ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 805/480/17-а
адміністративне провадження № К/9901/42796/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.02.2017 (суддя Тарасенко І.М.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 (колегія у складі суддів Чебанова О.О., Шишова О.О., Арабей Т.Г.)
у справі № 805/480/17-а
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області
до Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"
про стягнення заборгованості у розмірі 28655,05 гривень.
І. РУХ СПРАВИ
1. 12.01.2017 Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", в якому просило стягнути з відповідача суми заборгованості в розмірі 28655,05 гривень.
2. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02.02.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017, у задоволенні позову відмовлено.
3. 10.04.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.04.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
5. У зв`язку з припиненням діяльності Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області.
7. За відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам в розмірі 28655,05 грн. за період з 01.09.2015 по 31.01.2016, липень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року. Дана заборгованість виникла у зв`язку із невідшкодуванням різниці між сумою пенсії, призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законів.
8. Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя відповідно до вимог Порядку № 372 були надіслані відповідачу повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України №1977-ХІІ від 13.12.1991 і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів у відношенні ОСОБА_1 : № 7447/02 від 07.12.2016; від 21.01.2016 № 253/02, від 22.12.2015 № 6754/02, від 19.11.2015 № 6358/02, 26.10.2015 № 6034/02, від 18.09.2015 № 5491/02.
9. Оскільки відповідач добровільно заборгованість не сплатив, позивач звернуся до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
10. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що колишньому працівнику ПАТ "МК "Азовсталь", як науковому працівнику на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя № 2а-12427/10 від 11.02.2011 та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду № 2а/115/11/0519 була призначена пенсія відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" №1977-ХІІ від 13.12.1991. Підприємства щомісячно до 25 числа вносять до Пенсійного фонду кошти для виплати різниці у розмірі пенсії, призначеної в минулих та поточному роках. Відповідач у встановлені законодавством строки не відшкодовував понесені позивачем витрати на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону №1977-ХІІ від 13.12.1991 і сумою пенсії, нарахованої відповідно до інших законодавчих актів, внаслідок чого утворилась заборгованість.
11. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що обов`язок по сплаті відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної колишньому працівнику підприємства ОСОБА_1 відповідно до Закону України від 13.12.1991 № 1977-ХІІ "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники, виникає виключно у наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів, для яких наукова та (або) науково-технічна діяльність є основною та які пройшли державну атестацію згідно акредитації.
12. ПАТ "МК "Азовсталь" не проходило та не повинно проходити державну атестацію згідно акредитації, оскільки не є науковою установою, як того вимагає діюче законодавство України для відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених згідно з Законом України №1977-ХІІ від 13.12.1991, і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що різниця між сумою призначеної пенсії за Законом № 1977-ХІІ від 13.12.1991 та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, органам Пенсійного Фонду повинна відшкодовуватись установами або організаціями, які є саме науковими і на яких особа отримала стаж наукової роботи для призначення такого виду пенсії. Тобто, для призначення наукової пенсії необхідна атестація наукової установи, а саме, підтвердження наукового напряму роботи певної установи, в якій працювала особа.
14. Оскільки позивачем не надано до суду доказів щодо проведення атестації ПАТ "МК "Азовсталь", тобто підтвердження наукового напряму роботи відповідача, то на нього не може розповсюджуватись обов`язок здійснювати фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1977-ХІІ від 13.12.1991, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
15. Позивач у касаційній скарзі наголошує, що пенсія колишньому працівнику відповідача ОСОБА_1 призначена саме як науковому працівнику, а тому відповідач має обов`язок відшкодовувати Пенсійному органу витрати на виплату зазначеної пенсії.
16. 26.06.2017 відповідач подав заперечення на касаційну скаргу. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
18. Спірним питання у цій справі є правомірність стягнення вищезазначеного боргу з відповідача.
19. Відповідно до абз. 9 ст. 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" визначено, що науковий працівник - це вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.
20. Дія ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно акредитації, що діють відповідно до Закону України "Про вищу освіту", міжнародних наукових організацій, відкритих на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджено Кабінетом Міністрів України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР. Право на призначення пенсії відповідно до цього Закону поширюється також і на осіб, які на момент звернення за призначенням пенсії працюють на будь-яких посадах на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою статті 24 Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність".
21. Згідно з ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.
22. Відповідно до Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
23. Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.
24. Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.
25. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
26. Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.
27. Зокрема у постановах від 12.06.2020 у справі № 805/1576/17-а та від 09.07.2020 у справі № 805/1411/17-а Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" не є науковою установою, організацією, підприємством чи вищим навчальним закладом.
28. Згідно довідки № 00191158 про включення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України від 29.01.1999, видами діяльності відповідача є: 27.10.0 чорна металургія; 27.52.0 стальне лиття; 27.35.0 виробництво феросплавів та іншої продукції, не віднесеної до інших угруповань; 37.10.1 обробка металевих відходів та лому чорних металів; 51.70.0 інші види оптової торгівлі; 29.14.2 виробництво механічних передач загального машинобудівельного призначення.
29. Відповідач не проходив відповідну атестацію згідно з вимогами Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", а тому на нього не може розповсюджуватись обов`язок здійснювати фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник.
30. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від вказаного правового висновку, який, відповідно, спростовує доводи скаржника.
31. Суд відхиляє доводи позивача про те, що статус ПАТ "МК "Азовсталь" як наукової установи установлено постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя № 2а-12427/10 від 11.02.2011 у справі № 2а/115/11/0519, якою зобов`язано призначити ОСОБА_1 наукову пенсію. Суд звертає увагу, що ПАТ "МК "Азовсталь" участі у цій справі не брало, а тому обставини, встановлені цим судовим рішенням, не мають преюдиційного значення. Отже, усі обставини потребують доказування за загальними правилами.
32. У зазначеному вище судовому рішенні не встановлено, що ПАТ "МК "Азовсталь" видавало довідки для призначення позивачеві наукової пенсії, а також відсутні висновки, що "МК "Азовсталь" відноситься до наукових установ або підтвердження його наукового напряму роботи.
33. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що позивачем не доведено жодним належними та допустимими доказами здійснення відповідачем наукової діяльності та проходження останнім відповідної атестації, що свідчить про відсутність підстав для відшкодування товариством різниці між сумою пенсії, призначеної ОСОБА_1 за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів..
34. Крім того, згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
35. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
36. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Судові витрати покласти на позивача.
Керуючись статтями 341, 343, 350, 356 КАС України, Суд -