ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 520/7068/19
адміністративне провадження № К/9901/10349/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року у справі за позовом Приватної фірми "ОРІЯ" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У липні 2019 року ПФ "ОРІЯ" звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 20.03.2019 року №00001201402, №00001211402 та №00001231402.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що контролюючий орган прийшов до безпідставного висновку про те, що договірні відносини ПФ "ОРІЯ" з контрагентами - ТОВ "Астра Груп Трейд, ТОВ "Палантир Груп", ТОВ "Орлан Актив", ТОВ "Крайт Сервіс", ТОВ "Міжрегіональна металургійна Компанія", ТОВ "Гранд Асторія, ТОВ "Мега Стальпром", ТОВ "Центр матеріального забезпечення", ТОВ "Мілтон Пейс" не опосередковуються реальним виконанням операції, яка становить їх предмет.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року позов задоволено частково.
Скасовано податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області від 20.03.2019 року №00001201402, яким збільшено суму грошових зобов`язань за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1 388 117,50 грн, та №00001211402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 132 671 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року, рішення суду першої інстанції скасовано в частині скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області від 20.03.2019 року №00001211402 щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 3600 грн.
Прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову ПФ "ОРІЯ" про скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області від 20.03.2019 року №00001211402 щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 3600 грн відмовлено.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року залишено без змін.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, ГУ ДПС у Харківській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів скасувати, а в задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній на момент відкриття касаційного провадження у справі), суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, що відповідачем оскаржуються рішення судів першої та апеляційної інстанцій лише в частині задоволених позовних вимог, а в іншій частині судові рішення учасниками справи не оскаржуються, колегія суддів касаційного суду переглядає їх лише в цій частині.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПФ "ОРІЯ" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 року по 30.09.2018 року.
За результатами перевірки складений акт від 27.02.2019 року №584/20-40-14-02-07/24472933, яким зафіксовано порушення ПФ "ОРІЯ" п.198.1, п.198.3, п.198.69 ст.198 ПК України, чим занижено податок на додану вартість на загальну суму 755 114 грн; п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 110 494 грн.
На підставі зазначеного акту прийнято податкові повідомлення - рішення від 20.03.2019 року №00001201402, №00001211402 та №00001231402.
ПФ "ОРІЯ" зазначені рішення оскаржені у адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДФС України, рішенням від 06.06.2019 року №26012/6/99-99-11-07-01-25 якої скаргу ПФ "Орія" залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.
ПФ "ОРІЯ", не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідача, звернувся до суду із даним позовом.
Частково задовольнивши позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами належними первинними документами.
Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
За правилами п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно із п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно із п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).
Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.
Згідно із п.201.8 ст.201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
За приписами ст.1 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-XIV), господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.
Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.
Так, протягом перевіряємого періоду податковим органом встановлено, що позивач мав взаємовідносини із ТОВ "Астра Груп Трейд, ТОВ "Палантир Груп", ТОВ "Орлан Актив", ТОВ "Крайт Сервіс", ТОВ "Міжрегіональна металургійна Компанія", ТОВ "Гранд Асторія, ТОВ "Мега Стальпром", ТОВ "Центр матеріального забезпечення", ТОВ "Мілтон Пейс".
Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 20.06.2016 року між ПФ "Орія" (покупець) та ТОВ "Орлан Актив" (постачальник) укладено договір поставки №23.
На підтвердження виконання умов зазначеного договору надано видаткову накладну №44 від 21.06.2016 року, ТТН №44 від 21.06.2016 року, ОСВ по рахунку 631, ОСВ по рахунку 281, платіжні дорученнями, банківські виписки.
В подальшому придбаний товар реалізований ПФ "Орія" контрагентам позивача ТОВ "Євроінокс", ТОВ "Металург Україна", ТОВ "Роллформ", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Металлокс", КП "НВК "Іскра", ТОВ "Ресурсметалстіл", ТОВ "Айгрант", на підтвердження чого надано рахунки - фактури, видаткові накладні, ТТН, довіреності, платіжні доручення, банківські виписки.
Крім того, 22.05.2017 року між ПФ "Орія" (покупець) та ТОВ "Мега Стальпром" укладено договір поставки №21.
Виконання умов зазначеного договору підтверджено видатковими накладними №172 від 29.06.2017 року, №173 від 30.06.2017 року, ТТН №172 від 29.06.2019 року, №173 від 30.06.2019 року, платіжними дорученнями, оборотно-сальдовими відомостями.
Транспортування товару проводилось ФОП ОСОБА_2, що підтверджується договорами - заявками на перевезення №29/06 від 29.06.2017 року, №30/06 від 30.06.2017 року, р/ф №29/06 від 29.06.2017 року, №30/06 від 30.06.2017 року, актами здачі - прийняття робіт №29/06 від 29.06.2017 року, №30/06 від 30.06.2017 року, платіжним дорученням.
При цьому, відповідно до договору про заміну кредитора №070817 від 07.08.2017 року право вимоги боргу в сумі 1 332 901,94 грн з ПФ "Орія" згідно договору поставки №21 від 22.05.2017 року відступлено первісним кредитором ТОВ "Мега Стальпром" новому кредитору - ТОВ "Перша інніціативна група".
Реалізація придбаних ПФ "Орія" ТМЦ вчинена на виконання договірних зобов`язань позивача перед контрагентами - ТОВ "Хімвіскром", ГПУ "Полтавагазвидобування", ТОВ "БПК газінвестпроект", що підтверджується договорами, видатковими накладними, платіжними дорученнями, ТТН, рахунками - фактурами, заявками на виробництво продукції, актами прийому - передачі технічних умов, актами надання послуг, рахунками на оплату.
Також, 29.04.2016 року між ПФ "Орія" (покупець) та ТОВ "Центр матеріального забезпечення" (постачальник) укладено договір поставки №19, виконання якого підтверджується видатковими накладними №12 від 11.05.2016 року, №2 від 05.05.2016 року, платіжними дорученн