ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2021 року
м. Київ
справа №1.380.2019.002712
адміністративне провадження № К/9901/8835/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №1.380.2019.002712
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Львівській області
про визнання дій протиправними та скасування припису
за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Львівській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 (колегія у складі: головуючого судді Улицького В.З., суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2019 року Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області, в якому позивач просив:
- визнати незаконним, безпідставним та протиправним і скасувати припис №ЛВ2193/1425/АВ/П від 15.04.2019 про усунення виявлених правопорушень;
- визнати незаконною, безпідставною та протиправною і скасувати постанову №ЛВ2193/1425/АВ/ФС від 10.05.2019 про накладення штрафу у розмірі 250 380 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в порушення вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у направленні №0841 від 10.04.2019, на підставі якого проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1, посадові особи Головного управління Держпраці у Львівській області були направлені для проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 за адресою: " АДРЕСА_1". Однак, як вбачається з Акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЛВ2193/1425/АВ від 15.04.2019, інспекційне відвідування проведено за адресою: АДРЕСА_1 та за адресою: с.Велика Лінина, Старосамбірського району, Львівської області. Так, позивач звертає увагу на те, що адреса: с.Велика Лінина, Старосамбірського району Львівської області у направленні № 0841 від 10.04.2019 зазначена не була, жодних законних підстав проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 за даною адресою відповідачем не вказано, а відтак у відповідності до п.1 ст.4 згаданого Закону державний інспектор праці Головного управління Держпраці у Львівській області повноважень на проведення інспекційного відвідування за вказаною адресою не мав.
3. Також, позивач зазначав, що в порушення вимог вказаного Закону та Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю вимога щодо пред`явлення об`єкту відвідування або його уповноваженій особі направлення та службового посвідчення перед початком здійснення інспекційного відвідування виконана не була. Окрім цього, позивач звертав увагу на те, що ФОП ОСОБА_1 не є юридичною особою, а тому не може рахуватись "промисловим підприємством" або "сільськогосподарським підприємством". При цьому, на думку позивача, жодного підтвердження того, що особи, які назвались ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і які були на території здійснення господарської діяльності ОСОБА_1, перебувають в трудових чи в цивільно-правових відносинах з підприємцем не має.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 у задоволенні позову відмовлено.
5. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що проведення відповідачем інспекційного відвідування відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 за №295 (в редакції чинній на момент проведення інспекційного відвідування) (далі також - Порядок №295) є правомірним та таким, що вчинене уповноваженим законом органом з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
6. Що стосується встановлених відповідачем порушень законодавства про працю, суд першої інстанції зазначив, що позивач у справі ФОП ОСОБА_1, у відповідності до положень статей 42, 44, 128 ГК України, здійснює свою підприємницьку діяльність на засадах власного комерційного ризику, а тому обов`язок дотримання вимог законодавства про працю лежить саме на ньому, зокрема такий суб`єкт господарювання несе всю повноту відповідальності за осіб, які перебувають на території здійснення своєї підприємницької відповідальності. В іншому випадку він повинен забезпечити неможливість доступу на таку територію сторонніх осіб. З огляду на викладені обставини, суд першої інстанції вважав, що під час інспекційного відвідування інспекторами праці був виявлений та зафіксований факт допуску позивачем до роботи двох осіб без належного оформлення трудового договору, чим порушено вимоги ч.1 і ч.3 ст.24 КЗпП України.
7. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог. Визнано протиправним та скасовано припис № ЛВ2193/1425/АВ/П від 15.04.2019 про усунення виявлених правопорушень, винесений головним державним інспектором Головного управління Держпраці у Львівській області. Визнано протиправною та скасовано постанову №ЛВ2193/1425/АВ/ФС від 10.05.2019 про накладення штрафу у розмірі 250380,00 грн., винесену першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Грицак О. О.
8. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що адреса: с. Велика Лінина, Старосамбірського району, Львівської області у направленні № 0841 від 10.04.2019 зазначена не була, жодних законних підстав проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 за даною адресою відповідачем не вказано, що свідчить про порушення останнім вимог частини 1 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері здійснення господарської діяльності". Разом з тим, у Акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЛВ2193/1425/АВ від 15.04.2019 відсутнє посилання за якою саме із вищевказаних адрес виявлено нібито неоформлених працівників.
9. Також, в порушення вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері здійснення господарської діяльності" та Порядку № 295, 12.04.2019 посадовою особою - інспектором Головного управління Держпраці у Львівській області Блажевською Р.Б. не була виконана вимога щодо пред`явлення об`єкту відвідування або його уповноваженій особі направлення та службового посвідчення перед початком здійснення інспекційного відвідування.
10. Апеляційний суд також вважав, що суд першої інстанції необґрунтовано та неправомірно не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зазначаючи, що вони суперечать показанням, наданих інспектору Головного управління Держпраці у Львівській області при здійсненні інспекційного відвідування.
11. Апеляційним судом також встановлено, що за адресою проведення перевірки: АДРЕСА_2, підприємницьку діяльність також здійснює дружина позивача - ОСОБА_6, яка зареєстрована також фізичною особою-підприємцем. Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 здійснює підприємницьку діяльність згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за видами: код КВЕД 02.20 Лісозаготівлі: код КВЕД 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний): код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. Так, між позивачем (Сторона-1) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (Сторона-2) було укладено Договір про спільну діяльність № 1 від 11.07.2018 строком на три роки. За даним договором сторони зобов`язуються спільно діяти, без створення юридичної особи та без об`єднання вкладів, з метою забезпечення організації виробництва пиломатеріалів, заготовок, дерев`яних деталей та будівельних конструкцій, інших виробів із дерева та їх відходів, а також їх реалізації для отримання прибутку. На виконання взятих на себе суб`єктами господарювання зобов`язань на території виробничих приміщень та здійснення господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_2 можуть перебувати також інші особи, які перебувають із Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 у цивільно- правових чи трудових відносинах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. Не погоджуючись з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на вказане судове рішення, в якій просив скасувати постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
13. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив наступне.
14. Що стосується посилань позивача та мотивів суду апеляційної інстанції щодо того, що у направленні на перевірку від 10.04.2019 №0841 не було зазначено адреси: с. Велика Лінина, Старосамбірського району, Львівської області, то суд прешої інстанції вірно зазначив, що як убачається з Акта інспекційного відвідування від 15.04.2019 таке відвідування здійснювалось на місці безпосередньої підприємницької діяльності позивача, що відповідає положенням підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.
15. Що стосується доводів позивача про непред`явлення об`єкту відвідування або його уповноваженій особі направлення та службового посвідчення перед початком здійснення інспекційного відвідування, скаржник зазначив, що як за адресою місцезнаходження згідно з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, так і за адресою фактичного здійснення діяльності інспекторами праці пред`явлено службові посвідчення та направлення на проведення інспекційного відвідування відповідно до пункту 9 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, які було вручено особам, що там знаходились. Окрім цього 15.04.2019 копію направлення на проведення інспекційного відвідування окремо вручено позивачу, про що свідчить його підпис та запис: "копію направлення отримав".
16. Також, скаржник вказує на те, що в ході проведення інспекційного відвідування, що фіксувався засобами фото - та відео - техніки, матеріали яких долучені до акта, складеного за результатами проведеного інспекційного відвідування, за виконанням трудової функції виявлено ОСОБА_2, який налаштовував деревообробне обладнання. З наданих ним письмових пояснень встановлено що він "прийшов допомогти ОСОБА_1 змонтувати пилораму із платою двісті гривень". В ході інспекційного відвідування встановлено, що ОСОБА_3 допомагає різати дошки два дні, про гроші з ОСОБА_1 ще не домовлялися. Таким чином, під час проведення інспекційного відвідування 15.04.2019 встановлено, що позивач, як фізична особа-підприємець, залучав до роботи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а відтак допустив порушення вимог частин 1, 3 статті 24 КЗпП України.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
17. 26.03.2020 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
18. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2020, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
19. Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2020 вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору.
20. На виконання вимог ухвали скаржником надано документ про сплату судового збору.
21. Ухвалою Верховного Суду від 11.06.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Львівській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2020 .
22. Ухвалою Верховного Суду від 01.12.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 02.12.2021.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
23. Як встановлено судами попередніх інстанції, за результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1, який використовує найману працю, Головним управлінням Держпраці у Львівській області складено акт №ЛВ2193/1425/АВ від 15.04.2019 та прийнято постанову про накладення штрафу від 10.05.2019 за №ЛВ2193/1425/АВ/ФС, якою на позивача накладено штраф у розмірі 250 380 грн. 00 коп.
24. Окрім того, відповідачем видано припис про усунення виявлених порушень від 15.04.2019 за №ЛВ2193/1425/АВ/П, яким позивача зобов`язано усунути виявлені під час інспекційного відвідування порушення законодавства про працю.
25. Так, перевіркою встановлено порушення позивачем:
- вимог ч.1 і ч.3 ст.24 КЗпП України - в ході проведення інспекційного відвідування (що фіксувався засобами фото - та відео - техніки, матеріали яких долучені до акта, складеного за результатами проведеного інспекційного відвідування), за виконанням трудової функції виявлено ОСОБА_2, який налаштовував деревообробне обладнання. З наданих ним письмових пояснень встановлено що він "прийшов допомогти ОСОБА_1 змонтувати пилораму із платою двісті гривень". Із розмови з ОСОБА_3 вказано, що він помагає різати дошки два дні, про гроші з ОСОБА_1 ще не домовлялись. В ході проведеного інспекційного відвідування 12.04.2019-15.04.2019 року фізичною особою - підприємцем не надано жодних підтверджуючих документів щодо оформлення трудових відносин з ОСОБА_3, ОСОБА_2, не надано жодних договорів цивільно-правового характеру укладених з виконавцем робіт (послуг) в особі ОСОБА_3, ОСОБА_2 .
26. Не погоджуючись з приписом про усунення виявлених порушень від 15.04.2019 за №ЛВ2193/1425/АВ/П та постановою про накладення штрафу від 10.05.2019 за №ЛВ2193/1425/АВ/ФС, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
28. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в
29. Згідно абзацу другого та третього статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
30. Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) визначено статтею 4 Закону №877-V, відповідно до частин 1, 4 якої державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
31. Частиною 4 статті 2 цього Закону передбачено, що заходи контролю здійснюються, серед іншого, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
32. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №805/430/18-а дійшла висновку, що спеціальним законом, який відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю".
33. У подальшому такий висновок був підтриманий Верховним Судом у постанові від 24.06.2021 у справі № 200/5877/19-а та колегія суддів не вбачає підстав для відступу від нього.
34. Відповідно до статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
35. Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 (надалі - Порядок № 295), визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).
36. Пунктом 2 Порядку №295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
37. Отже відповідач у спірних правовідносинах мав право здійснювати державний контроль за додержанням законодавства про працю шляхом проведення інспекційних відвідувань. При цьому, за приписами частини 5 статті 2 Закону України №877-V, відповідач повинен був забезпечити дотримання вимог частин першої - четвертої та шостої статті 7 цього Закону.
38. Аналогічний висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 09.12.2020 у справі №1540/4793/18.
39. Так, у відповідності до частин 1-4, 6 статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
40. Згідно з частиною 6 статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
41. Пунктом 5 Порядку №295 визначено підстави, за наявності яких проводяться інспекційні відвідування.
42. Статтею 6 Закону № 877-V визначено підстави для здійснення позапланового заходу.
43. В абзаці 9 частини першої статті 6 Закону № 877-V зазначено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
44. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
45. Відповідно до ч. 4 вказаної статті строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
46. Системний аналіз наведених вище положень дає підстави дійти висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення.
47. Колегія суддів звертає увагу на висловлену Верховним Судом у постанові від 19.09.2018 (справа №804/2956/17) позицію, відповідно до якої, даючи оцінку рішенню посадової особи територіального органу Держпраці за наслідками перевірки, окрім правомірності, власне вимог цього рішення (з огляду на правовий статус Держпраці та її територіальних органів), важливим є з`ясувати, серед іншого, дотримання процедури проведення цієї позапланової перевірки. У такому контексті слід зважити на те, на якій підставі призначено цю перевірку, що було предметом перевірки, чи оформлено відповідні документи на проведення позапланової перевірки, чи ознайомлений суб`єкт господарювання про проведення позапланової перевірки з її предметом.
48. Тобто з`ясування дотримання процедури проведення перевірки (інспекційного відвідування) є важливим питанням в аналогічних спорах та передує вирішенню спору по суті встановлених органом Держпраці правопорушень.
49. Що стосується доводів позивача про непред`явлення об`єкту відвідування або його уповноваженій особі направлення та службового посвідчення перед початком здійснення інспекційного відвідування, колегія суддів зазначає наступне.
50. За змістом пп. 2 п. 11 Порядку № 295 інспектор праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування підприємства їх копії або витяги.
51. Пунктом 8 Порядку №295 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
52. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
53. Права об`єкта відвідування визначені у п. 14 Порядку N 295, згідно з положеннями якого під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право, зокрема, перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису; вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником; перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов`язки.
54. У постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 360/1687/19 і від 16.06.2021 у справі №240/3904/19 зроблено висновки про те, що інспекційне відвідування може здійснюватися без попереднього повідомлення об`єкта відвідування у разі, якщо таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. Обов`язком інспектора праці під час проведення інспекційного відвідування є пред`явлення свого службового посвідчення, з чим кореспондується право об`єкта відвідування відповідно до п.14 Порядку № 295 перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення. Зважаючи на викладене, інспекційне відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці може здійснювати без попереднього повідомлення об`єкта відвідування у разі, якщо таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. При цьому інспектор праці не зобов`язаний пред`являти об`єкту відвідування направлення на інспекційне відвідування.
55. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу від 10.04.2019 №0841-11 та направлення від 10.04.2019 №0841 предметом здійснення заходу було дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з найманими працівниками, тобто в даному випадку інспектор праці міг здійснювати інспекційне відвідування без попереднього повідомлення об`єкта відвідування.
56. Крім того, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанції погодився з доводами позивача про порушення відповідачем порядку проведення інспекційного відвідування, оскільки таке інспекційне відвідування проведено не за належною адресою.
57. Однак колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції помилковими з огляду на таке.
58. Так, апеляційний суд зазначив, що в порушення вимог Закону № 877-V у направленні № 0841 від 10.04.2019, на підставі якого проведено інспекційне відвідування позивача, посадові особи Головного управління Держпраці у Львівській області були направлені для проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 за адресою: " АДРЕСА_1".
59. Проте, як вбачається з Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЛВ2193/1425/АВ від 15.04.2019, інспекційне відвідування проведено за адресою: АДРЕСА_1 та за адресою: с. Велика Лінина, Старосамбірського району. Львівської області.
60. Таким чином, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що адреса: с. Велика Лінина, Старосамбірського району, Львівської області у направленні № 0841 від 10.04.2019 зазначена не була, жодних законних підстав проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 за даною адресою відповідачем не вказано, що свідчить про порушення останнім вимог частини 1 ст. 4 Закону № 877-V.
61. Однак колегія суддів звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 11.11.2021 (справа № 200/4092/19-а), відповідно до якої зазначення у наказі, повідомленні та направленні на проведення інспекційного відвідування лише юридичної адреси позивача та незазначення у цих документах фактичної адреси здійснення інспекційного відвідування (ця адреса вказана в акті інспекційного відвідування) не може свідчити про порушення відповідачем порядку проведення інспекційного відвідування.
62. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно відхилив доводи позивача про те, що у направленні на перевірку від 10.04.2019 за № 0841 не було зазначено адреси: с.Велика Лінина, Старосамбірського району. Львівської області, та зазначив, що, як убачається з Акта інспекційного відвідування від 15.04.2019, таке відвідування здійснювалось на місці безпосередньої підприємницької діяльності позивача, що відповідає положенням законодавства про працю.
63. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про порушення відповідачем процедури проведення інспекційного відвідування.
64. В свою чергу, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності порушень законодавства про працю під час здійснення позивачем підприємницької діяльності, та, відповідно, відсутності підстав для притягнення позивача до відповідальності, з огляду на наступне.
65. Згідно з частиною першою статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
66. Відповідно до частини третьої ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
67. За змістом наведеної норми відповідальність настає в разі, якщо особа виконує певні роботи чи здійснює окремі повноваження з відома, за дорученням та в інтересах, зокрема, фізичної особи-підприємця.
68. При цьому, повинен бути встановлений факт використання фізичною особою-підприємцем найманої праці.
69. Як встановлено судами в ході розгляду справи та вбачається з матеріалів справи, позивача притягнуто до відповідальності на підставі статті 265 КЗпП за фактичний допуск ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору.
70. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні у суді першої інстанції свідок ОСОБА_5 дав показання про те, що під час інспекційного відвідування перебував на території пилорами, перелякавшись назвався інспекторам ОСОБА_3 . Також, зазначив, що на пилораму прийшов поцікавитися за розпил колоди, а коли виходив на вулицю його перестріли перевіряючі, сказав їм що тут не працює та те, що роботу йому на пилорамі не пропонували, а він теж не звертався до позивача про працевлаштування. Свідок додатково зазначив, що на пилорамі знаходився 10-20 хв., розпилювати деревину позивачу не допомагав.
71. В судовому засіданні у суді першої інстанції свідок ОСОБА_4 дав показання про те, що під час інспекційного відвідування перебував на території пилорами, перелякавшись назвався інспекторам ОСОБА_2 . Свідок стверджує, що стояв на проході і його несподівано почали знімати на відео. Щодо свого письмового пояснення, то таке дав під тиском перевіряючи для того щоб його швидше відпустили. Стверджує, що на пилорамі пробув лише одну годину, деревообробні механізми в цей час не працювали. Зазначає, що на роботу на пилораму не ходив, за працевлаштуванням до позивача не звертався.
72. Вказані показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 судом першої інстанції не взято до уваги, оскільки, на думку суду, такі показання суперечать показанням, наданим інспектору Головного управління Держпраці у Львівській області при здійсненні інспекційного відвідування.
73. Однак, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується та вважає вірним посилання суду апеляційної інстанції на постанову Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №822/1487/18, в якій касаційний суд надав перевагу показам начебто неоформленого працівника, наданого ним у судовому засіданні, над поясненнями цієї ж особи, наданими під час перевірки інспектору.
74. Також колегія суддів звертає увагу, що суд має право брати до уваги пояснення осіб, отримані за процедурою допиту свідка безпосередньо судом, адже фактично пояснення особи можуть бути розцінені як доказ по справі виключно, якщо його особу встановлено судом, попереджено про кримінальну відповідальність за неправдиві показання та за неправомірну відмову від дачі показань, а також приведено до присяги такого свідка.
75. Так, свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 надавали безпосередньо свої пояснення у суді під присягою, і саме показання наданні в суді повинні братися судом до уваги.
76. Відтак, показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтверджують відсутність будь-яких трудових відносин між ними та позивачем.
77. Крім того, апеляційним судом встановлено, що за адресою проведення перевірки: АДРЕСА_2, підприємницьку діяльність також здійснює дружина позивача - ОСОБА_6, яка зареєстрована також фізичною особою-підприємцем.
78. Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 здійснює підприємницьку діяльність згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за видами: код КВЕД 02.20 Лісозаготівлі: код КВЕД 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний): код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
79. Так, між позивачем (Сторона-1) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (Сторона-2) було укладено Договір про спільну діяльність № 1 від 11.07.2018 строком на три роки.
80. За даним договором сторони зобов`язуються спільно діяти, без створення юридичної особи та без об`єднання вкладів, з метою забезпечення організації виробництва пиломатеріалів, заготовок, дерев`яних деталей та будівельних конструкцій, інших виробів із дерева та їх відходів, а також їх реалізації для отримання прибутку.
81. За умовами даного Договору Сторона-1 бере на себе такі обов`язки: здійснювати комплекс заходів спрямованих на отримання необхідної дозвільної документації для виготовлення продукції спільної діяльності; забезпечувати, у разі необхідності, Сторону-2 доступом до виробничих площ та потужностей; забезпечувати потреби спільної діяльності в необхідній для роботи інформаційній базі; здійснювати контроль за виконанням працівниками виробничого плану та якістю готової продукції; забезпечувати процес виробництва пиломатеріалів, заготовок, дерев`яних деталей та будівельних конструкцій, інших виробів із дерева та їх відходів, відповідно до прийнятої Сторонами програми, а також підготовки їх до зберігання; забезпечувати потреби спільної діяльності в необхідній для роботи сировині; забезпечувати належне зберігання на складських площадках підготовлений до реалізації товару та прийняті матеріали від Сторони-2, до моменту їх відвантаження.
82. Сторона-2 за цим Договором про спільну діяльність № 1 від 11.07.2019 бере на себе такі обов`язки: здійснювати комплекс заходів спрямованих на отримання необхідної дозвільної документації для проведення реалізації продукції спільної діяльності; використовувати у спільній діяльності виробничі площі та потужності які належить Стороні-1 як на праві тимчасового перебування так і на правах оренди; організовувати збут товару та замовлення кругляка для оброблення; здійснювати заходи по забезпеченню реалізації продукції спільної діяльності, розширенні ринку збуту; забезпечувати, у разі необхідності, для виконання спільної діяльності осіб, із яким особисто укладати цивільно-правові чи трудові договори для сортування, штабелювання та пакетування товару, ремонту обладнання тощо.
83. Разом з тим, 11.07.2018 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 було укладено Договір № 01 оренди частини нежитлового приміщення, за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строк до 10.07.2021 частину нежитлового виробничого приміщення за адресою: АДРЕСА_2, площею 10,4 кв.м. що позначена на поверховому плані на будівлю під № 4.
84. Також, 11.07.2018 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (Замовник) укладено Договір підряду 07/18 про виготовлення продукції із сировини замовника строком до 31.12.2019, предмет якого наступний: "Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується виготовити відповідно до умов цього Договору продукцію, а Замовник зобов`язується прийняти цю продукцію і оплатити вартість її виготовлення".
85. На виконання Договору підряду 07/18 про виготовлення продукції із сировини замовника від 11.07.2018 було підписано Акт приймання-передачі від 15.10.2018 (виконавець виконав роботи по розпиловці сировини та передав пиломатеріали об`ємом 181,34 м. куб. вартістю виконаних робіт 27 202,00 грн.) та Акт приймання-передачі від 24.12.2018 (виконавець виконав роботи по розпиловці сировини та передав пиломатеріали об`ємом 33,23 м. куб. вартістю виконаних робіт 4 984,60 грн.).
86. За підписаними актами приймання-передачі Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 у повному обсязі оплатила виконані роботи, що стверджується квитанцією № 0.0.1163908068.1 від 19.10.2018 та дублікатом квитанції № №JBKLICQO1O6V46 від 26.12.2018.
87. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 також відпущено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 пиломатеріали обрізні хвойної породи (ялиця) об`ємом 20,00 м. куб., вартістю 50000,00 грн. згідно накладної № 08/04/2019 від 08.04.2019.
88. Зазначені спільні фактичні та господарські відносини між вказаними суб`єктами господарювання здійснюються на виконання взятих на себе описаних зобов`язань.
89. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що на виконання взятих на себе суб`єктами господарювання описаних зобов`язань на території виробничих приміщень та здійснення господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_2 можуть перебувати також інші особи, які перебувають із Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 у цивільно-правових чи трудових відносинах.
90. За таких обставин, апеляційний суд вірно дійшов висновку про необхідність задоволення позову та визнав протиправними та скасував припис №ЛВ2193/1425/АВ/П від 15.04.2019 про усунення виявлених правопорушень та постанову №ЛВ2193/1425/АВ/ФС від 10.05.2019 про накладення штрафу у розмірі 250 380 грн.
91. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що помилковість висновків суду апеляційної інстанції в частині надання оцінки процедурі проведення інспекційного відвідування не впливає на правомірність висновків щодо результатів розгляду справи.
92. Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.
93. Інші аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, зводяться до переоцінки доказів і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою щодо обставин справи, які суди встановили у процесі її розгляду.
94. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
95. Відповідно до ст.350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -