Постанова
Іменем України
29 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 713/1710/15-ц
провадження № 61-7424св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 01 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Владичан А. І., Лисака І. Н., Литвинюк І. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом
до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява обґрунтована тим, що 23 квітня 2007 року між банком
та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CVVWGA00000023, згідно
з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 15 000,00 дол. США на строк до 22 квітня 2022 року.
Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором від 23 квітня 2007 року № CVVWGA00000023 не виконав належним чином, у зв`язку з чим станом на 04 серпня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі
76 802,22 дол. США, з яких: 35 439,95 дол. США заборгованість за кредитом; 14 104,02 дол. США заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2 221,20 дол. США заборгованість по комісії за користування кредитом;
25 037,05 дол. США пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
Просив стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором від 23 квітня 2007 року № CVVWGA00000023 в сумі
76 802,22 дол. США, що за курсом 21,77 відповідно до службового розпорядження Національного банку України від 04 серпня 2015 року складає
1 667 376,20 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 07 грудня 2015 року позовні вимоги банку задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 23 квітня 2007 року № CVVWGAА00000023 в сумі 61 047,83 дол. США, що відповідно
до службового розпорядження НБУ від 04.08.2015 року становить
1465849,60 грн.
Короткий зміст ухвали апеляційного суду
Вказане судове рішення в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_2 .
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 01 квітня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 07 грудня 2015 року закрито. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга подана ОСОБА_2, яка не є учасником даної справи і судом першої інстанції
не вирішувалося питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, апеляційний суд відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України закриває апеляційне провадження.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У травні 2021 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу
у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати і направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що рішення суду першої інстанції завдає ОСОБА_2 шкоди, яка виражається у несприятливих умовах, оскільки що державним виконавцем розпочато процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок в якому вона зареєстрована та постійно проживає.
Доводи інших учасників справи
У липні 2021 року АТ КБ "ПриватБанк" надіслало до Верховного Суду відзив
на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення. Зазначало, що твердження скаржника є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 713/1710/15-ц, витребувано її з Вижницького районного суду Чернівецької області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Відповідно до постанови Вижницького районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10 травня 2016 року відкрито виконавче провадження № 51045917
з виконання оскаржуваного рішення суду та накладено арешт на все майно,
що належить ОСОБА_1, зокрема і на предмет іпотеки - домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 зареєстрована та постійно проживає у вищезазначеному житловому будинку.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства
є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, а саме рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.