ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 910/17604/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - державного підприємства "Адміністрація морських портів України" - Орєшкова Н.В.,
відповідача - Антимонопольного комітету України - Грищенко К.В.,
розглянув касаційну скаргу державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - Підприємство) в особі Одеської філії Адміністрації (адміністрація Одеського морського порту)
на рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2020
(суддя Картавцева Ю.В.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021
(головуючий суддя - Михальська Ю.Б., суддя Тищенко А.І. і Скрипка І.М.)
зі справи № 910/17604/20
за позовом Підприємства
до Антимонопольного комітету України (далі - АМК)
про визнання недійсними рішень.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про визнання недійсними та скасування:
- рішення АМК від 20.08.2020 №541-р про перевірку рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення АМК (далі - територіальне відділення АМК) від 21.05.2019 у справі № 29-01/2017 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (далі - Рішення № 541-р);
- рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 21.05.2019 №65/12-р/к у справі №29-01/2017 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (далі - Рішення №65/12-р/к).
2. Позов обґрунтовано незаконністю та необґрунтованістю оскаржуваних рішень.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду міста Києва від 06.04.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021, у позові відмовлено.
4. Рішення та постанову мотивовано недоведеністю позивачем наявності підстав для визнання оскаржуваних рішень недійсними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Підприємство, зазначаючи про прийняття оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, визнати недійсними рішення органів АМК, судові витрати покласти на відповідача.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Судами порушено частину четверту статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), частину четверту статті 17 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".
7. Суди порушили норми процесуального права (статтю 50, частину першу статті 177, частину другу статті 182, пункт 4 частини третьої статті 277 ГПК України) у зв`язку з незалученням до участі у справі як третьої особи Міністерства інфраструктури України.
8. Судами порушено норми процесуального права (статті 86, 91, 210, 236 ГПК України) у частині питання дослідження та оцінки судом письмових доказів, поданих на електронному носії.
9. Суди порушили норми права (статті 59, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", далі - Закон, статтю 2 ГПК України, статті 6, 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) у частині можливості одночасного оскарження Рішення № 541-р разом з Рішенням №65/12-р/к як ефективного способу захисту порушеного права.
10. Судами порушено частини першу та другу статті 13 Закону в частині визначення дій Підприємства як антиконкуренційних.
11. Судами неправильно застосовано статті 19, 21, 22 Закону України "Про морські порти України" та ототожнено послуги з організації вантажопереробки вантажів на рейді та/або "борт-борт" біля причалів з іншими послугами/зборами, що надаються в морських портах.
12. Обґрунтовуючи підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначав, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11.08.2020 у справі №910/4919/19, від 28.01.2020 у справі №917/1335/18, від 18.06.2021 у справі №910/16898/19, від 24.05.2018 у справі №922/2391/16.
На думку скаржника, на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо:
- застосування норм ГПК України в частині необхідності залучення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, у правовідносинах, що пов`язані з визначенням правової природи послуг, у тому числі державнорегульованих, що надаються в морських портах, їх наповнення, складових. На думку Підприємства, залучення таких осіб є обов`язковим, оскільки безпосередньо впливає на права та обов`язки органу управління як регулятора відповідних відносин. Зазначене є безумовною підставою для скасування та направлення справи на новий розгляд на підставі пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України;
застосування норм ГПК України в частині процедурних та практичних питань огляду, дослідження судом доказів, що подані суду в електронному вигляді, порядку фіксації їх огляду/дослідження; зазначене питання недостатньо врегульовано нормами права. На думку Підприємства, огляд та дослідження таких доказів повинно здійснюватися в судовому засіданні з публічною трансляцією судом за допомогою технічних засобів (проекторів, комп`ютерів тощо) сторонам процесу їх огляду та дослідження. Зазначене є безумовною підставою для скасування та направлення справи на новий розгляд на підставі пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України;
застосування статей 59, 60 Закону в контексті статті 2 ГПК України, статей 6, 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині одночасного оскарження рішення АМК разом з рішенням адміністративної колегії територіального відділення АМК, визнання їх недійсними послідовно або іншого ефективного способу захисту своїх прав саме за таких обставин;
застосування частин першої та другої статті 13 Закону у частині визначення дій Підприємства як таких, що призводять або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;
застосування статей 19, 21, 22 Закону України "Про морські порти України" у частині кваліфікації послуг з організації вантажопереробки вантажів та рейді та/або "борт-борт" біля причалів, плати за них.
Відзив на касаційну скаргу
13. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Згідно з Рішенням №65/12-р/к:
- визнано, що відповідно до частини першої статті 12 Закону Підприємство в особі його Одеської філії за результатами господарської діяльності за 2017-2018 роки займало монопольне (домінуюче) становище на ринку надання суб`єктам господарювання, що здійснюють відповідну діяльність на території та акваторії Одеського морського торговельного порту, комплексу послуг з організації вантажопереробки вантажів, зокрема на рейді Одеського порту та/або "борт-борт" біля причалів порту, в межах території та акваторії, підпорядкованій Підприємству в особі його Одеської філії, як таке, що не має жодного конкурента на ринку;
- визнано дії Підприємства у вигляді нав`язування Одеською філією Підприємства суб`єктам господарювання комплексу платних послуг з організації вантажопереробки вантажів на рейді та/або "борт-борт" біля причалів Одеського морського порту, які вже оплачені у складі портових зборів та інших послуг за державними регульованими тарифами або за іншими договорами, укладеними з Підприємством, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого частиною першою статті 13 Закону у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, що можуть призвести до ущемлення інтересів суб`єктів господарювання, які були б неможливими за умов значної конкуренції на ринку;
- зобов`язано Підприємство в особі Одеської філії Підприємства припинити наведене порушення шляхом припинення нарахування і стягнення додаткової необґрунтованої плати за послугу з організації вантажопереробки вантажів на рейді та/або "борт-борт" біля причалів Одеського морського порту, що вже оплачена в складі портових зборів та інших послуг за державними регульованими тарифами або за іншими договорами, укладеними з Підприємством, з дня одержання Рішення №65/12-р/к;
- за вчинення наведеного порушення на Підприємство накладено штраф у розмірі 68 000 грн.
15. Підприємство звернулося до АМК із заявою від 23.07.2019 про перевірку Рішення №65/12-р/к.
Рішенням АМК № 541-р Рішення №65/12-р/к залишено без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
16. Частина шоста статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів":
- висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
17. ГПК України:
частина четверта статті 236:
- при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду;
пункт 1 частини другої статті 287:
- підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
пункт 5 частини першої статті 296:
- суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.