Постанова
Іменем України
25 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 205/2606/19
провадження № 61-4420св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Іщенко Євгенія Олександрівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександра Миколаївна, департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, підписану адвокатом Хотинець Юною Миколаївною, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року в складі колегії суддів Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання довіреності та договору купівлі-продажу недійсними, застосування наслідків недійсності правочину, скасування запису про державну реєстрацію права власності, поновлення реєстрації права власності.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом належала на праві власності квартира АДРЕСА_1
30 листопада 2017 року вона видала на ім`я ОСОБА_2 довіреність, в тексті якої зазначено, що ОСОБА_2 може представляти її інтереси в різних установах, а також з питань продажу квартири, проте не зазначено, що він уповноважений вчинити саме продаж квартири, на яких умовах, за яку ціну.
01 грудня 2017 року ОСОБА_2, діючи в інтересах ОСОБА_1 на підставі довіреності від 30 листопада 2017 року, уклав з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
Вказує, що вона не мала наміру продавати вказану квартиру, повністю довіряла ОСОБА_2 та була впевнена, що довіреність та документи на квартиру потрібні йому для застави, щоб отримати грошову позику. Текст довіреності позивач не читала, юридичну природу та правових наслідків такої довіреності нотаріус їй не роз`яснив, до того ж довіреність позивачу не вручили, її одразу забрав ОСОБА_2 . Копію довіреності позивач отримала лише 28 грудня 2018 року у приватного нотаріуса Іщенко Є. О., коли дізналась про продаж квартири.
За умовами договору купівлі-продажу квартири від 01 грудня 2017 року ОСОБА_2 отримав кошти за її продаж до підписання договору, в повному обсязі і ціна є остаточною, проте будь-яких коштів за продаж квартири ОСОБА_1 від нього не отримувала.
Позивач до 07 лютого 2019 року постійно проживала в квартирі, сплачувала комунальні послуги, робила ремонт, що свідчить про відсутність у неї волевиявлення продавати квартиру.
Крім того, 04 січня 2019 року ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_3 та позивача написав розписку про отримання коштів у розмірі 15000 дол. США. Цей факт не відповідає дійсності, оскільки кошти при цьому не передавались, позивачку змусили поставити підпис на розписці під тиском, з погрозами про термінове виселення, з погрозою застосування фізичної розправи від відповідачів. Із тексту розписки від 04 січня 2019 року вбачається, що 01 грудня 2017 року ОСОБА_2 отримав 10 000 дол. США, проте це суперечить договору купівлі-продажу квартири, де зазначена ціна квартири 150 819,00 грн, яка була передана до укладання угоди відповідно пункту 4 договору. Тому позивачка вважає, що ОСОБА_2 діяв лише у своїх власних інтересах, усвідомлював, що діє всупереч інтересам позивачки та її волі, укладаючи договір купівлі-продажу квартири. Наведене свідчить про зловмисну домовленість відповідачів, оскільки їх дії були направлені на протиправне позбавлення позивача права власності та призвели до негативних наслідків.
З урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просила:
визнати недійсною довіреність від 30 листопада 2017 року, зареєстровану в реєстрі за № 1100, видану приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Іщенко Є. О.;
визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 01 грудня 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О. М., зареєстрований в реєстрі за № 1233;
застосувати наслідки недійсності правочину, повернувши сторони в первісний стан відповідно до статті 216 ЦК України;
скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 ;
поновити реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі:
визнано недійсною довіреність від ОСОБА_1, яка була видана та посвідчена 30 листопада 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Іщенко Є. О. за реєстровим № 1100 на ОСОБА_2 ;
визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири від 01 грудня 2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О. М., зареєстрований в реєстрі за № 1233;
застосовано наслідки недійсності правочину, повернувши сторони в первісний стан відповідно до статті 216 ЦК України;
скасовано запис про проведену державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 ;
поновлено реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 ;
вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд виходив з того, що ОСОБА_2, продавши ОСОБА_3 на підставі довіреності від імені позивачки її квартиру без узгодження з позивачкою ціни та умов продажу, фактично уклав договір купівлі-продажу в своїх інтересах, отримавши кошти за її продаж, тому такий правочин слід вважати укладеним внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною. У зв`язку з чим суд вважав наявними підстави для задоволення позову ОСОБА_1 .
Короткий зміст постанови апеляційного суду
ПостановоюДніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено; рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до довіреності від 30 листопада 2017 року ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 від її імені представляти інтереси, зокрема, щодо продажу належної їй на праві власності за ціну та на умовах, у терміни, за його розсудом квартири АДРЕСА_1 . Тобто, у відповідачів при укладенні договору купівлі-продажу не було зловмисної домовленості з метою отримання вигоди, оскільки представник діяв у межах наданих йому повноважень від ОСОБА_1 . Крім того, судом не встановлено негативних наслідків для довірителя, оскільки її незгода щодо укладеного правочину купівлі-продажу полягає у тому, що у неї була відсутня воля на відчуження квартири, що не є підставою для визнання довіреності недійсною згідно заявлених позовних вимог.
Апеляційний суд зазначив, що видаючи довіреність, ОСОБА_1 повинна була усвідомлювати, що наділила відповідача правом продажу квартири будь-якій особі на умовах, визначених повіреним на власний розсуд, у зв`язку з чим зробив висновок, що суд першої інстанції безпідставно вважав наявною доведеність факту зловмисної домовленості між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Аргументи учасників справи
У березні 2021 року представник ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року, просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і залишити в силі законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд під час вирішення справи не звернув увагу на те, що:
вчинений правочин не відповідає її волевиявленню та не був спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлене договором купівлі-продажу, оскільки довіреність вона видавала на отримання ОСОБА_2 позики, а він підмінив волю довірителя, домовився з контрагентом про продаж квартири, що суперечить волі довірителя та є підставою для визнання такого правочину недійсним;
позивачка будь-яких коштів з продажу квартири не отримувала від відповідачів. Дії відповідачів свідчать, що вони готувалися до укладення договору купівлі-продажу квартири, оскільки ними завчасно був зроблений висновок про ринкову вартість квартири станом на 30 листопада 2017 року для її продажу, в якому занижена вартість квартири та зазначена ціна 150 819 грн, що не відповідає дійсності, оскільки згідно оціночно-будівельного експертного дослідження квартири від 21 лютого 2019 року № 1249-03, ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 станом 30 листопада 2017 року складала 419 357 грн;
пункт 8 договору купівлі-продажу свідчить про те, що покупець квартири до укладення цього договору здійснив внутрішній огляд квартири, що не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_3 не був у квартирі позивачки до часу його вселення на підставі судового рішення від 07 лютого 2019 року.
Апеляційний суд не дослідив докази, що стосуються фактів, на які позивачка посилалася у відзиві на апеляційну скаргу; неправильно визначив розмір судового збору, понесеного у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції та безпідставно стягнув з позивачки 4621,80 грн, оскільки відповідно до розрахунку позивачки такий розмір мав становити 3434,90 грн.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 05 квітня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема, що апеляційний суд під час вирішення справи не застосував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 лютого 2020 року в справі № 182/3593/17, від 02 грудня 2020 року в справі № 396/419/18, від 12 березня 2020 року в справі № 759/14137/17, від 29 серпня 2018 року в справі № 522/15095/15-ц, від 14 листопада 2018 року в справі № 383/1486/15-ц.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, щоОСОБА_1 належала на праві власності квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, ВММ № 294375, від 22 грудня 2009 року, посвідченого Другою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 4-287.
30 листопада 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Іщенко Є. О. посвідчено довіреність за реєстровим № 1100, відповідно до якої ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 представляти її інтереси в усіх державних, громадських, господарських та інших органах і організаціях незалежно від форм власності та ін., з усіх без винятку питань, що стосуватимуться її прав та інтересів, а також з питань, пов`язаних з продажем належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_1 .
01 грудня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О. М. посвідчено договір купівлі-продажу квартири між ОСОБА_1, від імені якої на підставі довіреності діє ОСОБА_2, (продавець) та ОСОБА_3 (покупець), відповідно до умов якого представник продавця продав, а покупець купив квартиру АДРЕСА_1 .
У пункті 4 договору купівлі-продажу квартири зазначено, що за домовленістю сторін продаж квартири здійснений за 150 819 грн, які представник продавця одержав до підписання цього договору. Представник продавця підтверджує проведення зі сторони покупця повного розрахунку та відсутність претензій фінансового характеру покупця. Зазначена ціна відповідає волевиявленню сторін, є остаточною і змінам після укладення цього договору не підлягає.
Відповідно до розписки від 04 січня 2019 року ОСОБА_2 01 грудня 2017 року отримав за продаж по довіреності квартири АДРЕСА_1, належної на праві власності ОСОБА_1, 10 000 дол. США, а 04 січня 2019 року отримав ще 5000 дол. США за продаж вказаної квартири. Загальна сума угоди складає 15 000 дол. США, які він отримав від ОСОБА_3, свідки ОСОБА_1, ОСОБА_4 .