ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2021 року
м. Київ
справа №821/1896/15-а
адміністративне провадження № К/9901/35488/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року (головуючий суддя - Дубровна В.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року (головуючий суддя - Кравченко К.В., судді: Джабурія О.В., Запорожан Д.В.) у справі №821/1896/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області, треті особи: депутат Херсонської міської ради Козаков І.В., Херсонська міська рада, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У червні 2015 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (далі - Управління ДСНС у Херсонській області, відповідач), у якому просив:
- визнати бездіяльність Управління ДСНС у Херсонській області протиправною, зобов`язати виконати зазначені в позові закони України;
- зобов`язати відповідача виконати невідкладні заходи запобігання побутової катастрофи шляхом проведення першочергових аварійно-відновлювальних робіт з ліквідації загрози життю і здоров`ю людей через обвал стіни та даху будинку АДРЕСА_1 - відокремлення обваленої частини даху та конструкцій будинку від уцілілої, з метою запобігання побутовій катастрофі - можливому вибуху газу, потрапляння людей під електрострум;
- відшкодувати за рахунок відповідача моральну шкоду в розмірі 1 700,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що неодноразово звертався до Управління ДСНС у Херсонській області з проханням вжити заходи попередження усунення загрози його життю та майну внаслідок можливості аварії в житловому будинку АДРЕСА_1 . На його останній інформаційний запит від 10 лютого 2015 року Головне управління ДСНС України у Херсонській області листом від 14 лютого 2015 року підтвердило свою готовність виїхати до місця виклику для проведення першочергових аварійно-відновлювальних робіт, проте в порушення Кодексу цивільного захисту України, Положення про Головне управління ДСНС України у Херсонській області формально чекає звернення від органів влади, що, на думку позивача, є протиправною бездіяльністю.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
При прийнятті зазначеного рішення суд першої інстанції виходив з того, що для здійснення відповідних заходів щодо реагування на надзвичайну ситуацію та ліквідацію її наслідків будь-яка аварійна ситуація повинна відповідати ознакам, у даному випадку, надзвичайній ситуації техногенного характеру у розумінні приписів Кодексу цивільного захисту України, Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій" та підтверджується експертним висновком про рівень надзвичайної ситуації.
Разом з тим, акт Інспекції з нагляду за станом житлового фонду при МЖУ м. Херсона не є документом, який визначає аварію, як надзвичайну ситуацію. Натомість, зазначений документ є актом обстеження технічного стану будинку та є підставою для звернення позивача саме до виконавчих органів із пропозицією обстеження технічного стану житлового будинку комісією, до складу якої, зокрема, входить управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міста Херсона міської ради, та отримати відповідні висновки комісії, які є обов`язковими для виконання як власниками та користувачами будівлі, комунальними службами міста та структурними підрозділами виконавчих органів міської ради.
З огляду на це суд першої інстанції критично оцінив позицію Херсонської міської ради щодо віднесення до компетенції Управління ДСНС у Херсонській області вирішення спірних питань, оскільки, на думку суду, така позиція є безпідставним перекладанням своїх обов`язків на відповідача.
Вказане рішення суду першої інстанції позивач оскаржив в апеляційному порядку.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року повернуто особі, яка її подала.
Не погодившись з ухвалою апеляційного суду, позивач оскаржив її до суду касаційної інстанції.
Постановою Верховного Суду від 31 липня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року задоволено. Ухвалу суду апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року залишено без задоволення.
Залишаючи без змін постанову суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 16 липня 2013 року № 202 затверджено Положення про міську постійно діючу комісію з обстеження будинків та споруд на території м. Херсона (надалі - Положення № 202), яка створена з метою здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд, незалежно від форм власності, в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів, відповідно до підпункту 4 пункту "б" частини третьої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відтак, оскільки згідно з приписами Положення № 202 акт обстеження технічного стану будинку від 28 січня 2011 року є підставою для звернення саме до виконавчих органів із пропозицією обстеження технічного стану житлового будинку комісією, до складу якої, зокрема, входить управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міста Херсона міської ради, то доводи позивача щодо протиправної бездіяльності Управління ДСНС у Херсонській області є необґрунтованими, оскільки вирішення спірних питань відноситься до компетенції Херсонської міської ради.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги, її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
На постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції або до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
У касаційній скарзі позивач зазначає, що приймаючи судове рішення суд першої інстанції залишив поза увагою позовні вимоги щодо прямого обов`язку відповідача у проведенні першочергових аварійно-відновлювальних робіт по ліквідації аварії, що сталася у будинку, де проживає позивач, та надані ним докази щодо бездіяльності відповідача. Скаржник уважає, що суд повинен був урахувати, що держава в особі Управління ДСНС у Херсонській області несе відповідальність за безпеку громадян і застосувати положення статей 3, 8 Конституції України, а також дослідити відсутність захисту держави в особі Управління ДСНС у Херсонській області, відобразивши це у своєму рішенні. Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, повторив мотиви Херсонського окружного адміністративного суду, не взявши до уваги доводи та аргументи позивача. Таким чином, на думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій підтримали позицію відповідача щодо грубого порушення норм Конституції України та міжнародного права.
Що ж стосується позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, то позивач уважає, що довів належними доказами заподіяння йому моральної шкоди у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача, який допустив бездіяльність щодо виконання покладених на нього повноважень.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Саприкіної І.В. від 11 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач - Управління ДСНС у Херсонській області просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Пояснює, що для складення експертного висновку про рівень надзвичайної ситуації необхідно встановити, що аварійна ситуація відповідає ознакам, у даному випадку, надзвичайної ситуації техногенного характеру. Акт обстеження технічного стану будинку від 28 січня 2011 року, на який посилається позивач, не є документом, який визначає аварію як надзвичайну ситуацію, оскільки складений на підставі заяви позивача за фактом несанкціонованого демонтажу конструктиву будівлі житлового будинку. Цей акт є підставою для подальшого звернення позивача до виконавчих органів із пропозицією обстеження технічного стану будинку міською постійно діючою комісією з обстеження будинків та споруд на території м. Херсона, до складу якої входить, зокрема управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Херсонської міської ради. Таким чином суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що вирішення спірних питань не відноситься до компетенції відповідача.
Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року №654/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09 квітня 2020 року № 923/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку".
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 квітня 2020 року визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя - Чиркін С.М., судді: Бевзенко В.М., Єзеров А.А.
17 серпня 2021 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 17 серпня 2021 року № 1560/0/78-21, у зв`язку з постановленням Верховним Судом 16 серпня 2021 року ухвали № К/9901/35488/19 про відведення судді-доповідача Чиркіна С.М. та суддів Бевзенка В.М., Єзерова А.А. від розгляду матеріалів касаційної скарги ОСОБА_1, визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Білак М.В., Єресько Л.О.
Ухвалою від 29 листопада 2021 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. прийняв справу до свого провадження, провів необхідні дії з її підготовки до касаційного розгляду та призначив до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Установлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи
06 лютого 2015 року ОСОБА_1 у порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" звернувся до Управління ДСНС у Херсонській області з інформаційним запитом про надання інформації про вжиття невідкладних заходів запобігання побутової катастрофи, усунення загрози життю, здоров`ю, майну шляхом розібрання частини обваленого будинку, і відокремлення обваленого від уцілілого житлового будинку АДРЕСА_1, у тому числі: - надати інформацію щодо результатів розгляду доручення голови Херсонської обласної державної адміністрації Путілова A.C. та копію звіту щодо виконання його доручення про вжиття вказаних заходів; - щодо спроможності Управління ДСНС у Херсонській області виконати доручення голови облдержадміністрації щодо захисту громадян; - коли буде вжито невідкладних заходів щодо захисту мешканців будинку АДРЕСА_1 ; - чи буде виконано принципи: "захистити", "врятувати", " допомогти"; - надати висновки та акт комісії ДСНС, складений за фактом нібито виїзду за адресою: АДРЕСА_1 тощо.
14 лютого 2015 року Головне управління ДСНС України у Херсонській області листом № 77/17/1438/1із повідомило позивача про те, що до нього не надходили звернення від органів місцевої влади та місцевого самоврядування про залучення до ліквідації надзвичайної ситуації у частині обваленого будинку за адресою: АДРЕСА_1 . У разі отримання такої інформації, підрозділи Головного управління готові негайно виїхати до місця виклику для проведення першочергових аварійно-відновлювальних робіт та рятування людей. Також позивача повідомлено про те, що Головним управлінням не створювались комісії щодо обстеження житлового будинку по АДРЕСА_1, оскільки питання обслуговування, відновлення житлових будинків та пам`яток архітектури є компетенцією Херсонської міської ради. З огляду на це, Головне управління порадило позивачу з метою вирішення питання, порушеного в його інформаційному запиті, звернутися до Херсонської міської ради.
Вважаючи, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність щодо невжиття заходів запобігання побутової катастрофи, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Застосування норм права та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права у контексті доводів та аргументів касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
"У межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
"У спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Згідно зі статтею 1 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей Кодекс регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до статті 2 КЦЗ України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище; відновлювальні роботи - комплекс робіт, пов`язаних з відновленням будівель, споруд, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які були зруйновані або пошкоджені внаслідок надзвичайної ситуації, та відповідних територій.
Частиною другою статті 19 КЦЗ України визначено повноваження органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту, до яких, серед іншого, належать: керівництво створеними ними аварійно-рятувальними службами, формуваннями та спеціалізованими службами цивільного захисту, місцевою та добровільною пожежною охороною, забезпечення їх діяльності та здійснення контролю за готовністю до дій за призначенням; організація робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на відповідній території міст, селищ та сіл, а також радіаційного, хімічного, біологічного, медичного захисту населення та інженерного захисту територій від наслідків таких ситуацій; організація та керівництво проведенням відновлювальних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; створення у містах комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, а в разі виникнення надзвичайних ситуацій - спеціальних комісій з їх ліквідації (за потреби), забезпечення їх функціонування; здійснення інших повноважень у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
За змістом статті 22 КЦЗ України до сил цивільного захисту належать: 1) Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту; 2) аварійно-рятувальні служби; 3) формування цивільного захисту; 4) спеціалізовані служби цивільного захисту; 5) пожежно-рятувальні підрозділи (частини); 6) добровільні формування цивільного захисту.
Основними завданнями сил цивільного захисту є, зокрема проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.
Сили цивільного захисту можуть залучатися до проведення відновлювальних робіт.
Аварійно-рятувальні служби поділяються на: 1) державні, регіональні, комунальні, об`єктові та громадських організацій; 2) спеціалізовані та неспеціалізовані; 3) професійні та непрофесійні.
Аварійно-рятувальні служби утворюються: комунальні - органами місцевого самоврядування у місті, районі міста, селищі, селі.
За приписами частини першої статті 21 КЦЗ України громадяни України мають право на:
1) отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі;
2) забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання;
3) звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій;
4) участь у роботах із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту;
5) отримання заробітної плати за роботу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у разі залучення до таких робіт згідно з трудовими договорами;
6) соціальний захист та відшкодування відповідно до законодавства шкоди, заподіяної їхньому життю, здоров`ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій або проведення робіт із запобігання та ліквідації наслідків;
7) медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних і психологічних травм.
З обставин даної справи справи слідує, що спір у даній справі виник через незгоду позивача з протиправною, на його думку, бездіяльністю відповідача - Управління ДСНС у Херсонській області щодо невжиття заходів по проведенню аварійно-відновлювальних робіт з ліквідації загрози життю і здоров`ю людей через обвал стіни та даху будинку АДРЕСА_1 .
Так, судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 16 липня 2013 року № 202 затверджено Положення про міську постійно діючу комісію з обстеження будинків та споруд на території м. Херсона (надалі - Положення №202).
Пунктом 1 Положення № 202 передбачено, що міська постійно діюча комісія з обстеження будинків та споруд на території м. Херсона створюється з метою здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд, незалежно від форм власності, в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів, відповідно до підпункту 4 пункту "б" частини третьої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Членами даної комісії є представники всіх технічних служб міста, санітарно-епідеміологічної служби, пожежного нагляду, управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міста Херсона міської ради, департаменту містобудування та землекористування міської ради, управління капітального будівництва міської ради та інших згідно із затвердженим складом. Обстеження технічного стану будинків та споруд (далі - будівля) проводиться за відповідним зверненнями їх власників або користувачів та за дорученням міського голови або його заступників, у робочий час (пункт 2 Положення).
У випадку виявлення невідповідності будівлі чи її приміщень технічним вимогам, власник або користувач звертається до виконавчих органів із пропозицією обстеження технічного стану об`єкта комісією, додаючи при цьому свій акт обстеження технічного стану будинку (за наявності) (п.4 Положення №202).
За результатами обстеження, складається акт, у якому відображаються всі технічні характеристики обстежуваного об`єкта, його теперішній технічний стан, висновки щодо його подальшої експлуатації. Акт обов`язково підписується головою комісії, секретарем комісії, представниками комунального підприємства "Херсонмістпроект" та/або Херсонської філії державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІ проект реконструкція", підписи інших членів комісії необхідні за умови виявлення, за результатами обстеження, недоліків будівлі, що стосуються їх компетенції. У місячний термін зазначений акт надається на розгляд та затвердження на засіданні виконкому міської ради. У разі затвердження акта обстеження, висновки комісії є підставою для вирішення питання подальшої експлуатації будівлі (проведення поточного чи капітального ремонту, використання в інших цілях чи знесення будівлі). Після затвердження акта обстеження, відображені в ньому висновки є обов`язковими до виконання. У випадку встановлення аварійної ситуації, висновки щодо її усунення, надані в акті обстеження, є обов`язковими до негайного виконання як власниками та користувачами будівлі, так і комунальними службами міста та структурними підрозділами виконавчих органів міської ради (пункти 6-11 Положення № 202).
Отже, першочерговим у даному випадку є встановлення факту аварійної ситуації, а потім, у разі підтвердження, - вирішення питання подальшої експлуатації будівлі (проведення поточного чи капітального ремонту, використання в інших цілях чи знесення будівлі).
Відтак, з наведеного вище висновується, що саме до повноважень міської постійно діючої комісії з обстеження будинків та споруд на території м. Херсона віднесено встановлення факту аварійної ситуації, про що комісія складає відповідний акт, який у подальшому підлягає затвердженню на засіданні виконкому міської ради. При цьому, у разі встановлення комісією зазначеного факту, висновки щодо усунення наслідків аварії є обов`язковими до негайного виконання як власниками та користувачами будівлі, так і комунальними службами міста та структурними підрозділами виконавчих органів міської ради, яким, зокрема є управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міста Херсона міської ради.
Таким чином ГУ ДСНС України у Херсонській області, повідомивши позивача листом від 14 лютого 2015 року № 77/17/1438/1із про те, що передумовою проведення першочергових аварійно-відновлювальних робіт по ліквідації надзвичайної ситуації у частині обваленого будинку за адресою: АДРЕСА_1 є звернення органів місцевої влади та місцевого самоврядування про залучення підрозділів Головного управління до ліквідації наслідків аварії, діяло правомірно та в межах своїх повноважень.
Зважаючи на це, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про помилковість доводів позивача щодо протиправної бездіяльності Управління ДСНС у Херсонській області з приводу не вчинення дій по ліквідації аварії в житловому будинку АДРЕСА_1, оскільки вирішенню спірного питання передує відповідний алгоритм дій як з боку власників (користувачів), так і органів місцевого самоврядування.
Що стосується акта Інспекції з нагляду за станом житлового фонду при МЖУ м. Херсона від 28 січня 2011 року, на який посилається позивач, як на аргумент протиправності дій відповідача, то цей акт складений на підставі його заяви, як власника квартири АДРЕСА_2, за фактом несанкціонованого демонтажу конструктиву будівлі житлового будинку та відповідно до пункту 4 Положення № 202 є підставою для звернення позивача до виконавчих органів із пропозицією обстеження технічного стану об`єкта комісією, яка, у свою чергу, повинна встановити факт аварії, а не для здійснення аварійно-відновлювальних робіт відповідачем.
Ураховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Разом з тим, колегія суддів уважає помилковими посилання судів попередніх інстанцій на норми матеріального права, які регулюють питання класифікації надзвичайних ситуацій, та повноважень ДСНС України щодо ліквідації їх наслідків, адже у даному випадку спірні правовідносини пов`язані з аварійністю житлового будинку АДРЕСА_1 внаслідок несанкціонованого демонтажу частини його конструкції. Відтак, у даному випадку йдеться мова про аварію у розумінні пункту 4 статті 2 КЦЗ України.
Водночас, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій прийняли правильні по суті рішення, а помилкове застосування норм матеріального права не призвело до ухвалення незаконного судового рішення у цій справі, то існують підстави для зміни постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року шляхом викладення їх мотивувальних частин у редакції цієї постанови.
За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 351 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.