ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 440/4414/18
адміністративне провадження № К/9901/9537/20
суддів: Блажівської Н.Є., Білоуса О.В.,
за участі:
секретаря судового засідання Вітковської К.М.,
представника позивача Гончар Н.Б.,
представника відповідача Євенко Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський переробний завод" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року (суддя: Сич С.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року (судді: Любчич Л.В., Присяжнюк О.В., Спаскін О.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський переробний завод" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобинський переробний завод" (далі -позивач, ТОВ "Глобинський переробний завод") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.09.2018 № 0011641401 та №0011651401.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року позов в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.09.2018 №0011651401 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 309487 грн за заявою позивача залишено без розгляду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що висновки податкового органу, які містяться в Акті перевірки, є необґрунтованими. Наголошує, що при формуванні даних бухгалтерського обліку за взаємовідносинами з ОВ "Мирком", ФГ "Крокос", ТОВ "Інтерсітіторг", ТОВ "Альфа промінь" діяв у відповідності до приписів законодавства і такі дані ґрунтуються на первинних документах, які підтверджують реальність руху його активів, складених за результатами фактичного (реального) здійснення господарських операцій. В контексті наведеного також зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Також наголошує на порушенні податковим органом вимог пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України) під час проведення перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Як підставу касаційного оскарження відповідач вказав п.1 ч.4 ст 328 КС України, застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме: від 18.12.2018 у справі №826/13058/15, від 21.08.2018 у справі №11/811/2816/15, від 26.06.2018 у справі №826/548/17, від 05.02.2019 у справі №826/1081/13-а, від 24.01.2019 у справі №2а-4865/12/1470, від 18.12.2019 у справі 825/3891/14, від 07.02.2020 у справі №820/2344/16, від 20.12.2019 у справі №810/1723/16, від 14.02.2020 у справі №П/811/1282/15, від 31.01.2020 у справі №160/3516/19, від 26.06.2018 у справі №803/1362/16, від 22.08.2018 у справі №820/7754/13-а, від 08.08.2018 у справі №804/14087/13-а, від 16.05.2018 у справі №826/19174/13-а, від 23.05.2018 у справі №806/5710/14, від 16.05.2018 у справі №804/9932/14, від 24.05.2019 у справі №826/7423/16, від 16.01.2018 у справі №820/4648/13-а, від 14.05.2019 року у справі №813/15/16, від 31.01.2020 у справі №160/3516/19, від 23.07.2019 у справі №805/1877/18-а, від 24.01.2019 у справі №810/2741/17, від 11.06.2019 у справі №825/2387/18, від 21.05.2019 у справі №820/2516/17, від 15.01.2019 у справі №804/976/16, від 05.02.2020 у справі №823/1519/16, від 04.02.2020 у справі №810/4431/14, від 14.01.2020 у справі №П/811/4066/14, від 27.02.2018 у справі №813/1766/17, від 05.03.2019 у справі №814/569/16, від 20.12.2018 у справі №826/20081/16, від 31.07.2018 у справі №808/1507/16, від 05.06.2018 у справі №805/649/15-а, від 12.04.2018 у справі №826/1571/16, від 27.02.2018 у справі №802/1853/16-а, від 7.02.2018 у справі №813/1766/17, від 05.06.2018 у справі № 2а-1570/6063/12, від 27.02.2018 у справі №813/1974/17, від 23.05.2019 у справі №826/9653/17, від 27.02.2018 у справі №813/1766/17, від 20.03.2019 у справі №815/266/18, від 17.04.2018р. у справі №816/1587/17, від 12.06.2018 у справі №826/11879/13-а, від 05.02.2020 у справі №823/1519/16, від 14.02.2020 у справі №816/294/16, від 06.11.2019 у справі №820/659/17, від 17.04.2018 у справі №816/1587/17, від 12.06.2018 у справі №826/11879/13-а, від 20.03.2020 у справі №520/399/19, від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, від 13.03.2018 у справі №804/1113/16, від 24.05.2019 у справі №826/16221/15, від 3.10.2019 у справі №820/850/16, від 16.10.2019 у справі №820/11291/15 та від 22.11.2019 у справі №815/4392/15.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи позивача безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Також сторони скористалися своїми процесуальними правами та надали додаткові пояснення на підтвердження правової позиції, викладеної у касаційній скарзі та відзиві на неї, просили суд врахувати їх під час розгляду справи по суті.
У судовому засіданні представник позивача підтримав свої вимоги, а представник відповідача - свої заперечення, з підстав та обґрунтувань, викладених в касаційній скарзі та відзиві на неї, відповідно.
Крім того, представником позивача було заявлено клопотання про заміну відповідача, - Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831), його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192), у зв`язку із реорганізацією на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" та Наказу ДПС України "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" від 30.09.2020 року№ 529.
Перевіривши наведені заявником обставини, колегія суддів встановила наявність підстав для заміни відповідача його правонаступником, виходячи з приписів статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Глобинський переробний завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01.01.2013 по 31.03.2018, за результатами якої складено Акт від 07.08.2018 №1006/16-31-14-01-10/30547403.
В ході вищеозначеної перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем: п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1.п. 134.1 ст. 134 ПК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, п. 6 ПСБО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, внаслідок чого підприємством неправомірно визначено показники податкової декларації з податку на прибуток підприємств, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І кв. 2018 року в загальній сумі 56859183 грн; п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за березень 2018 року в сумі 11217565 грн.
Підставою для наведених висновків контролюючого органу слугувало включення позивачем до складу витрат коштів, за господарськими операціями, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків з ТОВ "Мирком" за 2015 рік, з ФГ "Крокос" за 2015 рік, з ТОВ "Інтерсітіторг" за І квартал 2018 року, з ТОВ "Альфа Промінь" за І квартал 2018 року, та до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, виписаним позивачу ТОВ "Мирком" у лютому, березні 2015 року, ФГ "Крокос" у лютому 2015 року, ТОВ "Інтерсітіторг" у лютому, березні 2018 року, ТОВ "Альфа Промінь" у лютому, березні 2018 року.
03 вересня 2018 року на підставі зазначеного акту перевірки ГУ ДФС у Полтавській області прийняло наступні податкові повідомлення-рішення: №0011651401, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 11217565 грн, та №0011641401, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 56859183,0 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дані, відображені в акті перевірки, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, надані позивачем документи первинного обліку не підтверджують фактичну поставку сої за спірними господарськими саме контрагентами, що свідчить про відсутність реальних правових наслідків договірних правовідносин позивача з такими підприємствами. Також суди зазначили, що оскільки податковим повідомленням-рішенням від 03.09.2018 №0011651401 відповідач не визначав позивачу суми грошових зобов`язань, а зменшив розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, контролюючим органом не було допущено порушень приписів п.102.1 ст.102 ПК України.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення