ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 640/20314/20
адміністративне провадження № К/9901/6146/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2020 у складі судді Чудак О.М. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 у складі колегії суддів: Глущенко Я.Б. (суддя-доповідач), Ганечко О.М., Собківа Я.М. у справі №640/20314/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. 28.08.2020 ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними.
2. До позовної заяви позивачем додано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначила, що оспорювані дії мали місце 14.01.2020, відтак строк на їх оскарження закінчився 15.06.2020. Водночас, з 12.03.2020 в Україні був запроваджений карантин, у зв`язку з чим позивач була позбавлена можливості своєчасно подати позовну заяву до суду.
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2020 причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду визнано неповажними, а її позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
3.1. Постановляючи вказану ухвалу суд виходив з того, що після запровадження карантину Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Законом України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон №540-IX) було доповнено розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлено, що під час дії карантину строки звернення до адміністративного суду продовжуються на строк дії такого карантину. Водночас, внаслідок прийняття Закону України від 18.06.2020 №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон №731-IX) продовжені Законом №540-IX строки закінчилися 06.08.2020. З огляду на те, що позивач звернулася до суду з даним позовом 28.08.2020, суд першої інстанції вважав, що наведені нею причини пропуску цього строку не можуть вважатися поважними.
4. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2020 позовну заяву повернуто позивачу з підстав, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України, внаслідок неусунення позивачем недоліків позовної заяви, яку було залишено судом без руху, у встановлений судом строк.
4.1. Постановляючи вказану ухвалу суд виходив з того, що копія ухвали суду про залишення позовної заяви без руху була отримана представником позивача 28.09.2020 (трек-номер 0105105573983), проте у встановлений судом 10-денний строк вимоги ухвали суду не виконані, причини невиконання не повідомленні.
5. Позивач оскаржила ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2020 в апеляційному порядку.
6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 змінено мотивувальну частину ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2020, виклавши її у редакції цієї постанови.
6.1. Ухвалюючи вказану постанову суд виходив з того, що правова норма, яка закріплена пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України, якою передбачено повернення позовної заяви у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу, а саме якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду не буде подано особою в зазначений строк, є спеціальною по відношенню до закріпленої пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України. Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції повинен був повернути позовну заяву саме на підставі спеціальної норми, яка має пріоритет над загальними нормами процесуального закону, що підлягало зміні у мотивувальній частині ухвали суду.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Представник позивача - адвокат Калько Дмитро Олексійович (далі - адвокат Калько Д.О.) подав касаційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та винести постанову, якою суд першої інстанції зобов`язати відкрити провадження у справі та продовжити розгляд по суті.
7.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Зокрема, скаржник знову наголошує, що через запровадження 12.03.2020 в Україні карантину, позивач була позбавлена можливості вчасно звернутися до суду з даним позовом. Крім того, скаржник вказує на те, що внаслідок значної завантаженості та великого обсягу процесів, які він веде як адвокат, він змушений був звернутися до іншого адвоката за складенням позовної заяви для ОСОБА_1 . Водночас, інший адвокат, яка повинна була скласти позовну заяву, з 01.08.2020 до 24.08.2020 перебувала у відпустці. На переконання скаржника, наведені обставини свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
8. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
9. На обґрунтування відзиву зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними. Зокрема, наголошує, що
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
10. Під час розгляду цієї касаційної скарги колегія суддів Верховного Суду враховує норми частини 1 статті 341 КАС України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
11. Згідно з частинами 1-2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
12. Частинами 1-2 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
13. Як вбачається з позовної заяви, позивач просила визнати протиправними дії відповідача, що полягали у відмові прийняти документи (клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) у представника ОСОБА_1 - адвоката Калька Д.О., які мали місце 14.01.2020.
14. Тому, зважаючи на приписи частини 2 статті 123 КАС України і як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, строк на оскарження зазначених дій відповідача закінчився 15.07.2020.
15. З 12.03.2020 Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України було установлено карантин.
16. Законом №540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України було доповнено пунктом 3 такого змісту:
"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину".
17. 17.07.2020 набрав чинності Закон №731-IX, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону №540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
18. Отже, строк встановлений Законом №731-IX закінчився 06.08.2020, про що було зазначено судом першої інстанції в ухвалі від 17.09.2020 про залишення позовної заяви без руху.
19. Пунктом 3 Закону №731-IX, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено в такій редакції:
"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".
20. Варто зауважити, що позивач у своїй заяві про поновлення строку звернення до суду, поданій до суду першої інстанції, в якості причин пропуску строку звернення до суду послалась загалом на запровадження карантину на всій території України, проте не зазначила яким чином обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином, унеможливили своєчасне звернення до суду саме у її випадку.
21. Тому, на переконання колегії суддів Верховного Суду, суд першої інстанції обґрунтовано визнав причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду неповажними.
22. У касаційній скарзі скаржник посилається додатково на те, що адвокат Калько Д.О., який надавав правову допомогу позивачу, через значні завантаженість та великий обсяг процесів, які він веде, змушений був звернутися до іншого адвоката за складенням позовної заяви для ОСОБА_1 . Проте, інший адвокат (Рибченко Н.М.), яка повинна була скласти позовну заяву, у період з 01.08.2020 до 24.08.2020 перебував у відпустці.
23. Слід наголосити, що про вказані обставини позивач не зазначала в апеляційній скарзі на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2020. Крім того, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що наведені обставини підтверджуються наказом про відпустку №01/08 від 01.08.2020 та листом повідомленням №б/н від 03.08.2020, проте таких доказів до касаційної скарги не надає.
24. З цього приводу колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
25. Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №120/5780/20-а.
26. Зважаючи на це, наведені представником позивача у касаційній скарзі причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом теж не можуть вважатися поважними, адже вони не є такими, що виникли об`єктивно і незалежно від волі особи, яка пропустила строк, і крім того, ці обставини не підтверджені будь-якими доказами.
27. Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що "<…> право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою" (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05).
28. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03, пункт 30 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013, заява №49069/11).
29. Європейський суд з прав людини, наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
30. Отже, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій, а сам інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
31. У свою чергу, за змістом частини 7 статті 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
32. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2020 про залишення позовної заяви без руху представник позивача отримав 28.09.2020, проте до закінчення встановленого судом 10-денного строку вимоги ухвали суду виконані ним не були.
33. Відповідно до частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1); у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (пункт 9).
34. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, згідно з яким суд першої інстанції, повертаючи позивачу позовну заяву, мав застосувати норму пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, що є спеціальною у випадку спірних правовідносин, оскільки повернення позовної заяви позивачу мало місце саме з підстав, передбачених частиною 2 статті 123 КАС України, а саме через неподання позивачем заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
35. За приписами частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
36. Таким чином, суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень додержались норм матеріального і процесуального права, що не спростовується доводами касаційної скарги, а тому у її задоволенні слід відмовити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
Керуючись статтями 344, 349, 355-356, 359 КАС України, суд, -