Постанова
Іменем України
30 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 127/25031/20
провадження № 61-12937св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 25 березня 2021 року у складі колегії суддів: Сала Т. Б., Ковальчука О. В., Якименко М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Історія справи
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 січня 2021 року заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявник не виконав вимоги ухвали суду про залишення його заяви без руху, не виправши недоліки заяви.
Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 01 березня 2021 року подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 січня 2021 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявник подав апеляційну скаргу, оформлену з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, а у встановлений судом строк вимоги суду щодо усунення недоліків скарги не виконав, у зв`язку із чим застосовано положення статей 185, 357 ЦПК України.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення ухвалено апеляційним судом з порушенням норм процесуального права.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
11 жовтня 2021 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 січня 2021 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнано неподаною та повернуто заявнику.
Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Установлено, що у матеріалах справи, які надійшли на адресу апеляційного суду, відсутні клопотання про поновлення строку на оскарження ухвали суду та документ про сплату судового збору. Разом із тим, до апеляційної скарги заявником додане клопотання про звільнення його від сплати судового збору.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 березня 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для надання: клопотання про поновлення строку на оскарження ухвали суду із наведенням поважності пропуску строку на його оскарження; доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції; документу про сплату судового збору в розмірі 454 грн.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали апеляційного суду від 04 березня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 отримав 10 березня 2021 року.
18 березня 2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява на виконання вимог вказаної вище ухвали суду, в якій він зазначив, що копію оскаржуваної ухвали він не отримував. Просить поновити йому строк на апеляційне оскарження оскаржуваної ухвали та розглянути його апеляційну скаргу.
Вимоги ухвали суду в частині сплати судового збору апелянтом не виконано.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,
3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на ефективний судовий захист закріплено також в статті 13 Конвенції.
Разом із тим, Європейський суд з прав людини зауважив, що "право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте, такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Отже, з вищевикладеного вбачається, що судові процедури повинні бути справедливими, а тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи.
Апеляційна скарга за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 356 ЦПК України.
До апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України).
У відповідності до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до суду заяви у справах окремого провадження ставка судового збору для фізичних осіб встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, згідно підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення судовий збір встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Установлено, що у матеріалах справи, які надійшли на адресу апеляційного суду, відсутні документ про сплату судового збору або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, як таку, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, залишено без руху на підставі статті 185, частини другої статті 357 ЦПК України з наданням заявнику строку для усунення її недоліків - десять днів з дня отримання копії зазначеної ухвали.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали апеляційного суду від 04 березня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 отримав 10 березня 2021 року.
Разом із тим, у встановлений судом строк ОСОБА_1 вимоги ухвали апеляційного суду в частині сплати судового збору не виконав, з заявою про продовження цього строку не звернувся.
При таких обставинах, встановивши, що у встановлений ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 березня 2021 року строк вимоги суду щодо сплати судового збору заявником не виконані, апеляційний суд на підставі статей 185, 357 ЦПК України дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги заявнику.
При цьому Верховний Суд звертає увагу, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із такою скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Посилання у касаційній скарзі про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору з огляду на його майновий стан Верховний Суд відхиляє, оскільки заявник не надав суду достатніх належних та допустимих доказів його майнового стану, у зв`язку із чим не довів неспроможність сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
На підставі викладеного Верховний Суд вважає, що доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.