ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 620/2938/20
провадження № К/9901/5949/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 (головуючий суддя Соломко І.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 (колегія суддів у складі головуючого судді Пилипенко О.Є., суддів Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.)
у справі № 620/2938/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови, викладеної в листі від 17.04.2020 № 2500-0325-5/12437, у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 17.03.2020 про призначення пенсії за вислугу років;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на пільгових умовах з 07.04.2017.
2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №620/2938/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, - з дня його звернення із заявою про призначення пенсії за вислугу років;
3. У поданій касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 21.08.1995 року по 06.11.2015 року та в Національній поліції України з 07.11.2015 року по 06.04.2017 року, що підтверджується копією трудової книжки .
5. Наказом від 31.03.2017 року №85/ос відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію" позивача звільнено зі служби з посади начальника слідчого відділення Бахмацького відділу поліції ГУНП з 06.04.2017 року у зв`язку з скороченням штатів. У вказаному наказі зазначено, що на день звільнення позивач мав вислугу років в календарному обчисленні 21 рік 07 місяців 14 днів, у пільговому - 24 роки 03 місяці 22 дні.
6. 17.03.2020 позивач звернувся з заявою до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області з проханням оформити та подати документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для призначення пенсії за вислугою років.
7. 30.04.2020 Головне управління Національної поліції в Чернігівській області листом №53/124/30-2020 повідомило ОСОБА_1, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській відмовило у призначенні пенсії, оскільки на дату звільнення зі служби (06.04.2017) для призначення пенсії за вислугу років, вислуга мала становити 23 календарних роки і більше.
8. Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
9. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що пільгова вислуга має враховуватися при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що у позивача відсутнє право на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки позивач не має встановленої пунктом "а" частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарної вислуги років і саме календарна вислуга є визначальною у спірних правовідносинах.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.
12. Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ), право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
13. Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.
14. Згідно з частиною 4 статті 17 Закону №2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
15. Відповідно до статті 171 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
16. На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (постанова від 17.07.1992 №393, далі - Порядок №393).
17. Відповідно до абзацу 2 пункту "г" частини 3 цього Порядку №393 до вислуги років для призначення пенсії особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України зараховується час проходження служби на пільгових умовах: один місяць служби за сорок днів.
18. Подібні правовідносини вже неодноразово були предметом розгляду у Верховному Суді.
19. Так, у постанові від 14.04.2021 (справа № 480/4241/18, розглянута Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду) Суд зробив наступні правові висновки:
- в цілях Закону №2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
- для призначення пенсій за вислугу років за Законом №2262-ХІІ календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.
20. Як встановлено судами та не заперечується відповідачем, на момент звільнення вислуга років позивача складала у пільговому обчисленні 24 роки 03 місяці 22 дні. (з урахуванням норм Порядку №393). Звільнений зі служби позивач 06.04.2017.
21. Тобто, з урахуванням зазначеного правового висновку, позивач має право на призначення пенсії, про що вірно зазначено судами попередніх інстанцій.
22. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.
23. Відповідно до статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
24. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 356, 375 КАС України, Суд -