ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 910/16246/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.,
за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
за участі: представника Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" -орд. ЗР №80483 від 03.02.2021 Давиденка О.В.; Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - самопредставництво Столярова М.В. (витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу "EasyCon" касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021
у справі
за заявою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива"
про банкрутство, -
ВСТАНОВИВ:
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
1. Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько - казахстансько - російське підприємство з виробництва ядерного палива", у зв`язку з неспроможністю останнього погасити прострочену заборгованість згідно наказів, виданих Господарським судом міста Києва 24.07.2017 у справі № 910/21451/16 на суму 144234463,52 грн та 26.05.2017 у справі № 910/4453/16 на суму 4422882,64 грн.
1.1. Заявник доводить наявність кредиторських вимоги до боржника в сумі 144255747, 11 грн, що підтверджені судовими рішеннями (рішення Господарського суду м.Києва від 13.06.2017 у справі № 910/21451/16) та в сумі 4422882, 64 грн (постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2020 у справі 910/4453/16), отже, безспірна заборгованість у сумі понад 125 млн.грн не сплачена більше трьох років є, на переконання ініціюючого кредитора, підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
2. Справа судами розглядалась неодноразово.
Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 року, яка залишена без змін у постанові Північного апеляційного12.07.2021, відкрито провадження у справі № 910/16246/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" (04071, м. Київ, Подільський район, вулиця Костянтинівська, будинок 31; ідентифікаційний код: 31725693).
Визнано грошові вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" у розмірі 148552931,25 грн.
Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 28.04.2021.
Введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" з 28.04.2021.
Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Козаченко Т.А. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 01.07.2013 № 1269) та інше.
3.1. Приймаючи оскаржувані судові рішення, суди виходили з того, що вимоги ініціюючого кредитора підтверджуються наявністю судових рішень, які набрали законної сили та є чинними, тому, з огляду на норми статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства наявні всі правові підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Приватне акціонерного товариства "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" звернулось до касаційного господарського суду зі скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 у цій справі, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити ініціюючому кредитору у відкритті провадження у справі про банкрутство №910/16246/18.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5. Скаржник зазначає про наявність спору про право, яке перешкоджає відкриттю провадження у справі про його банкрутство та доводить, що контракти, які слугували підставами для звернення заявника з позовами у справах № 910/21451/16 та №910/4453/16 містять ознаки удаваності, тому підлягають визнанню недійсними з підстав, визначених нормою статті 235 Цивільного кодексу України; ухвалою 30.11.2020 Господарського суду м.Києва відкрито провадження за позовними вимогами про недійсність правочину у справі № 910/18313/20.
На виконання вимог п.5 ч.2 ст. 290 ГПК України скаржник зазначив, що підставою для звернення до суду касаційної інстанції є п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки суди першої та апеляційної інстанції застосували норму права (ст. ст. 36, 39 КУзПБ) без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19, від 10.02.2021 у справі № 910/1678/20.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
6. Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
7. Арбітражна керуюча Козаченко Т.А. звернулась до суду із клопотанням про розгляд справи без її участі.
Провадження у Верховному Суді
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи
№ 910/16246/18 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.08.2021.
9. Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 у справі № 910/16246/18.
10. Призначено до розгляду касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" на 22 вересня 2021 року о 12:00 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
11. Ухвалою Верховного Суду від 22.09.2021 зупинено касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021 у справі №910/16246/18 до розгляду Судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 911/2043/20.
12. У зв`язку із відпусткою судді Пєскова В.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/16246/18 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.11.2021.
13. Ухвалою Верховного Суду від 02.11.2021 поновлено касаційне провадження у справі № 910/16246/18 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Спільне Українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2021.
Призначено до розгляду касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Спільне Українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" на 24 листопада 2021 року о 12:15 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін, виходячи з такого.
15. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
16. Об`єктом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, якою відкрито провадження у справі № 910/16246/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива".
17. З урахуванням встановлених статтею 300 ГПК України повноважень суду касаційної інстанції, Верховний Суд переглядає судові рішення в межах вимог та доводів касаційної скарги.
18. Доводи касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" зводяться до незгоди скаржника із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для відкриття провадження у цій справі та в цілому ґрунтуються на недотриманні ініціюючим кредитором визначених КУзПБ порядку та умов для звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та наявності спору про право, який підлягає вирішенню у позовному провадженні.
19. Відтак предметом касаційного оскарження є перевірка правомірності відкриття провадження у цій справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" за відсутності, на думку скаржника, факту безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора та наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
20. Частиною першою статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
21. Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
22. На переконання Верховного Суду, процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.
23. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
24. Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
25. Верховний Суд, також зауважує, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
26. З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.
27. Згідно з частиною другою статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
28. Частинами першою, другою статті 34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
29. Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань.
30. За змістом частини першої статті 35 КУзПБ у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про зобов`язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.
31. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.
32. Відповідно до частин першої - п`ятої статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
33. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов`язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 КУзПБ; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
34. Стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. Так, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
35. За таких обставин, на думку Верховного Суду, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).
36. Отже, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.
37. Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.
38. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).
39. З моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).
40. Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).
41. Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.
42. При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.
43. Крім того, для більш чіткого розуміння дій господарського суду у підготовчому засіданні при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для відкриття провадження справи про банкрутство юридичних осіб за ініціативою кредитора доречним є використання чотирискладового тесту щодо наявності спору про право, що є юридичною конструкцією - засобом для перевірки необхідних умов для відкриття провадження у справі про банкрутство господарським судом, який повинен дослідити таке:
- Наявність спору про право, а саме встановлення наявності чи відсутності неоднозначності в частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстав виникнення зобов`язання, суми зобов`язання, структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання.
- Належність вирішення такого спору саме в порядку позовного провадження.
- Позиція боржника на предмет вчинення останнім активних дій спрямованих на заперечення грошових вимог кредитора, які не були предметом розгляду у позовному провадженні і щодо яких не було ухвалено судового рішення.
- Оспорення боржником вимог кредитора та з`ясування активної позиції останнього до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
44. У справі, яка розглядається судами встановлено, що звертаючись до суду із заявою про ініціювання процедури банкрутства заявник посилався на наявність непогашеної заборгованості, яка підтверджена, серед іншого, судовими рішеннями Господарського суду міста Києва у справі № 910/21451/16 від 13.06.2017; ухвалою Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/21451/16 від 29.06.2017; копією наказу від 24.07.2017 у справі № 910/21451/16; копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.08.2017 ВП №54535742.
45. Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду міста Києва було стягнуто з боржника на користь ініціюючого кредитора 121 794 854, 10 грн основної заборгованості за контрактом від 04.08.2015 № 05БМ/15/64-143-SD-15-00315; 7 118 256,11 грн пені; 2 925 324,55 грн 3% річних; 12 210 617,57 грн втрат від інфляції та 206 694, 78 грн судового збору.
46. Крім того, заявником - ДП "НАЕК "Енергоатом" на підтвердження своїх грошових вимог до боржника подано: копію постанови Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/4453/16 від 23.05.2017; копію постанови Вищого господарського суду України від 14.09.2017 у справі № 90/4453/16; копію наказу від 26.05.2017 у справі № 910/4453/16; копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.07.2017 ВП № 54222041; інформацію про виконавче провадження ВП № 54222041.
47. Як встановлено судами попередніх інстанцій, постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 у справі № 910/4453/16 рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі № 910/4453/16 змінено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Спільне Українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" на користь ДП "НАЕК "Енергоатом" пеню у сумі 1 884 578, 26 грн; інфляційні втрати у сумі 1 855 691,13 грн; 3% річних у сумі 616 813,80 грн, нарахованих у зв`язку з несвоєчасним виконанням зобов`язанням за контрактом від 26.12.2014 № 64-020-SD-14-00183, та витрати по сплаті судового збору у сумі 65 799,45 грн.
48. Крім того, судами встановлено, що під час виконавчих провадження відкритих Постановами від 18.08.2017 ВП № 54535742, та від 06.07.2017 ВП № 54222041, Приватним акціонерним товариством "Спільне Українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" грошові вимоги кредитора у повному обсязі не задоволені.
49. Ініціюючим кредитором зазначено, що 14.09.2017 на рахунок ДП "НАЕК "Енергоатом" від державної виконавчої служби надійшли грошові кошти в сумі 9 150,48 грн на виконання наказу № 910/21451/16 від 24.07.2017 Господарського суду міста Києва; 07.03.2018 на рахунок ДП "НАЕК "Енергоатом" від державної виконавчої служби надійшли грошові кошти в сумі 12 133,11 грн на виконання наказу № 910/21451/16 від 24.07.2017 Господарського суду м. Києва (разом - 21 283,59 грн.).
50. Крім того, у листопаді 2018 зобов`язання боржника щодо сплати ДП "НАЕК "Енергоатом" грошових коштів відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 у справі № 910/4453/16 були зменшені на суму 104 414,91 грн за результатом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою ДП "НАЕК "Енергоатом" № 16777/04 від 30.11.2018: 65 799,45 грн. - погашено втрати зі сплати судового збору, 38 620,46 грн. - 3% річних.
51. Отже, судами встановлено, що сума боргу Приватного акціонерного товариства "Спільне Українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" перед заявником складає 148 552 931,25 грн.
52. Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених вимог та, як наслідок, наявності підстав відкриття провадження у справі, судами попередніх інстанцій встановлено безспірність грошових вимог ініціюючого кредитора та відсутність спору про право, що підлягає вирішенню в порядку позовного провадження
53. Доводи касаційної скарги про відсутність безспірності вимог ініціюючого кредитора в силу того що між ініціюючим кредитором та боржником існує спір про право підлягає відхиленню, з огляду на таке.
54. Підставою для відмови у відкритті провадження у справі, положення частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
55. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.
56. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.
57. Можливість боржнику подати відзив на заяву про відкриття провадження у справі та викласти свої заперечення щодо вимог заявника (заявників) надана положеннями статті 36 Кодексу України з процедур банкрутства.
58. При цьому, Верховний Суд зауважує, що у суду першої інстанції під час проведення підготовчого засідання відсутня можливість вирішення такого спору про право, що в свою чергу пов`язано з особливостями позовного провадження, як то пред`явлення позову, можливості подання зустрічного позову, складу учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю господарського судочинства тощо.
59. Згідно з приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
60. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
61. У постанові Верховного Суду від 02.02.2021 року у справі №922/2503/20 висловлено правову позицію про те, що заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
62. Тобто, задля уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.
63. Як встановлено судами під час розгляду справи та не заперечує боржник, останнім 23.11.2020 подано до Господарського суду міста Києва позовну заяву про визнання правочинів недійсними (справа № 910/18313/20), на підставі яких, було прийнято рішення у справах № 910/4453/16 та № 910/21451/16.
64. Отже, слід констатувати, що оспорення боржником вимог кредитора та прояв останнім активної позиції виник лише після звернення ініціюючого кредитора у суд із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
65. Щодо доводів скаржника стосовно прийняття оскаржуваних судових рішень без урахування правових висновків, що викладені у постановах Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19, від 10.02.2021 у справі № 910/1678/20, колегія суддів зазначає таке.
66. Вирішуючи питання визначення подібності правовідносин, Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
67. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
68. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 №910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 №925/3/17, пункт 40 постанови від 25.04.2018 №910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №910/8956/15 та 13.09.2017 у справі №923/682/16.
69. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц).
70. Отже для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
71. Таким чином, Верховний Суд відхиляє як помилкові доводи скаржника про те, що оскаржувані судові рішення у цій справі прийняті без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у зазначених скаржникjv постановах Верховного Суду, оскільки встановлені фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у зазначених справах і у справі, яка переглядається, є різними; у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах.
72. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), яку згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
73. З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини справи та надану їм оцінку, Верховний Суд зауважує, що зазначені у касаційній скарзі доводи не є підставою для скасування ухвалених судових рішень, доводи викладені у касаційній скарзі, висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують, та, по суті, зводяться до незгоди з наданою оцінкою наявним у матеріалах справи доказам та до необхідності додаткової їх перевірки, що виходить за межі перегляду справи в суді касаційної інстанції. Колегія суддів не встановила фундаментальних порушень, допущених при розгляді цієї справі.