ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 160/3347/21
адміністративне провадження № К/9901/31842/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року (суддя: Конєв С.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року (судді: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., Круговий О.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу № 136-к від 05 лютого 2021 року, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської обласної прокуратури (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури № 136-к від 05 грудня 2021 року, вчинений на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/5964/20 від 12 жовтня 2020 року та ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/5964/20 від 20 жовтня 2020 року в частині поновлення позивача на посаді прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, та слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області з 15 травня 2020 року;
- поновити позивача в Дніпропетровській обласній прокуратурі на рівнозначній посаді прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, та слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області, відповідно до штатного розпису Дніпропетровської обласної прокуратури;
- стягнути з відповідача на користь позивача не отриманий середній заробіток з 13 жовтня 2020 року по 05 лютого 2021 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України, відповідно до якого суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Суди зазначили, що із тексту позову, з яким звернувся позивач 05 березня 2021 року до суду по справі № 160/3347/21 вбачається, що позивач не згодний з діями Дніпропетровської обласної прокуратури, що є відповідачем по справі, яким порушено його трудові права при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 160/5964/20.
Згідно правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а, від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17, від 21 листопада 2019 року у справі № 802/1933/18-а, наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення за статтею 382 КАС України виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач у цій справі обрав невірний спосіб захисту своїх інтересів шляхом подання позову про зобов`язання вчинити певні дії на виконання рішення суду. Проте він в порядку судового контролю за виконанням рішення мав право звернутися до суду на підставі статті 383 КАС України із відповідною заявою.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погодившись з ухвалою суду першої та постановою суду апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення.
В обґрунтування касаційної скарги, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права. Вказує, що судами помилково ототожнено адміністративний позов у справі № 160/5964/20 та адміністративний позов у цій справі і неправомірно відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Вказує, що умовами застосування підстав для відмови у відкритті провадження відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України є тотожність спору, а саме підстава, предмет позову та сторін у справі або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі, яка набрала законної сили.
Скаржник зауважує, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю тотожні за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, шо обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із них чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Наголошуючи на помилковості висновків судів попередніх інстанцій щодо тотожності вказаних позовів, звертає увагу на висновки, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 9901/432/18 та у постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 160/8851/19.
Скаржник не заперечує факт набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/5964/20 і не заперечує факт того, що оскаржуваний наказ № 136-к від 05 лютого 2021 року винесений на виконання вказаного рішення суду, проте наголошує, що в якості підстав позову, складу сторін та вибраного способу захисту порушених прав у справі № 160/3347/21 покладені інші доводи, а предмет цього спору є іншим аніж у справі №160/5964/20, що на переконання позивача унеможливлює відмову у відкритті провадження у справі за правилами пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України з підстав тотожності даних справ.
Скаржник зазначає, що не мав наміру та бажання звертатись з підстав та в порядку статті 383 КАС України, адже вказана стаття визначає лише право, а не обов`язок звернутись з відповідною заявою в порядку статті 383 КАС України. Позивачем визначено інший спосіб захисту порушених прав, аніж у порядку статті 383 КАС України. І саме такий спосіб позивач вважав ефективним та таким, що буде відповідати його інтересам та нормам діючого законодавства.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги
За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., (суддів) Єресько Л.О., Соколова В.М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу №136к від 05 лютого 2021 року, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку.
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2021 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду першої інстанції знаходилася справа №160/5964/20 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі №160/5964/20, яке набрало законної сили 21 січня 2021року, позов задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Дніпропетровської області від 30 квітня 2020 року № 406-к про звільнення позивача з посади прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, та слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 15 травня 2020 року; поновлено позивача на посаді прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, та слідчих регіональної Дніпропетровської обласної прокуратури та органів прокуратури, або на рівнозначну посаду в органах прокуратури України з 15 травня 2020 року.
На користь позивача стягнуто з Дніпропетровської обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 травня 2020 року по 12 жовтня 2020 року в розмірі 117 556,40 грн. з відповідним відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.
Рішення в частині поновлення на посаді та присудження виплати заробітної плати у межах стягнення за один місяць допущено до негайного виконання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року виправлено описку в абзаці 2, 3, 4 резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року в адміністративній справі №160/5964/20. В абзаці другому резолютивної частини тексту рішення від 12 жовтня 2020 року зазначено дату звільнення з займаної посади "з 15 травня 2020 року" замість "з 14 травня 2020 року". В абзаці третьому резолютивної частини тексту рішення від 12 жовтня 2020 року зазначено дату поновлення позивача на посаді: "з 15 травня 2020 року" замість "з 14 травня 2020 року". В абзаці четвертому резолютивної частини тексту рішення від 12 жовтня 2020 року зазначено дату з якої стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу "з 15 травня 2020 року" замість "з 14 травня 2020 року". В абзаці четвертому резолютивної частини тексту рішення від 12 жовтня 2020 року зазначено розмір стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу "у розмірі 117 556,40 грн." замість " у розмірі 118 686,75 грн.".
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 160/5964/20 та ухвали від 20 жовтня 2020 року позивача поновлено на посаді прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, управління процесуального керівництва у, кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, та слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області та органах прокуратури з 15 травня 2020 року.
Не погоджуючись з наказом Дніпропетровської обласної прокуратури про поновлення на посаді від 05 лютого 2021 року № 136, позивач звернувся до суду з цим позовом.