Постанова
Іменем України
29 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 754/2961/17
провадження № 61-3489св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
особа, яка подала скаргу, - ОСОБА_1,
особа, дії якої оскаржуються, -Приватний виконавець виконавчого округу
м. Києва Мілоцький Олег Леонідович,
заінтересовані особи: Акціонерне товариство "УкрСиббанк", Державне підприємство "Сетам", Товариство з обмеженою відповідальністю "Експертна служба України", ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу
м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича, подану адвокатом Гуримським Олегом Віталійовичем, на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 03 серпня 2020 року у складі судді Зотько Т. А. та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., Борисової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду
зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва
Мілоцького О. Л. (далі - приватний виконавець) щодо проведення оцінки квартири.
Скаргу обґрунтовувала тим, що у провадженні приватного виконавця перебуває виконавче провадження № 57790895 з примусового виконання виконавчого листа № 754/2961/17, виданого 23 липня 2018 року Деснянським районним судом м. Києва (далі - ВП № 57790895), про стягнення з ОСОБА_1
на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСибБанк" (далі -
ПАТ "УкрСибБанк") заборгованості за кредитним договором у розмірі
916 435,37 грн.
У межах процедури виконавчого провадження суб`єкт оціночної діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю "Експертна служба України" (далі - ТОВ "Експертна служба України") провело оцінку майна і визначило вартість квартири АДРЕСА_1 (далі - квартира, спірна квартира), станом на 13 вересня 2019 року у розмірі 842 112,00 грн.
Водночас згідно з висновком про незалежну оцінку майна, проведену
на її замовлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Верітас Епрайзер" (далі - ТОВ "Верітас Епрайзер"), станом на 06 листопада 2019 року ринкова вартість вказаної квартири складає 1 248 695,00 грн.
Посилаючись на те, що в результаті проведення оцінки для електронного аукціону СЕТАМ вартість майна свідомо занижена експертизою, проведеною
на замовлення виконавця, оскільки оцінювач обрав недопустимі аналоги,
не провів візуальний огляд предмета оцінки та фотофіксацію результатів огляду та безпідставно застосував понижуючий коефіцієнт 15 %, ОСОБА_1 просила:
1) визнати незаконними дії приватного виконавця щодо визначення вартості спірної квартири у виконавчому провадженні із залученням суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ "Експертна служба України";
2) визнати недійсною оцінку належної ОСОБА_1 квартири, проведену суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Експерта служба України"
і визначену у звіті про оцінку нерухомого майна станом на 13 вересня 2019 року
у межах процедури виконавчого провадження;
3) визнати незаконними дії приватного виконавця щодо передачі на реалізацію вказаної квартири із зазначенням вартості у розмірі 842 112,00 грн на підставі звіту про оцінку нерухомого майна від 13 вересня 2019 року, проведеного
ТОВ "Експерта служба України".
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 03 серпня 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 січня
2021 року, скаргу задоволено частково.
Визнано недійсною оцінку майна, визначену у звіті про оцінку нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 - квартири
АДРЕСА_1, вартістю 842 112,00 грн, проведену суб`єктом оціночної діяльності
ТОВ "Експертна служба України", станом на 13 вересня 2019 року у межах процедури виконавчого провадження.
Визнано неправомірними дії приватного виконавця щодо передачі на реалізацію арештованого майна - спірної квартири із зазначенням її вартості у розмірі
842 112,00 грн на підставі звіту про оцінку нерухомого майна від 13 вересня
2019 року, проведеного ТОВ "Експертна служба України".
В задоволенні інших вимог скарги відмовлено.
Частково задовольняючи скаргу, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що вказаний звіт про оцінку майна не можна вважати обґрунтованим та об`єктивним, оскільки оцінка майна проведена
ТОВ "Експертна служба України" з порушеннями Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав".
Також суди встановили, що матеріали виконавчого провадження не містять доказів отримання оцінювачем необхідної та достовірної інформації про квартиру для проведення оцінки, приватний виконавець не довів, що повідомляв боржника про необхідність забезпечити доступ для проведення оцінки майна,
не надав доказів про те, що боржник перешкоджала виконавцю та(або) оцінювачу у доступі до майна (квартири), що підлягало оцінці, а також не вжив дій, спрямованих на отримання вмотивованого рішення суду для примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника для опису і оцінки арештованого майна відповідно до вимог закону.
Суд дійшов висновку, що звіт про оцінку майна від 13 вересня 2019 року, складений ТОВ "Експертна служба України", не містить відповідних пояснень про неможливість особистого огляду об`єкта дослідження, в ньому не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням пункту 56 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" та пунктів 1, 6 статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Суд відмовив у задоволенні скарги в частині визнання незаконними дій приватного виконавця щодо визначення вартості спірної квартири
у виконавчому провадженні із залученням суб`єкта оціночної діяльності
ТОВ "Експертна служба України" вважаючи, що виконавець діяв відповідно
до частини першої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження", яка передбачає, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", отже, порушень в діях приватного виконавця щодо залучення у виконавчому провадженні суб`єкта оціночної діяльності -
ТОВ "Експертна служба України" немає.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У березні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мілоцький О. Л., від імені якого діє адвокат Гуримський О. В., подав
до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 03 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2021 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні скарги.
У касаційній скарзі посилається на те, що суди не врахували, що ОСОБА_1 як іпотекодавець та іпотекодержатель домовилися щодо ринкової вартості квартири; вважає безпідставним прийняття судом як доказу звіту про незалежну оцінку ТОВ "Верітас Епрайзер" від 06 червня
2020 року, наданого ОСОБА_1, оскільки цей звіт складено за ініціативою особи, яка оскаржує дії приватного виконавця, та з цим звітом не ознайомлено учасників справи.
Зазначає про те, що незаконність звіту про оцінку нерухомого майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Експерта служба України" від 13 вересня 2019 року, не доведена ОСОБА_1, а суд, вирішуючи справу, не надав оцінки її недобросовісним діям, що полягають у перешкоджанні примусового виконання рішення суду.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з Деснянського районного суду
м. Києва.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що у провадженні приватного виконавця перебуває
ВП № 57790895 про стягнення з ОСОБА_1 на користь
ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором у розмірі
916 435,57 грн.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав
на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира
АДРЕСА_1 .
Постановою приватного виконавця від 27 листопада 2018 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .
Постановою приватного виконавця від 10 грудня 2018 року описано майно боржника та накладено арешт на належну їй квартиру.
Постановою цього ж приватного виконавця від 13 вересня 2019 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ "Експертна служба України". Зобов`язано ТОВ "Експертна служба України" надати письмовий висновок про вартість та звіт про оцінку майна - спірної квартири, експерта попереджено про кримінальну відповідальність.
Згідно з висновком про вартість майна та звітом про оцінку майна, проведеною суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Експертна служба України" у межах процедури виконавчого провадження, ринкова вартість квартири станом
на 13 вересня 2019 року визначена у розмірі 842 112,00 грн.
Супровідним листом від 18 вересня 2019 року (вих № 2082) приватний виконавець направив ОСОБА_1 та ПАТ "УкрСиббанк" повідомлення про оцінку майна, в якому, крім іншого, сторонам роз`яснено,
що вони мають право оскаржити результати визначення вартості чи оцінки майна.
Суд також установив, що 06 червня 2019 року на замовлення ОСОБА_1 TOB "Верітас Епрайзер" провело незалежну оцінку майна, про що складено звіт, згідно з яким станом на 06 червня 2019 року ринкова вартість спірної квартири становить 1 248 695,00 грн. (т. 1, а. с. 81-127).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі -
ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Звернувшись до суду з цією скаргою, ОСОБА_1 обґрунтовувала її неправомірними діями приватного виконавця щодо залучення суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Експертна служба України" та, зокрема, просила:
1) визнати недійсною оцінку майна, визначену у звіті про оцінку нерухомого майна від 13 вересня 2019 року, проведену суб`єктом оціночної діяльності
ТОВ "Експерта служба України" у межах процедури виконавчого провадження
та визначену станом на 13 вересня 2019 року;
2) визнати незаконними дії приватного виконавця щодо передачі на реалізацію квартири із зазначенням її вартості на підставі звіту про оцінку нерухомого майна від 13 вересня 2019 року, проведеного ТОВ "Експерта служба України".
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно
і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктами 6, 15, 22 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його
в установленому законодавством порядку; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання (частина перша статті 20 Закону України "Про виконавче провадження").
У частині п`ятій статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості
чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони
не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх в судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Тобто відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" учасники виконавчого провадження, яким є, зокрема й особа, яка оскаржує дії приватного виконавця у цій справі, мають право на оскарження оцінки майна,
а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до цієї статті державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Суд, встановивши, що дії приватного виконавця щодо оцінки майна відповідали положенням частин першої - третьої, п`ятої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження"; у своїй діяльності суб`єкт оціночної діяльності
є самостійним, а тому виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що вимоги скарги ОСОБА_1 у частині оскарження зазначених дій приватного виконавця є безпідставними.
Щодо висновків судів у частині невіповідності звіту про оцінку нерухомого майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Експерта служба України" від 13 вересня 2019 року вимогам закону.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав
та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав -
це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону
і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.
Частиною третьою статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав
та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що акт оцінки майна
є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.
Згідно зі статтею 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав
та професійну оціночну діяльність в Україні" положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Таким чином, обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна, є Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі - Національний стандарт № 1), яким визначені загальні вимоги
до проведення незалежної оцінки майна.
Згідно з пунктом 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.
Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних
та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання
її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Разом із цим відповідно до пункту 56 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних
та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень
і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав
та професійну оціночну діяльність в Україні" замовники оцінки майна повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці
на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.
З огляду на викладене, суди, частково задовольняючи скаргу, дійшли правильного висновку про те, що ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього має передувати процедурі підготовки та проведенню незалежної експертизи майна, що зобов`язаний забезпечити замовник оцінки, або довести, що він вжив всіх заходів для виконання цього обов`язку.
До схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах
від 19 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15 (провадження № 61-41382св18), від 01 жовтня 2020 року у справі № 2-2394/10 (провадження № 61-19310св19),
від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17.
Суд встановив, що в оскаржуваному звіті про вартість майна немає відомостей про неможливість особистого огляду об`єктів дослідження, не зазначені обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, що є порушенням пункту 56 Національного стандарту № 1 та пунктів 1, 6 статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції врахував викладене та дав належну оцінку доводам приватного виконавця Мілоцького О. Л. щодо порушення вимог закону в частині проведення оцінки майна без його огляду.
Спростовуючи доводи приватного виконавця щодо перешкоджання божником доступу до квартири, апеляційний суд указав на те, що матеріали виконавчого провадження не містять доказів вчинення виконавцем дій, спрямованих
на отримання оцінювачем необхідної та достовірної інформації про нерухоме майно.
Зі звіту про оцінку майна спірної квартири, проведену суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Експертна служба України" від 13 вересня 2019 року, видно,
що замовник звіту не забезпечив оцінювачу внутрішній огляд об`єкту оцінки, особистий внутрішній огляд приміщення квартири експертом не відбувався, оцінка майна здійснена на підставі пакету документів, наданого замовником,
та усної інформації без особистого огляду та фотофіксації (матеріали виконавчого провадження а. с. 93-110, т. 1 а. с. 13-47), а надані приватним виконавцем завірені копії матеріалів виконавчого провадження не містять даних, що приватний виконавець Мілоцький О. Л. повідомляв боржника про необхідність забезпечити доступ для проведення оцінки майна, як не містять
і відомостей про те, що остання перешкоджала виконавцю та (або) оцінювачу
у доступі суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Експертна служба України" до майна (квартири), що підлягає оцінці.
Немає у матеріалах справи відомостей щодо вжиття приватним виконавцем дій, спрямованих на отримання вмотивованого рішення суду на примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника для опису і оцінки арештованого майна (пункт 13 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
З огляду на наведене, касаційний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у цій частині та відхиляє доводи касаційної скарги про порушення судами першої й апеляційної інстанцій норм процесуального права
та неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні вимог скарги про визнання протиправною оцінки майна, що призвело до порушення прав заявника.
У постанові від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження
№ 14-187цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартістю.
Відповідно до пункту другого статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Отже, касаційний суд погоджується з висновком судів про те, що визнавши недійсною оцінку нерухомого майна, проведену ТОВ "Експертна служба України" у межах процедури виконавчого провадження, необхідно визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо передачі на реалізацію арештованого майна за недійсною оцінкою.
Доводи касаційної скарги щодо недоведення заявником незаконності звіту про оцінку нерухомого майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності
ТОВ "Експерта служба України", від 13 вересня 2019 року, і ненадання судом оцінки недобросовісним діям боржника, яка перешкоджала примусовому виконанню рішення суду, касаційний суд до уваги не бере, оскільки такі викладене було предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій і суди визнали ці твердження приватного виконавця недоведеними. Матеріли справи не містять доказів вжиття виконавцем всіх передбачених законом заходів
та відображення їх у відповідних процесуальних документах, які б були спрямовані на виконання обов`язку ознайомити суб`єкта оціночної діяльності із предметом оцінки.
Касаційний суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що проведена ТОВ "Експертна служба України" оцінка майна не відповідає пунктами 15, 16 Національного стандарту № 1, а вказаний звіт про оцінку майна не можна вважати обґрунтованим та об`єктивним.
У касаційній скарзі приватний виконавець також посилається на те, що суди безпідставно взяли до уваги звіт про незалежну оцінку ТОВ "Верітас Епрайзер", наданий заявницею, із визначенням ринкової вартості квартири станом
на 06 червня 2019 року в розмірі 1 248 695 грн, проте ці доводи також були предметом оцінку апеляційного суду та апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції не приймав звіт про незалежну оцінку ТОВ "Верітас Епрайзер" для визначення остаточної ринкової вартості квартири, проте навів відповідні доводи і посилання заявника, що узгоджується з положеннями пункту третього частини четвертої статті 265 ЦПК України щодо зазначення мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи.
Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести
до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.