ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 340/1037/20
провадження № К/9901/34498/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Коваленко Н.В., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року (суддя Петренко О.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року (головуючий суддя Білак С.В., судді Шальєва В.А., Олефіренко Н.А.)
у справі № 340/1037/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області
про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
І. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 03 березня 2020 року №11-3153/14-20-СГ щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області;
- встановити строк за виконанням рішень.
2. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року, у позові відмовлено.
3. Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою від 29 січня 2020 року та доданими до неї додатками про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00га, для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.
5. Наказом від 03 березня 2020 року № 11-3153/14-20-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовило у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, з тих підстав, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19 вересня 2018 року №820 "Про визначення переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах", відповідна земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах
6. Не погодившись із такою відмовою, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
7. Відмовляючи у позові, суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ, діяв у межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
8. Суди вважали, що приписи ст. 136 Земельного кодексу України, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є також самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.
10. Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення оскаржених ним судових рішень не взяли до уваги правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 420/914/19 та від 28 травня 2020 року у справі № 819/654/17.
11. Позивач стверджує, що відсутність доказів на підтвердження включення земельної ділянки з кадастровим номером 3521187600:02:000:2272 до переліку земельних ділянок, які планується продати на земельних торгах, свідчить про протиправність наказу відповідача та помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
13. Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (по тексту - ЗК України) та Законом України "Про землеустрій".
14. За змістом ч. 1 - 3 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
15. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
16. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
17. У ст. 121 ЗК передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (п. "б" ч.1), для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара (п. "в" ч. 1).
18. Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
19. Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
20. Згідно з ч. 1 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
21. Зі змісту ч. 6 ст. 118 ЗК України слідує, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні, до якого додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
22. Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
23. При цьому ч. 7 ст. 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;
- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
24. У разі надання органом місцевого самоврядування відмови особі у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою обов`язковим є зазначення конкретної підстави для такої відмови, що визначені у ч. 7 ст. 118 ЗК України.
25. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави колегії суддів дійти висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
26. Згідно з положеннями ч.ч. 1-3 даної статті організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.
У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.
Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.
27. Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
28. Пунктом 4 ч. 4 ст. 136 ЗК України передбачено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки.
29. При цьому приписи ст. 136 ЗК України, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є також самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.
30. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №815/3059/17 та від 17 жовтня 2019 року у справі №823/1120/16, від 08 листопада 2019 року у справі №420/914/19. Ця правова позиція була підтримана в інших постановах Верховного Суду, зокрема, від 23 січня 2020 року у справі № 620/1058/19, від 28 жовтня 2020 року у справі №819/1976/17, від 22 жовтня 2020 року у справі №815/7279/16, від 13 квітня 2021 року у справі №818/1470/18, від 29 жовтня 2021 року у справі № 340/1039/20. Колегія суддів не знаходить підстав не погодитися.
31. Застосовуючи цей підхід до справи, що розглядається, Суд звертає увагу, що на момент розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняття відповідачем рішення з цього питання, судами встановлено, що землі, яких стосувалася заява, було включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які можуть бути продані на земельних торгах.
32. Так суди встановили, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19 вересня 2018 року №820 "Про визначення переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах" включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах земельні ділянки згідно додатку. У додатку, зокрема, є земельна ділянка з кадастровим номером 3521187600:02:000:2034 площею 29,7591 га, заплановане цільове призначення - рілля.
33. Матеріалами справи підтверджено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 04 квітня 2019 року №451 "Про затвердження документації із землеустрою" затверджено "Технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, яка перебуває у землях резервного фонду загальною площею 29,7591 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області".
Також цим наказом здійснено державну реєстрацію права власності держави на земельну ділянку з кадастровим номером 3521187600:02:000:2272 площею 27,7591 га у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що утворена в результаті поділу земельної ділянки загальною площею 29,7591 га кадастровий номер 3521187600:02:000:2034.
34. Як встановлено судами, наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 13 серпня 2019 року №789 "Про надання згоди на поділ земельної ділянки" надано згоду на поділ земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває в землях запасу на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області кадастровий номер 3521187600:02:000:2272 загальною площею 27,7591 га на 4 ділянки: площею 2,0000 га, 1,5000, 1,5000 га та 22,7591 га.
У вказаний наказ вносилися зміни наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 20 вересня 2019 року №886, зокрема щодо площі виділеної земельної ділянки.
35. Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що земельна ділянка, стосовно якої звернувся позивач, знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3521187600:02:000:2272, яка була виставлена на земельні торги.
36. Суди попередніх інстанцій вірно відзначили про те, що подальший поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3521187600:02:000:2272, яку виставлено на земельні торги, на менші за площею земельні ділянки, не спростовує факту її включення до відповідного переліку.
37. Зважаючи на це, відповідач правомірно відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, а суди попередніх інстанцій зробили законний і обґрунтований висновок про відмову у позові.
38. Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що стосовно земельної ділянки, яку позивач просив у власність, з кадастровим номером 3521187600:02:000:2272 відсутня інформація на офіційному веб-порталі Держгеокадастру відхиляються Верховним Судом, оскільки матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка з вказаним кадастровим номером була поділена на декілька менших земельних ділянок, у зв`язку з чим кожній з них присвоєно новий кадастровий номер.
39. Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № 819/654/17 як на не релевантну до обставин цієї справи, оскільки у справі № 819/654/17 Верховний Суд керувався тим, що суди попередніх встановили те, що земельна ділянка, на яку претендував позивач, на торги не виставлялася.
Отже, у справі № 819/654/17 постанова прийнята за іншими фактичними обставинами.
40. Інші доводи касаційної скарги також не спростовують вірних висновків судів попередніх інстанцій.
41. Верховний Суд, в межах касаційного перегляду, встановлених ст. 341 КАС України, не встановив порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, тому касаційна скарга не підлягає задоволенню, а судові рішення слід залишити без змін.
42. Оскільки Верховний Суд залишає без змін рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд