ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Єленіної Ж. М., Крет Г. Р., Сімоненко В. М., Ситнік О. М., Штелик С. П.
у справі № 11-21сап21 за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 24 грудня 2020 року № 3654/0/15-20, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 серпня 2020 року № 2421/3дп/15-20
Відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладаємо окрему думку.
Короткий зміст постанови Великої Палати Верховного Суду
За результатами розгляду справи № 11-21сап21 09 вересня 2021 року Велика Палата Верховного Суду постановила: скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 24 грудня 2020 року № 3654/0/15-20, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 19 серпня 2020 року № 2421/3дп/15-20, залишити без задоволення, а рішення ВРП від 24 грудня 2020 року № 3654/0/15-20 - без змін.
Не погоджуємось із залишенням без задоволення скарги судді на рішення ВРП та мотивами, якими Велика Палата Верховного Суду обґрунтувала таке рішення.
Причини незгоди з висновками Великої Палати Верховного Суду
Оцінюючи рішення ВРП від 24 грудня 2020 року № 3654/0/15-20 щодо наявності в ньому підстав та мотивів, з яких ВРП дійшла відповідних висновків, вважаємо, що визначальним критерієм правомірності оскаржуваного рішення є встановлення ВРП та її дисциплінарним органом обставин, що свідчать про наявність / відсутність у діях судді ознак дисциплінарного проступку.
Як слідує з матеріалів дисциплінарного провадження та змісту оскаржуваного рішення, ВРП погодилась із висновками її Третьої Дисциплінарної палати щодо кваліфікації дій судді ОСОБА_1 як незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, що утворюють склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII).
ВРП зазначила, що адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), є одним з найтяжчих правопорушень, що визначені цим Кодексом, а з урахуванням колізії норм Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), відсутності належного забезпечення поліцейських засобами для виконання вимог закону аргументи сторін мали бути висвітлені у прийнятих суддею рішеннях, зокрема щодо закриття справ про адміністративні правопорушення.
З постанов у справах № 489/344/20, 489/358/20, 489/48/20 ВРП встановила, що суддя ОСОБА_1 зазначив лише позиції осіб, стосовно яких складено протоколи про адміністративні правопорушення, що містять прохання закрити справи у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень на підставі порушення порядку огляду їх на стан наркотичного сп`яніння, оскільки поліцейськими не запропоновано їм пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортних засобів з використанням спеціальних технічних засобів. Водночас суддя не зазначив аргументи сторони обвинувачення та мотиви їх відхилення щодо відсутності необхідності проходження огляду водіїв транспортних засобів на місці зупинки транспортних засобів та необхідності на підставі пункту 12 розділу ІІ Інструкції направлення їх до закладів охорони здоров`я відразу.
ВРП встановлено, що суддя ОСОБА_1 не навів мотивів прийняття або відхилення аргументів сторони обвинувачення щодо суті справ про адміністративні правопорушення під час винесення постанов у справах № 489/344/20, 489/358/20, 489/48/20.
Водночас ВРП підкреслила, що питання щодо оцінки суддею ОСОБА_1 протоколів про адміністративні правопорушення, показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відмову ОСОБА_4 від проведення лабораторного дослідження його біологічного матеріалу (справа № 489/344/20), висновки Миколаївського обласного наркологічного диспансеру про вживання ОСОБА_5 (справа № 489/358/20) та ОСОБА_6 (справа № 489/48/20) наркотичних засобів не може бути предметом розгляду ВРП під час дисциплінарного провадження.
До того ж в оскаржуваному рішенні ВРП зазначила, що тлумачення суддею ОСОБА_1 норм закону, врахування рівня забезпечення поліцейських спеціальними засобами для виконання цих норм, оцінка ступеня тяжкості адміністративних правопорушень є прерогативою судді та не може бути оцінена під час дисциплінарного провадження.
Варто наголосити, що у межах цієї справи як ВРП, так і Велика Палата Верховного Суду не повинна надавати оцінку процедурі огляду водіїв на стан наркотичного сп`яніння, а також послідовності її здійснення, водночас мала врахувати неузгодженість відповідного нормативно-правового регулювання.
Згідно із частиною другою статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною третьою статті 266 КУпАП встановлено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до пункту 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок), огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 6 Порядку встановлено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
Натомість у пункті 12 Інструкції зазначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найбл