ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 815/5514/16
адміністративне провадження № К/9901/21653/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 815/5514/16
за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці, Міністерства внутрішніх справ України про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу та зобов`язання внести зміни до кошторису видатків
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року, постановлену колегією суддів у складі: головуючого судді Самойлюк Г.П., суддів Єфіменка К.С., Харченко Ю.В.,
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Ступакової І.Г., суддів Бітова А.І., Лук`янчук О.В.,
УСТАНОВИВ:
Суть спору
1. В жовтні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці (далі - відповідач 1, Управління МВС України на Одеській залізниці), Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач 2, МВС України), в якому просив суд:
1.1. визнати незаконним та скасувати наказ Управління МВС України на Одеській залізниці №1 о/с від 17 лютого 2016 року щодо часткових змін пунктів наказу Управління МВС України на Одеській залізниці №139 о/с від 06 листопада 2015 року в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1, юрисконсульта сектору юридичного забезпечення Управління МВС України на Одеській залізниці, за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 06 листопада 2015 року;
1.2. зобов`язати Управління МВС України на Одеській залізниці сплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07 листопада 2015 року по день судового рішення по суті справи;
1.3. зобов`язати МВС України, як розпорядника коштів, внести зміни до кошторису видатків Управління МВС України на Одеській залізниці та передбачити за загальним фондом державного бюджету за КЕКВ 2112 "Оплата праці. Грошове забезпечення" грошові суми, необхідні для сплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу по день прийняття судового рішення по суті справи.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року у справі № 815/5514/16 позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ Управління МВС України на Одеській залізниці №1о/с від 17 лютого 2016 року в частині звільнення ОСОБА_1 за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 06 листопада 2015 року; стягнуто з Управління МВС України на Одеській залізниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07 листопада 2015 року по 06 лютого 2017 року в сумі 89263,92 грн; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року скасовано, а позов залишено без розгляду.
4. Постановою Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № 815/5514/16 ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі № 815/5514/16 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року залишено без змін.
6. На виконання вказаного судового рішення 14 липня 2020 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 815/5514/16 на виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 89263,92 грн.
7. 22 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 379 КАС України про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №815/5514/16 від 14 липня 2020 року, а саме боржника Управління МВС України на Одеській залізниці на правонаступника Головне управління Національної поліції в Одеській області (далі - ГУ НП в Одеській області). Вимоги поданої заяви обґрунтовував тим, що Управління МВС України на Одеській залізниці ліквідовано. При цьому, завдання та функції держави, які були покладені на Управління МВС України на Одеській залізниці, у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію", покладені на ГУ НП в Одеській області.
8. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, заяву ОСОБА_1 задоволено. Замінено сторону у виконавчому провадженні у справі № 815/5514/16 а саме: боржника з Управління МВС України на Одеській залізниці на ГУ НП в Одеській області.
9. Змінюючи сторону у виконавчому листі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в Законі України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII чи інших нормативно-правових актах не зазначено про відмову держави від виконання завдань та функцій, які були покладені на органи міліції. Тому фактично має місце реорганізація зазначеного правоохоронного органу, оскільки відповідна функція держави не ліквідована. Таким чином, ліквідація Управління МВС України на Одеській залізниці з одночасним створенням іншого органу - ГУ НП, який частково буде виконувати повноваження (завдання) органу, що ліквідується, на думку судів попередніх інстанцій, дає належні підстави для висновку про те, що ГУНП в Одеській області з огляду на свій правовий статус і обсяг повноважень є фактичним правонаступником ліквідованого Управління МВС України на Одеській залізниці, а отже покладення на нього обов`язків по відновленню порушених прав ОСОБА_1 відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
11. 14 червня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Одеській області, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративному від 11 травня 2021 року і ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 у справі № 815/5514/16 про зміну боржника виконавчого провадження з Управління МВС України на Одеській залізниці на ГУ НП в Одеській області у повному обсязі.
12. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що ГУ НП в Одеській області не є правонаступником Управління МВС України на Одеській залізниці, яке, до того ж, ліквідовано, а не реорганізовано. Суди попередніх інстанцій, надаючи оцінку обсягу функцій, які покладались на Управління МВС на Одеській залізниці, взагалі не звернули уваги на той факт, що повноваження вказаного органу розповсюджувалися на шість областей, в яких продовжують функціонувати територіальні органи Національної поліції. При цьому, фактично більшість функцій, які були покладені на органи транспортної міліції, на теперішній час не закріплено за жодним органом поліції.
12.1. Також, скаржник посилається на те, що через відсутність фінансування та майна у Управління МВС України на Одеській залізниці вимоги ОСОБА_1 не могли бути погашені.
12.2. При цьому, скаржник просить врахувати, що стягнення коштів або будь-яке зобов`язання органу державної влади, який не є правонаступником жодної юридичної особи, виконати певні дії відносно осіб, з якими він не перебував у трудових відносинах, з формальних підстав наявності у його назві посилання на конкретну адміністративно-територіальну одиницю не може свідчити про справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.
13. 14 червня 2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
14. Ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 17 листопада 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 340 та статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позиція інших учасників справи
16. 02 вересня 2021 року від МВС України надійшов відзив на касаційну скаргу, у якій відповідач 2 посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняті судами попередніх інстанцій залишити без змін. Вказує на те, що завдання та функції держави, які були покладено на Управління МВС України на Одеській залізниці, у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" покладені на ГУ НП в Одеській області.
17. Надіслане Верховним Судом на указану позивачем у позовній заяві поштову адресу ( АДРЕСА_1 ) поштове відправлення (0102933833035) з ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2021 року про відкриття касаційного провадження у справі № 815/5514/16 та копією касаційної скарги ГУ НП в Одеській області 01 жовтня 2021 року повернулося до Верховного Суду з відміткою ПАТ "Укрпошта" про не вручення з причини "закінчення терміну зберігання".
18. 05 жовтня 2021 року та 10 листопада 2021 року з метою уточнення поштової адреси для відправки кореспонденції суду, секретарем судового засідання Кисличенко О.В. з номеру телефону НОМЕР_1 здійснено телефонний дзвінок ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_2, однак ніхто не відповів та абонент знаходився позамежами зони досяжності.
19. Надіслане повторно 05 жовтня 2021 року позивачу за вищевказаною поштовою адресою поштове відправлення (0102934693601) з ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2021 року про відкриття касаційного провадження у справі № 815/5514/16 та копією касаційної скарги ГУ НП в Одеській області 16 листопада 2021 року повернулося до Верховного Суду з відміткою ПАТ "Укрпошта" про не вручення з причини "закінчення терміну зберігання".
20. Від позивача повідомлення про зміну поштової адреси не надходило.
21. У свою чергу ухвалу Верховного Суду від 25 серпня 2021 року про відкриття касаційного провадження у справі № 815/5514/16 оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 26 серпня 2021 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/99151445).
22. Таким чином, Верховним Судом вжито належних заходів з метою повідомлення ОСОБА_1 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі № 815/5514/16. Однак позивач відзив на касаційну скаргу не подав, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій за наявними в справі матеріалами.
Оцінка висновків суду, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
23. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
24. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 25 серпня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанції норм процесуального права, що є підставою касаційного оскарження згідно із частиною другою статті 328 КАС України.
25. Відповідно до частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
26. За правилами частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
27. Частиною 4 статті 379 КАС України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
28. За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
29. Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 1404-VIII стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
30. Положеннями абзацу 1 частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
31. З аналізу наведених вище правових норм слідує, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження є припинення її юридичної особи та перехід її прав і обов`язків до іншої юридичної особи.
32. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що боржником у виконавчому листі № 815/5514/16 виданому 14 липня 2020 року Одеським окружним адміністративним судом щодо стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 89263,92 грн зазначено Управління МВС України на Одеській залізниці.
33. 14 квітня 2015 року МВС України видано накази № 431 "Про заходи щодо реформування органів внутрішніх справ" та від 08 червня 2015 року № 661 "Про ліквідацію УМВС України на Одеській залізниці".
34. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснена державна реєстрація припинення Управління МВС України на Одеській залізниці 16 січня 2021 року, номер запису 1005561110007037176.
35. Змінюючи сторону у виконавчому листі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ГУНП в Одеській області з огляду на свій правовий статус і обсяг повноважень є фактичним правонаступником ліквідованого Управління МВС України на Одеській залізниці, а отже покладення на нього обов`язків по відновленню порушених прав ОСОБА_1 відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
36. Водночас Верховний Суд вважає передчасним висновки судів попередніх інстанцій виходячи з такого.
37. Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
38. У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
39. Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
40. Вирішуючи питання публічного правонаступництва, Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18 виходив із специфіки публічно-правових відносин, а саме: тієї обставини, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.
40.1. У цій постанові Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі відповідним розпорядчим актом його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень.
40.2. Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень (повне правонаступництво).
41. У випадку повного правонаступництва до правонаступника переходять права та обов`язки юридичної особи, які стосуються не лише майнових правовідносин, але і правовідносин з приводу проходження публічної служби, зокрема, в частині продовження дії трудового договору з працівниками.
42. Такий підхід ґрунтується на конституційних принципах безперервності процесу державного управління та відповідальності держави перед людиною за свою діяльність.
43. Виконавчий лист у цій справі видано на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року, якою стягнуто з Управління МВС України на Одеській залізниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07 листопада 2015 року по 06 лютого 2017 року в сумі 89263,92 грн.
44. Отже, спір у цій справі виник у відносинах публічної служби у зв`язку з проходженням та припиненням позивачем служби в органах внутрішніх справ.
45. Таким чином, обов`язок боржника, що випливає з постанови Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року, не стосується публічно-владних функцій у сфері служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, що були передані органам поліції у процесі реорганізації органів внутрішніх справ.
46. У такому випадку заміна ліквідованого Управління МВС України на Одеській залізниці як боржника за вказаним рішенням може мати місце виключно у випадку фактичного її вибуття унаслідок припинення, та переходу всіх його прав та обов`язків до правонаступника (повного правонаступництва).
47. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 815/5514/16, суди попередніх інстанцій виходили виключно з аналізу Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII.
48. Водночас судами попередніх інстанцій не здійснено аналіз положень Управління МВС України на Одеській залізниці та ГУ НП в Одеській області, а також не досліджено правових актів, які б підтверджували факт публічного правонаступництва у цьому випадку, зокрема процедури ліквідації (реорганізації) Управління МВС України на Одеській залізниці.
49. Також судами попередніх інстанцій залишилося нез`ясованими обставини чи передавалися до ГУ НП в Одеській області майно та службова документація Управління МВС на Одеській залізниці.
50. Вказані обставини мають значення для правильного вирішення заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 815/5514/16, а саме встановлення наявності чи відсутності у ГУНП в Одеській області з огляду на його правовий статус і обсяг повноважень факту правонаступництва ліквідованого Управління МВС України на Одеській залізниці.
51. Щодо доводів скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції у цій справі правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 804/8952/15 та необхідності відступлення від правових висновків, викладених у постановах від 21 січня 2020 року у справі № 813/4426/16 та від 30 вересня 2020 року № 826/6895/17 колегія суддів зазначає наступне.
52. Так, у справі № 804/8952/15 вирішувалося питання заміни Управління МВС України на залізничному транспорті правонаступником МВС України з урахуванням того, що засновником вказаного Управління було саме МВС України та рішення про створення та припинення цієї юридичної особи публічного права приймалося МВС України. Завдання і функції Управління МВС України на залізничному транспорті згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878 закріплені за МВС України.
53. У справі № 826/6895/17 питання заміни Управління МВС України на Південно-Західній залізниці правонаступником МВС України вирішувалося з урахуванням тих обставин, що позивач у цій справі був звільнений із займаної посади безпосередньо Міністром внутрішніх справ України відповідно до оскаржуваного наказу саме МВС України.
54. У справі № 813/4426/16 постанова Верховного Суду не містить висновків щодо заміни УМВС України на Львівській залізниці правонаступником ГУ НП у Львівській області, оскільки питання щодо такої заміни вирішувалося під час судового засідання на підставі поданих позивачем документів стосовно обставин, якими підтверджувався факт правонаступництва.
55. Отже, питання заміни відповідача правонаступником у справах № 804/8952/15, № 826/6895/17 та № 813/4426/16 вирішувалося судом з урахуванням установлених фактів повного правонаступництва у кожному конкретному випадку.
56. У цій же справі судами попередніх інстанцій не встановлено обставин та не досліджено доказів, якими би підтверджувався факт правонаступництва ліквідованого Управління МВС України на Одеській залізниці саме ГУ НП в Одеській області.
57. При цьому Верховний Суд зазначає, що діє в межах повноважень визначених статтею 341 КАС України, частиною другою якої встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, що позбавляє колегію суддів можливості надати оцінку доводам касаційної скарги в частині тверджень про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 804/8952/15 чи необхідності відступлення від правових висновків, викладених у постановах від 21 січня 2020 року у справі № 813/4426/16 та від 30 вересня 2020 року № 826/6895/17.
58. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
59. У частині четвертій статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
60. На підставі викладеного касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.