ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 917/563/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на ухвалу господарського суду Полтавської області від 21.04.2021
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2021
у справі
за позовом в.о. першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області, м. Полтава, в інтересах держави в особі:
Комунального підприємства "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради
Полтавської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллан"
про стягнення 220 389,40 грн, -
ВСТАНОВИВ:
1. 15.04.2021 року до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява В. о. першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради та Полтавської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оллан" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 220 389,40 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що між Комунальним підприємством "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради та ТОВ "Оллан" укладено договір від 24.07.2014 №Д356 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій. Однак після закінчення строку його дії ТОВ "Оллан" продовжує використовувати місця для розміщення зовнішньої реклами без правовстановлюючих документів та має фактичну заборгованість за користування цими місцями за період з 01.01.2020 по 31.01.2021; органом, до компетенції якого віднесені повноваження у спірних правовідносинах, є КП "Полтава-Сервіс" Полтавської міської ради, на яке покладено виконання функцій щодо регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами у місті Полтаві та яке є стороною договору від 24.07.2017 №Д356. Відповідно до п.п.1.3, 9.3 Статуту КП "Полтава-сервіс" засновником підприємства є Полтавська міська рада; доходи від надання в тимчасове користування місць розташування рекламних засобів після оподаткування розподіляються таким чином: 40% - до загального фонду місцевого бюджету Полтавської міської ради по коду класифікації доходів бюджету 24060300; 60% - КП "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради для реалізації програм органів місцевого самоврядування, цільового фінансування комунальної інфраструктури міста, розвитку комунального підприємства. Зважаючи на відповідь КП "Полтава-сервіс", надану прокурору, про неможливість звернення до суду з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів, прокурор вважає правомірним його звернення з цим позовом в інтересах держави в особі Полтавської міської ради та КП "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
3. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.04.2021, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2021, позовну заяву В.о. першого заступника керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області повернуто на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
4. До Верховного Суду від заступника керівника Харківської обласної прокуратури (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 21.04.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції для продовження розгляду.
5. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження:
5.1. Судові рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права (ст. 23 Закону України "Про прокуратуру") та неправильним застосуванням норм процесуального права (ст. ст. 4, 53, 86, 174 ГПК України). Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 916/2052/19.
Відзиви на касаційну скаргу
6. Від ТОВ "Оллан" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому відповідач просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Позиція Верховного Суду
7. Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про необхідність залишення без задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.
8. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
9. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях встановили, що:
9.1. Обґрунтовуючи наявність підстав для звернення з даним позовом, прокурор вказував на те, що органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Комунальне підприємство "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради та Полтавська міська рада.
9.2. Полтавською окружною прокуратурою Полтавської області, в порядку виконання покладених Конституцією України функцій щодо захисту інтересів держави через представницькі повноваження, виявлено порушення інтересів держави при розміщенні зовнішньої реклами на територій міста Полтава.
9.3. Між Комунальним підприємством "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради та ТОВ "Оллан" укладено договір № Д356 від 24.07.2014 про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.
9.4. За умовами договору "Робочий орган" надає "Розповсюджувачу реклами" в користування місця, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (наладі - місця), згідно Додатку №1, який є невід`ємною частиною Договору.
9.5. Згідно Додатку №1 до договору ТОВ "Оллан" має право розмістити 16 спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території міста Полтави за адресами, вказаними у додатку.
9.6. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.04.2021 Комунальне підприємство "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради за організаційно-правовою формою є комунальним підприємством, тобто суб`єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність, а не органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.
10. Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
11. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункт 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
12. Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. пункт 27 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
13. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
14. Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
15. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
16. Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
17. Здійснивши аналіз абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Велика Палата Верховного Суду в пункті 37 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
18. У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (див. пункт 27 зазначеної постанови).
19. За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
20. Наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але, на відміну від органів державної влади не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов`язками щодо реалізації державної влади. Водночас державні організації (установи, заклади), на відміну від державного органу, не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та є частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому така організація має власний кошторис. Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 25.11.2020 у справі № 204/6292/18 (провадження № 61-17873св19) та від 17.06.2020 у справі № 204/7119/18 (провадження № 61-20542св19).
21. За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 владні повноваження мають розглядатися у розрізі саме спірних відносин, тобто орган, в інтересах якого подано позов повинен мати владні повноваження у тих суспільних відносинах, на відновлення яких спрямовано позов. При цьому наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинно реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин.
22. Суди попередніх інстанцій встановивши, що Комунальне підприємство "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради за організаційно-правовою формою є комунальним підприємством, тобто суб`єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність, а не органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, а також встановивши, що Договір № Д356 від 24.07.2014 укладено між Комунальним підприємством "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради та ТОВ "Оллан", дійшли обґрунтованого висновку про те, що у даному випадку у прокурора відсутні законні підстави для представництва інтересів держави у даній справі.
23. Наведене спростовує довід касаційної скарги про те, що судові рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права (ст. 23 Закону України "Про прокуратуру") та неправильним застосуванням норм процесуального права (ст. ст. 4, 53, 86, 174 ГПК України).
24. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
25. Колегія суддів суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури дійшла висновку про те, що ухвала господарського суду Полтавської області від 21.04.2021 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
26. За таких обставин, касаційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури підлягає залишенню без задоволення, а ухвала господарського суду Полтавської області від 21.04.2021 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 - залишенню без змін.
27. Оскільки за наслідками касаційного розгляду колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.
Керуючись ст. ст. 240, 296, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -