ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 910/4503/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б. Ю. (головуючий), Булгакової І. В. і Селіваненка В. П.,
за участю секретаря судового засідання Крапивної А. М.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Тревел Профешнл Груп" (далі - Товариство) - Паюнової Н. А., Кучерук Н. С.,
відповідача - приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (далі - Авіакомпанія) - Повара О. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Авіакомпанії
на рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2021 (суддя Головіна К. І.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2021 [колегія суддів: Ткаченко Б. О. (головуючий), судді Майданевич А. Г., Сулім В. В.]
зі справи № 910/4503/20
за позовом Товариства
до Авіакомпанії
про визнання недійсним одностороннього правочину.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Авіакомпанії про визнання недійсним одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог від 02.12.2019.
1.2. Позов обґрунтовано тим, що здійснене відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог за укладеними сторонами договорами про надання за плату повітряного судна для виконання перевезення пасажирів та їх багажу у направленій позивачу заяві від 02.12.2019 № 03.4-1 є неправомірним, оскільки не відповідає загальним вимогам, що пред`являються до такого одностороннього правочину, а саме: ознакам безспірності, прозорості та однорідності зарахованих зобов`язань.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 22.03.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2021, позов задоволено.
2.2. Судові рішення мотивовано обґрунтованістю тверджень позивача про відсутність усіх обов`язкових умов для здійснення зарахування, визначених статтею 601 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), внаслідок існування між сторонами спору щодо розміру, характеру, змісту та умов зарахованих зобов`язань, їх неоднорідності.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
Авіакомпанія, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. За твердженнями скаржника, висновок судів попередніх інстанцій про небезспірний характер зарахованих вимог, зокрема штрафу, є наслідком неправильного застосування положень статті 601 ЦК України та статті 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
4.2. Суди попередніх інстанції не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 зі справи № 910/7789/18, від 22.01.2021 зі справи № 910/11116/19 про те, що зарахування зустрічних однорідних вимог не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною. Наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.
4.3. Скаржник не погоджується з позицією судів щодо неоднорідності зарахованих вимог, оскільки нарахований Авіакомпанією штраф є складовою плати за використання повітряного судна, отже, є основним зобов`язанням Товариства за укладеними сторонами договорами, а не відповідальністю за їх неналежне виконання. Крім того, зазначивши про неоднорідність зарахованих вимог, суди не врахували висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.11.2019 зі справи № 920/240/18, щодо можливості зарахування основного зобов`язання та штрафної санкції за умови відсутності між сторонами спору про підстави і розмір таких нарахувань, доведеності існування відповідних заборгованостей на момент зарахування.
4.4. Суди попередніх інстанцій не дослідили окремих доказів зі справи, що призвело до неправильного вирішення спору.
4.5. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю його представника бути присутнім у судовому засіданні 22.07.2021.
4.6. Як на підстави для касаційного оскарження прийнятих зі справи судових рішень скаржник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
5. Доводи позивача
Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило закрити касаційне провадження в частині оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України. В частині інших підстав оскарження просить рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Стислий виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
6.1. 20.06.2016 Товариство (замовник) і Авіакомпанія (перевізник) уклали договір на виконання авіаперевезень № 016/Е-2017 (далі - Договір № 016/Е-2017), за умовами якого:
перевізник надає замовнику за плату всю або частину місткості (місць) у одному чи кількох повітряних суднах за маршрутом, розкладом, із застосуванням тарифів та умов, що вказані у додатках до цього договору (пункт 1.1);
бронювання та оплата авіаперевезень виконується замовником відповідно до умов, визначених у додатках до цього договору (пункт 3.1);
договір набирає чинності з моменту його підписання кожною стороною і діє до 20.12.2018. У будь-якому випадку після закінчення строку дії договору сторони не звільняються від повного виконання своїх зобов`язань, прийнятих на себе згідно з договором та додатками до нього (пункт 8.1);
договір може бути достроково припинений або продовжений на новий строк сторонами у встановленому порядку за взаємною згодою шляхом підписання відповідної додаткової угоди до договору (пункт 8.2).
6.2. 23.10.2018 Товариство і Авіакомпанія уклали додаткову угоду № 32 до Договору № 016/Е-2017, якою сторони погодили:
використання перевізником повітряного судна "Boeing 737-900" у звітних періодах (сезонах): зима 2018 року (01.12.2018 - 30.04.2019), літо 2019 року (01.05.2019 - 31.10.2019), зима 2019 року (01.11.2019 - 30.04.2019) (пункт 1);
гарантований наліт на період дії договору, який має становити 7410 блок-годин на одне повітряне судно "Boeing 737-900", який розподіляється по місяцях відповідно до наведеної у цьому пункті таблиці. Зокрема, у сезон зими 2018 року (01.12.2018 - 30.04.2019) - 1 681 блок-годин, у сезон літа 2019 року (01.05.2019 - 31.10.2019) - 2 880 блок-годин (пункт 2);
якщо у будь-якому звітному періоді фактичний наліт буде менше гарантованого нальоту, зазначеного у пункті 2 цієї угоди, замовник сплачує перевізнику штраф у розмірі 1 900 доларів США або 2 100 доларів США (залежно від періоду виконання) за кожну блок-годину різниці між гарантованим і фактичним нальотом у звітному періоді у разі, якщо фактичний наліт буде менше гарантованого нальоту у звітному періоді. Оплата штрафу проводиться замовником протягом 10 днів з дати отримання рахунку від перевізника (пункт 4);
за використання повітряного судна "Boeing 737-900" до повного виконання всіх перевезень за програмою на період з 01.12.2018 по 30.04.2020 замовник має сплатити перевізнику гарантований депозит у розмірі 910 350 доларів США (пункт 7).
6.3. На виконання зазначеної домовленості замовник здійснив на користь перевізника оплату гарантованого депозиту в сумі 910 350 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями від 14.11.2018 та від 15.11.2018.
6.4. Додатковою угодою від 27.11.2018 № 33 сторони погодили, що у випадку якщо державними або іншими компетентними організаціями або установами Арабської Республіки Єгипет щодо рейсів, які виконуються згідно з цією додатковою угодою, будуть впроваджені мотиваційні програми для туристичних операторів задля стимулювання туризму, що передбачають грошові компенсації, пільги, інші заохочення ("Incentive"), то вигодонабувачем заохочень за такими програмами є замовник, а перевізник зобов`язується перерахувати кошти за такими програмами замовникові, про що буде викладено у додаткових угодах (пункт 14). Аналогічні умови щодо впровадження мотиваційних програм та стимулюючих виплат викладені у пункті 16 додатку № 4 від 17.08.2017 та у пункті 15 додатку № 13 від 26.09.2018 до Договору № 016/Е-2017.
6.5. У зв`язку з тим, що в період зими 2018 року фактичний наліт Товариства був здійснений у меншому розмірі, ніж гарантований наліт, визначений додатковою угодою № 32, Авіакомпанія 16.09.2019 направила Товариству лист № 03-02-38 про припинення дії Договору № 016/Е-2017 з 27.10.2019 та всіх додатків до нього, у зв`язку з чим запропонувала укласти новий договір на виконання чартерної польотної програми на сезони: зима 2019/2020, літо 2020 року. У цьому ж листі Авіакомпанія зазначила про обов`язок Товариства сплатити штраф за невиконання гарантованого нальоту за звітний період з грудня 2018 року до квітня 2019 року відповідно до пункту 4 додаткової угоди № 32 до Договору № 016/Е-2017.
6.6. Листом від 24.09.2019 № 1251 Товариство заперечило проти одностороннього розірвання Договору № 016/Е-2017 та сплати штрафу, посилаючись на належне виконання своїх зобов`язань за договором та здійснення гарантованого нальоту у повному обсязі.
6.7. Із наявної у матеріалах справи переписки сторін вбачається, що підставою для нарахування Авіакомпанією штрафу у загальній сумі 2 175 182 доларів США стало невиконання Товариством гарантованого нальоту за звітні періоди зими 2018 року та літа 2019 року, а саме: у період зими 2018 року Товариство виконало наліт у кількості 1 590,5 блок-годин замість 1681, а у період літа 2019 року - наліт у 1 847,85 блок-годин замість 2 801,77 блок-годин.
6.8. Товариство звернулось до Авіакомпанії з вимогами (листи від 31.10.2019 та від 06.12.2019) про сплату компенсаційних виплат, отриманих авіакомпанією від уповноважених установ Арабської Республіки Єгипет ("Incentive") за період з 01.03.2018 до 01.05.2019 у сумі 1 569 150,00 доларів США.
6.9. Листом від 21.10.2019 № 03.3-79 Авіакомпанія повторно повідомила Товариство про розірвання в односторонньому порядку Договору № 016/Е-2017 та зазначила, що з 27.10.2019 він є розірваним.
6.10. У зв`язку з розірванням Договору № 016/Е-2017 та з метою забезпечення виконання Товариством своїх зобов`язань перед третіми особами щодо організації чартерних перевезень, 25.10.2019 Авіакомпанія і Товариство уклали новий договір перевезення № 013/Е-2019 з терміном дії до 30.11.2019 (далі - Договір № 013/Е-2019). У додатку № 1 до цього договору сторони домовились, що кошти у сумі 212 934,10 долара США, сплачені Товариством Авіакомпанії відповідно до пункту 7 додаткової угоди № 32 до договору № 016/Е-2017, зараховуються як забезпечення Договору № 013/Е-2019.
6.11. 02.12.2019 Авіакомпанія, посилаючись на припинення дії Договору № 016/Е-2017, надіслала на адресу Товариства заяву № 03.4-1 про часткове припинення зобов`язань за Договорами № 016/Е-2017 та № 013/Е-2019 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог Авіакомпанії на суму 2 098 734 долари США, а саме:
1) за зобов`язаннями Авіакомпанії перед Товариством з перерахування "Incentive" за період з 01.03.2018 до 29.05.2019 у сумі 1 188 384 долари США та повернення гарантованого депозиту у сумі 910 350 доларів США, що разом становить 2 098 734 долари США;
2) за зобов`язаннями Товариства перед Авіакомпанією зі сплати штрафу за невиконання гарантованого нальоту за зиму 2018 року у сумі 171 950,00 доларів США та літо 2019 року у сумі 2 003 232 долари США, що разом становить 2 175 185 доларів США.
6.12. Товариство не погодилось з таким зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв`язку з чим звернулося до суду з цим позовом.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
7. Законодавство України
7.1. ЦК України:
пункт 1 частини другої статті 11:
- підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини;
частини третя, п`ята 202:
- одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами;
- до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину;
частина перша статті 203:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;
частини перша і третя статті 215:
- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;
- якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин);
стаття 601:
- зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги;
- зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;
стаття 602:
- не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 41) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
7.2. ГК України:
частина перша статті 202:
- господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами;
частини третя, п`ята статті 203:
- господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони;
- не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом.
7.3. ГПК України:
частини перша, третя статті 74:
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;
- докази подаються сторонами та іншими учасниками справи;
частина перша статті 86:
- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;
частина четверта статті 236:
- при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду;
частини перша та друга статті 300:
- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;
- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;
пункт 1 частини першої статті 308:
- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
стаття 309:
- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.