Постанова
Іменем України
30 листопада 2021 року
місто Київ
справа № 448/740/18
провадження № 61-1761св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - перший заступник керівника Городецької місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - Державна екологічна інспекція у Львівській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
Перший заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Судововишнянської міської ради Мостиського району Львівської області (далі - Судововишнянська міськрада) у червні 2018 року звернувся до суду з позовом про зобов`язання ОСОБА_1 привести земельну ділянку водного фонду та водний об`єкт (струмок) на вул. Довге у с. Бортятин Мостиського району Львівської області у попередній стан, придатний для використання відповідно до її цільового призначення шляхом завезення ґрунту на лівий берег струмка та відновлення його русла, шириною 3 м.
Прокурор на обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 30 травня 2017 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Собіль С. Л. складено протокол про адміністративне правопорушення та в подальшому винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за статтями 53, 60 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено штраф у сумі 170, 00 грн.
Також 30 травня 2017 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Собіль С. Л. складено припис № 152-02 щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, адресований ОСОБА_1, у частині невиконання нею природоохоронного режиму використання земель та із зобов`язанням привести ділянку у стан, придатний для її використання згідно з цільовим призначенням з терміном виконання до 14 червня 2017 року.
Позивач зазначав, що згідно з інформацією Мостиського управління водного господарства від 26 квітня 2018 року № 119 до моменту розширення струмка ОСОБА_1 ширина його становила 3 м, для влаштування ставка довжиною 30, 00 м було розширено лівий берег шириною 6 м орієнтованою площею 0, 0013 га.
Стверджував, що станом на вересень 2017 року порушення не було усунуто, на листи міської ради порушниця не реагує. Вважав, що ОСОБА_1 повинна усунути порушення вимог природоохоронного законодавства, роботи з приведення струмка у попередній стан повинна провести самостійно шляхом завезення ґрунту на лівий берег струмка.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач позов не визнала, вважала його необґрунтованим, таким, у задоволенні якого потрібно відмовити.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 07 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову про зобов`язання вчинити дії щодо приведення земельної ділянки у придатний для використання стан згідно з цільовим призначенням, суд першої інстанції виходив з того, що суду не надано належних та допустимих доказів для підтвердження тих обставин, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, зокрема щодо зведення саме відповідачем ОСОБА_1 дамби - гідротехнічної споруди на струмку у АДРЕСА_1 .
Постановою Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 привести земельну ділянку водного фонду та водний об`єкт (струмок) на АДРЕСА_1 у попередній стан, придатний для використання відповідно до її цільового призначення, шляхом завезення ґрунту на лівий берег струмка та відновлення його русла, шириною 3 м.
Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи нове рішення, керувався тим, що ОСОБА_1 у порушення вимог статей 58,60 Земельного кодексу України та статей 86, 87 Водного кодексу України у АДРЕСА_1 у результаті розширення існуючого струмка, який є водним об`єктом, здійснила будівництво ставка, орієнтовною площею 0, 0030 кв. м. Згідно з листом Судововишнянської міськради від 30 травня 2017 року № 02-18/628, скерованим на адресу Державної екологічної інспекції у Львівській області, струмок, який тече через господарство ОСОБА_1, є водним об`єктом, а земельна ділянка належить до земель водного фонду. Проаналізувавши докази у сукупності, апеляційний суд зробив висновок, що ОСОБА_1 самовільно, без отримання рішення органу місцевого самоврядування та без розроблення проектної документації, в прибережній захисній смузі струмка здійснила його розширення, здійснила будівництво ставка, орієнтовною площею 0, 0030 га, у с. Бортятин на вул. Довге.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 27 січня 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року, рішення Мостиського районного суду Львівської області від 07 серпня 2019 року залишити в силі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявником як підстави касаційного оскарження наведеного судового рішення визначено, що:
- суд апеляційної інстанції безпідставно зробив висновок, що сплата штрафу свідчить про порушення та визнання вини, зазначене суперечить висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі № 757/2757/16-а (провадження № К/9901/6713/18);
- рішення суду апеляційної інстанції стосується прав, свобод, інтересів особи, яка не була залучена до участі у справі, а саме ОСОБА_2, який є власником земельної ділянки на АДРЕСА_2 ;
- суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, не надавши належної оцінки листу Мостиського управління водного господарства від 26 квітня 2018 року, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про те, що попередньо ширина струмка становила 3 м.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2021 року у справі відкрито касаційне провадження.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені
пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваної постанови апеляційного суду визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням виконавчого комітету Довгомостиської сільської ради народних депутатів Мостиського району Львівської області від 25 березня 1991 року № 47 відповідачу ОСОБА_1 надано земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку у с. Бортятин /Довге/ біля господарства ОСОБА_3 .
Рішенням Довгомостиської сільської ради народних депутатів Мостиського району Львівської області від 14 липня 1992 року № 45 надано ОСОБА_2 земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку у с. Бортятин /хутір Довге/ біля господарства ОСОБА_4 .
Зазначену земельну ділянку відведено в натурі забудовнику ОСОБА_2 згідно з актом виносу в натуру плану земельної ділянки та схеми виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки будівель.
Надалі, 01 серпня 1997 року районним архітектором Мостиського району затверджено проект забудови земельної ділянки, забудовником якої є ОСОБА_2 .
Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 12 лютого 2010 року власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 .
Відповідно до акта держконтролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства від 30 травня 2017 року № 286/02/530, проведеного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Собілем С. Л., відповідачка ОСОБА_1, у порушення вимог статей 58, 60 ЗК України та статей 86, 87 ВК України, у АДРЕСА_1 в результаті розширення існуючого струмка, який є водним об`єктом, здійснила будівництво ставка, орієнтовною площею 0, 0030 кв. м.
30 травня 2017 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Собіль С. Л. складено припис № 152-02 щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, адресований ОСОБА_1, у частині невиконання нею природоохоронного режиму використання земель та із зобов`язанням її привести ділянку у стан, придатний для її використання згідно з цільовим призначенням, терміном виконання до 14 червня 2017 року.
Постановою державної екологічної інспекції у Львівській області від 06 червня 2017 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за статтями 53, 60 КУпАП України та накладено штраф у сумі 170, 00 грн.
Відповідно до листа Судововишнянської міськради від 30 травня 2017 року № 02-18/628, скерованого на адресу Державної екологічної інспекції у Львівській області, струмок, який тече через господарство ОСОБА_1, є водним об`єктом, а земельна ділянка належить до земель водного фонду.
22 червня 2017 року під час проведення повторної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області Собіль С. Л. встановлено, що припис від 30 травня 2017 року № 152-02 ОСОБА_1 не виконала, ділянку не привела у стан відповідно до її цільового використання.
За таких обставин стосовно ОСОБА_1 складено протокол від 22 червня 2017 року №009854 про адміністративне правопорушення за статтею 188-5 КУпАП та постановою від 26 червня 2017 року № 392-04 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 153, 00 грн, а також видано повторний припис від 22 червня 2017 року № 193-02 з терміном виконання до 22 червня 2017 року. Матеріали скеровані ОСОБА_1 листом від 30 червня 2017 року № 02-3023.
ОСОБА_1 постанови про накладення на неї стягнень не оскаржувала, штрафи сплатила у добровільному порядку.
Станом на вересень 2017 року порушення не було усунуто, а тому матеріали перевірки були скеровані з Держекоінспекції до Судововишнянської міськради для вжиття заходів самоврядного контролю.
Згідно з інформацією Судововишнянської міськради від 08 грудня 2017 №1578/02-18 та від 19 грудня 2017 року № 1625/02-18, наданою на запит місцевої прокуратури, порушення вимог природоохоронного законодавства ОСОБА_1 не усунуто, на листи міської ради порушниця не реагує.
Відповідно до листа Мостиського управління водного господарства від 26 квітня 2018 року № 119 в результаті виїзду до с. Бортятин із залученням землевпорядників Судововишнянської міськради проведено обстеження водного об`єкта (струмка), у результаті чого встановлено таке. До моменту розширення струмка ОСОБА_1 його ширина становила 3 м. Для влаштування ставка довжиною 30, 00 м відповідачем розширено лівий берег шириною 6 м, орієнтованою площею 0, 0013 га.