ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/6673/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 (судді: Тищенко О. В. - головуючий, Станік С. Р., Дикунська С. Я.) та ухвали Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 (суддя Курдельчук І. Д.)
за касаційною скаргою Фонду державного майна України
за заявою Фонду державного майна України про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 у справі № 910/6673/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрвтормет"
до Фонду державного майна України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державний реєстратор юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан Марина Миколаївна, Закрите акціонерне товариство "Одеса-Чай", Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр естетичного виховання "Золоті Сторінки", Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях,
про визнання права власності,
В С Т А Н О В И В:
1. Фабула справи та короткий зміст судових рішень
1.1. У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрвтормет" (далі - ТОВ "Компанія "Укрвтормет") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України (далі - ФДМУ) про визнання за позивачем права власності на нежиле приміщення № 501, загальною площею 111,2 м2, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська,1; скасування рішення державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан М. М., індексний номер 37243509 від 25.09.2017 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про право власності 22498552 від 19.09.2017; визнання протиправним і скасування запису у Єдиному державному реєстрі об`єктів державної власності (витяг із Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна, серія та номер: 10-15/11245, виданий ФДМУ 09.06.2017), який містить відомості про державне майно - захисну споруду цивільного захисту № 56012 за адресою: м . Одеса, вул. Маразліївська, буд.1А.
1.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.08.2019, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2020, позов задоволено в повному обсязі.
1.3. Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр естетичного виховання "Золоті Сторінки" (далі - ТОВ Центр естетичного виховання "Золоті Сторінки") і ФДМУ звернулися до Верховного Суду із касаційними скаргами на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 у цій справі.
1.4. Згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 було закрито касаційне провадження за касаційними скаргами ТОВ "Центр естетичного виховання "Золоті Сторінки" та ФДМУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 у справі № 910/6673/19. Водночас цією ухвалою було замінено третю особу у справі - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області на його правонаступника - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.
1.5. 12.02.2021 ФДМУ звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 у справі № 910/6673/19. Водночас заявник просив визнати поважними причини пропуску строку для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеного судового рішення.
Обґрунтовуючи подану заяву, фонд вказував на те, що рішенням Господарського суду Одеської області від 11.12.2020 у справі № 916/3332/19 було частково задоволено позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ФДМУ до ТОВ "Компанія "Укрвтормет", Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеса та Одесити" (далі - ТОВ "Одеса та Одесити"), треті особи - Регіональне відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Департамент з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації, Закрите акціонерне товариство "Одеса-Чай", ТОВ "Центр естетичного виховання "Золоті сторінки", про визнання частково незаконними та скасування рішень, визнання недійсним (нечинним) свідоцтва про право власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна та витребування майна. Зокрема, визнано незаконним і скасовано підпункт 16 пункту 2 рішення Одеської міської ради від 20.04.2004 № 2378-XXIV "Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню в 2004 році та внесення змін до рішень Одеської міської ради"; визнано незаконним та скасовано підпункти 1.1, 1.2 пункту 1 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.05.2004 № 321 "Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси" в частині включення нежитлового приміщення № 501, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1; визнано недійсним і скасовано свідоцтво про право власності серії САА № 423724, видане 01.07.2004 виконавчим комітетом Одеської міської ради на нежиле приміщення № 501, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 20.07.2004 № 87, укладений між Одеською міською радою та ТОВ "Одеса та Одесити", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д. Г., зареєстрований у реєстрі за № 3196; визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений 20.08.2004 між ТОВ "Одеса та Одесити" і ТОВ "Компанія "Укрвтормет", посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Корольовою Т. О. та зареєстрований в реєстрі за № 2761.
За доводами заявника, визнання недійсним і скасування документів, зазначених у рішенні Господарського суду Одеської області від 11.12.2020 у справі № 916/3332/19, є істотними обставинами для цієї справи № 910/6673/19, оскільки вони були підставою для прийняття рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 у справі № 910/6673/19, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подано цю заяву, не були і не могли бути відомі ФДМУ, оскільки рішення Господарського суду Одеської області у справі № 916/3332/19 було ухвалено 11.12.2020.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник посилався на те, що рішення Господарського суду Одеської області у справі № 916/3332/19 було прийнято 11.12.2020; згідно з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) це рішення було оприлюднено 28.12.2020, а набрало законної сили 12.01.2021; станом на час оформлення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (заява датована 09.02.2021 № 10-25-2532) рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2020 у справі № 916/3332/19 до ФДМУ не надходило (працівники Господарського суду Одеської області повідомили, що це сталося через відсутність коштів на відправку поштової кореспонденції); про повний текст рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2020 у справі № 916/3332/19 ФДМУ дізнався 01.01.2021 шляхом моніторингу ЄДРСР.
1.6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 (суддя Курдельчук І. Д.) клопотання ФДМУ про поновлення строку для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 у справі № 910/6673/19 залишено без задоволення. Заяву ФДМУ про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 у справі № 910/6673/19 залишено без розгляду.
Аргументуючи ухвалу, місцевий господарський суд виходив із того, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подана заявником з пропуском строку, встановленого для її подання, підстав для поновлення пропуску процесуального строку на подання такої заяви немає.
1.7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 (судді: Тищенко О. В. - головуючий, Станік С. Р., Дикунська С. Я.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 скасовано; клопотання ФДМУ про поновлення строку для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 у справі № 910/6673/19 залишено без задоволення; відмовлено у задоволенні заяви ФДМУ про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 у справі № 910/6673/19.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про пропуск заявником строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та відсутність поважних причин пропуску такого строку. Водночас апеляційний господарський суд дослідив наведені у заяві обставини, на які як на нововиявлені послався заявник у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, та зазначив, що вони не є нововиявленими у розумінні положень статті 320 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви ФДМУ про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 у справі № 910/6673/19, скасувавши ухвалу суду першої інстанції.
2. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень
2.1. Не погоджуючись із висновками попередніх судових інстанцій, ФДМУ звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2021, а справу направити для розгляду заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 у справі № 910/6673/19 до Господарського суду міста Києва.
Зокрема, скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, а саме статей 241, 320, 321 Господарського процесуального кодексу України; наголошує на відсутності підстав для відмови у задоволенні заяви про поновлення строку для звернення з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що проголошення судового рішення не пов`язано із моментом набрання ним законної сили.
2.2. Від ФДМУ 10.11.2021 до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення на касаційну скаргу.
2.3. Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло.
3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
3.1. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
3.2. Відповідно до частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
У пункті 1 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами визначений статтею 325 Господарського процесуального кодексу України, за змістом частини 2 якої справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З преамбули статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг проти України", а також рішення ЄСПЛ від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" вбачається, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Таким чином, саме судове рішення, яке набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів. Тобто обставини, на які посилається особа, повинні бути встановлені у рішенні суду, яке набрало законної сили, що, у свою чергу, надає суду права визначення наявності у таких обставинах ознак нововиявлених та чи могли такі обставини вплинути на правильність прийняття рішення, яке особа просить переглянути за нововиявленими обставинами.
3.3. Як встановлено судами, ФДМУ, звертаючись із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 у справі № 910/6673/19 за нововиявленими обставинами посилався на те, що на час ухвалення зазначеного рішення існували істотні для цієї справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, а саме, обставини щодо недійсності і скасування документів, покладених в основу рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 у справі № 910/6673/19, про перегляд якого подано цю заяву. Так, як зазначив ФДМУ, такі обставини (істотні для цієї справи обставини) були встановлені рішенням Господарського суду Одеської області від 11.12.2020 у справі № 916/3332/19.
Залишаючи без задоволення клопотання ФДМУ про поновлення строку для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 у справі № 910/6673/19, господарські суди попередніх інстанцій виходили із того, що у судовому засіданні 11.12.2020, в якому було проголошено вступну та резолютивну частини рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2020 у справі № 916/3332/19 (обставини встановлені у якому заявник вважав нововиявленими) був присутній представник ФДМУ Кравченко Ю. В., а отже, обумовлений у пункті 1 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України тридцятиденний строк на звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі розпочався з 12.12.2020 і сплив 11.01.2021, натомість ФДМУ звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення у цій справі за нововиявленими обставинами 10.02.2021, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку на подання заяви про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами.
Проте такі висновки судів визнаються передчасними з огляду на таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
У статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
У розумінні наведених положень процесуального закону у разі, коли на рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили із закінченням встановленого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України строку, подано апеляційну скаргу, і суд апеляційної інстанції відновив цей строк та прийняв скаргу до провадження, то таке рішення місцевого господарського суду до завершення апеляційного розгляду не вважається таким, що набрало законної сили (постанови Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 912/4262/16, від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18).
Проте зазначені положення законодавства були залишені поза увагою судів попередніх інстанцій; питання набрання законної сили судовим рішенням у справі № 916/3332/19 (обставини, встановлені у якому заявник вважав нововиявленими), зважаючи на положення наведених норм та обставини справи, суди не досліджували та не встановлювали. Водночас суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив та не перевірив, з урахуванням у тому числі постанови Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 912/4262/16 (стосовно обчислення строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у подібних правовідносинах, коли істотні для справи обставини були встановлені судом у судовому рішенні у іншій справі), посилання на яку, між іншим, містилися у апеляційній скарзі, відповідні доводи заявника, наведені ним у апеляційній скарзі. З`ясування наведеного питання безпосередньо впливає на висновок про дотримання/пропуск заявником у цьому випадку, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України, строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, які, на думку заявника, встановлені судовим рішенням у іншій справі.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що відмова апеляційного господарського суду у задоволенні заяви у зв`язку з відсутністю нововиявлених обставин із зазначенням як додаткової підстави для відмови сплив процесуального строку на подачу заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не відповідає вимогам закону.
Відповідно до положень статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права .
Згідно частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.