ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2021 року
м. Київ
справа №296/8083/17
провадження № К/9901/20672/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Виконавчого комітету Житомирської міської ради
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року (головуючий суддя Мацький Є.М., судді Охрімчук І.Г., Капустинський М.М.)
у справі № 296/8083/17
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради,
третя особа: Департамент містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Корольовського районного суду м. Житомира із позовом до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 20 вересня 2017 року №890 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 20 серпня 2015 року №43/15;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради від 27 вересня 2017 року про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та зобов`язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради відновити реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт від 13 вересня 2017 року за №ЖТ061172560294.
2. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 23 січня 2019 року у позові відмовлено.
3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 23 січня 2019 року скасовано і прийнято нову постанову, якою позов задоволено повністю.
4. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року і залишити в силі рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 23 січня 2019 року.
5. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона просить суд залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 27 липня 1985 року по теперішній час перебуває в шлюбі з ОСОБА_2 .
7. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 05 вересня 2013 року у справі № 295/7443/13-ц було визнано дійсним укладений 01 грудня 2011 року між подружжям договір про поділ майна подружжя та визнано за позивачем право власності на столярний цех - літера В площею 401,8 кв.м, сушильню - літера Е площею 90,9 кв.м, прибудови до цеху - літера В-1 площею 83,2 кв.м, - літера В-2 площею 456,0 кв.м, - літера Е площею 33,5 кв.м та котельню - літера Ж площею 34,3 кв.м, що знаходяться по АДРЕСА_1 . На підставі вказаного рішення суду за позивачкою було зареєстровано право особистої приватної власності на відповідне нерухоме майно.
8. Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 27 липня 2015 року у справі №295/7443/13-ц рішення Богунського районного суду м. Житомира від 05 вересня 2013 року було скасовано з підстав відсутності доказів звернень сторін до компетентних органів з приводу реєстрації права власності на прибудоване майно, а також підтвердження здійснення перебудов (прибудов) з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил. Приміщення по АДРЕСА_1 повернулося в режим спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 .
9. 28 липня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як співвласниками спільного сумісного майна подружжя, укладено угоду на здійснення ОСОБА_1 розпорядження, володіння та користування їх спільним сумісним нерухомим майном подружжя, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з оформленням на себе права землекористування, а також на здійснення ОСОБА_1 реконструкції їх власної спільної будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, під столярний цех із здійсненням для цього всіх необхідних дій та правочинів від імені ОСОБА_1 .
10. На підставі викладеного та домовленості між подружжям, 06 серпня 2015 року за договором оренди земельної ділянки № 211 та актом приймання-передачі Житомирська міська рада передала, а фізична особа-підриємець ОСОБА_1 прийняла у фактичне користування земельну ділянку по АДРЕСА_1 .
11. 12 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до начальника управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища міської ради Черкасової У.Л. про надання містобудівних умов та обмежень реконструкції приміщення на виробничі з прибудовою по АДРЕСА_1 . Разом з заявою, серед інших документів, заявником було подано витяг з державного реєстру, сформований 19 березня 2015 року про належність на праві власності ОСОБА_1 приміщень, по АДРЕСА_1, реконструкцію яких бажала здійснити позивачка. Підставою виникнення права власності ОСОБА_1 на зазначені приміщення у витягу зазначено рішення Богунського районного суду м. Житомира від 05 вересня 2013 року у справі № 295/7443/13-ц.
12. 20 серпня 2015 року управлінням містобудування, архітектури та дизайну Житомирської міської ради були затверджені містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки № 43/15 з реконструкції з розширенням власної будівлі під столярний цех (продовження розпочатого будівництва) м. Житомир (орендована земельна ділянка по АДРЕСА_1, замовником якого виступила ОСОБА_1, замовлення від 12 серпня 2015 року № 2577/13).
13. 12 вересня 2017 року позивачем подано повідомлення в Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), яке було зареєстроване 13 вересня 2017 року серії ЖТ № 061172560294 на підставі зазначених містобудівних умов і обмежень.
Після цього позивачем було розпочато (продовжено) будівництво з реконструкції з розширенням власної будівлі під столярний цех по АДРЕСА_1 .
14. Однак, 20 вересня 2017 року рішенням виконкому Житомирської міської ради № 890 були скасовані вказані містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки № 43/15 з підстав скасування права власності ОСОБА_1 на приміщення по АДРЕСА_1 .
15. На підставі прийнятого оскаржуваного рішення наказом начальника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю від 27 вересня 2017 року № 16-ОД було скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
16. Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
17. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що Виконавчий комітет Житомирської міської ради, скасовуючи містобудівні умови та обмеження діяв в межах своїх повноважень та у спосіб встановлений законом.
18. Суд першої інстанції врахував, що рішенням Апеляційного суду Житомирського області від 27 липня 2015 року було скасовано рішення Богунського районного суду м. Житомира від 05 вересня 2013 року, яким задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним, поділ майна подружжя, визнання права власності у справі №295/7443/13-ц, на підставі якого було зареєстроване право власності на зазначені приміщення.
19. Судом першої інстанції встановлено, що 12 серпня 2015 року, при подачі документів до управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища міської ради позивачем (її представником за довіреністю) було подано документ - витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який містив недостовірні відомості про належність станом на день його подачі об`єктів реконструкції на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Тобто, на час видачі відповідачем позивачу містобудівних умов та обмежень - 20 серпня 2015 року, уповноваженому органу Житомирської міської ради, а саме Управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища не було відомо про скасування права власності на будівлі Замовника, оскільки таку інформацію Замовник приховала. Зазначена інформація стала відома відповідачу 22 березня 2016 року, з судової справи №295/3347/16-ц за позовом ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, де третьою особою у вказаній справі виступала Житомирська міська рада.
20. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився, задовольняючи позов керувався тим, що судовим рішенням у справі №906/489/17 встановлено, що ОСОБА_1 не подавала недостовірних відомостей під час отримання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
21. Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги покликається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, помилкове встановлення істотних обставин справи.
22. Зокрема, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував те, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18 серпня 2015 року № 42447138 право власності в реєстрі за ОСОБА_1 скасовано 18 серпня 2015 року на підставі рішення Апеляційного суду Житомирської області у справі № 295/7443/13-ц.
23. Відповідач вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про те, що на день подання документів про отримання містобудівних умов ОСОБА_1 була співвласником відповідного нерухомого майна та діяла згідно з домовленістю співвласників, однак, як вбачається з матеріалів судової справи, позивач при поданні заяви на видачу містобудівних умов та обмежень не подавала жодної письмової домовленості співвласників щодо розпорядження нерухомим майном.
24. У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає касаційну скаргу необґрунтованою.