ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 280/5546/19
адміністративне провадження № К/9901/17839/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "Восток" на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2021року (головуючий суддя - Іванов С.М., судді: Панченко О.М., Чередниченко В.Є.) у справі № 280/5546/19 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "Восток" про застосування заходів реагування,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У листопаді 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - ГУ ДСНС України у Запорізькій області, позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "Восток" (далі - ПрАТ "АЦ "Восток", відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень, розташованих за адресою: Запорізька область, місто Бердянськ, вулиця Італійська, будинок 55/33, шляхом зобов`язання ПрАТ "АЦ "Восток" повністю зупинити експлуатацію будівлі та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки ГУ ДСНС України у Запорізькій області.
Позов обґрунтований тим, що за наслідками проведення планової перевірки ПрАТ "АЦ "Восток" позивачем було встановлено, що об`єкт відповідача - будівля та приміщення готелю " ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований за адресою: Запорізька область, місто Бердянськ, вулиця Італійська, будинок 55/33, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, про що складено акт від 16 жовтня 2019 року № 198. З огляду на це позивач уважає, що є підстави для застосування до відповідача заходів реагування відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 26 листопада 2020 року відмовив у задоволенні позову.
Прийняте рішення суд першої інстанції мотивував тим, що на час розгляду справи відповідачем усунуті порушення законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а тому позов не підлягає задоволенню.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 08 квітня 2021 року скасував рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року та прийняв нову постанову, якою позов ГУ ДСНС України у Запорізькій області задовольнив.
Застосував заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень, розташованих за адресою: Запорізька область, місто Бердянськ, вулиця Італійська, будинок 55/33 шляхом зобов`язання ПрАТ "АЦ "Восток" повністю зупинити експлуатацію будівлі та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення порушень, що встановлюється на підставі перевірки ГУ ДСНС України у Запорізькій області.
Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті означеної постанови, полягають у тому, що деякі виявлені порушення правил пожежної безпеки, дійсно створювали загрозу життю та/або здоров`ю людей, зокрема, недообладнання автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення, прострочення дії вогнегасників.
Суд апеляційної інстанції зазначив про безпідставність посилань відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, щодо усунення виявлених позивачем порушень із посиланням на копії актів виконаних робіт, договорів, довідок, документів бухгалтерського обліку, тощо. На думку апеляційного суду, вказані документи не є належними і достатніми доказами усунення виявлених під час перевірки порушень у розумінні статей 73- 76 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки не містять достатньої та, як наслідок, достовірної інформації щодо усунення порушень (і у своїй сукупності не дають змогу дійти висновку про усунення порушень у повному обсязі).
Крім того, в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції, ураховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 826/7073/18, дійшов висновку про те, що повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки.
Водночас, суд апеляційної інстанції установив, що позивачем у вересні та грудні 2020 року було здійснено спробу здійснити заходи державного контролю, зокрема щодо усунення відповідачем порушень пожежної безпеки, виявлених під час планової перевірки. Зокрема, відповідно до актів від 15 вересня 2020 року № 168 та від 15 грудня 2020 року № 217 провести перевірку було неможливо з огляду на відсутність під час проведення заходу державного нагляду (контролю) керівника суб`єкта господарювання або уповноваженої особи. До того ж, листом від 10 грудня 2020 року № 53-01/267 відповідач відмовив у допуску посадових осіб ГУ ДСНС України у Запорізькій області до здійснення перевірки усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, зазначених у приписі від 23 жовтня 2019 року № 142.
Вказані обставини, за висновком апеляційного суду, свідчать про те, що порушення, які були виявлені під час перевірки будівель відповідача були такими, що створювали загрозу життю та/або здоров`ю людей, а відтак є достатніми підстави для застосування до останнього заходів реагування, саме у вигляді зупинення експлуатації об`єкта.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги, її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
17 травня 2021 року на адресу Верховного Суду від ПрАТ "АЦ "Восток" надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року та залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року.
Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме неправильне застосування судом норм матеріального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Зокрема, скаржник зазначає про неврахування апеляційним судом висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 19 вересня 2019 року у справі № 826/19328/16 та від 19 березня 2020 року у справі № 140/2323/19, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Скаржник зазначає, що в названих постановах Верховного Суду міститься висновок про те, що акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, оцінку якому надає виключно суд поряд з іншими доказами.
Водночас, розгляд справи судом апеляційної інстанції було переведено у площину виявлення правильного шляху усунення позивачем виявлених порушень при тому, що предметом розгляду даної справи є питання наявності/відсутності підстав для застосування заходів реагування, які, у свою чергу, повинні бути встановлені судом під час розгляду справи за позовом органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки про застосування заходів реагування. Скаржник уважає, що обраний судом апеляційної інстанції захід реагування не відповідає принципу співмірності, а також справедливому балансу між інтересами відповідача та публічними інтересами, оскільки ПрАТ "АЦ "Восток" усунуті порушення, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, про що правильно зазначив у своєму рішенні суд першої інстанції.
Ухвалою від 31 травня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
22 червня 2021 року від ГУ ДСНС України у Запорізькій області надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на постанову Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 826/7073/18, просить залишити без змін постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року, оскільки вважає, що обов`язок ініціювання позапланової перевірки з метою перевірки усунення ПрАТ "АЦ "Восток" порушень, виявлених у ході контролюючого заходу, покладено саме на відповідача у справі. Водночас, як правильно встановив апеляційний суд, відповідач двічі перешкоджав проведенню позапланової перевірки, акт якої міг бути доказом усунення ним виявлених порушень у суді першої інстанції.
Ухвалою від 29 листопада 2021 року Верховний Суд провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Установлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи
На підставі наказу ГУ ДСНС України у Запорізькій області від 23 серпня 2019 року № 325 "Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) ГУ ДСНС України у Запорізькій області" суб`єкта господарювання - ПрАТ "АЦ "Восток" включено до Плану-графіку здійснення позапланових перевірок на жовтень 2019 року.
На підставі зазначеного наказу та посвідчення від 09 жовтня 2019 року № 1231 головним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Бердянського міськрайонного управління ГУ ДСНС України у Запорізькій області майором служби цивільного захисту Носко Р.О. у період 15 по 16 жовтня 2019 року проведено планову перевірку ПрАТ "АЦ "Восток" щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За результатами перевірки складено акт від 16 жовтня 2019 року № 198.
В ході перевірки встановлено, що об`єкт відповідача - будівля та приміщення готелю "Бердянськ", що розташований за адресою: Запорізька область, місто Бердянськ, вулиця Італійська, будинок 55/33, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:
- необхідно виконати ремонт системи автоматичного пуску пожежних насосів, від пускових приладів встановлених в шафах пожежних крап- комплектів;
- необхідно світлопрозоре заповнення дверей, сходових кліток виконати із загартованого або армованого скла;
- необхідно з приміщень п`ятого поверху влаштувати другий евакуаційний вихід;
- необхідно дообладнати приміщення системами протипожежного захисту, відповідно до вимог додатку А (обов`язковий) ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";
- необхідно дообладнати приміщення системою мовленнєвого оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, яка має сертифікат відповідності Національної системи сертифікації, відповідно до вимог додатку Б (обов`язковий), таблиці Б.1 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";
- необхідно тривожні сповіщення від приладів приймально- контрольних пожежних систем протипожежного захисту будинків та споруд вивести на пульт пожежного спостерігання, відповідно до вимог пункту 5.8 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту";
- необхідно сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації забезпечити евакуаційним освітленням;
- необхідно забезпечити в повному обсязі приміщення відповідними знаками безпеки згідно вимог ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности";
- необхідно забезпечити за наявності людей у будівлі замкнення дверей евакуаційних виходів лише на внутрішні запори, які відкриваються зсередини без ключа;
- необхідно виконати з`єднання, відгалуження, окінцювання жил проводів, кабелів за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
- необхідно лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів;
- необхідно провести технічне обслуговування вогнегасника термін дії якого вичерпано (приміщення електрощитової);
- необхідно виконати клас вогнестійкості проходу електричного проводу через протипожежні перешкоди електрощитової не меншим, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджу вальної конструкції.
У зв`язку з виявленими порушеннями позивач на підставі статей 67, 68, 70 КЦЗ України звернувся до суду з даним позовом про застосування до відповідача заходів реагування.
Застосування норм права та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права у контексті доводів та аргументів касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Частиною другою статті 68 КЦЗ України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Наведені положення законодавства кореспондують з пунктом 12 частини першої статті 67 КЦЗ України, згідно з яким до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Згідно з вимогами статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
З установлених судами обставин справи слідує, що підставою для звернення позивача до суду з цим позовом стало виявлення на об`єкті відповідача - будівля та приміщення готелю " ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований за адресою: Запорізька область, місто Бердянськ, вулиця Італійська, будинок 55/33 численних порушень норм пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Вирішуючи даний спір суд першої інстанції, на підставі досліджених доказів, наданих відповідачем, дійшов висновку про відсутність підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі та приміщень, розташованих за адресою: Запорізька область, місто Бердянськ, вулиця Італійська, будинок 55/33, оскільки виявлені в ході перевірки порушення вимог техногенної та пожежної безпеки, що створювали загрозу життю та здоров`ю людей, на час розгляду справи усунуті відповідачем.
Варто зазначити, що з рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року вбачається, що на підтвердження усунення виявлених перевіркою порушень відповідач надав до суду документи по кожному із 20 пунктів порушень, зазначених в акті від 16 жовтня 2019 року № 198.
Водночас апеляційний суд визнав наведені висновки суду першої інстанції помилковими, опираючись на те, що надані відповідачем до суду документи не є належними та достатніми доказами усунення порушень. Натомість таким доказом, на думку колегії суддів апеляційного суду, є акт органу державного нагляду (контролю) про перевірку усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки. При цьому, відповідач повинен самостійно звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.
Одним із основних доводів касаційної скарги та, власне те, на чому ґрунтується позиція відповідача загалом, є те, що акт органу державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки не може слугувати достатньою і самостійною підставою для застосування крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта. На думку скаржника, саме адміністративний суд на підставі усіх доказів по справі повинен встановити наявність підстав застосування та співмірність обраного заходу реагування тим порушенням, які виявлені та(або) неусунуті. При цьому вказані питання вирішуються судом на час вирішення справи.
Оцінюючи вказані твердження касатора колегія суддів виходить з наступного.
КЦЗ України пов`язує застосування заходів реагування безпосередньо з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Поняття "загрози життю та здоров`ю" є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.
При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також пропорційності - дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для відповідача і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення суб`єкта владних повноважень. Крім того, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.
Отже, у разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли у площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.
У протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.
Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2021 року у справі № 640/4963/20, від 31 серпня 2021 року у справі № 520/14473/19, від 09 червня 2021 року у справі № 640/3180/20, від 28 січня 2021 року у справі № 640/4090/20, від 04 червня 2020 року у справі № 826/13895/16.
Такий же правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № № 826/19328/16 та від 19 березня 2020 року у справі № 140/2323/19, на які відповідач посилався у відзиві на апеляційну скаргу, однак не були враховані судом апеляційної інстанції під час розгляду та вирішення справи.
Втім, як свідчить зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, у її мотивувальній частині наведено лише перелік зафіксованих в акті перевірки позивача порушень без належної та повної оцінки їх змісту з точки зору підтвердження належними доказами наявності підстав для застосування відповідного заходу реагування.
Визнаючи підтвердженими обставини існування підстав для застосування заходів реагування, апеляційний суд виходив з того, що відповідач, згідно частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням та для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки.
Проте колегія суддів не може погодитись з такими твердженнями суду апеляційної інстанції. Суд уважає, що вказана норма матеріального права не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, адже визначає підстави проведення позапланових заходів, однією із яких є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Водночас, на відміну від справи № 826/7073/18, у якій Верховний Суд висловив правову позицію, застосовану апеляційним судом в оскаржуваному судовому рішенні, у даній справі позивач - ГУ ДСНС України у Запорізькій області звернувся до суду на підставі акта перевірки, а не у зв`язку з невиконанням суб`єктом господарювання припису про усунення порушень.
Окрім того, колегія суддів не може погодитись з твердженням апеляційного суду про неусунення ПрАТ "АЦ "Восток" порушень з огляду на акти неможливості здійснення заходу державного нагляду від 15 вересня 2020 року № 168 та від 15 грудня 2020 року № 217 та відмову останнього у допуску посадових осіб позивача до проведення позапланового заходу, викладену у листі від 10 грудня 2020 року № 53-01/267.
По-перше, як указано в оскаржуваному судовому рішенні, неможливість проведення заходу державного нагляду (контролю) у вересні та грудні 2020 року була обумовлена відсутністю керівника суб`єкта господарювання або уповноваженої особи, що, у свою чергу, не може свідчити про неусунення відповідачем порушень, зазначених в акті перевірки від 16 жовтня 2019 року № 198. По-друге, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у грудні 2020 року взагалі знаходяться поза межами вирішення даної справи судом першої інстанції.
На підставі викладеного Верховний Суд не може не погодитись з доводами скаржника про те, що розгляд справи судом апеляційної інстанції було переведено у площину виявлення правильного шляху усунення позивачем виявлених порушень при тому, що предметом розгляду даної справи є питання наявності/відсутності підстав для застосування заходів реагування, які, у свою чергу, повинні бути встановлені судом під час розгляду справи за позовом органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки про застосування заходів реагування.
Наведені судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні мотиви не спростовують правильності висновків суду першої інстанції по суті даного спору.
За таких обставин можна констатувати, що аргументи ПрАТ "АЦ "Восток" про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та не застосування в оскаржуваному судовому рішенні актуальної правозастосовної практики Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Відтак, касаційна скарга ПрАТ "АЦ "Восток" підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Ураховуючи, що при ухваленні оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, існують підстави для скасування постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року та залишення в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року.