1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

Постанова

Іменем України

26 жовтня 2021 року

м. Київ

Справа № 212/5836/17

Провадження № 14-11цс21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Пророка В. В.,

суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ткача І. В., Штелик С. П.,

розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 до Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз", третя особа на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011", про визнання права на забезпечення та встановлення споживачам індивідуальних газових лічильників у порядку захисту прав споживачів

за касаційною скаргою позивачів на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 лютого 2019 року, ухвалене у складісудді Пустовіта О. Г., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів Бондар Я. М., Барильської Я. М., Зубакової В. П.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

(1) Вступ

1. У цій справі позивачі просять суд визнати незаконним встановлений газопостачальною організацією режим нарахування об`ємів спожитого природного газу згідно з показаннями загальнобудинкового приладу обліку газу, зобов`язати її поновити позивачам режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників та визнати право за побутовими споживачами природного газу на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок газопостачальника.

2. Суди попередніх інстанцій забезпечити право споживачів на безкоштовне встановлення індивідуальних газових лічильників, відмовивши у двох перших позовних вимогах. Тож перед Верховним Судом постали такі питання: чи є необхідним отримання газопостачальником дозволу мешканців будинку на встановлення загальнобудинкового приладу обліку газу та чи можливим є нарахування споживачам плати за спожитий газ відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, якщо відповідна постанова Кабінету Міністрів України втрачає чинність.

3. Відповідаючи на поставлені питання Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що згода мешканців будинку є обов`язковою для встановлення загальнобудинкового приладу обліку газу, а у разі втрати чинності постановою Кабінету Міністрів України, якою затверджені норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, такі норми споживання застосовуються незалежно від чинності постанови до набрання чинності новою постановою Кабінету Міністрів України, якою затверджені відповідні норми.

(2) Короткий зміст позовних вимог

4. У вересні 2017 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом у якому з урахуванням уточнень просили: визнати незаконним встановлений Публічним акціонерним товариством "Криворіжгаз" (далі - ПАТ "Криворіжгаз") режим нарахування об`ємів спожитого природного газу згідно з показаннями загальнобудинкового прибору обліку газу для побутових споживачів природного газу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, що проживають у будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати ПАТ "Криворіжгаз" з 01 травня 2017 року поновити побутовим споживачам природного газу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, які проживають у будинку за адресою: АДРЕСА_1, режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203; визнати право за побутовими споживачами природного газу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, які проживають у будинку за адресою: АДРЕСА_1, на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок ПАТ "Криворіжгаз".

5. Позов мотивований тим, що на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500 між позивачами та ПАТ "Криворіжгаз" укладено типовий договір постачання природного газу споживачам. Доказом факту приєднання всіх позивачів до типового договору розподілу природного газу є щомісячне споживання ними природного газу та здійснення щомісячної сплати рахунків за спожитий природний газ. Належним чином виконуючи всі умови вказаного договору, позивачі регулярно оплачували рахунки ПАТ "Криворіжгаз" про сплату послуг за договором у терміни, визначені у рахунках. У свою чергу ПАТ "Криворіжгаз" в односторонньому порядку перестало виконувати свої зобов`язання, визначені пунктом 6.2 договору, в частині забезпечення споживачів безперервним постачанням природного газу в порядку та на умовах, передбачених цим договором, та забезпечення належної якості надання послуг з постачання природного газу відповідно до вимог чинного законодавства та цього договору.

6. У січні 2017 року ПАТ "Криворіжгаз" установило позивачам на будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальнобудинковий вузол обліку газу. У червні 2017 року позивачам з рахунків за спожитий природний газ стало відомо, що для них ПАТ "Криворіжгаз" в односторонньому порядку з 01 травня 2017 року почало нараховувати об`єми використаного природного газу згідно з показаннями загальнобудинкового прибору обліку газу.

7. Пунктом 6 Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року № 620 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 року № 46; далі - Тимчасове положення), визначено, що зняття та фіксація показань будинкового вузла обліку на будинок чи групу будинків та квартирних лічильників газу (за їх наявності) здійснюються представниками оператора газорозподільної системи та експлуатаційної організації щомісяця відповідно до узгоджених між сторонами договірних відносин щодо зняття показань будинкового вузла обліку та квартирного лічильника газу. Під час зняття показань можуть за бажанням бути присутні представники відповідних державних органів, мешканці будинку.

8. ПАТ "Криворіжгаз" не уклало договору на зняття показань будинкового вузла обліку, не склало акт балансового розмежування зі схемою та акт зняття первинних показників лічильника і вводу лічильника в експлуатацію.

9. Станом на 01 червня 2017 року в управителя будинку - Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" відсутні договірні відносини з ПАТ "Криворіжгаз" щодо зняття показань будинкового (загальнобудинкового) вузла обліку та лічильників газу, а також щодо проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового (загальнобудинкового) вузла обліку природного газу в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . ПАТ "Криворіжгаз" неправомірно нараховує позивачам, які проживають у вказаному будинку, плату за спожитий природний газ згідно з показаннями загальнобудинкового вузла обліку газу. Такі доводи обґрунтовуються тим, що зазначений вузол документально не введений в експлуатацію, ПАТ "Криворіжгаз" не складено акт балансового розмежування зі схемою, акт зняття первинних показників лічильника та не отримано дозвіл власника будинку на його встановлення.

10. У зв`язку із численними порушеннями процедури введення в експлуатацію загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку за адресою: АДРЕСА_1 існує вірогідність у завищенні фактичних показань лічильника з метою покладення на позивачів додаткових витрат за спожитий природний газ. Фактично позивачів усунуто від процедури щомісячного зняття показань загальнобудинкового вузла обліку газу. Невідомим є функціональний стан вказаного приладу та чи проходив він державну повірку.

11. У червні 2017 року мешканцями будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, проведені загальні збори співвласників багатоквартирного будинку. З метою забезпечення раціонального використання природних ресурсів та забезпечення оплати кожним споживачем фактично спожитого об`єму газу на зборах прийнято рішення щодо ініціювання звернення власників квартир, які не обладнані індивідуальними лічильниками газу, до ПАТ "Криворіжгаз" із заявами про забезпечення та встановлення індивідуальних лічильників газу за рахунок ПАТ "Криворіжгаз" на підставі статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу". Листом ПАТ "Криворіжгаз" від 17 липня 2017 року № Кд01.3.-ЛВ-13367-0717 повідомлено, що ПАТ "Криворіжгаз" не передбачено фінансування робіт зі встановлення індивідуальних лічильників газу в кожній квартирі будинку АДРЕСА_2 . Вказаний лист є документальним підтвердженням порушення ПАТ "Криворіжгаз" прав позивачів на забезпечення та встановлення у квартирах індивідуальних газових лічильників до 01 січня 2018 року. ПАТ "Криворіжгаз" фактично визнано, що забезпечувати позивачів природного газу індивідуальними газовими лічильниками у термін до 01 січня 2018 року підприємство не буде.

(3) Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

12. Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2019 року, позов задоволено частково.

13. Визнано право за побутовими споживачами природного газу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, що проживають у будинку за адресою: АДРЕСА_1, на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок ПАТ "Криворіжгаз". У задоволенні інших вимог позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

14. Задовольняючи позов у частині визнання за позивачами права на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок ПАТ "Криворіжгаз", суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачі сплачували за газопостачання за встановленими тарифами, в яких передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі індивідуальних, тому відповідач зобов`язаний надавати послуги, які оплачені позивачами, та відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" зобов`язаний забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі, до 01 січня 2021 року.

15. Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог про визнання дій ПАТ "Криворіжгаз" щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку незаконними, суди попередніх інстанцій виходили з того, що встановлення загальнобудинкового вузла обліку природного газу у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, здійснено за кошти ПАТ "Криворіжгаз", тому позивачі як співвласники багатоквартирного будинку не мають права заперечувати проти встановлення такого лічильника.

16. Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог щодо зобов`язання відповідача поновити позивачам режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що постанова, на яку посилаються позивачі як на підставу проведення перерахунку об`ємів споживання природного газу по об`єкту побутового споживача, на час розгляду справи визнана нечинною, тому не може бути застосована.

(4) Рух справи в суді касаційної інстанції

17. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 22 серпня 2019 року відкрите касаційне провадження у справі, а ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2020 року справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною четвертою статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якою встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

18. 02 лютого 2021 рокуВелика Палата Верховного Суду прийняла зазначену справу до провадження та призначила до розгляду в порядку письмового провадження.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

19. У серпні 2019 року позивачі подали до Верховного Суду касаційну скаргу у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 лютого 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2019 року в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити у цій частині нове судове рішення про задоволення позову.

20. Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправомірно відмовили в задоволенні вимоги про проведення перерахунку об`ємів спожитого природного газу, оскільки норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203, були чинними у період з дати набуття чинності постановою до 09 серпня 2018 року. Суди не надали належної правової оцінки тому, що акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності щодо будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, не складався, а тому точка обліку не була визначена. За таких обставин, не маючи точки обліку, тобто вихідних даних для розрахунку проекту, працівники ПАТ "Криворіжгаз" не змогли розробити проект та не мали права здійснювати монтаж загальнобудинкового приладу обліку.

21. Позивачі також указують, що наявні підстави вважати, що суди дійшли помилкового висновку про законне встановлення ПАТ "Криворіжгаз" загальнобудинкового лічильника газу в будинку, законність нарахування об`ємів спожитого природного газу побутовим споживачам на підставі показань загальнобудинкового лічильника газу. Такі доводи відповідають правовим висновкам Верховного Суду, зробленим в ухвалі від 21 березня 2019 року у справі № 171/1183/17 (провадження № 61-1553ск19).

22. Судові рішення оскаржуються в частині визнання дій ПАТ "Криворіжгаз" щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку незаконними та зобов`язання відповідача поновити позивачам режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, тому в іншій частині судові рішення в касаційному порядку не переглядаються.

(2) Позиція інших учасників справи

23. У вересні 2019 року від АТ "ОГС "Криворіжгаз" надійшов відзив на вказану касаційну скаргу, в якому заявник просить відхилити касаційну скаргу та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

24. 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX). Пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону передбачає, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності тим Законом.

25. Оскільки позивачі подали касаційну скаргу в серпні 2019 року, Велика Палата Верховного Суду переглядає оскаржувані рішення судів першої й апеляційної інстанцій на підставі приписів ЦПК України у редакції, чинній до набрання чинності Законом № 460-IX.

(1) Щодо конкретизації правового висновку Великої Палати Верховного Суду

26. Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду звернув увагу на те, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 214/2435/17 (провадження № 14-347цс18) підсумовано, що обов`язок встановити індивідуальні прилади обліку природного газу, що дозволяють визначати обсяги споживання газу кожним окремим споживачем, який належить до такої категорії споживачів природного газу, як населення, покладено на газорозподільні організації. Такі споживачі не зобов`язані відшукувати джерела фінансування вказаних приладів обліку та робіт з їх установлення, оскільки відповідне фінансування уже закладено в тариф на оплату спожитого газу відповідно до статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу". Залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновком місцевого суду про те, що пропозиція газорозподільної організації щодо врегулювання відносин зі встановлення вузла обліку природного газу, зняття показань будинкового (загальнобудинкового) вузла обліку газу шляхом укладення відповідного договору є такою, що суперечить вимогам статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу".

27. Проте у наведеній постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 214/2435/17 (провадження № 14?347цс18) відсутній висновок про те, яким чином визначати обсяг спожитого газу споживачами до встановлення індивідуальних лічильників: за показаннями загальнобудинкового лічильника чи за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

28. З метою гарантування юридичної визначеності Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судувважає, що існує необхідність відступлення (конкретизації) правового висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованого в постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 214/2435/17 (провадження № 14-347цс18), а саме у частині того, що пропозиція газорозподільної організації щодо врегулювання відносин зі встановлення вузла обліку природного газу, зняття показань будинкового (загальнобудинкового) вузла обліку газу шляхом укладення відповідного договору є такою, що суперечить вимогам статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", оскільки має значення період, у який така пропозиція здійснена: якщо до 20 січня 2018 року, коли згода усіх співвласників квартир на встановлення загальнобудинкового лічильника газу не вимагалась, чи після 20 січня 2018 року, коли загальнобудинковий лічильник газу міг бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

29. Ураховуючи мотиви Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладені в ухвалі від 23 грудня 2020 року, Велика Палата Верховного Суду вважає, що існує необхідність з`ясування таких питань.

30. Чи можна у контексті застосування попередньої та чинної редакцій Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" кваліфікувати дії газорозподільної організації щодо встановлення загальнобудинкового лічильника газу без згоди співвласників багатоквартирного будинку як протиправні або такі, що суперечать вимогам цього Закону?

31. Чи є правомірними та чи не суперечать вимогам Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" дії газорозподільної організації щодо визначення обсягів спожитого природного газу до 01 січня 2021 року на підставі показників загальнобудинкового лічильника обліку газу у разі невстановлення у споживачів індивідуальних лічильників обліку газу?

32. В якому порядку потрібно визначати обсяг спожитого споживачами газу до встановлення індивідуальних лічильників?

33. Велика Палата Верховного Суду з цього приводу зазначає таке.

(1.1) Щодо правомірності встановлення загальнобудинкового лічильника

34. Відповідно до пункту 33 частини першої статті 1 Закону України від 09 квітня 2015 року № 329-VIII "Про ринок природного газу" ринок природного газу - сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG (зріджений природний газ).

35. Ця система правовідносин може бути представлена як сукупність договорів різного виду, які укладаються суб`єктами ринку природного газу. Права та обов`язки суб`єктів ринку природного газу як сторін відповідних договорів визначаються безпосередньо зазначеним Законом.

36. Серед споживачів окреме місце займають побутові споживачі - фізичні особи, які придбавають природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (пункт 23 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу").

37. Серед принципів функціонування ринку природного газу пункт 1 частини першої статті 3 Закону України "Про ринок природного газу" першочергово визначає забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу, у тому числі забезпечення першочергового інтересу безпеки постачання природного газу, зокрема шляхом диверсифікації джерел надходження природного газу.

38. Серед прав споживача передбачено право на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів, а також безоплатне отримання інформації про обсяги та інші показники власного споживання природного газу (пункти 4, 5 частини першої статті 13 Закону України "Про ринок природного газу"). Аналогічні права визначені у типовому договорі постачання природного газу споживачам, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1386/27831).

39. З метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання здійснюється приладовий облік природного газу (частина перша статті 18 Закону України "Про ринок природного газу").

40. За частиною четвертою статті 18 Закону України "Про ринок природного газу" держава заохочує впровадження новітніх систем, у тому числі апаратних засобів, обліку природного газу, зокрема тих, що забезпечують можливість споживача активно управляти власним споживанням.

41. Таким чином, приладовий облік споживання природного газу розглядається з позицій забезпечення державних гарантій прав споживачів, у тому числі побутових споживачів природного газу.

42. Правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу визначені Законом України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу".

43. Стаття 2 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" в редакції від 10 жовтня 2015 року визначає, що постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку, зокрема, для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - з 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - з 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - з 1 січня 2018 року.

44. Тобто після зазначених дат постачання цим категоріям споживачів мало здійснюватися за умови комерційного обліку лічильниками газу, до їх настання - незалежно від наявності газових лічильників.

45. Відповідно до приписів частини другої статті 2 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" в редакції від 20 січня 2018 року загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

46. До 20 січня 2018 року питання встановлення загальнобудинкового приладу обліку природного газу не було врегульоване на рівні закону, а регламентувалося підзаконними нормативно-правовими актами.

46.1. Приписами абзаців третього-п`ятого пункту 4 Тимчасового положення у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 року № 46) передбачено, що:

- ініціювати встановлення будинкового вузла обліку на багатоквартирний будинок, групу багатоквартирних будинків, групу споживачів можуть як власник (власники) такого будинку (таких будинків) (квартир), так і оператор газорозподільної системи;

- встановлення будинкового вузла обліку здійснюється згідно з Кодексом газорозподільних систем. Встановлення будинкового вузла обліку, в тому числі витрати на проектування, монтаж, здійснюється за кошти сторони, яка ініціювала встановлення такого вузла обліку;

- власник (власники) будинку (будинків) (квартир), особа, відповідальна за експлуатацію будинку (будинків) (далі - експлуатаційна організація), балансоутримувач будинку (будинків) тощо та оператор газорозподільної системи зобов`язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (далі - квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку. У разі неврегулювання зазначених питань газопостачання такому будинку, групі будинків, групі споживачів може бути припинено відповідно до законодавства.

46.2. Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, за ініціативи балансоутримувача (управителя) або оператора газорозподільної системи та за їх рахунок у багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких у повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу. Бадансоутримувач (управитель) не може відмовити оператору газорозподільної системи в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.

47. З наведених положень вбачається, що до 20 січня 2018 року оператор газорозподільної системи мав право встановити загальнобудинковий лічильник природного газу, врегулювавши з власником (власниками) будинку, експлуатаційною організацією, балансоутримувачем будинку (будинків) тощо договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку, а також забезпечити можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку.

48. Отже для встановлення загальнобудинкового лічильнику природного газу оператор газорозподільної системи не міг діяти в односторонньому порядку оскільки повинен був в договірному порядку врегулювати з власником (власниками) будинку, експлуатаційною організацією, балансоутримувачем будинку (будинків) тощо договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку.

49. Також відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, становить частину спільного майна багатоквартирного будинку.

50 . У свою чергу, таке майно є спільною сумісною власністю власників квартир та нежитлових приміщень будинку (частина друга статті 382 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частина перша статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

51. Таким чином, будь-яке втручання у належні до багатоквартирного будинку інженерні мережі (незалежно від місця їх розташування - всередині чи за межами будинку) є діями, які вчиняються щодо майна, належного співвласникам такого будинку на праві спільної сумісної власності.

52. Встановлення загальнобудинкового приладу обліку газу не є винятком з цього загального висновку, адже здійснюється з безпосереднім втручанням в інженерні мережі будинку, а сам прилад обліку, будучи приєднаним до мереж будинку, стає невід`ємною складовою частиною останніх, перестає існувати як окрема річ і бути об`єктом права власності оператора газорозподільної системи. Об`єкт же права власності співвласників багатоквартирного будинку зазнає фізичних змін. За відсутності згоди співвласників такі зміни можуть кваліфікуватися або як правопорушення, або як допустиме обмеження права власності.

53. Разом з тим відповідно до однозначних приписів частини сьомої статті 319 та частини другої статті 321 ЦК України обмеження права власності можуть бути запроваджені виключно законом.

54. Тобто з урахуванням положень абзацу другого частини другої статті 4 ЦК України такі обмеження можуть бути встановлені виключно нормативно-правовим актом, що має юридичну силу закону України. Зазначене кореспондується із приписами пункту 7 частини першої статті 92 Конституції України, відповідно до яких правовий режим власності визначається виключно законами України.

55. Відтак Велика Палата Верховного Суду вважає, що до та після 20 січня 2018 року першочергово слід враховувати, що втручатися у газові мережі, що складають спільне майно багатоквартирного будинку, можна лише за згодою власників такого майна, яка мала бути надана в порядку, визначеному статтею 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (якщо в такому будинку створене об`єднання співвласників - у порядку статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"). У свою чергу, будь-які підзаконні нормативно-правові акти не могли встановлювати інший порядок вирішення цього питання і тим більше надавати оператору газорозподільної системи право в односторонньому порядку втручатися в газові мережі багатоквартирного будинку для встановлення загальнобудинкового лічильника.

56. Таким чином, слід вважати, що оператор газорозподільної системи, який в односторонньому порядку встановив для багатоквартирного будинку загальнобудинковий лічильник природного газу, як до 20 січня 2018 року, так і після цієї дати діяв з порушенням вимог законодавства.

57. Велика Палата Верховного Суду вважає, що у питанні правомірності встановлення загальнобудинкового лічильника газу можна виокремити такі режими регулювання:

- до 20 січня 2018 року - за письмовою згодою споживачів відповідно до Тимчасового положення (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 р. № 620) та Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а також за умови укладення договору щодо зняття показань з будинкового вузла обліку та квартирних лічильників газу з власником (власниками) будинку (будинків) (квартир), експлуатаційною організацією, балансоутримувачем будинку (будинків) тощо;

- з 20 січня 2018 року - загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку відповідно до чинної редакції Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу".


................
Перейти до повного тексту