ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 922/4359/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Погребняка В. Я.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
скаржника ТОВ "Нова-Ідалія": Сєрова О. О.
кредитора ІП "Малахіт": Бондаренко Г. А.,
кредитора ОСОБА_1 : Сєрова О. О.
боржника ТОВ фірма "Ідалія": Селепей А. І.
розглянув у відкритому судовому касаційні скарги розпорядника майна ТОВ фірма "Ідалія" - арбітражного керуючого Васіна Євгена Євгеновича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія", з врахуванням заяви про приєднання Іноземного підприємства "Малахіт"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2021
у складі колегії суддів: Плахова О. В. (головуючого), Бородіної Л. І., Здоровко Л. М.
та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.07.2021
у складі судді Усатого В. О.
у справі за заявою Іноземного підприємства "Малахіт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.06.2020 відкрито провадження у справі № 922/4359/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" (далі - ТОВ фірма "Ідалія"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна ТОВ фірма "Ідалія" - арбітражного керуючого Васіна Євгена Євгеновича.
2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.05.2021 (попереднє засідання) визнано та включено до реєстру вимог кредиторів, зокрема грошові вимоги Головного управління ДПС у Харківській області до боржника у розмірі 4 812 118,35 грн, з яких: 2 207 302,70 грн основного боргу - третя черга; 2 600 611,65 грн - заборгованість за несплачені штрафні санкції та пеню - шоста черга; 4 204,00 грн судового збору - перша черга.
Короткий зміст і підстави клопотання про вжиття заходів забезпечення позову
3. 01.07.2021 від ГУ ДПС у Харківській області надійшло клопотання, в якому кредитор просив суд: застосувати заходи забезпечення вимог кредиторів, зокрема заборонити державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені цим Законом стосовно ТОВ фірма "Ідалія" (код ЄДРПОУ 33122269), у тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, але не виключно, про зміну складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені товариства, зміну органів управління товариства, зміну місцезнаходження товариства.
4. Кредитор стверджував, що має підстави вважати, що ОСОБА_2, ТОВ "Нова - Ідалія", керівником якого він є, та особами, які діють в їх інтересах, вчиняються дії, спрямовані на заволодіння активами ТОВ фірма "Ідалія", що може мати наслідком уникнення виконання зобов`язань перед кредиторами (в тому числі ГУ ДПС у Харківській області).
5. На обґрунтування цього твердження кредитор зазначав про подання до Господарського суду Харківської області заяв особами, вимоги яких обґрунтовані укладеними з ТОВ фірма "Ідалія" договорами, які підписані від імені товариства боржника неуповноваженою особою, а саме ОСОБА_2, який зазначений в договорах як керівник боржника.
6. Крім того, кредитор вказував на те, що існують спори щодо складу засновників ТОВ фірма "Ідалія", які перебували та перебувають на розгляді у Господарському суді Харківської області.
7. За твердженням ГУ ДПС у Харківській області невизначеність засновницького та керівного складу боржника призводить до вірогідності схвалення та визнання кредиторських вимог, за договорами, які укладені та підписані неповноважною особою від імені товариства боржника. В свою чергу, наведене може мати наслідком визнання вимог кредиторів, які не ґрунтуються на реальній заборгованості, що призведе до штучного збільшення розміру кредиторської заборгованості та до неможливості задоволення вимог кредиторів, заборгованість яких є законною та обґрунтованою.
8. Крім того, ГУ ДПС у Харківській області посилалося на те, що 03.06.2020 відкрито провадження про банкрутство ТОВ фірма "Ідалія". Відкриття провадження про банкрутство передбачає, що корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізовуються з урахуванням обмежень, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
9. Однак, кредитор стверджував, що є обґрунтовані підстави вважати, що ТОВ "Нова-Ідалія" та ОСОБА_2, як її керівник, вчиняють дії всупереч таким обмеженням, що матиме наслідком відтермінування, а в наступному і неможливість задоволення вимог кредиторів.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
10. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 у справі № 922/4359/19 задоволено клопотання ГУ ДПС у Харківській області від 01.07.2021 про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів; заборонено державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені цим Законом стосовно ТОВ фірма "Ідалія", у тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, але не виключно, про зміну складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені товариства, зміну органів управління товариства, зміну місцезнаходження товариства до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі.
11. Ця ухвала мотивована тим, що наведені ГУ ДПС у Харківській області обставини щодо невизначеності складу учасників та спори з цього приводу, які мали наслідком, зокрема, звернення до Господарського суду Харківської області в межах справи про банкрутство ТОВ фірма "Ідалія" осіб з кредиторськими вимогами до боржника, вимоги яких обґрунтовані договорами, які підписані від боржника - ОСОБА_2, дають право на обґрунтовані сумніви податкового органу, як кредитора у даній справі, завданням якого є, крім іншого, контроль за надходженням коштів до бюджету, щодо можливості протягом розумного часу та у повному обсязі задоволення його вимог.
12. Врахувавши такі доводи кредитора, керуючись приписами статті 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статті 40 КУзПБ місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що не вжиття заходів у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій може призвести до реєстрації змін у складі учасників, який наразі оспорюється, зміні керівництва боржника, прийняття новообраним та зареєстрованим керівним органом боржника рішень, які можуть зашкодити кредиторам та до нових судових спорів, на час розгляду яких затягнеться процедура банкрутства.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
13. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Нова-Ідалія" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 у справі № 922/4359/19 залишено без змін.
14. Апеляційний суд повною мірою погодився з висновками місцевого господарського суду про необхідність вжиття заходів забезпечення інтересів кредиторів та їх обґрунтуванням, зазначивши, зокрема, що задоволення клопотання ГУ ДПС У Харківській області про забезпечення вимог кредиторів призведе до стабільності, можливості вирішити питання про перехід до наступної процедури та збереження прав кредиторів отримати задоволення своїх вимог протягом розумного часу.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
15. 06.10.2021 розпорядник майна ТОВ фірма "Ідалія" - арбітражний керуючий Васін Є. Є. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 у справі № 922/4359/19, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Харківській області про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів.
16. 12.10.2021 ТОВ "Нова-Ідалія" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 у справі № 922/4359/19, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Харківській області про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів.
17. 04.11.2021 до Верховного Суду від Іноземного підприємства "Малахіт" надійшла заява про приєднання до касаційної скарги ТОВ "Нова-Ідалія", у якій підтримано вимоги касаційної скарги про скасування постанови Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 та ухвали Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 та необхідність відмовити у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Харківській області про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
(розпорядник майна ТОВ фірма "Ідалія" - арбітражний керуючий Васін Є. Є. )
18. Касант стверджує про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, зазначаючи зокрема таке:
- застосовані судом заходи забезпечення вимог кредиторів не мають жодного зв`язку зі збереженням майна боржника або забезпеченням можливості задоволення вимог кредиторів, тому їх вжиття суперечить приписам статей 40, 44 КУзПБ та статей 136, 137 ГПК України;
- заборона вчиняти всі реєстраційні дії щодо ТОВ фірма "Ідалія" за відсутності будь-яких законних підстав для цього є незаконним втручанням у господарську діяльність боржника.
(Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова-Ідалія")
19. Касант стверджує про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, зазначаючи в обґрунтування вимог касаційної скарги таке:
- застосовані судом заходи забезпечення вимог кредиторів не відповідають передбаченим процесуальним законом меті, підставам та критеріям для їх застосування, тому вжиття таких заходів суперечить приписам статей 40, 44 КУзПБ, статей 136, 137 ГПК України та правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування цих норм;
- оскаржувані судові рішення не містять достатнього обґрунтування необхідності вжиття саме застосованого заходу забезпечення, в тому числі оцінки наявних доказів на підтвердження такого вибору;
- за відсутності будь-яких законних підстав, застосування судом заборони вчиняти всі реєстраційні дії щодо ТОВ фірма "Ідалія" є незаконним втручанням у господарську діяльність боржника.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
(ТОВ фірма "Ідалія")
20. Боржник ТОВ фірма "Ідалія" у письмових поясненнях просить задовольнити касаційні скарги арбітражного керуючого Васіна Є. Є. та ТОВ "Нова-Ідалія" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 у справі № 922/4359/19.
(ГУ ДПС у Харківській області)
21. Кредитор просить залишити касаційну скаргу арбітражного керуючого Васіна Є. Є. без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, стверджуючи про те, що заходи забезпечення застосовані місцевим господарським судом в інтересах усіх кредиторів з метою задоволення ними своїх вимог.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
22. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
23. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
24. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
25. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій
26. Об`єктом касаційного перегляду у цій справі є ухвала місцевого господарського суду, залишена без змін постановою апеляційного суду, про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені цим Законом стосовно боржника.
27. Мотивуючи висновок про вжиття таких заходів суди попередніх інстанцій послалися на необхідність забезпечити сталість у складі учасників і керівництві боржника з огляду на численні корпоративні спори щодо ТОВ фірма "Ідалія", зокрема у справах № 922/3284/18, № 922/333/19, № 922/145/21, № 922/2277/19, № 922/439/20, та заявлення у справі про банкрутство грошових вимог на підставі правочинів, укладених від імені боржника неуповноваженою особою.
28. За змістом касаційних скарг, скаржники заперечують обґрунтованість застосування заходів забезпечення вимог кредиторів, стверджуючи про їх невідповідність меті, підставам та критеріям для вжиття таких заходів відповідно до статей 40, 44 КУзПБ, статей 136, 137 ГПК України та правових висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм.
29. Отже, враховуючи зміст правовідносин у справі, мотиви з яких виходили суди попередніх інстанцій та доводи касаційних скарг, необхідним є з`ясування питання підставності вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у цій справі про банкрутство ТОВ фірма "Ідалія" та відповідності застосованого заходу забезпечення зазначеній судами меті його застосування.
30. Відповідно до частин першої, третьої статті 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
31. Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
32. З 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, у пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень якого визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до його положень.
33. Статтею 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
34. Правові засади забезпечення позову у господарському судочинстві врегульовано главою 10 розділу І ГПК України, тоді як спеціальним законом про банкрутство (стаття 40 КУзПБ) визначено особливі різновиди забезпечувальних заходів вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право застосування таких заходів як за клопотанням розпорядника майна чи кредитора, так і за ініціативою суду.
35. Відповідно до частини першої статті 40 КУзПБ господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
36. Припинення повноважень керівника або органу управління боржника та покладання його обов`язків на розпорядника майна, як захід забезпечення вимог кредиторів може бути застосований ухвалою господарського суду за наявності підтверджених відомостей про перешкоджання керівником або органом управління боржника виконанню розпорядником майна своїх повноважень, невжиття заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, а також про вчинення ними дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів (частина друга статті 40 КУзПБ).
37. Таким чином у статті 40 КУзПБ наведено вичерпній перелік спеціальних заходів забезпечення вимог кредиторів (заборона/зобов`язання вчинити або утриматися від вчинення дій, що можуть безпосередньо вплинути конкурсну/ліквідаційну масу боржника; припинення повноважень керівника) та безальтернативно визначено безпосередніх адресатів (суб`єктів) таких заходів забезпечення - боржник та у випадку припинення повноважень за частиною другою цієї статті - керівник/орган управління боржника.
38. У статті 40 КУзПБ законодавець визначив і мету задля якої такі заходи застосовуються - для збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядником майна своїх повноважень та захисту прав і законних інтересів боржника або кредиторів.
39. Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, застосований ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.07.2021 захід забезпечення (заборона державним реєстраторам проводити реєстраційні дії) не належать до визначеного статтею 40 КУзПБ переліку спеціальних заходів, та за змістом і спрямованістю відповідає заходам забезпечення позову відповідно до статті 137 ГПК України.
40. Стосовно застосування заходів забезпечення позову у справі про банкрутство Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173 сформував висновок про те, що в силу статей 136, 137 ГПК України право здійснення забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
41. Системний аналіз зазначених норм ГПК України та КУзПБ дозволяє зробити висновок про те, що загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 ГПК України (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173).
42. Отже, з метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в тому числі, на стадії ліквідаційної процедури вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, які передбачені загальними положеннями статті 137 ГПК України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм КУзПБ (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 925/100/15, від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173, від 16.09.2020 у справі N 910/13208/19).
43. Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України (в редакції, чинній на час вжиття заходів забезпечення позову ) позов забезпечується, 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
44. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
45. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
46. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України). Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
47. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 910/1261/20, від 25.09.2020 № 921/40/20).
48. Отже умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, від 28.10.2019 у справі № 916/1845/19, від 10.09.2020 у справі № 922/3502/19).
49. Важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).
50. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 909/835/18).
51. Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
52. З урахуванням специфіки провадження у справі про банкрутство, безпосередньою метою застосування передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову, як заходів забезпечення вимог кредиторів у такій справі, є збереження майна боржника та у такий спосіб охорона матеріально-правових інтересів кредиторів від можливих недобросовісних дій боржника чи інших осіб стосовно його активів задля попередження потенційних труднощів у досягненні основної мети процедур банкрутства - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів.
53. Отже, вирішуючи питання про застосування таких заходів забезпечення у справі про банкрутство, господарський суд має виходити з їх оцінки за критеріями розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності, а також перевірити їх спрямованість на досягнення спеціальної мети застосування заходів забезпечення вимог кредиторів у процедурах банкрутства, про що зазначити у відповідній ухвалі.
54. У цій справі місцевий господарський суд, з яким погодилася апеляційна інстанція, забезпечив вимоги кредиторів шляхом заборони державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені цим Законом стосовно ТОВ фірма "Ідалія", у тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, але не виключно, про зміну складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені товариства, зміну органів управління товариства, зміну місцезнаходження товариства до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі.
55. Мотивуючи висновок про необхідність вжиття такого заходу забезпечення вимог кредиторів суди попередніх інстанцій послалися на твердження ініціатора забезпечення- ГУ ДПС у Харківській області про численні корпоративні спори щодо ТОВ фірма "Ідалія", зокрема у справах № 922/3284/18, № 922/333/19, № 922/145/21, № 922/2277/19, № 922/439/20, та щодо заявлення грошових вимог до боржника на підставі правочинів, укладених від імені ТОВ фірма "Ідалія" неуповноваженою особою.
56. Такі доводи кредитора суди визнали достатніми для висновку про те, що невжиття заходів у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій може призвести до реєстрації змін у складі учасників ТОВ фірма "Ідалія", який наразі оспорюється, змін керівництва боржника, прийняття новообраним та зареєстрованим керівним органом боржника рішень, які можуть зашкодити кредиторам та до нових судових спорів, на час розгляду яких затягнеться процедура банкрутства.
57. Водночас, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки відсутності безпосереднього зв`язку з кредиторськими вимогами ГУ ДПС у Харківській області такого засобу забезпечення, як заборона реєстраційних дій щодо боржника, та його невідповідності визначеній законодавством меті застосування заходів забезпечення вимог кредиторів - збереження майна боржника, відтак помилково залишили поза увагою, що встановлені у такий спосіб обмеження у реалізації корпоративних прав учасниками ТОВ фірма "Ідалія" не впливають на склад його активів та безпосередньо не спрямовані на збереження конкурсної маси боржника.
58. Посилаючись на численні судові спори між учасниками ТОВ фірма "Ідалія", суди припустилися помилки не врахувавши, що захід забезпечення, про вжиття якого просив кредитор, за своїм змістом і можливими наслідками може бути перешкодою для виконання судових рішень, ухвалених у таких корпоративної спорах, адже фактично залишає незмінним склад учасників та керівництва боржника, стосовно якого існує спір, на невизначений час, принаймні до наступної процедури банкрутства.
59. До того ж, судами не враховано, що за закріпленим у частині десятій статті 137 ГПК України правилом заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства, а спеціальний закон у частині чотирнадцятій статті 39, частині п`ятій статті 44 КУзПБ встановлює ряд необхідних і достатніх, на думку законодавця, обмежень корпоративних прав засновників (учасників, акціонерів) та органів управління боржника на стадії розпорядження майном, до переліку яких заборони на внесення змін до установчих документів; зміну місцезнаходження чи особи, уповноваженої вчиняти юридичні дії від імені товариства, щодо реєстрації/перереєстрації/внесення змін до відомостей про юридичну особу у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не входять.
60. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 39 КУзПБ корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом; задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки у майні боржника у зв`язку з виходом із складу його учасників забороняється; рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Кодексом.
61. Протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про: реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника; створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника; відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства; надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.
62. Такі заборони і обмеження діють в силу закону та, за загальним правилом, не потребують реалізації (установлення) у судових рішеннях, а наслідком їх недотримання є недійсність/нікчемність рішення, правочину чи майнової дії боржника.
63. Отже, вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів, що фактично призводять до більш суттєвих обмежень корпоративних прав засновників (учасників, акціонерів) чи повноважень органів управління боржника, ніж це передбачено спеціальним законом у певній процедурі банкрутства, має бути належним чином мотивоване господарським судом та ґрунтуватися на оцінці доводів і доказів того, що передбачених КУзПБ відповідних обмежувальних заходів недостатньо, чого у цій справі суди попередніх інстанцій не здійснили та кредитор, якій ініціював вжиття таких заходів забезпечення, не обґрунтував.
64. В порушення наведених вище правил застосування заходів забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство, суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили питання наявності та доведеності ризиків протиправного зменшення активів боржника чи неможливості задоволення вимог кредиторів, пославшись на твердження ГУ ДПС у Харківській області про те, що невизначеність засновницького та керівного складу боржника призводить до вірогідності схвалення та визнання кредиторських вимог на підставі договорів, підписаних неуповноваженою особою від імені боржника.
65. При цьому суди помилково не врахували, що питання підставності заявлених кредиторами грошових вимог до боржника, перевіряється та вирішується господарським судом на час постановлення ухвали про визнання чи відхилення (повністю або частково) таких вимог відповідно до статей 45 - 47 КУзПБ.
66. Саме при постановленні відповідної ухвали за результатами розгляду заяви з кредиторськими вимогами до боржника на господарський суд покладається обов`язок здійснення правового аналізу заяви кредитора, підстав виникнення його грошових вимог до боржника, їх характеру, складу, дійсності правочину на підставі якого вони заявлені тощо задля усунення загрози визнання фіктивної заборгованості, забезпечення балансу інтересів кредиторів і боржника та дотримання принципу судового нагляду на відповідній стадії банкрутства.
67. Тому, припущення ГУ ДПС у Харківській області про імовірність визнання кредиторських вимог на підставі договорів, підписаних від ТОВ фірма "Ідалія" неуповноваженою особою, само по собі не може бути підставою для вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони вчинення реєстраційних дій, адже не усуває відповідних ризиків, а такого змісту заперечення проти правочинів боржника, у разі їх заявлення, підлягають оцінці господарським судом з урахуванням презумпції правомірності правочинів під час розгляду відповідних кредиторських вимог до ТОВ фірма "Ідалія".
68. Зазначене дає підстави для висновку, що суди попередніх інстанцій належним чином не досліджували питання наявності та доведеності дійсного потенційного істотного ускладнення чи унеможливлення задоволення вимог кредиторів у разі невжиття заходу забезпечення про який просив кредитор.
69. Відсутність у клопотанні ГУ ДПС у Харківській області достатнього обґрунтування припущення про те, що невжиття заявленого заходу забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити збереження майна боржника задля задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ фірма "Ідалія", у розумінні приписів статті 40 КУзПБ, статей 136, 137 ГПК України не дає підстав для вжиття таких заходів.
70. Саме лише твердження кредитора про імовірність ускладнень із задоволенням вимог кредиторів через наслідки корпоративних спорів між учасниками ТОВ фірма "Ідалія" без належного фактичного обґрунтування безпосереднього негативного впливу таких спорів на склад конкурсної маси боржника чи інтереси кредиторів та без долучення відповідних доказів, не є достатньою підставою для задоволення клопотання ГУ ДПС у Харківській області про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство.
71. Враховуючи наведене Верховний Суд вважає висновки судів попередніх судових інстанцій про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів у цій справі передчасними та помилковими, а оскаржувані судові рішення такими, що ухвалені з порушеннями норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення відповідного клопотання ГУ ДПС у Харківській області.
72. За встановлених у цій справі обставин, у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Харківській області про застосування заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти, здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені цим Законом стосовно ТОВ фірма "Ідалія" (код ЄДРПОУ 33122269), у тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, але не виключно, про зміну складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені товариства, зміну органів управління товариства, зміну місцезнаходження товариства належить відмовити.
73. Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду частково погоджується з доводами касаційних скарг про те, що застосований судом захід забезпечення позову (заборона вчинення реєстраційних дій) не відповідає обставинам цієї справи та передбаченим законом меті, підставам і критеріям для його застосування задля забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство, тому вжиття таких заходів суперечить приписам статей 40, 136, 137 ГПК України та правовим висновкам щодо застосування цих норм за змістом зазначених касантами постанов Верховного Суду.
74. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
75. Однак, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів та постанова апеляційного суду, якою ухвалу суду першої інстанції залишено без змін, вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення не відповідають, отже підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Харківській області про забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони вчинення реєстраційних дій стосовно ТОВ фірма "Ідалія".