1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 820/525/18

адміністративне провадження № К/9901/60393/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Бучик А.Ю.,

суддів: Кравчука В.М., Рибачука А.І.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Чугуївської міської ради Харківської області в особі Відділу Державної архітектурно-будівельної інспекції на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2018 (колегія суддів у складі: Донець Л.О., Бенедик А.П., Гуцала М.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Чугуївської міської ради Харківської області в особі Відділу Державної архітектурно-будівельної інспекції про скасування припису,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Чугуївської міської ради Харківської області в особі Відділу Державної архітектурно-будівельної інспекції, у якому просила суд скасувати припис від 19.01.2018 Відділу Державної архітектурно-будівельної інспекції Чугуївської міської ради Харківської області щодо приведення проектної документації у відповідність до вимог Закону України "Про архітектурну діяльність" та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та надання робочого проекту та виконавчої документації на виконані будівельні роботи.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 19.01.2018 відділом Державної архітектурно-будівельної інспекції Чугуївської міської ради за результатами позапланової перевірки винесено припис щодо приведення проектної документації у відповідність до вимог Закону України "Про архітектурну діяльність" та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та надання робочого проекту та виконавчої документації на виконані будівельні роботи. Позивачка вважає вказаний припис незаконним та просить його скасувати.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 червня 2018 року у позов залишено без задоволення.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2018 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01 червня 2018 року скасовано та ухвалено нове про задоволення позову.

Не погодившись з указаним судовим рішенням, Чугуївська міська рада Харківської області в особі Відділу Державної архітектурно-будівельної інспекції подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу, зокрема, обґрунтовано тим, що суд апеляційної інстанції при винесенні спірного рішення не мотивував підстави для задоволення позову, а також належним чином не досліджував докази, наявні в матеріалах справи, як і не надав жодної оцінки відзиву на апеляційну скаргу, надану відповідачем .

У відзиві на касаційну скаргу позивачка просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом апеляційної інстанції установлено, що 26.12.2017 листом №495 КП "Чугуївський комунальний комплекс" звернулось до відповідача з проханням про проведення перевірки з питання законності будівництва кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

12.01.2018 прийнятий наказ про проведення позапланової перевірки об`єкту будівництва: реконструкція будівлі кафе по АДРЕСА_1, з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів, правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Працівниками відповідача проведений плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудівних вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, про що складений акт №1/03-09-20/2018 від 12.01.2018.

Порушення, виявлені під час перевірки, полягали у наступному: здійснення реконструкції відкритої тераси (літнього майданчика) кафе під закрите приміщення з самовільним захопленням території вулично-дорожньої мережі міста, призначеної для руху пішоходів без оформлення містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, неотримання відповідного рішення про передачу земельної ділянки комунальної власності чи у користування (оренду) з метою будівництва прибудови.

19.01.2018 відділом Державної архітектурно-будівельної інспекції прийнятий припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким у позивача вимагається привести проектну документацію у відповідність до вимог законодавства, а саме: надати робочий проект та виконавчу документацію на виконані будівельні роботи в термін до 19.03.2018.

22.01.2018 позивачкою надані письмові заперечення на акт перевірки.

Разом з цим, не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивачка також звернулась до суду за захистом порушеного права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відкрита літня площадка була реконструйована позивачкою в закриту терасу, що не може розцінюватись як облаштування літньої тераси, а також врахував той факт, що площа тераси збільшилась, однак проектна документація не розроблялась та не затверджувалась.

Скасовуючи судове рішення та задовольняючи позов суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем порушено, зокрема, п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553.

Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 за № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 533 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 указаного Порядку закріплено, що Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку (п.п. 16-19 Порядку №553).

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки та припис. При цьому, підставами для проведення позапланов

................
Перейти до повного тексту