ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2021 року
м. Київ
справа №822/1282/17
касаційне провадження № К/9901/36327/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі у тексті - ДПІ у м. Хмельницькому, Інспекція) на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 (головуючий суддя - Біла Л.М., суддя - Гонтарук В.М., Граб Л.С.) у справі № 822/1282/17 за позовом ОСОБА_1 (далі у тексті - ОСОБА_1 ) до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 10.06.2015 №39249-17, яким йому визначено податкове зобов`язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" у сумі 25 000, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на відсутність у нього обов`язку сплачувати транспортний податок у 2015 році, оскільки цей податок був запроваджений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014, то дотримання принципу стабільності виключає виникнення податкового обов`язку щодо сплати транспортного податку за 2015 рік, такий обов`язок у платника податку виникає не раніше 2016 року, як наступного, після року запровадження цього податку, бюджетного року.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 29.05.2017 відмовив у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції позивач звернувся із апеляційною скаргою до Хмельницького апеляційного адміністративного суду, який постановою від 29.06.2017, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив повністю, скасував постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.05.2017 та прийняв нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 39249-17 від 10.06.2015.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції зазначив, що враховуючи приписи підпункту 12.3.4 статті 12 та підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України, транспортний податок не може бути визнаний обов`язковим до сплати у 2015 році, оскільки органи місцевого самоврядування як суб`єкти встановлення місцевих податків не могли прийняти і офіційно оприлюднити до 15 липня 2014 року рішення про встановлення транспортного податку.
Інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, який ухвалою від 20.07.2017 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи у суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме підпункту 267.1.1 пункту 267.1, підпункту 267.2.1 пункту 267.2, пункту 267.4, підпунктів 267.6.1, 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, просить скасувати зазначені судові рішення і прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.11.2021 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 16.11.2021.
Позивач своє процесуальне право на подання відзиву на касаційну скаргу не реалізував, що у силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи Інспекції та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 громадянин ОСОБА_1 є власником транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO WAGON, об`єм двигуна 3200 куб см, реєстраційний номер - НОМЕР_2, 2013 року випуску. Дата першої реєстрації транспортного засобу - 10.04.2013.
Податковим повідомленням-рішенням від 10.06.2015 №39249-17 громадянину ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання з транспортного податку у сумі 25 000 ,00 грн.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2015, до Податкового кодексу України внесені зміни, зокрема, статтю 267 викладено в новій редакції "Транспортний податок", тобто фактично запроваджено цей податок.
Згідно з підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 цієї статті (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.
Перейти до повного тексту