ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 826/1940/18
адміністративне провадження № К/9901/56145/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Железного І.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2018 року у складі судді Каракашьяна С.К. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у складі колегії суддів: Пилипенко О.Є. (головуючий), суддів: Глущенко Я.Б., Кузьмишина О.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії з розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Комісія) про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У лютому 2018 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 визнати недійсним та скасувати рішення Комісії від 15 грудня 2017 року про визнання видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії ІІ ОСОБА_1 безпідставним.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 13 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року, позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення Комісії про визнання видачі ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії безпідставним від 15 грудня 2017 року.
2.1 Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, із висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року підтверджено, що ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тобто є учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому рішення Комісії про визнання видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії ІІ від 15 грудня 2017 року є протиправним та підлягає скасуванню.
3. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
3.1 23 лютого 2007 року Київської обласною державною адміністрацією ОСОБА_1 видано посвідчення серії НОМЕР_1 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії ІІ.
3.2 26 березня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Святошинському районі в м. Києві направлено лист №551/8-п до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - Управління) з проханням вирішити питання щодо правомірності видачі ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії ІІ, оскільки згідно документів, наданих ЗАТ "Управління механізації "Київзеленбуд" позивач перебував на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в м. Іванків, яке не відноситься до зони відчуження.
3.3 Відповідно до Витягу з протоколу засідання Комісії від 23 квітня 2013 року №6 розглянуто особову справу ОСОБА_1 та прийнято рішення направити вказану особову справу до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України.
3.4 Комісією повернуто справу на доопрацювання Київській міській державній адміністрації, а саме: перевірити та відслідкувати населені пункти зони відчуження, надати пояснення (витяг з протоколу від 18 грудня 2013 року №69).
3.5 Управлінням повторно направлено матеріали особової справи ОСОБА_1 на розгляд Комісії Міністерства соціальної політики України.
3.6 За результатами розгляду вказаних матеріалів, рішенням Комісії Міністерства соціальної політики України від 31 жовтня 2017 року зобов`язано Київську міську державну адміністрацію розглянути питання щодо підтвердження ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АСЕ категорії ІІ відповідно до норм чинного законодавства (витяг з протоколу засідання Комісії Міністерства соціальної політики України від 31 жовтня 2017 року №113).
3.7 Рішенням Комісії, оформлене протоколом засідання від 15 грудня 2017 року №3, визнано видачу посвідчення ОСОБА_1 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії ІІ безпідставною з повідомленням органів виконавчої влади.
3.8 Не погоджуючись з рішенням Комісії позивач звернувся з позовом до суду.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Департамент звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати зазначені рішення судів та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
4.1 На обґрунтування касаційної скарги зазначив, зокрема, що спірне рішення Комісії щодо визнання видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 ОСОБА_1 безпідставною винесено відповідно до вимог чинного законодавства. Департамент зазначає, що м. Іванків згідно Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи не відноситься до зони відчуження.
5. Позивач подав відзив на касаційну скаргу. Уважає, що рішення судів попередніх інстанцій відповідають вимогам матеріального і процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Законом України від 28 лютого 1991 року №796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
10. Відповідно до статті 9 цього Закону, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, зокрема є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.
11. Статтею 13 Закону №796-XII встановлено, що держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов`язується відшкодувати її за: 1) пошкодження здоров`я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; 2) втрату годувальника, якщо його смерть пов`язана з Чорнобильською катастрофою; 3) матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім`ї у зв`язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.
12. Статтею 48 Закону №796-XII визначено порядок призначення та виплати пільг та компенсацій за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи.
13. Відповідно до частини третьої статті 65 Закону №796-XII, посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
14. На виконання зазначеного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що регулює правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №51).
15. Пунктом 10 вищевказаного Порядку передбачено, що посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
16. У відповідності до пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, документи, які засвідчують особливий статус особи за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії ІІ позивачу встановлено на підставі його заяви від 19 жовтня 1992 року та довідки Орендного спеціалізованого відрядного управління механізації ремонтно-будівельних робіт "Київзеленбуд" від 19 жовтня 1992 року №27 про підвищену оплату праці за роботу в зоні відчуження (м. Чорнобиль).
18. Тимчасовою комісією для перевірки правильності видачі посвідчень "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" Київської міської державної адміністрації було підтверджено правильність видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії ІІ.
19. Як зазначили суди попередніх інстанцій, відповідач не довів, що з боку позивача мали місце зловживання або повідомлення недостовірної інформації, що призвело до встановлення йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
20. Визнаючи видачу посвідчення ОСОБА_1 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії ІІ безпідставною, відповідач спірне рішення мотивував тим, що ОСОБА_1 для виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС був відряджений Управлінням механізації ремонтно-будівельних робіт "Київзеленбуд" в м. Іванків строком на 9 днів з 3 по 12 липня 1986 року, яке не відноситься до зони відчуження.
21. Проте, вказані обставини досліджувались Київським апеляційним адміністративним судом у справі №759/18590/13-а.
22. Так, в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у справі №759/18590/13-а встановлено - "відповідач акцентує увагу суду апеляційної інстанції, що позивач відряджався у вказаний період до смт. Іванків, яке не відноситься до зони відчуження.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що листом Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 12 вересня 2013 року №К8876 009 зазначено, що згідно матеріалів особової справи позивача статус ліквідатора останньому встановлено на підставі довідки орендного спеціалізованого підрядного управління механізації ремонтно-будівельних робіт "Київзеленбуд" від 19 жовтня 1992 року №27 про підвищену оплату праці позивача саме у м. Чорнобиль в період з 3 по 12 липня 1986 року (а. с. 6).
Крім того, вказаним листом констатується наявність в особовій справі: наказу про відрядження водіїв від 2 липня 1986 року №54-МК, наказу від 9 жовтня 1992 року №99 про оплату праці працівникам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії, списку видачі посвідчень про відрядження, розрахункових рахунків, маршрутних листів, табелів відпрацьованого часу за спірний період, тобто усіх тих документів, які на твердження відповідача мають свідчити про роботу позивача в зоні відчуження, але фактично відсутні.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для відмови у призначенні пенсії позивачу із зменшенням пенсійного віку.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів звертає увагу, що незважаючи на відсутність в матеріалах справи копій матеріалів особової справи позивача, у колегії суддів на момент вирішення справи в суді апеляційної інстанції відсутні правові підстави для сумніву у дійсності листа департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 12 вересня 2013 року, що містить всі необхідні реквізити для набуття статусу офіційного документу.
Крім того, у колегії суддів відсутні відомості і щодо протиправності дій по видачі наявної в матеріалах справи довідки №14 від 30 травня 2011 року, якою також підтверджується факт роботи позивача в зоні відчуження і яка оформлена належним чином.".
23. Згідно частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
24. Колегія суддів, погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що вищенаведеним судовим рішенням Київського апеляційного адміністративного суду підтверджено, що ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тобто є учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
25. Ураховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.
26. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,