Постанова суду № 826/3976/15 від 29.11.2021 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 826/3976/15

адміністративне провадження № К/9901/31838/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Касяневич О.В.

представників:

позивача Калініна О.О., Поліщук П.Я., Стоян М.М.

відповідача Норець В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків як відокремленого підрозділу ДПС на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Троян Н.М. (головуючого), Бужак Н.П., Файдюка В.В. у справі №826/3976/15 за позовом Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця" до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Державне територіально-галузеве об`єднання "Південно-Західна залізниця" (далі - позивач, ДТГО "Південно-Західна залізниця") звернулося до адміністративного суду з позовом до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

№0003184201 від 19.12.2014 у частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість, код платежу 14010100, на загальну суму 31 222 856 грн, у тому числі за основним платежем в розмірі 20 815 237 грн та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 10 407 619 грн;

№0003194201 від 19.12.2014 у частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб, код платежу 1305010058, на загальну суму 3 091 601,29 грн, у тому числі за основним платежем в розмірі 2 473 281 грн 03 коп. та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 618 320 грн 26 коп.;

№0003204201 від 19.12.2014 у частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток, код платежу 11020100, на загальну суму 24 521 187 грн, у тому числі за основним платежем в розмірі 17 233 870 грн та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 7 287 317 грн;

№0003214201 від 19.12.2014 у частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб, код платежу 1305010057, на загальну суму 2 362 232 грн 06 коп., у тому числі за основним платежем в розмірі 1 889 785 грн 65 коп. та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 472 446 грн 41 коп.;

№0003224201 від 19.12.2014 у частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб, код платежу 1305010056 на загальну суму 129 096 грн 50 коп, у тому числі за основним платежем в розмірі 103 277 грн 20 коп. та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 25 819 грн 30 коп.;

№0003234201 від 19.12.2014 у частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб, код платежу 1305010055, на загальну суму 394 133 грн 86 коп., у тому числі за основним платежем в розмірі 315 307 грн 09 коп. та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 78 826 грн 77 коп.;

№0003244201 від 19.12.2014 у частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток іноземних юридичних осіб, код платежу 11020500, на загальну суму 850 грн, у тому числі за основним платежем в розмірі 0 грн та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 850 грн;

№0003254201 від 19.12.2014 у частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб, код платежу 13050100, на загальну суму 1 031 120 грн 95 коп., у тому числі за основним платежем в розмірі 824 896 грн 77 коп. та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 207 224 грн 18 коп.;

№0003264201 від 19.12.2014 у частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток іноземних юридичних осіб, код платежу 11020500, на загальну суму 13 593 732 грн, у тому числі за основним платежем в розмірі 11 938 439 грн та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 1 655 293 грн;

№0003274201 від 19.12.2014 у частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб, код платежу 13050100, на загальну суму 398 494 грн 28 коп, у тому числі за основним платежем в розмірі 318 795 грн 42 коп та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 79 698 грн 86 коп;

№0003284201 від 19.12.2014 у частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, код платежу 11010400, на загальну суму 204 658 грн 75 коп., у тому числі за основним платежем в розмірі 163 319 грн та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 41 339 грн 75 коп.;

№0003294201 від 19.12.2014 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб, код платежу 13050100, на загальну суму 218 386 грн 84 коп., у тому числі за основним платежем в розмірі 174 709 грн 47 коп. та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 43 677 грн 37 коп.;

№0003304201 від 19.12.2014 у частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб, код платежу 13050100, на загальну суму 502 327 грн 76 коп., у тому числі за основним платежем в розмірі 401 862 грн 20 коп. та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 100 465 грн 56 коп.;

№0003314201 від 19.12.2014 у частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб, код платежу 13050100, на загальну суму 377 385 грн, у тому числі за основним платежем в розмірі 301 908 грн та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 75 477 грн;

№0003324201 від 19.12.2014 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 136 276 грн 94 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано.

Прийнято нову постанову, якою позов Державного територіально-галузевого об`єднання "Південно-Західна залізниця" задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано повністю податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС-Центрального офісу з обслуговування великих платників від 19.12.2014 № 0003214201, № 0003224201, № 0003234201, №0003244201, № 0003254201, №0003264201, № 0003274201, №0003284201, №0003294201.

Визнано протиправними та скасовано частково наступні податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС-Центрального офісу з обслуговування великих платників від 19.12.2014:

№0003184201 у частині нарахованого 20 004 169 грн податку на додану вартість та 10 002 085 грн фінансових санкцій;

№ 0003194201 у частині нарахувань 2 214 167 грн 72 коп. земельного податку та 553 541 грн 93 коп. фінансових санкцій;

№0003204201 від 19.12.2014 у частині нарахованого податку на прибуток 17 181 427 грн та 729 8214 грн фінансових санкцій;

№ 0003304201 від 19.12.2014 у частині нарахувань 267 904 грн 26 коп. земельного податку та 66 976 грн 70 коп. штрафних санкцій;

№ 0003314201 від 19.12.2014 в частині нарахувань 185 848 грн 72 коп. земельного податку та 46 462 грн 18 коп. фінансових санкцій.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

За результатами перевірки позивача контролюючим органом складено Акт перевірки №1437/28-10-42-10/04713033 від 08.12.2014 (надалі - Акт перевірки).

Згідно з висновками Акта перевірки, в діяльності позивача виявлені наступні порушення:

- пункту 5.1, підпунктів 5.2.1, 5.2.10 пункту 5.2 статті 5, абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпунктів 133.1.2, 133.1.3 пункту 133.1 статті 133, підпункту 135.4.1 пункту 135.1, підпункту 135.5.4 пункту 135.4, підпункту 135.5.13 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4, підпункту 138.8.5 пункту 138.8, підпункту 138.12.1 пункту 138.12 статті 138, підпунктів 139.1.6, 139.1.9, 139.1.12 пункту 139.1 статті139, пункту 144.1 статті 144, підпунктів 145.1.2, 145.1.4, 145.1.2 пункту 145.1 статті 145, пункту 146.14 статті 146, підпункту 153.1.3 пункту 153.1, пункту 153.7 статті 153 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 43 217 023 грн;

- пункту 50.1 статті 50, пункту 185.1 статті 185, пункту 186.3. статті 186, пункту 187.8. статті 187, пункту 190.2. статті 190, підпунктів 192.1.1, 192.1.2 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198. пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 31 440 706 грн;

- пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від № 637 від 15.12.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, а саме встановлено факти неповного та несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книгах обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО на загальну суму 99 353 грн 17 коп.;

- пунктів 2.11, 3.1, 3.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від № 637 від 15.12.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320, а саме проведення розрахунків без надання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 927 грн 31 коп.;

- пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від № 637 від 15.12.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, а саме перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки на загальну суму 5 934 грн;

- пунктів 2.8, 3.5, 7.24 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від № 637 від 15.12.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320, а саме встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 1025 грн 59 коп.;

- пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме не забезпечення щоденного друкування на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків та не забезпечення зберігання фіскальних звітних чеків в книгах обліку розрахункових операцій в кількості 330 шт.;

- підпункту 164.2.17, пункту 164.2. статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1, підпунктів 168.4.4, 168.4.7 пункту 168.4 статті 168, пунктів 171.1, 171.2 статті 171 Податкового кодексу України в результаті чого визначено суми податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, на суму 163 319 грн;

- пункту 176.2 статті 176, пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо неподання, подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку;

- пунктів 2.2, 2.3 рішення Київської міської ради № 43/1877 від 26.07.2007 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Києва та Порядку її визначення", пункту 276.5 статті 276 Податкового кодексу України, а саме, підприємством занижено податкові зобов`язання із земельного податку у Оболонському районі м. Києва за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 в сумі 133 957 грн 84 коп.;

- пункту 286.4 статті 286 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податкові зобов`язання із земельного податку у Голосіївському районі м. Києва за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 в сумі - 395 672 грн 84 коп.;

- підпункту 276.3.3 пункту 276.3 статті 276 Податково кодексу України;

- пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкові зобов`язання із земельного податку за період з01.01.2012 по31.12.2012: у Голосіївському районі м. Києва в сумі - 429 223 грн 93 коп., у Дарницькому районі м. Києва в сумі - 321 960 грн 88 коп., у Дніпровському районі м. Києва в сумі - 174 709 грн 47 коп., у Оболонському районі м. Києва в сумі - 267 904 грн 31 коп., у Шевченківському районі м. Києва в сумі - 185 848 грн 72 коп., у Печерському районі м. Києва в сумі - 255 311 грн 87 коп.: у Подільському районі м. Києва в сумі - 103 277 грн 20 коп.; у Святошинському районі м. Києва в сумі - 1 889 785 грн 65 коп., у Солом`янському районі м. Києва в сумі - 2 214 167 грн 72 коп., та у Печерському районі м. Києва за період з 01.06.2010 по 31.12.2012 в сумі - 59 995 грн 22 коп.;

- пункт 3 статті 276 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкові зобов`язання із земельного податку у Солом`янському районі м. Києва за період з 01.06.2010 по 31.12.2012 на суму 403 735 грн 31 коп., в тому числі: за 2011 рік - 154 948 грн 67 коп., за 2012 рік - 248 786 грн 64 коп.;

- пункту 13.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента всього у сумі 47 562 123 грн 23 коп.;

- пункту 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України, а саме, встановлено неподання додатку ПН до декларації за періоди: II квартал 2011 року, ІІ-ІІІ квартали 2011 року, за II- IV квартали 2011 року, за І квартал 2012 року, за півріччя 2012 року, за 3 квартали 2012 року за 2012 рік.

Керуючись висновками Акту перевірки №1437/28-10-42-10/04713033 від 08.12.2014, контролюючим органом 19.12.2014 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№0003184201 від 19 грудня 2014 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 31 222 856 грн, у тому числі за основним платежем у розмірі 20 815 237 грн та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 10 407 619 грн;

№0003194201 від 19 грудня 2014 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 3 091 601 грн 29 коп., у тому числі за основним платежем у розмірі 2 473 281 грн 03 коп. та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 618 320 грн 26 коп.

№0003204201 від 19 грудня 2014 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 24 521 187 грн, у тому числі за основним платежем у розмірі 17 233 870 грн та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 7 287 317 грн.

№0003214201 від 19 грудня 2014 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 2 362 232 грн 06 коп., у тому числі за основним платежем у розмірі 1 889 785 грн 65 коп. та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 472 446 грн 41 коп.

№0003224201 від 19 грудня 2014 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 129 096 грн 50 коп., у тому числі за основним платежем у розмірі 103 277 грн 20 коп. та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 25 819 грн 30 коп.

№0003234201 від 19 грудня 2014 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 394 133 грн 86 коп., у тому числі за основним платежем у розмірі 315 307 грн 09 коп., та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 78 826 грн 77 коп.

№0003244201 від 19 грудня 2014 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 850 грн, у тому числі за основним платежем у розмірі 0 грн та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 850 грн.

№0003254201 від 19 грудня 2014 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 1 031 120 грн 95 коп., у тому числі за основним платежем у розмірі 824 896 грн 77 коп., та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 206 224 грн 18 коп.

№0003264201 від 19 грудня 2014 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 13 593 732 грн, у тому числі за основним платежем у розмірі 11 938 439 грн, та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 1 655 293 грн.

№0003274201 від 19 грудня 2014 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 398 494 грн 28 коп., у тому числі за основним платежем у розмірі 318 795 грн 42 коп., та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 79 698 грн 86 коп.

№0003284201 від 19 грудня 2014 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 204 658 грн 75 коп., у тому числі за основним платежем у розмірі 163 319 грн та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 41 339 грн 75 коп.

№0003294201 від 19 грудня 2014 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 218 386 грн 84 коп., у тому числі за основним платежем у розмірі 174 709 грн 47 коп., та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 43 677 грн 37 коп.

№0003304201 від 19 грудня 2014 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 502 327 грн 76 коп., у тому числі за основним платежем у розмірі 401 862 грн 20 коп., та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 100 465 грн 56 коп.

№0003314201 від 19 грудня 2014 року про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 377 385 грн, у тому числі за основним платежем у розмірі 301 908 грн та штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 75 477 грн.

№0003324201 від 19 грудня 2014 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 136 276 грн 94 коп.

Не погоджуючись з прийнятими 19.12.2014 податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду про визнання їх протиправними та скасування.

Відмовляючи у скасуванні вказаних податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано достатніх первинних документів, які мали складатися відповідно до умов договорів укладених з контрагентами, а надані документи складені з порушенням вимог чинного законодавства, а отже не доведено факт надання виконання робіт та поставки товарів, у зв`язку з чим у позивача були відсутні підстави для формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування по взаємовідносинам з контрагентами в перевіряємому періоді. Установив також, що матеріалами справи не спростовуються порушення позивачем норм податкового законодавства, виявлені в Акті перевірки, відтак податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та такими, що не підлягають скасуванню.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд зазначив про обгрунтованість позовних вимог, тому визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС-Центрального офісу з обслуговування великих платників від 19.12.2014 № 0003214201, № 0003224201, № 0003234201, №0003244201, № 0003254201, №0003264201, № 0003274201, №0003284201, №0003294201 та визнав протиправними та скасував частково податкові повідомлення-рішення: №0003184201 у частині нарахованого 20 004 169 грн податку на додану вартість та 10 002 085 грн фінансових санкцій; № 0003194201 у частині нарахувань 2 214 167 грн 72 коп. земельного податку та 553 541 грн 93 коп. фінансових санкцій; №0003204201 від 19.12.2014 у частині нарахованого податку на прибуток 17 181 427 грн та 729 8214 грн фінансових санкцій; № 0003304201 від 19.12.2014 у частині нарахувань 267 904 грн 26 коп. земельного податку та 66 976 грн 70 коп. штрафних санкцій; № 0003314201 від 19.12.2014 в частині нарахувань 185 848 грн 72 коп. земельного податку та 46 462 грн 18 коп. фінансових санкцій. В іншій частині суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій, з огляду на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог та залишити в силі постанову суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ДТГО "Південно-Західна залізниця".

У касаційній скарзі відповідач, зокрема, щодо несплати позивачем податку на доходи фізичних осіб під час виплати безповоротної фінансової допомоги ОСОБА_1 (ППР від 19.12.2014 №0003284201) зазначає, що відповідно до банківської виписки від 21.06.2012 №4369 позивачем було здійснено перерахунок безповоротної фінансової допомоги, а не благодійної, як помилково встановлено апеляційним судом.

Що стосується несплати позивачем податку на прибуток іноземних юридичних осіб (ППР від 19.12.2014 №0003264201, №0003244201), скаржник указує, що судом апеляційної інстанції безпідставно не враховано в якості належного доказу у справі Звіт компанії Squire Capital від 16 березня 2010 року. Тому, висновок суду про те, що позивачем при виплаті доходів нерезиденту правомірно не утримано та не сплачено до бюджету податок на прибуток іноземних осіб з джерелом його походження з України за ставкою 15% у розмірі 9 785 977 грн, є помилковим.

Щодо неправомірності використання пільги із земельного податку відповідач зазначає, що апеляційним судом не враховано, що Київською міськрадою було прийнято рішення №158/5545 щодо надання пільг по сплаті земельного податку тільки позивачу без його структурних підрозділів. Тому, позивачем порушено п.284.1 ст. 284 ПК України та занижено податкові зобов`язання по земельному податку.

Зазначає також, що позивач безпідставно задекларував господарські відносини з ТОВ "Макс Бізнес Брокер" та ТОВ "Бренд Строй", оскільки в первинних документах містяться численні недоліки та відсутні обов`язкові реквізити, що ставить під сумнів реальність господарських операцій із указаними контрагентами.

Указує, що позивач також завищив витрати по операціям фінансового лізингу (ППР від 19.12.2014 №000320401).

Позивачем не проведено коригування податкового кредиту у зв`язку з перерахунком частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях за 2012 рік по результатам поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виправлених помилок на суму ПДВ 15 859 913 грн.

Крім цього, на переконання податкового органу, позивач завищив витрати за рахунок амортизаційних нарахувань на збільшення балансової вартості основних засобів після інвентаризації на суму 179 786, 1 грн та завищив витрати за рахунок включення амортизаційних нарахувань на дизель-потяги моделі 630 М001 та 630 М002 у період їх приймальних випробувань вартістю 48 333 333, 00 грн кожний.

Позивач, у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість прийнятого судом апеляційної інстанції рішення, просив залишити його без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Колегія суддів наголошує, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ураховуючи, що доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог ДТГО "Південно-Західна залізниця", колегія суддів Верховного Суду, ураховуючи приписи статті 341 КАС України, перевіряє правильність застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги податкового органу.

Так, судами попередніх інстанцій, зокрема, в частині податкового повідомлення - рішення № 0003284201 від 19.12.2014 установлено наступне.

Згідно з Актом №1437/28-10-42-10/04713033 від 08.12.2014, відповідно до банківських виписок АБ "Експрес-Банк" позивач платіжним дорученням від 21.06.2012 №4369 від 21.06.2012 перерахував безповоротну фінансову допомогу в сумі 960700,00 грн гр. ОСОБА_1 .

Відповідно до Довідки служби кадрової та соціальної політики ДТГО "Південно-Західна залізниця" №НОК - 7/969 від 20.11.2014, виданої начальником відділу кадрів служби кадрової та соціальної політики ОСОБА_2 та копії довідки відокремленого підрозділу будівельно-монтажного поїзду №84 від 24.11.2014, виданої ОСОБА_1, остання з жовтня 1992 року працює в ДТГО "Південно-Західній залізниці", а саме на ДТГО Козятинська дистанція електропостачання "Південно-Західна залізниця" та з 04.05.2012 займає посаду головного бухгалтера відокремленого підрозділу Будівельно-монтажного поїзда №392 ДТГО "Південно-Західна залізниця".

Актом № 1437/28-10-42-10/ НОМЕР_1 установлено також, що відповідно до наданих до перевірки документів - Довідки фінансово-економічної служби ДТГО "Південно-Західна залізниця" та бухгалтерського обліку ДТГО "Південно-Західна залізниця" за червень 2012 обліку відбулося відображення безповоротної фінансової допомоги наданої ОСОБА_1 за рахунок частини чистого прибутку, спрямованого на інші цілі та невикористаного у минулі роки згідно з платіжним дорученням № 4369 від 21.06.2012, а саме: Дт.4740- "інші витрати і платежі", Кт.-6856- "розрахунок за іншими операціями" в сумі 960 700,00 грн, Дт.4430 "прибуток використаний в звітному періоді", Кт.4740 "інші витрати і платежі" в сумі 960 700,00 грн, Дт.6856 "розрахунок за іншими операціями", Кт.3111" поточний рахунок" в сумі 960 700,00 грн.

Той факт, що з наданої безповоротної фінансової допомоги, під час виплати доходу у розмірі 960700,00 грн ОСОБА_1, позивачем не було нараховано та перераховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 163319,00 грн останнім не заперечується.

Суд першої інстанції указав, що посилання позивача на ту обставину, що ОСОБА_1 самостійно сплатила податок на доходи фізичних осіб у розмірі 163 104,40 грн платіжним дорученням № 95 від 21.06.2012, як на обґрунтування відсутності факту допущення порушення вимог чинного законодавства при виплаті безповоротної фінансової допомоги в сумі 960700,00 грн є помилковим та не звільняє позивача від обов`язку щодо нарахування та сплати податку на прибуток фізичних осіб як податковим агентом.

Суд указав про необґрунтованість посилань відповідача на той факт, що безповоротна фінансова допомога в сумі 960700, 00 грн виплачена ОСОБА_1 не підлягає оподаткування зумовлюється тим, що відповідна допомога не відповідає вимогам визначеним статтею 171 Податкового кодексу щодо благодійної допомоги, яка не підлягає оподаткуванню.

Статтею 171 Податкового кодексу України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Пунктом 51.1 статті 51 Податкового кодексу України встановлено, що податковий агент зобов`язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення - рішення № 0003284201 від 19.12.2014.

Водночас суд апеляційної інстанції указав, що на підставі Постанови Керівництва і Держпрофсоюзу ДТГО "Південно-Західна залізниця" від 07.06.2012 №Н-2-290 виділено цільові кошти на укладання інвестиційної угоди на придбання двокімнатної квартири ОСОБА_1 . На виконання вказаної Постанови між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір про надання цільової безповоротної благодійної допомоги, де передбачено, що Набувач благодійної допомоги ( ОСОБА_1 ) відповідно до заяви про надання благодійної допомоги отримує таку допомогу для цілей: придбання житла.

При цьому, указана Постанова була вилучена згідно з Актом №2 від 08.01.2016 "Про вилучення для знищення документів, що не підлягають зберіганню" для знищення, як така, що немає науково-історичної цінності.

Договір між ДТГО "Південно-Західна залізниця" та ОСОБА_1 також не було залучено до матеріалів справи у зв`язку з ліквідацією підрозділу, з яким ОСОБА_1 була у трудових відносинах на момент розгляду справи. Крім цього, на час розгляду судом першої інстанції вказаної справи відбулось знищення договору про надання цільової безповоротної благодійної допомоги ОСОБА_1, однак суд апеляційної інстанції на зазначену обставину уваги не звернув. Більше того, при встановленні обставин справи посилався на зміст указаного договору, що указує на порушенням судом приписів ст. ст. 74-76, 90 КАС України.

На підтвердження оподаткування отриманої ОСОБА_1 суми, позивач надав копію платіжного доручення від 21.06.2012 № 95 щодо сплати ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб в сумі 163 104 грн 40 коп., отримувач ГУ ДКСУ у Вінницькій області, м. Козятин, код банку 802015, рахунок 33216800700007 призначення платежу - " 101" "прибутковий податок", та довідку, видану Козятинською об`єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області від 03.07.2012 № 19-013/2889, щодо підтвердження сплати ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб по коду платежу 11010100 на рахунок 33216800700007 у сумі 163104 грн 40 коп.

Натомість, як указує відповідач, у платіжному дорученні, на підтвердження сплати податку не міститься зазначення призначення платежу на виконання якого договору здійснено сплату.

При цьому, суть офіційного з`ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п`ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи зобов`язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Колегія суддів наголошує, що підпунктами "а", "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Згідно з підпунктами 168.1.1 та 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Тобто, указаними нормами ПК чітко передбачено обов`язок, що юридична особа, яка надає додаткове благо фізичній особі виступає в ролі його податкового агента, який зобов`язаний нарахувати, утримати та сплатити ПДФО із суми такого додаткового блага.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 0003244201 від 19.12.2014 та № 0003264201 від 19.12.2014 судами установлено наступне.

Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізниця) було укладено строковий кредитний договір №1048/07-ЦЮ від 06.08.2007 із додатковими змінами, внесеними договорами № 215/09-ЦЮ від 06.08.2009 про надання кредитної лінії на загальну суму 550 000 000,0 доларів США, в тому числі індивідуальний ліміт Південно-Західної залізниці складає 285 200 000,0 доларів США.

Указаний договір було укладено між: Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізниця) в якості Компанії; Пов`язаними підприємствами Компанії в якості позичальників; Пов`язаними підприємствами Компанії в якості поручителів; Барклейз Кепітал в якості Призначеного основного організатора фінансування; Барклейз Банк Пі-Ел-Сі в якості кредитора; Барклейз Банк Пі-Ел-Сі в якості агента інших Сторін фінансування.

Зазначений договір було підписано:

- Агент: Барклейз Банк Пі-Ел-Сі, (адреса: 5 Норс Колонейд, Кенері Воф, м. Лондон, E14 4BB (5 The North Colonnade Canary Wharf London 14 4BB), підпис - Roger Cosby, Vice President;

- Призначений основний організатор фінансування: Барклейз Кепітал (Barclays Capital), інвестиційний банківський підрозділ Барклейз Банк Пі-Ел-Сі, підпис - Roger Cosby, Vice President;

- Кредитор: Барклейз Банк Пі-Ел-Сі, підпис - Roger Cosby, Vice President, (реквізити рахунку: Барклейз Банк Пі-Ел-Сі, Нью-Йорк, SWIFT - BARCUS33, номер рахунку - 280238433, номер UID - 312842, Бенефіціар - Барклейз Банк Пі-Ел-Сі, Хоулсейл, Лондон (Wholesale London) SWIFT - BARCGB5G, London, UK);

- Позичальник - Державна адміністрація залізничного транспорту України та її пов`язані підприємства, в т.ч. в якості позичальника виступає ДТГО "Південно - Західна залізниця".

Відповідно до пункту 11 договору №1048/07-ЦЮ від 06.08.2007 передбачено сплату в адресу Барклейс Банк ПіЕлСі комісійних платежів за організацію Кредитної лінії, а саме, комісійний платіж за організацію Кредитної лінії: Позичальники повинні (і Компанія повинна примусити Позичальників) сплатити Агентові (для Організатора фінансування) комісійний платіж за організацію Кредитної лінії в розмірі та в строки, узгоджені в Листі про сплату комісійних платежів.

Підпунктом 25.2 пункту 25 зазначеного договору до обов`язків Агента, зокрема, віднесено: якщо Агент отримує повідомлення від Сторони, що згадує цей Договір, в якому йдеться про невиконання зобов`язань та вказується, що описані обставини свідчать про невиконання зобов`язань, він повинен негайно повідомити про це Кредиторів; якщо Агенту відомо про несплату основної суми, відсотків або інших платежів, що мають бути виплачені Стороні фінансування (окрім Агента або Організатора фінансування) згідно із цим Договором він повинен негайно повідомляти інших Сторін фінансування; обов`язки Агента згідно із Фінансовими документами мають виключно технічний та адміністративний характер.

Згідно з підпунктом 28.1 пункту 28 договору №1048/07-ЦЮ від 06.08.2007 на кожну дату, коли від Зобов`язаної особи або Кредитора вимагається здійснення платежу згідно із Фінансовим документом, така Зобов`язана особа або такий Кредитор повинні здійснити такий платіж на користь Агента (якщо інакше не передбачено у Фінансовому документі) на передбачену дату, в час та в таких коштах, вказаних Агентом, які є звичними на той час для розрахунків у трансакціях у відповідній валюті за місцем платежу. Будь-які платежі Зобов`язаних осіб, які повинні бути здійснені на користь Сторони фінансування згідно з Фінансовим документом, здійснюються такою Зобов`язаною особою на користь Агента в рахунок платежів такій Стороні фінансування. Платежі здійснюються на такий рахунок в основних фінансових центрах країни, у валюті та в банках, які визначені Агентом.

Підпунктом 28.4 пункту 28 зазначеного договору встановлено, що кожний платіж, отриманий Агентом згідно із Фінансовими документами для іншої Сторони, повинен, у відповідності до пункту 28.5 (Виплати на користь Позичальника) та пункту 28.6 (Повернення коштів), уможливлюватися Агентом в найкоротші строки після надходження до Сторони, яка має право на отримання платежу згідно з цим Договором (у випадку Кредитора, в рахунок його Обслуговуючого офісу), на такий рахунок, який може вказати Агентові така Сторона повідомленням не пізніше ніж за п`ять Робочих днів, у банку в основному фінансовому центрі країни, у валюті якої здійснюється платіж.

Також між Державною адміністрацією залізничного транспорту України, Пов`язаними особами, в тому числі з позивачем, та Squire Capital Limited, Республіка Кіпр було укладено угоду № Д296/09-ЦЮ від 30.10.2009 стосовно надання консультацій щодо певної зовнішньої кредитної заборгованості Пов`язаних осіб Укрзалізниці, яка може бути здійснена за допомогою Трансакції або серії трансакцій, відповідно до якої Трансакція - це рефінансування або реструктуризація кредитного договору від 06.08.2009 між Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізниця), Пов`язаними особами та "Barclays Bank PLC" стосовно кредиту на суму 550 000 000,0 доларів США.

Відповідно до Листа - Свіфту від 16.03.2010, складеного Squire Capital Limited щодо визначення умов реструктуризації кредиту від "Barclays Bank PLC" кредитна угода є синдикованим кредитом в якому залучено 28 учасників кредиту, а банк "Barclays Bank PLC" виступає в якості агента за кредитом. Станом на 01.11.2009 серед кредиторів було 26 комерційних банків, які володіли 91,8% від загальної суми кредиту, та 2 інвестиційні фонди, які володіли 8,2% від загальної суми кредиту.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до умов кредитного договору №1048/07-ЦЮ від 06.08.2007, "Barclays Bank PLC" виступає в якості кредитора та в якості агента інших сторін фінансування (будь-яких первинних кредиторів) за що отримує комісійні платежі за організацію кредитної лінії, отже "Barclays Bank PLC" не являється бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу за вказаним договором.

У рамках кредитного договору №1048/07-ЦЮ від 06.08.2007 позивач перерахував нерезиденту Barclays Bank PLC (Агент) 228 160 000,00 доларів США, як повернення кредитних коштів, та 27 522 567,80 доларів США, як відсотки за користування кредиту.

При виплаті доходу у вигляді відсотків в адресу "Barclays Bank PLC", позивач не оподатковував на території України зазначені доходи згідно з міжнародним договором.

Відповідно до акту № 1437/28-10-42-10/04713033 від 08.12.2014 позивачем надано до перевірки довідки про податкове резидентство у Об`єднаному Королівстві Великобританії та Північної Ірландії №268/2161001560 від 11.01.2010, №268/2161001560 від 01.01.2011, №268/2161001560 від 01.01.2012 які видані Податковим управлінням Об`єднаного Королівства та засвідчують, що компанія Barclays Bank PLC є резидентом Об`єднаного Королівства у розумінні Угоди про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Сполученим Королівством і підлягає оподаткуванню в Об`єднаному Королівстві.

Довідок на підтвердження факту податкового резидентства у Об`єднаному Королівстві Великобританії та Північної Ірландії 28 учасників кредиту кредитного договору №1048/07-ЦЮ від 06.08.2007 позивачем ні до перевірки, ні суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.

Таким чином, як установлено судом першої інстанції, при виплаті доходів нерезиденту "Barclays Bank PLC", за період 01.07.2010-31.12.2012 не утримано та не сплачено до бюджету податок за ставкою 15% у розмірі 32 823 564, 65 грн.

Державною адміністрацією залізничного транспорту України було укладено договір б/н від 18.10.2004 на суму 700 000 000,00 доларів США. Вказаний договір було вкладено між сторонами:

- Позичальник - Державна адміністрація залізничного транспорту України:

- Кредитор - Банк "Дойче Банк АГ" (DEUTSCHE BANK AG), корпорація, яка належним чином створена та діє у відповідності з законодавством Федеративної Республіки Німеччина, головний офіс якої знаходиться за адресою Таунусанлаге 12 в місті Франкфурт, який діє через свою Лондонську філію, що діє в Великобританії під номером філії BR000005 за адресою Вінчестер Хаус, 1 Грейт Вінчестер Стріт, Лондон EC2N 2DB;

- Фінансовий агент - Банк "Дойче Банк АГ" (DEUTSCHE BANK AG), корпорація, яка належним чином створена та діє у відповідності з законодавством Федеративної Республіки Німеччина, головний офіс якої знаходиться за адресою Таунусанлаге 12 в місті Франкфурт, який діє через свою Лондонську філію, що діє в Великобританії під номером філії BR000005 за адресою Вінчестер Хаус, 1 Грейт Вінчестер Стріт, Лондон EC2N 2DB;

Кредит призначається для фінансування, проектування і будівництва залізнично - автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві, генеральним замовником якого виступає ДТГО "Південно-Західна залізниця".

Згідно з умовами пункту 6.1 статті 6 (Платежі) договору б/н від 18.10.2004 на кожну дату, у яку документом фінансування вимагається виплата суми позичальником або кредитором, позичальник або кредитор залежно від випадку, здійснять таку виплату фінансовому агенту на зазначений рахунок: номер рахунку: НОМЕР_2 ; рахунок у: Дойче Банк Траст Компані Амерікас, Нью-Йорк; свіфт: BKTRUS33; бенефіціарій: Дойче Банк АГ Лондон.

Згідно з пунктом 19.2 статті 19 (Заміна сторін) зазначеного договору Кредитор має право у будь-який час повністю або частково передавати, відступати, або змінювати шляхом новації будь-які або всі свої права та/або обов`язки за цим договором будь-якій його афілійованій особі або будь якій третій стороні. Передача проводиться шляхом заповнення Повідомлення про передачу.

Відповідно до повідомлення про передачу від 19.10.2004 "Новим кредитором" по строковому кредиту за договором б/н від 18.10.2004 виступає MAGLIN CAPITAL LIMITED (приватна компанія, обмежена гарантією, інкорпорована в Англії та Уельсі).

Між Кабінетом Міністрів України в особі Міністра Фінансів України (який діє від імені України і виступає Гарантом) та Банком "Дойче Банк АГ" (DEUTSCHE BANK AG), укладена гарантійна угода від 18.10.2004.

Гарант гарантує Кредитору, що у разі, якщо позичальник з будь-яких причин не сплатить будь-яку суму, яку він має сплатити за кредитним договором, до часу, у дату та у порядок, визначеному у кредитному договорі, гарант сплатить цю суму впродовж 10 робочих днів від дати відповідної вимоги кредитора.

У період щодо якого проводилась перевірка позивач в рамках кредитного договору б/н від 18.10.2004 та повідомлення про передачу б/н від 19.10.2004, перерахував нерезиденту відсотки за користування кредиту у загальній сумі 12 378 264,13 долари США. (98 257 057,33 грн), та часткове погашення кредиту у загальній сумі 200 000 005,00 доларів США. (1 588 963 373,28 грн). При перерахуванні відсотків позивач не утримував податок з доходу нерезидента із джерелом походження з України, керуючись Конвенцією між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст вартості майна.

Таким чином фактично сплату відсотків в рамках кредитного договору б/н від 18.10.2004 здійснено на рахунок Фінансового Агента - DEUTSCHE BANK AG (Німеччина), який не є фактичним власником відсотків.

Відповідно до акту № 1437/28-10-42-10/04713033 від 08.12.2014 позивачем надані до перевірки довідки про податкове резидентство у Об`єднаному Королівстві Великобританії та Північної Ірландії № 480/9478823627 від 22.01.2010 та № 9478823627 від 21.01.2011, які видані Податковим управлінням Об`єднаного Королівства та засвідчують, що компанія Maglin Capital Limited є резидентом Об`єднаного Королівства у розумінні Угоди про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Сполученим Королівством і підлягає оподаткуванню в Об`єднаному Королівстві, водночас довідки про податкове резидентство фінансового агента DEUTSCHE BANK AG (Німеччина), який діє через свою лондонську філію, до перевірки не надавались.

Довідки про податкове резидентство фінансового агента DEUTSCHE BANK AG (Німеччина) позивачем суду також надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості її надання.

Таким чином, суду першої інстанції дійшов висновку про те, що при перерахуванні на користь нерезидента DEUTSCHE BANK AG London відсотків в рамках кредитного договору у сумі 12 378 264,13 доларів США, позивач повинен був утримувати податок з доходу нерезидента із джерелом походження з України в розмірі 15 відсотків.

Натомість апеляційний суд указав, що позивач при перерахуванні відсотків правомірно не утримував податок з доходу нерезидента із джерелом походження з України, керуючись п.1 ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст вартості майна.

Відповідно до п. 1 ст.11 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії - "Проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись тільки в цій другій Державі, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти і підлягає оподаткуванню в цій другій Договірній Державі у відношенні цих процентів".

Судом апеляційної інстанції указано, що у матеріалах справи містяться надані позивачем довідки про податкове резидентство у Об`єднаному Королівстві Великобританії та Північної Ірландії від 11.01.2010 № 268/2161001560, від 01.01.2011 № 268/2161001560, від 01.01.2012 №268/2161001560 які видані Податковим управлінням Об`єднаного Королівства та засвідчують, що "Barclays Bank PLC" є резидентом Об`єднаного Королівства у розумінні Угоди про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Сполученим Королівством і підлягає оподаткуванню в Об`єднаному Королівстві.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за строковим кредитним Договором №1048/07-ЦЮ від 06.08.2007 саме "Barclays Bank PLC" є первинним кредитором ДАЗТУ "Укрзалізниця" та, відповідно, є єдиним бенефіціаром по відношенню до процентів, отримуваних ним від ДАЗТУ "Укрзалізниця" та позивача, у зв`язку з чим позивачем цілком правомірно застосовано положення ст. 11 "Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна".

Суд визнав неналежним доказом Лист Компанії "Squire Capital Limited" від 16 березня 2010 року як на підставу того, що "Barclays Bank PLC" є лише агентом, а не кредитором, та вказав що зі змісту строкового кредитного договору №1048/07-ЦЮ від 06.08.2007 вбачається, що саме "Barclays Bank PLC" є первинним кредитором пов`язаних підприємств "Укрзалізниці", у тому числі, ДТГО "Південно-Західна залізниця".

Також судом зазначено, що компанія "Squire Capital Limited" не є стороною Строкового кредитного договору №1048/07-ЦЮ від 06.08.2007 (зі змінами та доповненнями), а згідно угоди між ДАЗТУ Укрзалізниця і позивачем у тому числі та "Squire Capital Limited" від 30.10.2009, є лише фінансовим радником з питань реструктуризації боргової заборгованості за кредитним договором від "Barclays Bank PLC".

Крім того, колегія суддів апеляційного суду звернула увагу на ті обставини, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду №820/5420/15 від 27.11.2015, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016, задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення, яке прийнято за наслідками перевірки позивача, за порушення останнім податкового законодавства України, який під час виплат за період з 01.07.2010 по 31.12.2012 доходу із джерелом походження із України у вигляді процентів на користь резидента "Barclays Bank PLC" не утримав та не сплатив податок у розмірі 15% від загальної суми виплат процентів.

У вказаній справі предметом дослідження був строковий кредитний договір №1048/07-Ц10 від 06.08.2007, який укладено між в тому числі і позивачем та "Barclays Bank PLC" та встановлено судом, що саме "Barclays Bank PLC" є первинним кредитором і бенефіціарним отримувачем (власником) доходу, отриманого із джерелом його походження з України.

Тому, приймаючи до уваги встановлені обставини, за правилами статті 72 КАС України, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що позивачем при виплаті доходів нерезиденту "Barclays Bank PLC" за період 01.07.2010 по 31.12.2012 правомірно не утримано та не сплачено до бюджету податок на прибуток іноземних юридичних осіб з джерелом його походження з України за ставкою 15% у розмірі 9 785 977 грн.

Так, згідно з підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема, процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

Відповідно до пункту 160.1 статті 160 Податкового кодексу України будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, у тому числі, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Підпунктом 14.1.206. п.14.1 ст. 160 Податкового кодексу України проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

Відповідно до абзацу 2 пункту 103.3 статті 103 Податкового кодексу України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Пунктом 160.2 статті 160 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні виплат на користь нерезидента з джерелом походження з України утримується податок з таких доходів зазначених в п. 160.1 ст.160 ПКУ за ставкою в розмірі 15 % їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положенням міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати.

Водночас, колегія суддів Верховного Суду ураховує доводи податкового органу про те, що питання оподаткування виплат доходу у вигляді відсотків по строковому кредитному договору №1048/07-ЦЮ на суму 550000000 дол, США. від 06.08.2007 між Державною адміністрацією залізничного транспорту України, зокрема ДП "Придніпровська залізниця", Регіональна філія "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" (позичальник) з Вагсlауs САРІТАL (основний організатор фінансування), фінансовими установами (первинні кредитори) та Вагсlауs Ваnк РLС (агент) було предметом дослідження у справах №804/4659/15 та №813/2701/15.

У постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року по справі № 804/4659/15 адміністративне провадження № К/9901/27050/18 суд дійшов наступного висновку "Оцінюючи докази, наявні в матеріалах справи у сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, що до кредитування Державного підприємства "Придніпровська залізниця" за кредитним договором, укладеним Державним підприємством "Придніпровська залізниця" з БарклейзБанк Пі-Ел-Сіна суму у розмірі 550 000 000,00 доларів США, залучено значну кількість кредиторів.

У зв`язку з наведеним, грошові зобов`язання, сплачені за вказаним договором, в тому числі і проценти, розподіляються між всіма кредиторами.

Таким чином, ураховуючи наведені законодавчі норми та встановлені обставини справи щодо залучення до кредитування інших установ, БарклейзБанк Пі-Ел-Сі не може вважатися беніфіціарним отримувачем доходу від сплати зобов`язань за кредитним договором, суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для звільнення ДП "Придніпровська залізниця" від оподаткування процентів, сплачених на виконання умов кредитного договору, а відтак про необґрунтованість заявлених позовних вимог".

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2021 року у справі №813/2701/15 касаційні провадження №К/9901/32944/18, №К/9901/32946/18.

Тобто, проведеною перевіркою виявлено недотримання позивачем приписів пункту 160.1 статті 160 ПК України внаслідок неутримання і невнесення до бюджету податку з доходів іноземної юридичної особи - "Вагсlауs Ваnк РLС", Великобританія, при виплаті процентів за користування кредитом відповідно до договору від 06 серпня 2007 року № 1048/07-ЦЮ.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає передчасними висновки суду апеляційної інстанції про протиправність податкових повідомлень-рішень № 0003244201 та № 0003264201 від 19.12.2014.

Щодо податкових повідомлень - рішень №0003234201 від 19.12.2014, №0003214201 від 19.12.2014, №0003224201 від 19.12.2014, №0003194201 від 19.12.2014, №0003254201 від 19.12.2014, №0003274201 від 19.12.2014, №0003294201 від 19.12.2014, №0003304201 від 19.12.2014, №0003314201 від 19.12.2014 судом першої інстанції встановлено наступні обставини.

Відповідно до акту № 1437/28-10-42-10/04713033 від 08.12.2014 при проведені перевірки встановлено, що згідно з даними Державного земельного кадастру, земельні ділянки у Солом`янському районі віднесені до територій історико-культурного призначення, а саме: м. Київ, Солом`янський район, площа Вокзальна,1 (кадастровий номер 72:440:0094); м. Київ, Солом`янський район, площа Вокзальна, 1 (кадастровий номер 72:440:0004); м. Київ, Солом`янський район, площа Вокзальна, 1 (кадастровий номер 72:440:0005); м. Київ, Солом`янський район, площа Вокзальна (кадастровий номер 72:440:095); м. Київ, Солом`янський район, площа Вокзальна, 1 (кадастровий номер 72:440:013); м. Київ, Солом`янський район, площа Вокзальна, 1 (кадастровий номер 72:440:092); м. Київ, Солом`янський район, площа Вокзальна, 1 (кадастровий номер 72:440:093); м. Київ, Солом`янський район, площа Вокзальна, 1 (кадастровий номер 72:031:120); м. Київ, Солом`янський район, вул. Івана Федорова, 32 (кадастровий номер 72:441:027); м. Київ, Солом`янський район, вул. Івана Федорова, 32 (кадастровий номер 72:441:026); м. Київ, Солом`янський район, вул. Івана Федорова, 32 (кадастровий номер 72:441:028); м. Київ, Солом`янський район, вул. Івана Федорова,32 (кадастровий номер 72:443:007).

Відповідно до листів Головного управління охорони культурної спадщини № 066/09-557 від 06.03.2014 та № 066/09-936 від 24.04.2014, яким було надано відповідь на листи МГУ Міндоходів - ЦО з обслуговування ВП №927/9/28-10-42-1-54 від 28.03.2014 та № 123/9/42-154 від 17.01.2014 щодо визначення статусу територій під земельними ділянками, наданими в користування ДТГО "Південно - Західна залізниця" зазначені земельні ділянки у Солом`янському районі м. Києва знаходяться на території пам`ятки археології місцевого значення.

Також при проведені перевірки встановлено, що згідно з даними Державного земельного кадастру земельні ділянки Шевченківського району №76:013:002 (вул. Лисенка, 6) та №76:046:018 (вул. Комінтерну, 7/9) віднесені до територій історико-культурного призначення.

Відповідно до листів Управління культурної спадщини КМДА №006/09-825 від 07.04.2014, №3066/09-556 від 06.03.2014 та №221206/35 віл 27.05.2011 земельна ділянка по вул. Лисенка, 6 занесена до Переліку пам`яток місцевого значення; земельна ділянка по вул. Комінтерну, 7/9 відноситься до категорії земель історико-культурного призначення місцевого значення.

Судом першої інстанції зазначено, що при обчисленні податкових зобов`язань земельного податку за вказані земельні ділянки в Солом`янському та Шевченківському районах міста Києва позивач мав застосувати 1,5 від їх нормативної грошової оцінки. При цьому, позивачем факт того, що щодо зазначених земельних ділянок ним було застосовано коефіцієнт 1 не заперечується.

Крім цього, Рішенням Київської міської ради №302/5114 від 02.12.2010 "Про надання земельних ділянок Державному територіальному-галузевому об`єднанню "Південно-Західна залізниця" для будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця (правий берег р. Дніпро) у Голосіївському та Печерському районах м. Києва" підприємству виділено в постійне користування земельні ділянки загальною площею 60,49 га для будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця в межах Голосіївського та Печерського районів м. Києва.

Відповідно до пункту 7.2 зазначеного рішення підприємством отримано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 28.12.2011 за № 430, №;431, №432, №433, № 434, №435 (кадастровий номер яких: 82:084:044, 82:415:043, 82:416:019, 82:419:035, 82:418:036).

Ати на право постійного користування земельними ділянками за кадастровими номерами 82:084:044, 82:415:043, 82:416:019, 82:419:035, 82:418:036 серія/номер ЯЯ 389664 та ЯЯ382691 були отримані позивачем 28.12.2012.

За період з 28.12.2011 по 28.12.2012 земельний податок за земельні ділянки за кадастровими номерами 82:084:044, 82:415:043, 82:416:019, 82:419:035, 82:418:036 позивачем не нараховувався та не сплачувався. Зазначені факти сторонами не заперечуються.

Судом першої інстанції зазначено, що доказів на підтвердження факту того, що земельні ділянки за кадастровими номерами 82:084:044, 82:415:043, 82:416:019, 82:419:035, 82:418:036 до моменту отримання актів на право постійного користування земельними ділянками позивачем не використовувались останнім суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних доказів.

Таким чином суд дійшов висновку про відсутність доказів на підтвердження того, що земельні ділянки за кадастровими номерами 82:084:044, 82:415:043, 82:416:019, 82:419:035, 82:418:036 в період з 28.12.2011 по 28.12.2012 не перебували в користування позивача.

Відповідно до акту № 1437/28-10-42-10/04713033 від 08.12.2014 при проведені перевірки встановлено, що протягом перевіряємого періоду позивач та його структурні підрозділи користувались пільгою по земельному податку, наданою рішенням Київської Міської Ради №158/5545 від 28.04.2011 "Про внесення змін до рішення Київради від 30.12.2010 №573/5385 "Про бюджет міста Києва на 2011 рік" в розмірі 99,0% на 2011 рік - на технічне обслуговування рухомого складу, на ремонти основних фондів, на компенсацію проїзду пільгових категорій громадян, по проекту "Міська електричка" та на погашення боргів, які виникли у КП "Київпастранс".

Рішенням Київської міської ради №200/7537 від 15.03.2012 "Про внесення змін до Рішення Київради від 29.12.2011 №1100/7336 "Про бюджет міста Києва на 2012 рік" надано пільгу по земельному податку в розмірі 99,0% на 2012 рік - на погашення заборгованості КП "Київпастранс", пов`язані з забезпеченням функціонування проекту "Міська електричка". Відокремлені структурні підрозділи ДТГО "Південно - західна залізниця" в даному рішенні (додатку №13 до рішення у редакції, затвердженій рішенням Київської міської ради від 15.03.2012 №200/7537) відсутні.

Згідно з пунктом 2 протоколу №5/106 від 14.03.2012 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально - економічного розвитку копія якого додана до листа №08/280-1080 від 21.11.2014, яким надано відповідь на запит податкового органу №3891/9/28-10-42-2-17 від 10.11.2014 щодо правильності застосування та надання пільги по платі за землю на 2012 рік, запропоновано виділити кошти на погашення заборгованості КП "Київпастранс", пов`язані з забезпеченням функціонування проекту "Міська електричка", надавши пільгу по платі за землю ДТГО "Південно - західна залізниця".

З аналізу зазначеного протоколу та додатку № 13 "Перелік підприємств і організацій, яким надаються пільги по сплаті земельного податку на 2012 рік" до рішення Київради №1100/7336 від 29.12.2011, суд першої інстанції установив, що пільгою наданою по земельному податку користувались також його структурні підрозділи, відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку відповідача щодо допущення позивачем порушення пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України.

Пунктом 276.5 статті 276 Податкового кодексу України встановлено, що у разі надання в оренду земельних ділянок (в межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1 та 276.4 цієї статті, іншим суб`єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до статті 274 цього Кодексу від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ залежно від виду економічної діяльності орендаря, та статті 275 цього Кодексу.

Пунктами 2.2 та 2.3 розділу 2 Порядку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок у місті Києві затвердженого рішенням київської міської ради № 43/1877 від 26.07.2007 встановлено, що при змішаному використанні земельної ділянки її нормативна грошова оцінка визначається як сума нормативних грошових оцінок частин земельної ділянки, що припадає на певне функціональне використання цих частин. При цьому розмір частин земельної ділянки певного функціонального використання визначається пропорційно до частин площі будівель чи споруд, які розташовані на земельній ділянці. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, на яких розміщені будівлі і споруди, які повністю або частково передаються в оренду, крім випадків, передбачених у п. 2.4, обчислюється пропорційно площам цих будівель і споруд (їх частин), що надаються в оренду, із застосуванням коефіцієнта на функціональне використання земельної ділянки (її частини) Кф = 2,50 (землі комерційного використання) незалежно від виробничо-економічної діяльності орендаря будівель або їх частин.

Актом № 1437/28-10-42-10/04713033 від 08.12.2014, встановлено, що відповідно до податкової декларації з плати за землю за 2011 рік та 2012 рік та даних Державного земельного кадастру підприємством відображено податок за землю по земельній ділянці, яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Константинівська, 2а (кадастровий номер 78:143:001), двома рядками та при нарахуванні податку за землю по обох рядках підприємство враховують нормативну грошову оцінку земельної ділянки, як за землі залізничного транспорту, при цьому згідно даних Державного земельного кадастру частка землі ДТГО "Південна Західна залізниця" передано в користування ПП "Транспортно-експедиційне підприємство "Петрівка" (код 016464931).

Позивачем факт того, що частин земельної ділянки кадастровий номер 78:143:001 передана в оренду ПП "Транспортно-експедиційне підприємство "Петрівка" не заперечується, водночас він зазначає про те, що розрахунок за користування земельною ділянкою було проведено без застосування відсотку від земельного податку для земель залізниці та без застосування пільг.

Зазначені посилання позивача не приймаються судом, як належне обґрунтування відсутності факту допущення порушення пункту 276.5 статті 276 Податкового Кодексу України та пунктів 2.2 та 2.3 розділу 2 Порядку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок у місті Києві затвердженого рішенням Київської міської ради № 43/1877 від 26.07.2007 з огляду на те, що, як убачається з наявних в матеріалах справи документів до частки землі, що була передана в користування ПП "Транспортно-експедиційне підприємство "Петрівка" була застосована нормативна грошова оцінка земельної ділянки, як за землі залізничного транспорту.

Відтак, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо податкових повідомлень-рішень: № 0003194201 від 19.12.2014, № 0003314201 від 19.12.2014, № 0003214201 від 19.12.2014, № 0003224201 від 19.12.2014, № 0003234201 від 19.12.2014, № 0003254201 від 19.12.2014, № 0003274201 від 19.12.2014, № 0003294201 від 19.12.2014, № 0003304201 від 19.12.2014, виходив з того, що контролюючим органом правомірно було донараховано податок на землю та фінансові санкції, оскільки позивачем в порушення норм податкового законодавства неправомірно було не сплачено, чи занижено сплату земельного податку за користування земельними ділянками позивачем та його структурними підрозділами.

Натомість, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначила, що коефіцієнт в нормативно-грошовій оцінці земель, відданих в користування позивача, що застосовується до земель, які знаходяться в зоні охорони пам`яток місцевого значення, це коефіцієнт, який характеризує місцерозташування та цінність земельної ділянки відповідного призначення, і використовується саме для розрахунку нормативно-грошової ділянки.

У свою чергу п.п.276.3.3 п.276.3 ст.276 ПК України передбачає збільшення суми податку за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об`єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов`язано з функціональним призначенням цих територій та об`єктів, справляється у розмірі, обчисленому відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу із застосуванням коефіцієнту 1,5.

Стаття 274 ПК України визначає ставку податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач правильно визначив, що позивач порушив вимоги п.п.276.3.3 п.276.3 ст.276 Податкового кодексу України, та занизив земельний податок на суму 375 172 грн 59 коп., не застосувавши коефіцієнт 1,5 до земельних ділянок розташованих на територіях історико-культурного призначення.

Судом зазначено, що акти на право постійного користування земельними ділянками за кадастровими номерами 82:084:044, 82:415:043, 82:416:019, 82:419:035, 82:418:036 серія/номер ЯЯ 389664 та ЯЯ382691 були отримані позивачем 28.12.2012. За період з 28.12.2011 по 28.12.2012 земельний податок за земельні ділянки за кадастровими номерами 82:084:044, 82:415:043, 82:416:019, 82:419:035, 82:418:036 позивачем не нараховувався та не сплачувався.

Колегія суддів вказала, що ураховуючи приписи Закону України "Про державний земельний кадастр" та за змістом п.287.1. ст.287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Тому, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що до моменту отримання позивачем правовстановлюючих документів на право постійного користування оспорюваними земельними ділянками за кадастровими номерами 82:084:044, 82:415:043, 82:416:019, 82:419:035, 82:418:036 у земельному кадастрі були зазначені всі відомості про такі земельні ділянки, включаючи відомості про нормативну грошову оцінку таких земельних ділянок, окрім відомостей про особу, яка має право постійного користування такими земельними ділянками.

Оскільки, акти на право постійного користування земельними ділянками за кадастровими номерами 82:084:044, 82:415:043, 82:416:019, 82:419:035, 82:418:036 серія/номер ЯЯ 389664 та ЯЯ382691 були отримані позивачем у грудні 2012 року, обов`язок сплачувати податок на землю у позивача відносно таких земельних ділянок виникає з моменту отримання такого права, а саме - з 28.12.2012.

Ураховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку та не вірно визначив, що позивач порушивши вимоги п.п.284.4 ст.284 Податкового кодексу України безпідставно занизив земельний податок на суму 455 668,41 грн, оскільки був землекористувачем земельних ділянок за кадастровими номерами 82:084:044, 82:415:043, 82:416:019, 82:419:035, 82:418:036 в період з 28.12.2011 по 28.12.2012.

Пунктами 2.2 та 2.3 розділу 2 "Порядку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок у місті Києві" затвердженого рішенням Київської міської ради №43/1877 від 26.07.2007 встановлено, що при змішаному використанні земельної ділянки її нормативна грошова оцінка визначається як сума нормативних грошових оцінок частин земельної ділянки, що припадає на певне функціональне використання цих частин. При цьому розмір частин земельної ділянки певного функціонального використання визначається пропорційно до частин площі будівель чи споруд, які розташовані на земельній ділянці. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, на яких розміщені будівлі і споруди, які повністю або частково передаються в оренду, крім випадків, передбачених у п. 2.4, обчислюється пропорційно площам цих будівель і споруд (їх частин), що надаються в оренду, із застосуванням коефіцієнта на функціональне використання земельної ділянки (її частини) Кф = 2,50 (землі комерційного використання) незалежно від виробничо-економічної діяльності орендаря будівель або їх частин.

За правилами Податкового кодексу України, відповідно до п. 14.1.34, 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України власниками земельних ділянок є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно, а землекористувачами - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до норм Земельного кодексу України, Закону України від 06.10.1998 №161-XIV "Про оренду землі" зі змінами та доповненнями власниками, користувачами та орендарями земельних ділянок є юридичні та фізичні особи, які в установленому законодавством порядку набули права на землю.

Апеляційним судом встановлено, що відокремлені підрозділи юридичної особи не мають статусу юридичної особи, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила і діють на підставі затвердженого нею положення. Таким чином, відповідно до Податкового кодексу України, платником земельного податку є юридична чи фізична особа. У випадку, який розглядається у межах даної справи колегією суддів встановлено - це юридична особа - ДТГО "Південно-Західна залізниця".

Відповідно до статті 30 Податкового кодексу України, податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі.

Податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно Податковим кодексом України, рішеннями Верховної Ради, Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до Податкового кодексу України.

Частиною першою статті 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 284.1 статті 284 Податкового кодексу України встановлено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів. Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки дані стосовно наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

Ураховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що Київська міська Рада своїм Рішенням надала пільгу зі сплати земельного податку платнику такого податку, яким є ДТГО "Південно-західна залізниця", враховуючи в тому числі і її відокремлені підрозділи.

Водночас, судом апеляційної інстанції не враховано, що у додатку № 13 "Перелік підприємств і організацій, яким надаються пільги по сплаті земельного податку на 2012 рік" до рішення Київради №1100/7336 від 29.12.2011 не зазначені відокремлені підрозділи ДТГО "Південно-Західна залізниця", що ставить під сумнів висновок суду про надання пільги зі сплати земельного податку на земельні ділянки, на яких знаходяться такі відокремлені підрозділи ДТГО "Південно-Західна залізниця".

Що стосується висновків судів попередніх інстанцій щодо господарських операцій позивача, зокрема, з ТОВ "Макс Бізнес Брокер" та ГО "Бізнес Строй" слід зазначити про таке.

Між позивачем та ТОВ "Макс Бізнес Брокер" укладено договори № 103071/НЮ від 30.12.2010, № ПЗ/Е-112266/НЮ від 19.08.2011 та № ПЗ/Е-111919/НЮ від 11.07.2011, за якими здійснено поставки товару.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.2, 5.1, 5.3, 6.2, 9.1 зазначених договорів документами, які мають засвідчувати факт здійснення поставки за ним є специфікації, заявки, документи, які підтверджують якість, зокрема, сертифікати/паспорти якості, рахунки - фактури, накладні/акти прийому - передачі продукції, пакувальні аркуші.

Судом першої інстанції указано, що позивачем заявок, документів, які підтверджують якість, зокрема, сертифікатів/паспортів якості, надано не було.

У наданих позивачем суду рахунках - фактурах в графі "Виписав(ла)" та в частині видаткових накладених в графі "Отримав(ла)" містяться підписи, водночас не зазначено даних осіб, які відповідні підписи вчинили. Тому, є неможливим встановити осіб, які відповідні документи склали, що свідчить про порушення вимог Закону України "Про бухгалтерський облік", а отже вони не можуть належним чином засвідчувати факт існування фінансово - господарських відносин між позивачем та ТОВ "Макс Бізнес Брокер".

Натомість, суд апеляційної інстанції указав про наявність в матеріалах справи документів, що надані позивачем на підтвердження реальності вчинених господарських операцій: податкових накладних, видаткових накладних, специфікацій, рахунків-фактур, довіреностей, картки рахунку 631 по контрагенту ТОВ "Макс Бізнес Брокер". Також, апеляційним судом досліджено рішення адміністративних судів про відмову в задоволенні позовів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в яких оспорювалась реальність господарських відносин між контрагентами, одним з яких виступав ТОВ "Макс Бізнес Брокер". Суд указав, що інших доказів щодо нереальності господарських операцій між позивачем та контрагентом, відповідачем суду не надано. Тому, указані обставини на переконання апеляційного суду, свідчать про наявність підстав, які дають право позивачу на податковий кредит з податку на додану вартість.

Крім цього, судами установлено, що між позивачем та контрагентами зокрема, з ТОВ "Бренд Строй", не укладено договорів в письмовій формі. На підтвердження факту існування фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "Бренд Строй", позивачем надано суду копії рахунків - фактур, видаткових накладених та платіжних доручень. У наданих на підтвердження фінансово - господарських взаємовідносин ТОВ "Бренд Строй" рахунках - фактурах відсутні дані особи, яка склала відповідний документ та в частині також немає підпису відповідної особу.

Тому, зазначені рахунки-фактури не можуть належним чином засвідчувати факт існування фінансово - господарських відносин між позивачем та ТОВ "Бренд Строй", у той час, як інші первинні документи надані позивачем суду складені на підставі відповідних рахунків - фактур.

Так, відповідно до ст. 201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов`язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.7 податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі також - Закон № 996-ХІV) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частиною першої статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, виходячи з викладеного, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно із пунктами 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; встановлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; встановлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом (експортом) товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Водночас, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій створює наслідки для податкового обліку платника податків.

Проте, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Однак судами попередніх інстанцій у ході розгляду справи не досліджено наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку та фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, який створює наслідки для податкового обліку платника податків.

Тобто не з`ясовано на підставі належних і допустимих доказів усіх обставин, з якими контролюючий орган пов`язує порушення позивачем вимог податкового законодавства, й не надано належної правової оцінки останнім у контексті особливостей організації та ведення діяльності Товариства.

Указані обставини залишились поза увагою судів попередніх інстанцій, при цьому колегія суддів уважає, що оцінка таким доводам відповідача та наявним у справі доказам є необхідним та першочерговим для вирішення справи. Крім того, з урахуванням такого висновку залежить висновок щодо правильності дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права.

За змістом частини 2 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права в частині задоволених позовних вимог знайшли своє підтвердження.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, скасування судового рішення суду апеляційної інстанції на направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 241-246, 341, 344, 349, 353, 356, 359 КАС України, суд, -

................

Перейти до повного тексту