ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 160/13265/19
адміністративне провадження № К/9901/21429/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року (суддя Горбалінський В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року (судді: Білак С.В. (головуючий), Олефіренко Н.А., Шальєва В.А.) у справі №160/13265/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТМС" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2019 № 0000591417.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом, всупереч вимог чинного податкового законодавства було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.09.2019 № 0000591417, оскільки висновки відповідача викладені ним у акті перевірки є хибними та такими, які не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв`язку з невірним застосуванням положень чинного законодавства, а також позивач зазначає про помилковість висновків відповідача з урахуванням того, що такі зроблені у зв`язку з несприятливим для позивача тлумаченням контролюючим органом положень стандартів бухгалтерського обліку, які не визначають чітких процедур та методології, застосування положень, які не відповідають суті господарських операцій позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року, позов Товариства задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідачем не було доведено порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства, а висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки не відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на припущеннях відповідача щодо порушень позивачем вимог законодавства.
Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, кредиторська заборгованість позивача, яка виникла в результаті господарських взаємовідносин по контракту №ТМС-ТМ 2013 від 29.01.2013, не є довгостроковою, а є поточним зобов`язанням, відповідно, висновки відповідача про те, що кредиторська заборгованість позивача є довгостроковою та підлягає дисконтуванню є хибними, та базуються лише на припущеннях контролюючого органу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2020 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ТМС", за результатами якої складено акт № 45990/04-36-14-17/37172711, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 862 920 грн внаслідок непроведення дисконтування кредиторської заборгованості перед нерезидентом за договором поставки товарно - матеріальних цінностей.
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та нерезидентом T.MACHINERY a.s. укладено контракт за №ТМС-ТМ 2013 від 29.01.2013 про поставку товарно-матеріальних цінностей (частини до гірничо-шахтного обладнання).
Пунктом 11 розділу "Інші умови", визначено, що даний контракт діє до 31.12.2014.
При продажу товару третім особам, оплата здійснюється протягом 14 календарних днів з дати перерахування третіми особами 100% вартості товару, але не пізніше 90 календарних днів з дати продажу товару третім особам (пункт 3).
Дія контракту № ТМС-ТМ 2013 від 29.01.2013 продовжувалась на 12 місяців, додатковими угодами, а саме: додатковою угодою від 31.12.2014 до контракту № ТМС-ТМ 2013 від 29.01.2013, додатковою угодою від 31.12.2015 до контракту № ТМС-ТМ 2013 від 29.01.2013, додатковою угодою від 31.12.2016 до контракту № ТМС-ТМ 2013 від 29.01.2013.
Актом перевірки встановлено, що станом на 01.01.2016 по рахунку 632 (розрахунки з іноземними постачальниками) по контракту № ТМС-ТМ 2013 від 29.01.2013 рахувалася кредиторська заборгованість.
З урахування зазначеного контролюючий орган дійшов висновку, що кредиторська заборгованість, яка виникла по контракту № ТМС-ТМ 2013 від 29.01.2013, є довгостроковою та підлягала дисконтуванню.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. В доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій позиції Верховного Суду викладеній в постанові від 20.07.2020 у справі №640/4003/19 щодо застосування положень підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), а також положень П(С)БО 13, П(С)БО 11 та П(С)БО 28 до спірних правовідносин, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішень.
9. Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
ПОЗИЦІЯ СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
10. Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової зв