Ухвала
30 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 2-7763/10
Провадження № 14-197цс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пророка В. В.,
суддів Британчука В. В., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником, стягувач - Публічне акціонерне товариство "Банк Форум", боржники: ОСОБА_1, Приватне підприємство "Ардан",
за касаційною скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 серпня 2020 року та
ВСТАНОВИЛА:
1. У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста") звернулося до суду із заявою про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником.
2. Заява мотивована тим, що рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 серпня 2010 року у справі № 2-7763/10 позов Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") до ОСОБА_1, Приватного підприємства "Ардан" (далі - ПП "Ардан") про розірвання кредитного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості задоволено частково: розірвано кредитний договір № 0004/08/28-Z від 25 січня 2008 року, укладений між ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_1 ; звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме - будівлю магазину (знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), яка складається з: магазину (літ. "А"), огорожі (літ. N), вимощення, позначеного на плані літерою "І", що належить ПП "Ардан", шляхом проведення прилюдних торгів і задоволення за рахунок реалізації нерухомого майна вимоги ПАТ "Банк Форум" у сумі 38 900,00 дол. США; вирішено питання про розподіл судових витрат.
3. Апеляційний суд Кіровоградської області своєю ухвалою від 08 грудня 2010 року скасував рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 серпня 2010 року в частині вирішення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, закрив провадження у справі за позовом ПАТ "Банк Форум" до ПП "Ардан" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
4. Апеляційний суд Кіровоградської області своєб постановою від 08 грудня 2010 року скасував рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 25 серпня 2010 року в частині відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором, стягнення судових витрат та ухвалив нове судове рішення про задоволення позову ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. З ОСОБА_1 вирішено стягнути на користь ПАТ "Банк Форум" 36 251,47 дол. США заборгованості за кредитним договором, 2 992,57 грн пені та 1 820,00 грн судових витрат.
5. 26 березня 2019 року між ПАТ "Банк Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" (далі - ТОВ "ФК "Веста"), яке змінило свою назву на ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", був укладений договір № 0002/19/5, за умовами якого ТОВ "ФК "Веста" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі за вказаним договором кредиту № 0004/08/28-Z, укладеним між ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_1 .
6. Посилаючись на те, що відбулась заміна кредитора у зобов`язанні на підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 442 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" просило суд: замінити стягувача - ПАТ "Банк Форум" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" у справі за позовом ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_1, ПП "Ардан" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0004/08/28-Z.
7. Ленінський районний суд міста Кіровограда своєю ухвалою від 27 лютого 2020 року задовольнив заяву ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста".
8. Суд замінив сторону виконавчого провадження, а саме стягувача - ПАТ "Банк Форум" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" у справі № 2-7763/10 за позовом ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_1, ПП "Ардан" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0004/08/28-Z.
9. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, а тому на підставі статей 512, 514 ЦК України до нього переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
10. При цьому суд послався на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13.
11. Кропивницький апеляційний суд своєю ухвалою від 19 серпня 2020 року задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 - скасував ухвалу Ленінського районного суду міста Кіровограда від 27 лютого 2020 року та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником відмовив, вирішив питання про розподіл судових витрат.
12. Апеляційний суд мотивував свою постанову тим, що вимоги ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" вже були предметом судового розгляду, за результатами якого Ленінський районний суд міста Кіровограда своєю ухвалою від 06 листопада 2019 року відмовив у задоволенні заяви про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником. Факт зміни назви юридичної особи - заявника не свідчить про правонаступництво у цивільних відносинах. Також зазначено, що заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, зокрема після закінчення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, порушує принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.
13. Як районний суд, який задовольнив заяву, так і суд апеляційної інстанції, який відмовив у задоволенні заяви, послався на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13.
14. У вересні 2020 року ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Кропивницького апеляційного суду від 19 серпня 2020 року та залишити в силі ухвалу Ленінського районного суду міста Кіровограда від 27 лютого 2020 року.
15. Касаційна скарга ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" мотивована тим, що апеляційним судом застосовано норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10 (провадження № 61-12076св18), від 16 травня 2018 року у справі № 10/56-08, від 21 листопада 2018 року у справі № 381/3638/17 (провадження № 61-36517св18), від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18), від 19 лютого 2020 року у справі № 2-3897/100 (провадження № 61-45900св18).
16. Заявник зазначає, що суд не врахував, що заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Заміна сторони правонаступником може відбуватись, починаючи з моменту видачі виконавчого листа і до моменту закінчення виконавчого провадження з підстав належного виконання судового рішення - як при відкритому виконавчому провадженні, так і за відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
17. Чинне законодавство не пов`язує можливість заміни сторони виконавчого провадження зі строком пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому його пропуск не може бути підставою для відмови в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
18. Суд апеляційної інстанції позбавив заявника, який набув прав кредитора на підставі договору про відступлення права вимоги в порядку статті 512 ЦК України, можливості реалізувати свої права у виконавчому провадженні, в тому числі (але не виключно) можливості реалізувати свої права у виконавчому провадженні, зокрема права на поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання і отримання дубліката виконавчого листа. При цьому пропуск строку пред`явлення виконавчого листа до виконання судового рішення, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.
19. Заявник також посилається на те, що заміна стягувача відноситься до процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судового рішення, а тому відповідні заяви можуть бути подані зацікавленою стороною повторно і суд зобов`язаний їх розглянути по суті. Наявність судових рішень, ухвалених за наслідками розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження та за наслідками розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа і поновлення строку на пред`явлення його до виконання, не позбавляє права нового кредитора (нового стягувача) на подання до суду повторно заяв як для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, так і для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.
20. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 жовтня 2020 року відкрите касаційне провадження у справі.
21. У листопаді 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", в якому просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 19 серпня 2020 року без змін.
22. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною третьою статті 403 ЦПК України.
23. Частиною третьою статті 403 ЦПК України встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду в складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
24. Позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду мотивована тим, що відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
25. Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.
26. У разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша, друга статті 442 ЦПК України).
27. Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "По виконавче провадження" у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
28. Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
29. Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.
30. Оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво відбувається на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.
31. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20), від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20), та численною практикою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
32. Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача, суд апеляційної інстанції застосував правовий висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, згідно з яким стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Тобто за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.
33. У цій постанові також зазначено, що інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість "штучно" збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, уникнувши в такий спосіб законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, яке є одним з основоположних аспектів верховенства права (пункти 4.12, 4.13).
34. Аналогічний правовий висновок викладено також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 серпня 2020 року у справі № 905/2084/14-908/4066/14, від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від 24 травня 2021 року у справі № 911/4460/13, від 28 травня 2021 року у справі № 911/3217/15, від 19 жовтня 2021 року у справі № 908/3929/14.
35. Колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, яка була застосована судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
36. На думку цієї колегії суддів, Касаційний господарський суд у наведеній вище справі зробив правовий висновок, яким об`єднав у собі кілька різних за своєю суттю процесуальних інститутів, які мають відмінний предмет вимог і предмет доказування, а саме поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, видачу дубліката виконавчого листа та заміну сторони виконавчого провадження. Щодо цих вимог постановляється окрема процесуальна ухвала і як за правилами ЦПК України, так і за правилами Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) вони є окремими об`єктами оскарження. До того ж цей правовий висновок по суті обґрунтовується доцільністю, а не імперативними вимогами норм процесуального права.
37. Змішування різних за предметом доказування процесуальних інститутів, які застосовуються при виконанні судових рішень, при вирішенні лише однієї вимоги може "сплутати" практику судів першої інстанції, дезавуювати потребу в існуванні інших процесуальних механізмів, пов`язаних з виконанням судового рішення. Крім того, це є небезпечним для доктрини процесуального права та розвитку судової практики.
38. Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
39. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна сторони в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
40. За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.
41. Виходячи із цих норм, зокрема пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
42. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
43. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, який отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
44. Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження, що реалізується шляхом подання ним заяви про заміну стягувача та розгляду її судом.
45. Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.
46. Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
47. З аналізу зазначених норм слідує, що особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження.
48. Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і за відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості порушувати питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України "Про виконавче провадження".
49. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільні права учасників спірних правовідносин.
50. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
51. Слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.
52. За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження".
53. Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
54. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки у ній прямо визначено правило поведінки, а саме право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
55. Так, частиною п`ятою статті 442 ЦПК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
56. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
57. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.
58. У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
59. Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
60. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можна лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
61. Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10 (провадження № 61-12076св18), від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18), від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження № 61-39193св18), від 19 лютого 2020 року у справі № 2-3897/100 (провадження № 61-45900св18).
62. Практика розгляду питання про процесуальне правонаступництво у судах цивільної юрисдикції є сталою та спрямована на забезпечення можливості реалізації права нового кредитора на виконання зобов`язання та задоволення своїх вимог відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження". При цьому питання про наявність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, видачі його дубліката чи інших процесуальних питань, які стосуються процедури пред`явлення виконавчого документа до виконання, є предметом окремого судового розгляду з перевіркою відповідних підстав, необхідних для їх задоволення, та не стосуються процесуального правонаступництва, пов`язаного виключно з правонаступництвом у матеріальних правовідносинах.
63. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
64. Аналогічне положення закріплено у нормах ЦПК України та ГПК України.
65. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
66. Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
67. Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.
68. Наявність розходжень у судовій практиці, неспроможність правової системи держави подолати їх призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Саме на державу покладається обов`язок створити у своїй правовій системі ефективні механізми, що нададуть можливість подолати можливі розбіжності в судовій практиці (рішення Європейського суду з прав людини від 29 березня 2011 року у справі "Брезовець проти Хорватії" (Brezovec v. Croatia), заява № 13488/07).
69. Ураховуючи наведене, правильно сформувати правову позицію у справі, яка переглядається, та ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення без відступу від правової позиції, викладеної у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, є неможливим, а тому Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
70. З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про обґрунтованість підстав передачі цієї справи на її розгляд відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України та для забезпечення правової визначеності та єдності судової практики приймає цю справу до розгляду.
71. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
72. Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Необхідності викликати учасників справи для надання пояснень у справі немає.
73. Отже, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у письмовому провадженні).
74. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402, частиною третьою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду