ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 580/2501/19
адміністративне провадження № К/9901/16715/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №580/2501/19
за позовом ОСОБА_1 до Уманського міськрайонного суду Черкаської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року (прийняту у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шурка О.І., суддів: Ганечко О.М., Оксененка О.М.)
У С Т А Н О В И В :
I. Суть спору
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уманського міськрайонного суду Черкаської області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Уманського міськрайонного суду Черкаської області щодо видання наказу в. о. голови суду від 28.03.2019 №18-к "Про відрахування зі штату Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 " протиправними та скасувати наказ в. о. голови суду від 28.03.2019 №18-к "Про відрахування зі штату Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 ";
- зобов`язати Уманський міськрайонний суд Черкаської області видати наказ голови Уманського міськрайонного суду Черкаської області "Про звільнення від виконання обов`язків судді ОСОБА_1 на час проходження військової служби", яким з 07.03.2019 суддю ОСОБА_1 звільнити від виконання обов`язків на час проходження військової служби із збереженням місця роботи, посади, середнього заробітку до дня звільнення з військової служби або закінчення особливого періоду.
2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року в задоволені позову відмовлено.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року залишено без змін.
4. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
5. Посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що його не було повідомлено належним чином про дату проведення в апеляційній інстанції судового засідання, що свідчить про порушення норм процесуального права, а отже оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до цього ж суду.
6. Указана касаційна скарга надійшла на адресу Верховного Суду 11 травня 2021 року.
7. Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд виходив з того, що оскільки станом на дату прийняття оскаржуваного наказу в. о. голови суду від 28.03.2019 №18-к "Про відрахування зі штату Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 " повноваження позивача як судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області припинились, а рішенням Вищої ради правосуддя від 26.06.2018 № 2020/0-15-18 відмовлено у внесенні Президентові України подання про призначення позивача на посаду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області, яке станом на день винесення оскаржуваного рішення та вирішення даної справи у суді є чинним та не скасованим, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, вказує, що судом порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
10. В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує, що суд апеляційної інстанції дійшовши необгрунтованого висновку, що учасники судового процесу, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи явку уповноважених представників до суду не забезпечили, розглянув справу без участі позивача.
11. Разом з тим, позивач наголошує на тому, що ні він, ні його адвокат, про дату, час та місце слухання справи 07 квітня 2021 року належним чином повідомлені не були, оскільки не отримували судових повісток про розгляд даної справи на вказану дату.
12. У відзиві на касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, а тому не підлягає скасуванню.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
14. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
15. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
16. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
18. Касаційне провадження у справі відкрите з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328, пунктом 3 частини третьої статті 353 КАС України.
19. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
20. Як вбачається з касаційної скарги, ОСОБА_1, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права вказує, що справу розглянуто судом апеляційної інстанції за його відсутності, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання.
21. Зокрема, скаржник наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог статті 124 КАС України не повідомив належним чином ні позивача, ні його захисника про розгляд даної справи 07 квітня 2021 року, що є грубим порушенням норм процесуального права.
22. Надаючи оцінку вказаним доводам скаржника, колегія суддів Верховного Суду виходить з наступного.
23. Відповідно до частин 1 та 2 статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.
24. Згідно з положеннями статті 126 КАС України особа, яка вручає повістку, зобов`язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи. Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.
25. За приписами пункту 2 частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
26. Відповідно до частин 1 та 2 статті 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
27. Отже, суд апеляційної інстанції може розглянути справу за відсутності учасника справи у тому разі, коли він уважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду справи.
28. Вирішуючи питання про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд мав впевнитися, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи.
29. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові зазначив, що розгляд даної апеляційної скарги неодноразово призначався у відкрите судове засідання та оголошувалися перерви у зв`язку із поданням позивачем та його адвокатом заяв/клопотань про відкладення розгляду справи на іншу дату. Зважаючи на викладене та враховуючи те, що строк розгляду справи не є необмеженим, колегія суддів зазначає, що у зв`язку з неможливістю позивача прибути у судове засідання, його інтереси міг представляти адвокат.
30. В свою чергу, розглянувши 07 квітня 2021 року дану справу в порядку письмового провадження суд апеляційної інстанції констатував, що учасники судового процесу, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи явку уповноважених представників до суду не забезпечили.
31. Водночас доказів направлення та отримання повістки або будь-яких інших належних доказів на підтвердження факту обізнаності позивача про дату, час і місце судового засідання, матеріали справи не містять.
32. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
33. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
34. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
35. У справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
36. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).
37. За правилами частини четвертої статті 343 КАС України, яка визначає питання попереднього розгляду справи, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.
38. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 353 КАС України).
39. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом (частина четверта статті 353 КАС України).
40. За таких обставин, беручи до уваги той факт, що розгляд судом справи за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання (якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою), є обов`язковою підставою для скасування відповідного судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року та направлення справи до цього суду на новий розгляд.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду