ПОСТАНОВА
Іменем України
01 грудня 2021 року
Київ
справа №466/6827/17
адміністративне провадження № К/9901/58218/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Декада-2000" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018 у складі колегії суддів: Качмара В.Я. (суддя-доповідач), Заверухи О.Б., Ніколіна В.В., у справі №466/6827/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Декада-2000" до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Унілаб", Приватне підприємство "Перша соціальна медична лабораторія "Ескулаб", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Декада-2000" (далі - ТОВ "Декада-2000") звернулося до суду з позовом до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі - Управління та Міська рада, відповідно), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Унілаб" (далі - ТОВ "Унілаб"), Приватне підприємство "Перша соціальна медична лабораторія "Ескулаб" (далі - ПП "ПСМЛ "Ескулаб"), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії на право оренди майна територіальної громади м. Львова (далі - Конкурсна комісія) за результатами конкурсу від 28.08.2017, оформленого протоколом №8 засідання Конкурсної комісії від 28.08.2017 в частині оренди приміщення за адресою м. Львів, вул. Медової Печери, 1 (далі - Приміщення);
1.2. визнати протиправними дії Конкурсної комісії стосовно призначення на 29.09.2017 на 11:00 год конкурсу з метою надання в оренду Приміщення;
1.3. зобов`язати відповідача укласти із позивачем, як із переможцем конкурсу, договір оренди на нежитлове Приміщення.
2. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 12.04.2018 позов задоволено.
2.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Конкурсної комісії Управління Міської ради від 28.08.2017, оформлене протоколом засідання Конкурсної комісії від 28.08.2017 в частині оренди Приміщення.
2.2. Визнано протиправними дії Конкурсної комісії Управління Міської ради щодо призначення на 29.09.2017 на 11:00 год. комерційного конкурсу з метою надання в оренду Приміщення.
2.3. Зобов`язано Управління Міської ради укласти із ТОВ "Декада-2000" договір оренди на Приміщення.
3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018 рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 12.04.2018 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування рішення Конкурсної комісії на право оренди майна територіальної громади м. Львова від 28.08.2017, оформленого протоколом №8 засідання Конкурсної комісії від 28.08.2017 в частині оренди Приміщення, визнання протиправними дій Конкурсної комісії щодо призначення на 29.09.2017 на 11:00 год. комерційного конкурсу з метою надання в оренду Приміщення - відмовлено.
3.1. Закрито провадження у справі в частині зобов`язання Управління Міської ради укласти із ТОВ "Декада-2000" договір оренди на Приміщення.
4. Судами попередніх інстанцій в межах судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини у даній справі:
4.1. 15.06.2017 Управлінням Міської ради в газеті "Львівська пошта" №46 (1956) розміщено повідомлення про намір передати в оренду комунальне майно, серед якого і Приміщення, що перебуває на балансі Комунальної 6-ї міської поліклініки м. Львова (цільове призначення - для розміщення пункту забору біологічних матеріалів). У названому повідомленні зазначено, що особи, які бажають отримати Приміщення в оренду на підставі договору оренди, повинні повідомити до 29.06.2017 включно про свій намір укласти договір оренди способом скерування заяви про укладення такого договору (та додатків до неї) на адресу Управління Міської ради через Центр надання адміністративних послуг м. Львова (далі - ЦНАП) або через його територіальні відділення.
4.2. ТОВ "Декада-2000", виявивши бажання отримати вищевказаний об`єкт нерухомого майна у користування на підставі договору оренди, подало 16.06.2017 відповідачу заяву про намір укласти договір оренди.
4.3. У відповідь на вказану заяву Управління Міської ради проінформувало позивача про те, що відповідно до опублікованого повідомлення надійшло більше ніж одна заява про намір укласти договір оренди Приміщення, а тому у порядку встановленому законодавством буде оголошено комерційний конкурс на право оренди Приміщення, про дату проведення якого та про дату прийому заяв на який позивача буде повідомлено додатково.
4.4. Управління повідомило ТОВ "Декада-2000", що 05.08.2017 в газеті "Львівська пошта" №61 (1971) надруковано оголошення про комерційний конкурс з метою надання в оренду Приміщення та вказало, що для участі в конкурсі потрібно подати до 19.08.2017 заяву та необхідні документи і повідомило про дату, час та місце проведення конкурсу.
4.5. Як досліджено судами попередніх інстанцій, згідно інформаційної та технологічної картки адміністративної послуги - надання в оренду нежитлового приміщення способом комерційного конкурсу затвердженої наказом Управління Міської ради від 03.12.2014 №72-з до переліку документів, необхідних для отримання адміністративної послуги (подання заяви для участі в комерційному конкурсі), входить крім заяви та інших документів, копія свідоцтва (ліцензії) на право зайняття певним видом діяльності, реєстраційного посвідчення на право проведення певного виду діяльності (за наявності).
4.6. 17.08.2017 ТОВ "Декада-2000" на виконання вимог листа через ЦНАП було подано заяву із переліком документів, які додаються, а 28.08.2017 ТОВ "Декада-2000" було зареєстровано учасником конкурсу.
4.7. Із поданої позивачем заяви вбачається, що ним не подавалась копія свідоцтва (ліцензії) на право зайняття певним видом діяльності та/або реєстраційного посвідчення на право проведення певного виду діяльності.
4.8. За результатами проведеного конкурсу на право оренди Приміщення, в якому, крім ТОВ "Декада-2000", брали участь ще ТОВ "Унілаб" та ПП "ПСМЛ "Ескулаб", Конкурсною комісією прийнято рішення про повторну публікацію комерційного конкурсу. З цих підстав конкурс вважається таким, що не відбувся, оскільки одним із учасників конкурсу, яким був позивач, до заяви про участь у конкурсі не було подано усіх обов`язкових документів, а саме свідоцтва (ліцензії) на зайняття певним видом діяльності.
4.9. 09.09.2017 відповідачем у Газеті №70 (1980) було повторно опубліковано оголошення про проведення 29.09.2017 об 11:00 год комерційного конкурсу на спірне Приміщення із зазначенням тих же умов, зокрема, щодо подачі свідоцтва (ліцензії) на зайняття певним видом діяльності, що були у попередньому оголошенні (05.08.2017).
5. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Конкурсна комісія, визнавши ліцензію для здійснення медичної практики обов`язковим документом для участі у комерційному конкурсі для надання в оренду Приміщення, змінила вимоги участі в конкурсі вже після публікації Повідомлення про його проведення та прийняла рішення про повторну публікацію конкурсу, чим вийшла за межі власних повноважень, що передбачені Порядком організації і проведення конкурсів на право оренди майна територіальної громади м. Львова. Також суд першої інстанції наголосив, що зобов`язання відповідача укласти договір оренди Приміщення є належним способом захисту порушених прав позивача, що не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
5.1. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції послався на те, що умова стосовно необхідності подання разом із заявою для участі в конкурсі копії свідоцтва (ліцензії) на право зайняття певним видом діяльності була зазначена як у первинному (05.08.2017), так і у повторному (09.09.2017) повідомленнях про проведення комерційного конкурсу з оренди Приміщення. Тому, не можна вважати, що орендодавець змінив вимоги до участі у комерційному конкурсі після публікації інформаційного повідомлення про його проведення конкурсу. Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що питання стосовно укладення договору Приміщення за наслідками результатів конкурсу, має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне, майнове, що пов`язане із управлінням та користуванням на праві оренди об`єктом комунальної власності.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
6. Позивач подав касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018, в якій просив оскаржуване судове рішення скасувати і залишити в силі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 12.04.2018.
6.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та допущення ними порушень норм процесуального права. Зокрема, скаржник наполягає, що відповідно до чинного Порядку організації і проведення конкурсів на право оренди майна територіальної громади м. Львова, визначення умов та переліку документів, які повинні подати претенденти, здійснюється конкурсною комісією до виставлення майна на конкурс. Скаржник наголошує, що зазначена у технологічній картці адміністративної послуги - надання в оренду Приміщення, а також в оголошенні про проведення комерційного конкурсу від 05.08.2017 вимога про надання копії свідоцтва (ліцензії) на право зайняття певним видом діяльності та/або реєстраційного посвідчення на право проведення певного виду діяльності, не може вважатись обов`язковою, оскільки копії цих документів повинні надаватись виключно у разі їх наявності. Крім того, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно закрив провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача укласти із позивачем договір оренди Приміщення, адже ці позовні вимоги пов`язані з іншими позовними вимогами, заявленими в межах цієї справи та є належним способом захисту порушеного права позивача.
7. Відповідач подав відзиви на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
7.1. На обґрунтування відзиву зазначив, що оскаржуване судове рішення ухвалене на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними. Відповідач наполягає, що вимога щодо надання копії свідоцтва (ліцензії) на право зайняття певним видом діяльності була обов`язковою, а словосполучення "(за наявності)" в опублікованому оголошенні стосувалося реєстраційного посвідчення на право проведення певного виду діяльності. Також, вказує на пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, що було залишено поза увагою судів попередніх інстанцій.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
8. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній до 08.02.2020, надалі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
9. Згідно частини 6 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII (що був чинним на час виникнення спірних правовідносин), Порядок проведення конкурсу визначається: Кабінетом Міністрів України - для об`єктів, що перебувають у державній власності; органами, визначеними Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об`єктів, що перебувають у комунальній власності.
10. Організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду та суборенду нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), належного до комунальної власності територіальної громади м. Львова врегульовані Положенням про оренду майна територіальної громади м. Львова, затвердженим ухвалою Міської ради від 07.06.2007 №897 (надалі - Положення).
11. Пунктом 1.4 Положення (тут і надалі в редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що передача в оренду комунального майна територіальної громади м. Львова здійснюється на конкурсних засадах крім винятків, передбачених цим Положенням.
12. Підпунктом 4.1.12 пункту 4.1 Положення визначено, що організаційне забезпечення відносин оренди майна територіальної громади м. Львова здійснює управління комунальної власності департаменту економічної політики. З цією метою управління комунальної власності департаменту економічної політики проводить конкурси і за їх результатами укладає угоди щодо взаємовідносин сторін при реалізації системи страхового захисту та проведення незалежних оцінок майна власності територіальної громади м. Львова.
13. Ухвалою Міської ради від 27.06.2013 №2472 були внесені зміни до ухвали Міської ради від 07.06.2007 №897 та затверджено Порядок організації та проведення конкурсів на право оренди майна територіальної громади м. Львова (надалі - Порядок).
14. Згідно з пунктом 1.7 Порядку (тут і надалі в редакції, чинній на час спірних правовідносин), перелік об`єктів, дата проведення та умови конкурсу публікуються у друкованих засобах масової інформації і на офіційному сайті Міської ради за рішенням конкурсної комісії.
15. Зокрема, пунктом 2.1 Порядку передбачено, що орендодавець при наданні в оренду вільних нежитлових приміщень комунального майна зобов`язаний опублікувати інформаційне повідомлення про намір передати в оренду вільні нежитлові приміщення і, у разі надходження двох та більше заяв від претендентів, у встановленому порядку вжити заходів щодо оголошення відповідних конкурсів про передачу в оренду майна.
16. Пунктами 2.3, 2.5 Порядку визначено, що типова форма інформаційного повідомлення, затверджена у додатку 1 до Положення. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди за рішенням конкурсної комісії.
17. Пунктом 2.10 Порядку встановлено, що орендодавець не має права змінювати вимоги до участі у конкурсі після публікації інформаційного повідомлення про проведення конкурсу.
18. Відповідно до пунктів 4.1-4.4 Порядку, умови конкурсу визначає конкурсна комісія.
Конкурс передбачає такі обов`язкові умови: Початковий (базовий) розмір орендної плати, початкову вартість (або стартову ціну). Зобов`язання всіх учасників конкурсу щодо дотримання умов збереження, відновлення та використання об`єкта, перелік документів, які повинні подати учасники. Місце проведення конкурсу. Характеристики об`єкта, що виставляється на конкурс. Підписання під час реєстрації всіма учасниками конкурсу угоди про сплату штрафних санкцій.
Умовами конкурсу щодо оренди цілісного майнового комплексу можуть бути також: Виконання встановлених для підприємства мобілізаційних завдань. Використання об`єкта за цільовим призначенням відповідно до профілю діяльності орендаря. Виготовлення продукції чи надання послуг в обсягах, необхідних для потреб міста. Збереження робочих місць. Створення безпечних та нешкідливих умов праці. Дотримання умов належного утримання об`єктів соціально-культурного призначення. Оплата послуг з незалежної оцінки об`єкта оренди переможцем комерційного конкурсу, некомерційного конкурсу та конкурсу на право укладення договору оренди нерухомого майна з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону.
Конкурс може містити інші додаткові умови, які не суперечать чинному законодавству України та визначені конкурсною комісією.
19. Як встановлено судами попередніх інстанцій на основі досліджених доказів та вбачається з матеріалів адміністративної справи, у повідомленні про оголошення комерційного конкурсу з метою надання в оренду Приміщення, що було опубліковане 05.08.2017 в газеті "Львівська пошта" №61 (1971), зазначено, що для участі в конкурсі претендент подає заяву встановленої форми на ім`я начальника Управління з переліком документів, затверджених наказом Управління від 03.12.2014 №72-з "Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, що надаються управлінням комунальної власності" через ЦНАП або через його територіальні відділення (при районних адміністраціях м. Львова). До переліку документів, наведеного у даному оголошенні для заявників-юридичних осіб, віднесено, серед іншого, копію свідоцтва (ліцензії) на право зайняття певним видом діяльності, реєстраційного посвідчення на право проведення певного виду діяльності (за наявності) (пункт 4.3).
20. Крім того, як було з`ясовано судами попередніх інстанцій, згідно інформаційної та технологічної картки адміністративної послуги - надання в оренду нежитлового приміщення способом комерційного конкурсу, затвердженої наказом Управління Міської ради від 03.12.2014 №72-з, до переліку документів, необхідних для отримання адміністративної послуги (подання заяви для участі в комерційному конкурсі), віднесено копію свідоцтва (ліцензії) на право зайняття певним видом діяльності, реєстраційного посвідчення на право проведення певного виду діяльності (за наявності).
21. Тобто, за умовами комерційного конкурсу з метою надання в оренду Приміщення, копія свідоцтва (ліцензії) на право зайняття певним видом діяльності, реєстраційного посвідчення на право проведення певного виду діяльності повинна була надаватися претендентом лише за умови їх наявності в останнього. При цьому, ні обов`язкові, ні додаткові умови конкурсу окремо не встановлювали необхідності подання претендентом вказаних документів.
22. Тому, суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного висновку про те, що умова щодо подання копії свідоцтва (ліцензії) на право зайняття певним видом діяльності була зазначена у первинному повідомленні про проведення комерційного конкурсу з метою надання в оренду Приміщення, адже у разі вказівки в умовах такого конкурсу про надання певних документів лише у разі їх наявності, на претендента не може покладатися імперативний обов`язок щодо їх подання для участі у конкурсі.
23. Колегія суддів відхиляє посилання відповідача у відзиві на касаційну скаргу на те, що словосполучення "(за наявності)" в опублікованому оголошенні про проведення конкурсу стосувалося реєстраційного посвідчення на право проведення певного виду діяльності, оскільки це суперечить семантичному аналізу пункту 4.3 умов комерційного конкурсу зазначених в оголошенні. Наведені в даному пункті документи, копії яких повинні надаватись заявниками-юридичними особами, перелічені через розділовий знак "кома", що свідчить про застосовність словосполучення "(за наявності)" до обох з них.
24. Таким чином, зважаючи на викладене вище, у Конкурсної комісії не було визначених Порядком підстав для визнання комерційного конкурсу на право оренди Приміщення таким, що не відбувся та прийняття за його наслідками рішення, оформленого протоколом засідання Конкурсної комісії №8 від 28.08.2017, про повторну публікацію цього комерційного конкурсу.
25. Відтак, судом апеляційної інстанції помилково скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Конкурсної комісії Управління Міської ради від 28.08.2017, оформленого протоколом засідання Конкурсної комісії від 28.08.2017, в частині оренди Приміщення та визнання протиправними дій Конкурсної комісії Управління Міської ради щодо призначення на 29.09.2017 на 11:00 год. комерційного конкурсу з метою надання в оренду Приміщення, яке відповідало закону в цій частині задоволених позовних вимог.
26. Частиною 1 статті 352 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020) передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
27. Що стосується позовних вимог в частині зобов`язання відповідача укласти із позивачем, як із переможцем конкурсу, договір оренди на нежитлове Приміщення, то слід зазначити наступне.
28. Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
29. Варто зауважити, що за висновками Європейського Суду з прав людини, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005, заява №38722/02).
30. Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
31. Положення Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, що були прийняті 11.03.1980 Комітетом Міністрів, передбачають, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
32. Дискреція - це елемент управлінської діяльності, пов`язаний з владними повноваженнями та їх носіями - органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Попри те, що на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє, у судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
33. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує останнього вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Натомість, застосування такого способу захисту прав, свобод та інтересів позивача як зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення, є правильним тоді, коли останній розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким відмовив у його задоволенні.
34. Тому, можна зробити висновок, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надані йому законом повноваження на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення було дотримано усіх визначених законодавством умов, то тоді суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
35. Якщо ж цим суб`єктом владних повноважень на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт владних повноважень дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати його прийняти рішення з урахуванням оцінки суду.
36. Згідно з пунктами 6.3, 6.9 Порядку, конкурсна комісія розкриває конкурсні пропозиції, визначає переможця конкурсу. Переможцем комерційного конкурсу визнається учасник, що запропонував найвищий розмір орендної плати (вищий за початкову (базову) орендну плату) та погодився виконувати всі умови, передбачені у проекті договору оренди (у редакції орендодавця).
37. Судами попередніх інстанцій було з`ясовано ту обставину, що за наслідками проведення засідання Конкурсної комісії від 28.08.2017 в частині оренди Приміщення не було здійснено розкриття конкурсних пропозицій та визначено переможця цього комерційного конкурсу. При цьому, надана позивачем конкурсна пропозиція узагалі не розкривалась і їй не було надано оцінки на предмет запропонованого у ній розміру орендної плати.
38. Враховуючи наведене, відсутні підстави вважати, що позивачем дотримані усі умови, необхідні для визнання його переможцем комерційного конкурсу з оренди Приміщення, а Конкурсною комісією - вчинено усі необхідні дії для визначення переможця цього конкурсу. Тому, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача укласти із позивачем, як із переможцем конкурсу, договір оренди на нежитлове Приміщення, не підлягали задоволенню, а суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо необхідності їх задоволення.
39. Натомість, суд апеляційної інстанції, зазначаючи в оскаржуваній постанові про те, що питання укладення договору оренди між позивачем та відповідачем повинно вирішуватись у порядку цивільної юрисдикції, не врахував тієї обставини, що заявлений позивачем позов стосувався оскарження рішень та дій Конкурсної комісії, прийнятих і вчинених до моменту визначення переможця за наслідками комерційного конкурсу. Тому, навіть попри те, що вказана вище позовна вимога була спрямована на зобов`язання відповідача укласти договір з позивачем як із переможцем комерційного конкурсу, її неможливо вважати такою, що спрямована на захист саме майнових прав позивача, адже між ним та Конкурсною комісією ще не виникло будь-яких цивільно-правових (майнових) відносин.
40. Частиною 1 статті 351 КАС України (в редакції, що була чинною до 08.02.2021) передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
41. З огляду на наведене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що мають місце підстави для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача укласти із позивачем, як із переможцем конкурсу, договір оренди на нежитлове Приміщення та ухвалення в цій частині нового судового рішення.
42. Колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання Конкурсної комісії розглянути подані позивачем документи для участі у комерційному конкурсі з оренди Приміщення, за наслідками чого прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій постанові.
43. Колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне відхилити посилання відповідача на пропуск позивачем строку для оскарження рішення за наслідками проведення засідання Конкурсної комісії від 28.08.2017 в частині оренди Приміщення.
44. Пунктом 6.10 Порядку визначено, що учасники конкурсу мають право у 5-денний термін оскаржити рішення конкурсної комісії у встановленому законодавством України порядку.
45. Разом з тим, відповідно до частин 1-2 статті 99 КАС України (в редакції, що була чинною на час звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
46. Згідно з частиною 3 цієї статті, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
47. Варто зауважити, що безпосередньо Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) не встановлено строків звернення до суду з позовами щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності конкурсних комісій, прийнятих і вчинених в межах процедури проведення конкурсів з оренди комунального майна. Тому, колегія суддів Верховного Суду критично сприймає посилання відповідача на норми Порядку, який не є законом у розумінні частини 4 статті 99 КАС України у відповідній редакції.
48. Крім того, слід наголосити, що у пункті 6.10 Порядку передбачено право оскарження учасниками конкурсу рішень конкурсної комісії у 5-денний термін, проте не вказано, що наведений строк стосується саме оскарження таких рішень у судовому порядку.
49. З огляду на це, касаційна скарга підлягає до задоволення частково.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд,