ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2021 року
м. Київ
справа №826/15342/18
адміністративне провадження № К/9901/2680/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 826/15342/18
за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до ОСОБА_1
третя особа: ОСОБА_2
про зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді: Губської Л. В., суддів: Карпушової О. В., Степанюка А. Г.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2018 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, в якому просив:
- зобов`язати відповідача відновити цілісність конструкції перекриття між квартирою та горищним простором шляхом замурування отвору у стелі квартири, який об`єднує простір квартири АДРЕСА_1 з простором горища у будинку.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що квартира за вказаною адресою була реконструйована без належно затвердженого проекту та згідно з положеннями статті 376 Цивільного кодексу України вважається самочинним будівництвом.
Так, за наслідком проведеного державного архітектурно-будівельного контролю посадовими особами позивача складено акт, яким виявлено порушення, а саме, незаконно об`єднано простір квартири з простором горища. На підставі акту перевірки ОСОБА_1 було видано приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт та про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Невиконання вимог приписів у добровільному порядку стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 24 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовив.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наявність зареєстрованого права власності ОСОБА_1, перешкоджає контролюючому органу звертатись з даним позовом.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено повністю.
6. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки підставою для звернення Департаменту до суду із цим позовом слугувало невиконання відповідачем вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28 липня 2017 року, який, станом на час звернення до суду є чинним, то Департамент та його посадові особи діяли виключно на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 22 січня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року, в якій скаржниця просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року.
8. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ОСОБА_1 зазначає про те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Так, судом не враховано, що задовольняючи позовні вимоги щодо відновлення цілісності перекриття шляхом замурування отвору у стелі квартири, який об`єднує простір квартири з простором горища (якого не існує, а є мансарда, і це вже було встановлено в іншій справі № 826/1906/18 між тими ж самими сторонами) порушується право відповідача на мирне володіння та розпорядження належним нерухомим майном.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 22 січня 2020 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С. Г., судді: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.
10. Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2020 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року.
11. Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 02 грудня 2021 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, на підставі звернення ПП "Науково-технічне підприємство "Український центр нерухомого майна" від 19 червня 2017 року № 356, Департаментом проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ОСОБА_1 на об`єкті "Реконструкція квартири АДРЕСА_1", за результатами якої складено акт від 17 липня 2017 року.
13. В ході вказаної перевірки встановлено, що Департаментом зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт на вказаний об`єкт будівництва від 13 квітня 2017 року № КВ 082171030403 та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності "Реконструкція квартири АДРЕСА_1" від 18 травня 2017 року № KB 142171382486, замовник - ОСОБА_1 .
14. Згідно акту перевірки від 17 липня 2017 року встановлено, що квартиру АДРЕСА_2 реконструйовано шляхом влаштування отвору в стелі квартири та об`єднання простору квартири з простором горища. Документи, які засвідчують право власності на нежитлові приміщення горища (піддахового простору) відповідачем не надано. Оскільки ОСОБА_1 не володіє на законних підставах нежитловими приміщеннями горища на АДРЕСА_3, вона не може бути замовником їх реконструкції та не може затверджувати проектну документацію.
15. За результатом вказаної перевірки Департаментом 28 липня 2017 року винесені приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт та про усунення виявлених порушень.
16. В подальшому, під час позапланової перевірки з виїздом на місце, з метою перевірки виконання приписів від 28 липня 2017 року контролюючим органом встановлено, що ОСОБА_1 не відновлено конструкцію перекриття між квартирою та горищним простором, а саме: не замуровано отвір у стелі квартири, який об`єднує простір квартири з простором горища будинку.
17. За результатами перевірки позивачем складено акт від 18 грудня 2017 року.
18. Враховуючи невиконання ОСОБА_1 вимог приписів у добровільному порядку, керуючись статтею 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", позивач звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
20. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Згідно зі ч. 1 ст. 10 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV "Про архітектурну діяльність" (далі - Закон № 687-XIV) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
22. За приписами ч. 3 ст. 6 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI) до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.
23. Відповідно до ст. 13 Закону № 687-XIV до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури.
24. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року № 294 затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, відповідно до пункту 1 якого ДАБІ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
25. Згідно зі ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
26. Відповідно до частини першої статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання ним повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
27. За приписами частин першої та другої статті 36 Закону №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
28. Згідно зі ч. 1 ст. 9 Закону № 687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
29. Відповідно до частин першої, четвертої та сьомої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
30. Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.
31. Відповідно до частини першої статті 38 Закону №3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
31. Таким чином, положення статті 38 Закону № 3038-VI містять перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноважень на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсації витрат, пов`язаних з таким знесенням.
Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:
1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;
3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.
32. Слід звернути увагу, що зверненню суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом про зобов`язання знести самочинне будівництва передує саме наявність вищезазначених обставин.
33. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі звернення ПП "Науково-технічне підприємство "Український центр нерухомого майна" від 19 червня 2017 року № 356 позивачем було розпочато проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на АДРЕСА_4, під час проведення якої було встановлено, що Департамент зареєстрував подану замовником будівництва - ОСОБА_1 декларацію про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція квартири АДРЕСА_1" від 13 квітня 2017 року № КВ 082171030403 та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності "Реконструкція квартири АДРЕСА_1" від 18 травня 2017 року № КВ 142171382486, які містили недостовірні відомості.
34. Так, під час судового розгляду встановлено, що згідно даних, наведених у деклараціях замовником будівництва, в частині характеристики житлових будинків зазначена загальна площа двокімнатної квартири 199,7 кв. м., житлова площа квартири 39,6 кв. м., кількістю поверхів: 4-й та мансардний поверх, в той час, як згідно договору купівлі-продажу квартири від 16 жовтня 2003 року № 15-5166, посвідченого державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Пилипчук О. І., ОСОБА_1 належить двокімнатна квартира загальною площею 66, 80 кв. м., у тому числі житловою 39, 60 кв. м.
35. Згідно з положеннями ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" замовник будівництва - фізична чи юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку для забудови чи володіє на законних підставах об`єктом будівництва, на якому має намір виконувати будівельні роботи.
36. Відповідно до ст. 26 Закону № 3038-VI передбачено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;
6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
37. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 не володіла на законних підставах нежитловими приміщеннями горища на АДРЕСА_3 .
За таких обставин, є вірними висновки суду апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 не могла бути замовником будівництва, реконструкції, та не могла затверджувати проектну документацію.
38. За приписами ст. 1, 9 Закону № 687-XIV проект - документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.
Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом.
39. У відповідності до ч. 1 ст. 31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
40. Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів звертає увагу, що стадії виконання будівельних робіт на підставі зареєстрованої декларації передують стадії, зокрема, розроблення та затвердження проектної документації, яка має відповідати вимогам містобудівної документації та вихідним даним з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Тобто, проект може вважатися юридично значимим документом, який має юридичну силу та створює правові наслідки, за умови його відповідності встановленим вимогам і лише у разі дотримання таких вимог проект може бути затверджений замовником.
41. Самочинним також вважається будівництво, яке здійснюється хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.
42. Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що замовником будівництва ОСОБА_1 наведено недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція квартири АДРЕСА_1" від 13 квітня 2017 року № КВ 082171030403 в частині характеристики житлових будинків, а також у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності "Реконструкція квартири АДРЕСА_1" від 18 травня 2017 року № КВ 142171382486 в частині характеристики житлових будинків, інформації про проектну документацію та щодо виконання всіх робіт згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами.
43. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що на об`єкті будівництва проведено реконструкцію без належно затвердженого проекту, що згідно з положеннями ст. 376 Цивільного кодексу України вважається самочинним будівництвом, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 31 Закону № 3038-VI, ст. 23 Закону № 687-XIV.
44. Відповідно до п. 16, 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної, діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
45. Як зазначалось раніше, за результатами проведеної перевірки контролюючим органом було складено акт перевірки від 28 липня 2017 року та, враховуючи виявлені порушення, замовнику будівництва ОСОБА_1 було видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 28 липня 2017 року та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28 липня 2017 року.
Департамент наказом від 01 серпня 2017 року № 247 скасував реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 13 квітня 2017 року № КВ 082171030403 та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 18 травня 2017 року № КВ 142171382486.
46. Відповідно до статті 41 Закону № 3038-VI та згідно Порядку № 553 з метою перевірки виконання вимог приписів від 28 липня 2017 року, виданих Департаментом, посадовою особою останнього було здійснено позапланову перевірку, за результатами проведення якої складено акт від 18 грудня 2017 року, яким встановлено факт невиконання ОСОБА_1 вимог припису від 28 липня 2017 року.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що вищенаведені приписи і наказ Департаменту були оскаржені ОСОБА_1 в судовому порядку, проте, в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
47. Отже, наказ Департаменту від 01 серпня 2017 року № 247 про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція квартири АДРЕСА_1" від 13.04.2017 №КВ 082171030403 та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності "Реконструкція квартири АДРЕСА_1" від 18 травня 2017 року № КВ 142171382486 (замовник- ОСОБА_1 ) та припис від 28 липня 2017 року є чинними.
48. Враховуючи те, що станом на день розгляду справи вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28 липня 2017 року ОСОБА_1 не виконала, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та зобов`язання відповідача відновити цілісність конструкції перекриття між квартирою та горищним простором шляхом замурування отвору у стелі квартири, який об`єднує простір квартири АДРЕСА_1 з простором горища у будинку.
49. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 815/2311/15 та від 09 листопада 2021 року у справі № 160/5793/19.
50. Посилання скаржниці на те, що судом апеляційної інстанції в порушення вимог ч. 4 ст. 78 КАС України не було взято до уваги обставини, встановлені рішенням суду у справі № 826/1906/18 колегія суддів вважає необгрунтованими та безпідставними, оскільки встановлені обставини у справі № 826/1906/18 не спростовують вищенаведені висновки у цій справі.
51. Колегія суддів критично відноситься до посилань ОСОБА_1 на практику Верховного Суду викладену у постановах від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а, від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16 та від 12 червня 2019 року у справі № 916/1986/18, оскільки правовідносини у цій справі та в наведених скаржницею постановах не є подібними.
Поряд з цим, слід звернути увагу, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень Шевченківський районний суд м. Києва рішенням від 13 лютого 2020 року, яке набрало законної сили 28 липня 2020 року, у справі № 761/42036/18-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування державної реєстрації права власності - задоволено частково. Скасовано запис про право власності № 17873162 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко Оленою Володимирівною на підставі рішення про державну реєстрацію права власності з індексним № 32777009 від 07 грудня 2016 року щодо об`єкту нерухомого майна з реєстраційним №1108964680000. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
52. Інші доводи касаційної скарги не містять належних та об`єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки.
53. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
54. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
55. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
56. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
57. У справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
58. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).
59. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
60. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваному судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
61. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -