ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 814/3932/13-а
касаційне провадження № К/9901/35398/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.11.2013 (суддя - Мельник О.М.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2016 (головуючий суддя - Домусчі С.Д., судді - Коваль М.П., Кравець О.О.) у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Державною податковою інспекцією у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ Міністерства доходів та зборів в Миколаївській області від 21.06.2013 №0002141701, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 19 226, 75 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 4 806, 69 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що грошові зобов`язання, визначені у податковому повідомленні - рішенні, з приводу правомірності якого виник спір, нараховані безпідставно, оскільки висновки податкового органу, викладені в акті перевірки про те, що господарські операції ФОП ОСОБА_1 з ПП "Пояс Оріона" та ПП "Агачель" не мають реального характеру (безтоварні), правочини між ними є нікчемними, зроблені на підставі результатів податкової перевірки вказаних контрагентів, тоді як правомірність формування платником податків своїх даних податкового обліку не може ставитися у пряму залежність від невиконання/неналежне виконання контрагентами - постачальниками своїх податкових обов`язків. При цьому позивач зазначає, що господарські операції між ним та ПП "Пояс Оріона" та ПП "Агачель" мали реальний характер, були вчинені у межах господарської діяльності, надаючи на підтвердження цих доводів первинні документи.
Відповідач проти позову заперечував та вважає податкове повідомлення-рішення прийняте законно і обґрунтовано, просив у позові відмовити повністю.
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 01.11.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2016, позов ФОП ОСОБА_1 задовольнив: податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва форми "Р" від 21.06.2013 №0002141701 визнав протиправним та скасував.
Судові рішення обґрунтовані, зокрема, посиланням на факт здійснення реальних господарських операцій між позивачем і ПП "Пояс Оріона" за період травень 2021 року та ПП "Агачель" за період липень 2012 року. До цього висновку суди дійшли на підставі аналізу зібраних у справі доказів, а саме: первинних документів, що підтверджують правомірність формування позивачем своїх даних податкового обліку; наявність у позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу наявності технічного персоналу, виробничих активів (обладнання, приміщення), а у контрагентів - постачальників - транспортних засобів та спеціальної податкової правосуб`єктності на момент вчинення спірних операцій; встановлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю позивача; правомірність декларування позивачем в травні, липні 2012 року господарських операцій з ПП "Пояс Оріона" та ПП "Агачель" вже було предметом судового розгляду у справі № 814/387/13-а, у якій постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.09.2013, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2014, та набрала законної сили, визнано безпідставними висновки ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва про відсутність у ФОП ОСОБА_1 об`єктів оподаткування за вказаними господарськими операціями.
Відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що надані позивачем документи не підтверджують реальність господарських операцій із ПП "Пояс Оріона" та ПП "Агачель", оскільки аналіз змісту договорів унеможливлює визначити порядок, місце і спосіб надання послуг, первинні документи носять суто паперовий характер та не підтверджують реальність їх здійснення, що підтверджується актами ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 11.07.2012 №952/22-5/36794295/01 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Пояс Оріона" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.05.2012 по 31.05.2012" та від 09.10.2012 №1918/22-5/37760288 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Агачель" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період липень - серпень 2012 року". Крім того, встановлено перевірками відсутність у контрагентів виробничих приміщень, транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 29.11.2021 касаційну скаргу ДПІ прийняв до провадження, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 30.11.2021.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанції встановили, що фактичною підставою для збільшення позивачу податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 19 226, 75 грн із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4 806, 69 грн слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті від 11.06.2013 №321/17-20/2771320315 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань віднесення до валових витрат сум по взаємовідносинам з ПП "Пояс Оріона" (код 36794295) за період травень 2012 року та ПП "Агачель" (код 37760288) за період липень 2012 року. Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем по взаємовідносинам із зазначеними підприємствами п.177.10 ст. 177, п.177.4 ст.177, ст.44 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), п.6 ст.128 Господарського кодексу України, внаслідок безпідставного збільшення суми витрат за 2012 рік, а саме: частково сформував валові витрати за травень 2012 року за рахунок постачальника ПП "Пояс Оріона" (код 36794295) на суму 57 065, 00 грн, а за липень 2012 року за рахунок постачальника ПП "Агачель" на суму 71 113, 33 грн. Такі висновки податкового органу вмотивовані посиланням на безтоварність поставок по операціях з придбання позивачем товарів та послуг (підряду на ремонт та технічне обслуговування автомобілів) у вказаних контрагентів, оскільки під час здійснення заходів податкового контролю (використані результати податкової перевірки ПП "Пояс Оріона" та ПП "Агачель", оформлені актами від 11.07.2012 №952/22-5/36794295/01 й від 09.10.2012 №1918/22-5/37760288 відповідно, та інша податкова інформація), якими зафіксовано відсутність вказаних підприємств за місцезнаходженням та відсутність у них необхідних умов для здійснення господарських операцій (основних фондів, виробничих активів, транспортних засобів, трудових ресурсів тощо).
Також суди встановили, що протягом періоду, який перевірявся, одним із основних видів діяльності позивача була діяльність автомобільного вантажного транспорту. Вказаний вид діяльності періодично потребує здійснення технічного обслуговування транспортних засобів, у зв`язку з чим позивач отримував відповідні послуги у ПП "Пояс Оріона", ПП "Агачель" та витрати за ними декларував у власному податковому обліку.
Відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
При цьому, для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми ПДВ, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (пункт 177.3 статті 177 ПК України).
Згідно з пунктом 177.4 статті 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 цього Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. Це однаковою мірою стосується як суми витрат, так і суми податкового кредиту.
При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність правову оцінку податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками товарів (робіт, послуг), якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності, та фактично придбав товари (послуги) у цих постачальників. Одне лише порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування валових витрат чи податкового кредиту, якщо в судовому процесі не встановлено факту обізнаності чи-то сприяння покупцем постачальнику в ухиленні від оподаткування (факту участі у незаконній податковій мінімізації). За відсутності встановлення такого факту платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на валові витрати за неправомірну діяльність його контрагентів.
Згідно з частиною друг