Постанова
Іменем України
30 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 418/3478/19
провадження № 61-3528св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О.,
Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Міловська селищна рада Міловського району Луганської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Міловської селищної ради Міловського району Луганської області на постанову Луганського апеляційного суду від 15 січня 2020 року у складі колегії суддів: Гаврилюка В. К., Дронської І. О., Яреська А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Міловського районного суду Луганської області із позовною заявою до Міловської селищної ради Міловського району Луганської області (далі - Міловська селищна рада) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Луганськ померла його мати ОСОБА_1, про що 20 червня 2019 року Міловським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області було видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1 .
Після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно.
Постановою приватного нотаріуса Міловського районного нотаріального округу Луганської області від 20 червня 2019 року № 262/02-31 ОСОБА_2 відмовлено у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію матері через пропуск ним шестимісячного строку на подачу заяви про прийняття спадщини.
Як на поважність причин пропуску строку звернення з заявою про прийняття спадщини посилався на те, що він проживає на тимчасово окупованій території України в місті Луганськ, а тому з незалежних від нього обставин він не мав об`єктивної можливості виїхати на підконтрольну Україні територію для своєчасного оформлення документів.
У зв`язку з цим просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3, яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Луганськ, у три місяці після набрання рішенням суду законної сили.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Міловського районного суду Луганської області від 11 листопада 20019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Ювілейне місто Луганськ. Спадкова справа не заводилась і позивачем заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину подано лише 20 червня 2019 року. Позивач не надав суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували наявні у нього перешкоди для виїзду з зони проведення АТО, ООС, що він був позбавлений можливості у зв`язку з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами вчинити дії направлені на прийняття спадщини.
Відповідно до статті 11-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Ураховуючи наведене, позивач мав можливість на підставі вказаного положення закону звернутись до будь-якого нотаріуса на підконтрольній території України для своєчасного оформлення документів про право на спадщину у строки, визначені законом, чого не зробив.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Луганського апеляційного суду від 15 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Міловського районного суду Луганської області від 11 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Луганськ, у три місяці після набрання рішенням суду законної сили.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач перебував на тимчасово окупованій території України у місті Луганськ, саме там проживав і спадкодавець до своєї смерті. Відповідно до положень Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на цій території діє певний особливий правовий режим, який передбачає як особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, так і певний режим вчинення правочинів, особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території - що об`єктивно значно ускладнює реалізацію спадкових прав, прав власності на майно, створює значні перешкоди у реалізації права на вільне пересування, обумовлює необхідність задіяння складних процедур на підтвердження та встановлення певних юридичних фактів (через окреме судове рішення), зокрема, смерті спадкодавця на окупованій території. За таких обставин суд першої інстанції помилково не врахував, що позивач протягом 6 місяців з моменту відкриття спадщини звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті і після отримання 20 червня 2019 року на підставі цього рішення суду свідоцтва про смерть (а. с. 6) того ж дня звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини (а. с. 5). Відповідно до наказу Міністерства юстиції України "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції" до закінчення антитерористичної операції на сході України було тимчасово призупинено: 1) проведення державної реєстрації актів цивільного стану (що нам цікаво з погляду отримання свідоцтва про смерть); 2) доступ нотаріусів до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Спадкового реєстру, що підтверджує само по собі виникнення значних перешкод у реалізації прав громадян. Тобто спадкоємці повинні були звернутись лише до нотаріусів на контрольованій Україною території із заявою про прийняття спадщини, такому зверненню як правило стало передувати звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті на окупованій території і лише після розгляду справи судом та отримання судового рішення було можливе отримання свідоцтва про смерть спадкодавця у органах цивільного стану, що було необхідно для ініціювання відкриття спадкової справи. Суд першої інстанції правильно зазначив у рішенні, що позивач мав можливість звернутись до будь-якого нотаріуса на підконтрольній території України для своєчасного оформлення документів про право на спадщину у строки, визначені законом, проте не врахував, що смерть спадкодавця мала місце на окупованій території, не було спростовано і твердження позивача про його проживання на неконтрольованій Україною території. Зазначені обставини свідчать про об`єктивні, непереборні та істотні труднощі для спадкоємця.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У лютому 2020 року до Верховного Суду від Міловської селищної ради надійшла касаційна скарга, у якій її представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі представник Міловської селищної ради зазначає, що:
- вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні;
- звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначав, що встановлений частиною першою статті 1270 ЦК строк для звернення із заявою про прийняття спадщини він пропустив з поважних причин, оскільки проживає на тимчасово окупованій території України в місті Луганськ Луганської області, де проводиться операція об`єднаних сил, внаслідок чого йому довелося докласти багато зусиль, щоб виїхати на підконтрольну Україні територію, щоб звернутися до суду із заявою про встановлення факту смерті матері та звернутися із заявою про прийняття спадщини. Однак наведені ОСОБА_1 причини не є об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а висновок суду апеляційної інстанції про протилежне не ґрунтується на належних та допустимих доказах.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Як на підставу касаційного оскарження відповідач відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке полягає в тому, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 756/2764/15-ц.