порядку частини 3 статті 404 КПК.
Таким чином, суд апеляційної інстанції порушив вимоги статті 404 КПК під час розгляду апеляційної скарги засудженої, що призвело до передчасних висновків про законність вироку місцевого суду та невідповідності ухвали апеляційного суду вимогам статті 419 КПК.
Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених статтею 404 КПК.
Крім того, апеляційний суд 13 квітня 2021 року з виходом до нарадчої кімнати відмовив у задоволенні клопотання захисника Левицького О.В. про призначення повторної судово-медичної експертизи, що встановлено колегією суддів за результатами касаційної перевірки. Однак у матеріалах кримінального провадження відсутня ухвала апеляційного суду про відмову в задоволенні вказаного клопотання, що є порушенням статті 371 КПК, відповідно до якої ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд. Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах. Лише ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання в журнал судового засідання. Вказане позбавляє колегію суддів можливості встановити мотиви відмови апеляційним судом у задоволенні клопотання сторони захисту.
Ретельно не перевіривши доводів апеляційних скарг, апеляційний суд не зазначив підстав визнання апеляційних скарг необґрунтованими, що не відповідає приписам статті 419 КПК. Зокрема, розглядаючи довід апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_3 проведений з процесуальними порушеннями, оскільки відбувався не на місці події, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на вказаний довід, а лише зазначив, що згідно з протоколами слідчих експериментів за участю потерпілої та свідка ОСОБА_3 потерпілій було роз`яснено її права і обов`язки, попереджено її про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. Свідку ОСОБА_3 також роз`яснено його права та обов`язки, попереджено про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань, дачу завідомо неправдивих показань.
На переконання колегії суддів, таке обґрунтування висновку суду апеляційної інстанції не ґрунтується на вимогах закону. Вказане свідчить про неналежний розгляд судом апеляційної інстанції доводів апеляційних скарг у цьому провадженні.
Довід сторони захисту про те, що місцевий суд у вироку виклав показання
ОСОБА_1 інакше, ніж вона давала в судовому засіданні 04 вересня 2020 року взагалі залишився нерозглянутим.
Виходячи з передбачених статтею 2 КПК завдань кримінального провадження, апеляційний суд, виконуючи обов`язок щодо ретельної перевірки аргументів апелянта, повинен використати всі процесуальні можливості, зокрема, провести судове слідство в необхідному обсязі згідно з правилами статті 404 КПК.
Недотримання цих положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволення, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Під час апеляційного перегляду слід повно та всебічно перевірити доводи апеляційних скарг і залежно від встановленого постановити рішення, яке буде відповідати вимогам закону.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд