Постанова
Іменем України
25 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 643/16257/19
провадження № 61-4021св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2,
відповідачі: департамент реєстрації Харківської міської ради, ОСОБА_3,
треті особи: ОСОБА_4, служба у справах дітей по Московському району департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу департаменту реєстрації Харківської міської ради на рішення Московського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2020 року у складі судді Горбунової Я. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Бурлака І. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1, діючи в інтересах малолітньої ОСОБА_2, звернулась з позовом до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, ОСОБА_3, у якому просила поновити право користування квартирою АДРЕСА_1, визнати незаконною та скасувати зняття з реєстрації місця проживання її малолітньої доньки ОСОБА_2 .
Позовна заява мотивована тим, що вона разом із донькою ОСОБА_2 та колишнім чоловіком ОСОБА_4 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1, яку було придбано за кредитні кошти під час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 на ім`я останнього. 16 липня 2019 року позивачу стало відомо, що 27 червня 2019 року ДП "СЕТАМ" проведені електронні торги, за результатами яких належна їм квартира продана ОСОБА_3 та на підставі акту про реалізацію предмету іпотеки 15 липня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ушивець О. Ю. ОСОБА_3 видане свідоцтво про право власності на вказану квартиру № НОМЕР_1 . 12 серпня 2019 року за заявою ОСОБА_3 головним спеціалістом відділу реєстрації місця проживання Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації ХМР Валеватенко М. В. прийняте рішення про зняття з реєстрації місця проживання малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі частини другої статті 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та пункту 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 у зв`язку з відчуженням квартири.
Позивач вважає зазначене рішення незаконним, оскільки воно порушує право неповнолітньої дитини на користування житлом, тому просить його скасувати.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2020 року позов ОСОБА_1, яка діяла в інтересах малолітньої ОСОБА_2, задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано рішення головного спеціаліста відділу реєстрації місця проживання Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ОСОБА_5 від 12 серпня 2019 року про зняття з реєстрації місця проживання малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що зняття з реєстрації відповідачів відбулося з порушенням вимог закону, тому права та інтереси позивача підлягають захисту. Сам факт переходу права власності від однієї особи до іншої не може бути єдиною та достатньою підставою для підтвердження наявності припинення права користування.
Додатковим рішенням Московського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2020 року стягнуто з Департаменту реєстрації Харківської міської ради судовий збір у сумі 768,40 грн. на користь ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 .
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 сплатила судовий збір за дві вимоги немайнового характеру. Але позовні вимоги задоволені частково, лише за однією вимогою немайнового характеру і стосуються правовідносин з одним відповідачем Департаментом реєстрації Харківської міської ради, судовий збір підлягає стягненню з останнього пропорційно задоволеної частини позовних вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_6, який діє в інтересах Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради, задоволено частково.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2020 року залишено без змін.
Додаткове рішення Московського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2020 року скасовано.
Стягнуто у рівних частках з Департаменту реєстрації Харківської міської ради та ОСОБА_3 768,40 грн на користь ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 по 384,20 грн з кожного.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що довідка ТОВ "Фірма Т.М.М." про склад зареєстрованих у квартирі осіб не може бути належним доказом у справі, оскільки товариство не є органом реєстрації, уповноваженим на надання відповідної інформації. Проте при ухваленні рішення суд на зазначену довідку не посилався. Факт реєстрації ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у квартирі підтверджується довідками від 15 липня 2019 року й від 22 липня 2019 року, що були сформовані згідно з відомостями Департаменту реєстрації Харківської міської ради.
Оскільки апеляційна скарга не містить доводів щодо позовних вимог, які залишені без задоволення рішенням Московського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2020 року, рішення суду в цій частині не переглядалось.
Ухвалюючи додаткове судове рішення, судом першої інстанції не враховано, що відповідно до статті 141 ЦПК України, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2021 року департамент реєстрації Харківської міської радиподав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Московського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року про визнання протиправним та скасування рішення від 12 серпня 2019 року головного спеціаліста відділу реєстрації місця проживання Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_5 про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 відмовити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції посилався на норму статті 7 Закону України "Про пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" в застарілій редакції, яка не передбачала як самостійну підставу для зняття з реєстрації місця проживання особи надходження до органу реєстрації документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщення. Станом на 12 серпня 2019 року (дата зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 ) частина перша статті 7 Закону діяла в іншій редакції. 15 липня 2019 року на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів ОСОБА_3 як новий власник нерухомого майна мав право володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном, а право власності ОСОБА_4 на зазначену квартиру припинене. Тому ОСОБА_3 був наділений правом звернутися до відділу реєстрації із заявою та необхідними документами щодо зняття з реєстрації з місця проживання родину ОСОБА_2 . Департаментом реєстрації Харківської міської ради права та законні інтереси позивача порушені не були, оскільки посадові особи діяли у чіткій відповідності до вимог законодавства України. Суди не доводять незаконності та неправомірності дій посадових осіб Департаменту реєстрації Харківської міської ради, а тому не має підстав для визнання незаконним та скасування зняття з реєстрації місця проживання і як результат покладання сплати судового збору на орган місцевого самоврядування.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються в частині задоволених позовних вимог, тому в іншій частині в касаційному порядку не переглядаються.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2021 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
У жовтні 2021 року матеріали цивільної справи № 643/16257/19 надійшли до Верховного Суду та 04 жовтня 2021 року передані судді-доповідачу Дундар І. О.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 03 серпня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Фактичні обставини
Суди встановили, що квартира АДРЕСА_1 була придбана в період шлюбу на ім`я ОСОБА_4 й обтяжена іпотекою згідно з умовами Іпотечного договору, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18 листопада 2008 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24 листопада 2008 року та копією іпотечного договору від 05 жовтня 2007 року.
У квартирі зареєстровані та мешкають ОСОБА_1 разом з малолітньою донькою ОСОБА_2 - з 26 листопада 2008 року.
15 липня 2019 року на підставі акту про реалізацію предмету іпотеки, затвердженого приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Бабенко Д. А., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ушивець О. Ю. видане свідоцтво про право власності на квартиру на ім`я ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва № НОМЕР_1 .
Отже, квартира була придбана ОСОБА_3 з прилюдних торгів в рамках процедури виконавчого провадження.
12 серпня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до відділу реєстрації місця проживання Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради із заявою про зняття з місця проживання малолітньої ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . В той же день зазначений відділ розглянув заяву та зняв малолітню ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання.