ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 280/2868/20
адміністративне провадження № К/9901/15248/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,
розглянув в письмовому провадженні Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року (суддя Татаринов Д.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року (судді: Божко Л.А. (головуючий), Дурасова Ю.В., Лукманова О.М.) у справі №280/2868/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжалюмінторг" до Головного управління ДФС у Запорізькій області, Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжя Запорізької області про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості ПДВ,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжалюмінторг" (далі - позивач, Товариство) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, контролюючий орган), Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжя Запорізької області (далі - УДКС у м.Запоріжжя) про стягнення пені за порушення строків відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) за січень 2009 року в розмірі 3 500 469,35 грн за період з 18.10.2018 по 12.02.2020.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 лютого 2020 року рішення суду про стягнення ПДВ виконано повістю, а позивачу повернули всю суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 7 363 251 грн.
Вказує про те, що згідно з рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/4452/18 на корисить позивача було стягнуто пеню за порушення строків відшкодування ПДВ за період з 17 липня 2015 року по 17 жовтня 2018 року в розмірі 8 627 712,84 грн. Проте, протягом судового розгляду справи № 280/4452/18 до моменту стягнення бюджетного відшкодування ПДВ з 18 жовтня 2018 року по 12 лютого 2020 року пеня продовжувала нараховуватися згідно пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, отже Товариство має право на стягнення пені в розмірі 3 500 469,35 грн, що виникла внаслідок заборгованості з відшкодування ПДВ по декларації за січень 2009 року за період з 18 жовтня 2018 року по 12 лютого 2020 року.
3. Представник контролюючого органу проти позову заперечував та вказував, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів. Такі строки позивачем порушено, у зв`язку з чим позовна заява не підлягає задоволенню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року, позов задоволено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжалюмінторг" пеню за порушення строків відшкодування ПДВ за січень 2009 року в розмірі 3 500 469,35 грн за період з 18 жовтня 2018 року по 12 лютого 2020 року.
5. Рішення судів обґрунтовано тим, що строк нарахування пені обмежується датою погашення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, адже саме з цієї дати припиняється протиправна бездіяльність контролюючого органу, яка полягає у невиконанні державою взятих на себе зобов`язань з відшкодування податку на додану вартість.
Зазначене свідчить про безпідставність тверджень контролюючого органу стосовно необхідності застосування до даних правовідносин строку 1095 днів від моменту виникнення права на бюджетне відшкодування, оскільки в даному випадку порушення є триваючим, і може перевищувати такий строк не з вини платника.
Отже, оскільки позивач просить стягнути пеню, нараховану з 18.10.2018 то строк на стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість не перевищує 1095 днів, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, що є підставою для задоволення вимог позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.
7. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Судами встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі № 280/4452/18, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідністю "Запоріжалюмінторг", стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2009 року в розмірі 7 363 251 грн та пеню за порушення строків відшкодування ПДВ за період з 17 липня 2015 року по 17 жовтня 2018 року у розмірі 8 627 712,84 грн.
12 лютого 2020 року позивач отримав бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за січень 2009 року у розмірі 7 363 251 грн. Також позивач фактично отримав і пеню за період з 17 липня 2015 року по 17 жовтня 2018 року в розмірі 8 627 712,84 грн.
Проте, протягом судового розгляду справи № 280/4452/18 до моменту стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ, а саме з 18 жовтня 2018 року по 12 лютого 2020 року (день фактичного відшкодування ПДВ), пеня за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 року в розмірі 3 500 469,35 грн позивачу відшкодована не була.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю позивач звернувся з позовною заявою до суду про стягнення пені в розмірі 3 500 469,35 грн.
Також судом апеляційної інстанції було встановлено, що постановою Верховного Суду від 15 лютого 2021 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у справі №280/4452/18 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій та відмови в задоволенні позовних вимог стало те, що вимоги позивача про стягнення бюджетного відшкодування та пені, заявлені поза межами строку давності, оскільки право на їх повернення виникло у позивача 17.07.2015, а з позовом до суду Товариство звернулися лише 19.10.2018.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що судами неправильно застосовано норми матеріального права, а саме пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, зокрема суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував зазначену норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14.03.2019 у справі № 822/553/17, від 14.11.2019 у справі №818/3843/15, від 20.06.2019 у справі № 820/1750/18. Верховний Суд у постанові від 14.03.2019 у справі № 822/553/17 сформував висновок про те, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого ПДВ з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, тобто протягом 1095 днів. Проте судом апеляційної інстанції не взято до уваги те, що фактично позивачем пропущено 1095 - денний строк звернення до суду з позовною вимогою про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого ПДВ з Державного бюджету України.
10. Позивачем надано відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому Товариство вказує на необґрунтованість доводів касаційної скарги та просить відмовити в задоволені такої. Зазначає, що ним заявлено вимогу про стягнення пені 23.04.2020, яка нарахована лише з 18.10.2018, тобто в межах 1095 - денного строку, а тому позиція відповідача суперечить фактичним обставинам справи. Крім того, обставини у справах № 818/3843/15 та № 820/1750/18, на які посилається відповідач у касаційній скарзі є відмінними, оскільки пеня у вказаних справах стягувалася вперше і саме тому суд надавав оцінку саме строку звернення до суду.
ПОЗИЦІЯ СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
11. Надаючи оцінки доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
Надаючи оцінку порушеному контролюючим органом питанню дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів враховує, що спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування в певних випадках та захисту прав учасників податкових відносин є Податковий кодекс України, який в тому числі регулює і питання порядку здійснення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на час узгодження заборгованості бюджету) бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Як передбачено положеннями пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України (з 1 квітня 2017 року) у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованост