ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 640/22932/19
адміністративне провадження №К/9901/16442/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року (судді: Кучма А.Ю., Аліменко В.О., Безименна Н.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Четвертої кадрової комісії від 19 грудня 2019 року № 27 про неуспішне проходження прокурором відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 атестації за результатами складання співбесіди з метою виявлення прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності;
- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України від 21 грудня 2019 року № 2120-ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України з 24 грудня 2019 року;
- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури з 25 грудня 2019 року;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Державної фіскальної служби України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України, або на іншій рівнозначній посаді у Офісі Генерального прокурора з 25 грудня 2019 року;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 25 грудня 2019 року і до моменту фактичного поновлення на роботі.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Генеральної прокуратури України від 22 жовтня 2019 року № 1175-ц. Поновлено позивача на посаді заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Офісу Генерального прокурора з 23 жовтня 2019 року. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 610 236,72 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині щодо визначення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позивач подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вказував на наявність підстав для застосування коефіцієнту підвищення посадового окладу прокурора відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1155 "Про умови оплати праці прокурорів".
Також, не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року зупинено апеляційне провадження у цій справі за апеляційними скаргами позивача та Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2021 року.
Постановляючи ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з приписів пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України, відповідно до яких суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції вказав, що спірні правовідносини в рамках даної справи виникли з підстав звільнення позивача на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" відповідно до пп.1 п.19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" внаслідок не подання ним заяви за встановленою формою до Генерального прокурора про переведення на посаду прокурора до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію.
Апеляційний адміністративний суд зазначив, що спірні правовідносини у даній справі є подібними до правовідносин у справі №200/4456/20-а, в якій також спір стосується правомірності звільнення позивача на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" відповідно до пп.1 п.19 р. ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" внаслідок не подання ним заяви встановленої форми до Генерального прокурора про переведення на посаду прокурора до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію.
Оскільки у провадженні Верховного Суду перебуває справа № 200/4456/20-а про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про зупинення провадження у цій справі.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції, зупиняючи провадження у справі ухвалою виходив з того, що справа № 200/4456/20-а перебуває на розгляді палати Верховного Суду. Проте під час постановления ухвали апеляційним судом не досліджувалось питання, чи дійсно касаційний перегляд справи № 200/4456/20-а буде здійснюватися палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, відповідні докази в матеріалах даної справи відсутні. Водночас згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень у справі № 200/4456/20-а Верховним Судом у складі трьох суддів 28.12.2021 постановлено ухвалу про відкриття касаційного провадження. При цьому відомості про те, що справа передавалась на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду відсутні.
Таким чином, на переконання скаржника, зупиняючи провадження у справі на підставі пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України, суд апеляційної інстанції вийшов за межі повноважень, наданих йому процесуальним законодавством, оскільки судове рішення у справі № 200/4456/20-а переглядається в касаційному порядку колегією у складі трьох суддів, а не палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, а тому підстави для зупинення провадження у справі відсутні.
Враховуючи викладене, скаржник дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, зупинивши провадження у справі № 640/22932/19, порушив норми процесуального права, що призвело до постановления незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, посилаючись на аналогічну правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 03 липня 2020 року у справі № 815/6447/14 та від 05 вересня 2019 року у справі № 816/1059/17.