ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2021 року
м. Київ
справа №826/8851/17
адміністративне провадження № К/9901/62994/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л.. Рибачука А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської ради на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2018 (суддя Клименчук Н.М.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018 (колегія суддів: Безименна Н.В., Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) у справі №826/8851/17за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи - комунальне підприємство "Київтранспарксервіс", Департамент земельних ресурсів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Гром", Товариство з обмеженою відповідальністю "МТР Груп" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, в якому просив визнати протиправним та скасувати №п/п 56 таблиці №1 до додатка 5 до рішення відповідача від 02 липня 2015 року №667/1531 "Про внесення змін до таблиці №1 до додатка 5 рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м.Києві та акцизного податку", згідно з яким земельну ділянку на розі вулиць Райдужної та Марка Черемшини було включено до переліку паркувальних майданчиків, які закріплені за КП "Київтранспарксервіс".
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року, позов задоволено повністю
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що строк дії договору оренди земельної ділянки від 15 травня 2001 року закінчився 16 липня 2011 року, а додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки не укладено, тому у позивача відсутнє право користування земельною ділянкою, вона перебуває у власності територіальної громади м.Києва. Крім того, судом першої інстанції, в порушення вимог ст.264 КАС України (ст.171 КАС України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) не було зобов`язано відповідача опублікувати оголошення про оскарження рішення Київської міської ради від 02 липня 2015 року №667/1531. Також звертає увагу на пропущення строку звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Верховного Суду від 01.11.2018 відкрито касаційне провадження.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
У зв`язку з відсутністю клопотань від всіх учасників про участь в судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 15 травня 2001 року між Київською міською радою (орендодавець) та СПД - ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення Київради від 30 листопада 2000 року №90/1067 передає, а орендар приймає у оренду на 10 років земельну ділянку, місце розташування якої на розі вулиць Райдужної та М.Черемшини у Дніпровському районі м.Києві розміром 0,4141 га, з них 0,0114 га в межах червоних ліній для будівництва, обслуговування та експлуатації тимчасової відкритої автомобільної стоянки у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід`ємною частиною цього договору (п.1 договору). Договір зареєстровано в реєстрі за №1046, факт державної реєстрації засвідчено 06 липня 2001 року, договір зареєстровано Київським міським управлінням земельних ресурсів, про що зроблено запис від 09 липня 2001 року за №66-6-00018 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Рішенням Київської міської ради ІІІ сесії VІІ скликанні від 02 липня 2015 року №667/1531 "Про внесення змін до таблиці №1 до додатка 5 рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м.Києві та акцизного податку" таблицю №1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 викладено у новій редакції, зокрема до переліку паркувальних майданчиків, які закріплені за КП "Київтранспарксервіс" пунктом 56 віднесено земельну ділянку на розі вулиць Райдужної та м.Черемшини на кількість паркувальних місць 60, загальною площею 1500,0 м2, в тому числі площа земельної ділянки відведеної для паркування (S) 690,0 м2, в тому числі площа земельної ділянки відведеної для безоплатного паркування (І) 69,0 м2.
Вважаючи пункт 56 переліку паркувальних майданчиків, які закріплені за КП "Київтранспарксервіс" таблиці №1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції. з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, порушив права та законні інтереси позивача, не врахувавши наявність за цією адресою нерухомого майна, належного позивачу на праві приватної власності, на яке не розповсюджується обов`язок щодо сплати збору за місця для паркування транспортних засобів, а тому не може бути включено до переліку об`єктів оподаткування таким збором.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Пунктом 24 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до пп.12.4.1 п.12.4 ст.12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів належать встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом.
Згідно з пп.10.2.2 п.10.2 ст.10 ПК України до місцевих зборів належать: збір за місця для паркування транспортних засобів та туристичний збір.
За положеннями абзаців першого, другого підпункту 268.1.1.2 пункту 268.1 статті 2681 Податкового кодексу України (далі - ПК України) установлено, що перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення збору. Таке рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, контролюючому органу в порядку, встановленому розділом I цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 14.1.104 пункту 14.1 статті 14 ПК України майданчики для платного паркування - площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, на якій відповідно до рішення органу місцевого самоврядування здійснюється платне паркування транспортних засобів.
Відповідно до підпункту 14.1.229 пункту 14.1 статті 14 ПК України спеціально відведені автостоянки - площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді або державі, яка визначається органами місцевого самоврядування із встановленням правил щодо відповідальності за збереження транспортного засобу. До спеціально відведених автостоянок можуть належати комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету з метою здійснення організації паркування транспортних засобів. Не належать до спеціально відведених автостоянок гаражі, автостоянки, власники або користувачі яких є платниками земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а також земельні ділянки, що належать до прибудинкових територій.
Рішенням Київської міської ради від 26 червня 2007 року №930/1591 "Про вдосконалення паркування автотранспорту в м.Києві" КП "Київтранспарксервіс" визначено єдиним оператором з паркування транспортних засобів в м.Києві.
Відповідно до рішення Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051 "Про правила благоустрою м.Києва" експлуатація паркувальних майданчиків здійснюється лише оператором або контрагентами, які уклали з оператором відповідні договори.
Рішенням Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві" затверджено Положення про збір за місця для паркування транспортних засобів у м.Києві (додаток 5 до рішення), відповідно до п.1.1 якого платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням Київської міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Таблицею №1 додатку 5 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 визначено Перелік паркувальних майданчиків, які закріплені за комунальним підприємством "Київтранспарксервіс", до якого згідно з рішенням Київської міської ради від 02 липня 2015 року №667/1531 включено паркувальний майданчик, що перебуває на земельній ділянці, яка знаходиться на розі вулиць Райдужної та м.Черемшини. Тобто розміщений на земельній ділянці, яка була передана в оренду позивачу на підставі договору оренди земельної ділянки від 15 травня 2001 року.
Відповідач в касаційній скарзі вказує, що договір оренди земельної ділянки від 15 травня 2001 року укладений між Київською міською радою та позивачем припинений у зв`язку з закінченням терміну його дії та вказаний договір поновлено не було.
Порядок поновлення договору оренди землі визначено ст.33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 15 травня 2001 року), відповідно до якої по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору орен