ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 5010/577/2011-27/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Колос І.Б.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - скаржник)
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2021 (суддя Стефанів Т. В.),
постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 (головуючий - суддя Гриців В.М., судді: Бонк Т.Б., Зварич О.В.)
за скаргою Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради
про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
у справі № 5010/577/2011-27/22
за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в особі виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль"
до Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради
про стягнення заборгованості,
Історія справи
1. Короткий зміст позовних вимог та рішення судів попередніх інстанцій
1.1. Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в особі виробничої філії "Калуська теплоелектроцентраль" звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради про стягнення 10 125 165, 29 грн заборгованості за договором купівлі - продажу теплової енергії.
1.2. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.05.2011, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.11: позов задоволено повністю; стягнуто з Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в особі виробничої філії "Калуська теплоелектроцентраль" 14 245 964, 76 грн заборгованості за спожиту впродовж січня - березня місяців 2011 року теплову енергію та деаеровану воду, а також 25 500, 00 грн - сплаченого державного мита та 236, 00 грн - витрат на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу.
1.3. На виконання вказаного рішення суд видав відповідний наказ.
1.4. Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" Калуської міської ради 05.04.2021 звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області зі скаргою від 01.04.2021 № 219 про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії, у якій просило: - визнати протиправною відмову Департаменту державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України щодо зняття арешту з коштів, які знаходяться на рахунку Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради №, відкритого в АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500, в сумі зобов`язань з виплати заробітної плати та обов`язкових платежів до бюджету станом на 25.01.2021 у розмірі 4 285 774 тис. грн;
- зобов`язати Департамент державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України зняти накладений постановою від 28.01.2021 ВП № 43220679 арешт з рахунку Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради № НОМЕР_1, відкритого в АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500, в сумі зобов`язань з виплати заробітної плати та обов`язкових платежів до бюджету станом на 25.01.2021 у розмірі 4 285 774 тис. грн.
1.5. Скарга мотивована тим, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до державного бюджету є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби. У цьому випадку орган ДВС відмовив скаржнику у знятті арештів з рахунку, що має спеціальний режим використання.
1.6. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2021, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.07.2021: скаргу Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради від 01.04.2021 № 219 задоволено; визнано протиправною відмову Департаменту державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України щодо зняття арешту з коштів, які знаходяться на рахунку Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради №, відкритого в АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500, в сумі зобов`язань з виплати заробітної плати та обов`язкових платежів до бюджету станом на 25.01.2021 у розмірі 4285,774 тис. грн; зобов`язано Департамент державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції України зняти накладений постановою від 28.01.2021 ВП № 43220679 арешт з рахунку Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради № НОМЕР_1, відкритого в АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500, в сумі зобов`язань з виплати заробітної плати та обов`язкових платежів до бюджету станом на 25.01.2021 у розмірі 4285,774 тис. грн.
1.7. Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що: виплата установою працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці;
- КП "Водотеплосервіс" вказало, в якому саме розмірі в нього виникли зобов`язання з виплати заробітної плати та обов`язкових платежів з заробітної плати, суму коштів на яку просить зняти арешт, та банківський рахунок, який використовується для виплат заробітної плати.
2. Короткий зміст вимог касаційної скарги
2.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.07.2021 у справі № 5010/577/2011-27/22, прийняти постанову, якою відмовити Комунальному підприємству "Водотеплосервіс" Калуської міської ради у задоволенні скарги на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
3.1. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник у заяві про усунення недоліків касаційної скарги зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норму матеріального права, а саме пункт 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
3.2. Скаржник, з посиланням на пункт 3 частини третьої статті 277 ГПК України, зазначає про те, що судом апеляційної інстанції було проігноровано посилання Відділу примусового виконання рішень в апеляційній скарзі на неналежне його повідомлення про дату, час та місце засідання суду в першій інстанції. Скаржник вказує на те, що розгляд справи за відсутності представника учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
4. Позиція інших учасників справи, викладена у відзиві на касаційну скаргу
4.1. Від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в особі виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль" та Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради відзивів на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшло.
5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5.1. Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О. Г. 28.01.2021, прийняв постанову про арешт коштів боржника у зведеному виконавчому провадженні № 43220679.
5.2. Цією постановою накладено арешт на грошові кошти КП "Водотеплосервіс", що містяться на відкритих рахунках № НОМЕР_1 в АТ "ТАСКОМБАНК", а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику у межах суми звернення стягнення 176 653 476,28 грн.
5.3. На підставі заяви-договору про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів від 25.05.2020 АТ "ТАСКОМБАНК" відкрив для КП "Водотеплосервіс" поточний банківський рахунок № НОМЕР_1 .
5.4. Згідно з довідкою АТ "ТАСКОМБАНК" від 27.01.2021 №1075/541 про відкриті поточні рахунки, через рахунок № НОМЕР_1 (гривня) КП "Водотеплосервіс" проводило виплати на заробітну плату в АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" та обов`язкові платежі (єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб, військовий збір), що здійснюються при виплаті заробітної плати з дати його відкриття.
5.5. КП "Водотеплосервіс" 01.02.2021 звернулося до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою, в якій просило зняти арешт з банківського рахунку №для виплати заробітної плати, заборгованість з виплат якої за листопад, грудень разом із загальнообов`язковими платежами станом на 27.01.2021 становить 4 285,774 тис. грн.
5.6. До листа додано, зокрема, інформацію про заборговану заробітну плату КП "Водотеплосервіс" за підписом в.о. директора Шевчука П.В. і головного бухгалтера Шеремета С.О.
5.7. Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України листом від 09.02.2021 №1076/3483-33-21/20.1 відмовив у знятті арешту з коштів, які знаходяться на рахунку КП "Водотеплосервіс" (в межах ЗВК 43220679) через відсутність законних підстав. Зокрема у листі вказано, що немає доказів про спеціальний режим використання банківського рахунку № НОМЕР_1 в АТ "ТАСКОМБАНК". У постанові від 28.01.2021 у зведеному виконавчому провадженні №43220679 чітко зазначено, що арешту підлягають кошти в межах суми загальної заборгованості, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та крім коштів, що необхідні для оплати праці, відпускних, пільгових пенсій працівникам підприємства, сплати обов`язкових платежів (зборів), пов`язаних з нарахуванням (виплатою) заробітної плати та інших обов`язкових платежів. Цю постанову АТ "ТАСКОМБАНК" прийняв до виконання. Також повідомив, що питання звільнення коштів з-під арешту може бути вирішено у судовому порядку.
5.8. Комунальне підприємство "Водотеплосервіс" Калуської міської ради 05.04.2021 звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області зі скаргою про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії.
6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.09.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 5010/577/2011-27/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Булгакової І.В., Колос І.Б.
6.2. Ухвалою Верховного Суду від 03.11.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 5010/577/2011-27/22 за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України, у порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи.
6.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.4. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Предметом касаційного перегляду у даній справі є ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції про задоволення заяви Комунального підприємства "Водотеплосервіс" Калуської міської ради визнання протиправною відмову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо зняття арешту з коштів, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 у сумі зобов`язань з виплати заробітної плати та обов`язкових платежів до бюджету станом на 25.01.2021 у розмірі 4 285 774 тис. грн.
7.2. Відповідно до статті 129-1 Конституції України, положень частини першої статті 18, частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
7.3. Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист.
7.4. Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців є Закон України "Про виконавче провадження".
7.5. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону України "Про виконавче провадження").
7.6. Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (стаття 339 ГПК України).
7.7. Розділом VI "Судовий контроль за виконанням судових рішень" ГПК України унормовано порядок та строки розгляду скарг на рішенням, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, зокрема, статтями 340, 342, 343 ГПК України.
7.8. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
7.9. Одним із доводів касаційної скарги у цій справі є порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо належного повідомлення органу державної виконавчої служби про дату, час та місце засідання суду. При цьому, скаржник зазначає про те, що судом апеляційної інстанції проігноровано вказаний довід скаржника, який був ним викладений у апеляційній скарзі.
7.10. Щодо наведеного доводу Верховний Суд зазначає таке.
7.11. Згідно з частиною другою статті 340 ГПК України про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
7.12. Частинами першою та другою статті 342 ГПК України встановлено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Зазначені норми за своєю метою направлені на забезпечення можливості стягувача, боржника і виконавця бути обізнаним про її розгляд для подальшої реалізації ними своїх процесуальних прав передбачених ГПК України.
У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Отже, Верховний Суд зазначає, що право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання, у даному процесі щодо розгляду скарги, не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження.
При цьому Верховний Суд звертається до висновків викладених Верховним Судом у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18, провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б про те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, зокрема, суду.
7.13. Змістом оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції підтверджується, що звертаючись з апеляційною скаргою Відділ примусового виконання рішень вказував на те, що він не був належним чином повідомлений про наявність на розгляді у суді першої інстанції скарги, про день та час її розгляду судом. Проте, судом апеляційної інстанції не надано жодного обґрунтування щодо наявності/відсутності порушень норм процесуального права щодо належного повідомлення Відділу примусового виконання рішень судом першої інстанції, яка є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.
7.14. Суд виходить з того, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.04.2021 скаргу КП "Водотеплосервіс" щодо визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії призначено до розгляду на 14.04.2021. Відповідно до штампу суду про відправку який міститься на зворотній стороні ухвали, названа ухвала відправлена на 4 адреси 09.04.2021. При цьому матеріали справи містять повідомлення про вручення поштового відправлення відповідно до якого названа ухвала суду направлена, зокрема, 13.04. 2021.
7.15. За таких обставин, суд доходить до висновку про те, що довід Відділу примусового виконання рішень у цій частині знайшов своє підтвердження та свідчить про порушення норм статей 340-342, 120 ГПК України.
7.16. Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
7.17. Таким чином, судом апеляційної інстанції у свою чергу, допущеного порушення судом першої інстанції не виправив, тому сам припустився відповідного порушення, зокрема, не скасував ухвалу суду першої інстанції з підстави, визначеної пунктом 3 частини третьої статті 277 ГПК України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
З огляду на викладене та враховуючи те, що доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права знайшли своє підтвердження, касаційна скарга Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення скасуванню, відповідно до приписів пункту 5 частини першої статті 310 ГПК України, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
7.18. Верховний Суд зазначає про передчасність надання висновку щодо інших доводів Відділу примусового виконання рішень, викладених у касаційній скарзі, з огляду на те, підстава передбачена пунктом 5 частини першої статті 310 ГПК України знайшла своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень у цій справі, яка є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.