ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 620/2928/20
провадження № К/9901/34109/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 (головуючий суддя Бородавкіна С.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Бужак Н.П., суддів Костюк Л.О., Кобаля М.І.)
у справі № 620/2928/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача та зобов`язати провести йому перерахунок пенсії з включенням таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 2950,00 грн, оклад за спеціальним званням - 2000,00 грн, надбавка за стаж служби в поліції 40 % - 1980,00 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань 30 % - 2079,00 грн, премія - 6645,36 грн, індексація - 762,64 грн, за рішенням суду - 3064,02 грн, загальний розмір пенсії становить 10 324,94 грн, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 01.01.2016 року, без обмеження граничного розміру.
2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.05.2018 без врахування матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та одноразової грошової допомоги при звільненні.;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.05.2018 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та одноразової грошової допомоги при звільненні, з врахуванням раніше виплачених сум.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задоволено:
- рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 скасовано в частині задоволених позовних вимог, розподілу судових витрат та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено.
В решті рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 залишено без змін.
5. Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив судове рішення апеляційного суду скасувати, а судове рішення суду першої інстанції - змінити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
7. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 у справі №750/12741/16-а зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 26.06.2016 з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та одноразової грошової допомоги при звільненні.
8. У травні 2018 року позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 на підставі виданої уповноваженим органом довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.
9. При цьому, як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснений без урахування у складі грошового забезпечення для обрахунку пенсії суми додаткових видів грошового забезпечення, які враховувались при обчисленні пенсії до 31.12.2017.
10. 01.11.2019 позивач звернувся до Головного управління НП в Чернігівській області з проханням видати довідку про розмір грошового забезпечення за посадою з якої його було звільнено зі служби в ОВС, прирівняною до посади поліцейських, для здійснення перерахунку пенсії.
11. Головним управлінням позивачу було видано довідку про види та розміри грошового забезпечення за посадою начальника відділення, що не входить до складу відділу (лист від 02.12.2019 №21/Т-203).
12. Зокрема, зазначеним листом від 02.12.2019 №21/Т-203, Головне управління Національної поліції в Чернігівській області надало Інформацію про види та розміри грошового забезпечення поліцейського, який перебуває на посаді начальника відділення, що не входить до складу відділу управлінь, відділів (відділень) Національної поліції в Чернігівській області за січень-жовтень 2019 року, у якій вказано такі складові: посадовий оклад - 2950,00 грн, оклад за спеціальним званням (майор) - 2000,00 грн, надбавка за стаж служби (40%) - 1980,00 грн, премія - 6645,36 грн (з січня по квітень), 6558,92 грн (з травня по червень), 6520,91 грн (з липня по жовтень).
13. 11.03.2020 позивач звернуся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, основних і додаткових видів грошового забезпечення.
14. Листом від 31.03.2020 №806-916/Т-02/8-2500/20 у здійсненні перерахунку пенсії із врахуванням усіх складових грошового забезпечення відповідачем позивачу відмовлено та зазначено, що пенсія виплачується згідно норм чинного законодавства.
15. Всі зазначені дії відповідача, як вказував позивач, призводять до отримання ним пенсії у неналежному розмірі. Зазначене у сукупності стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що постановою суду встановлено право позивача на отримання пенсії із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та одноразової грошової допомоги при звільненні, у зв`язку із чим зобов`язано відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 26.06.2016. Кінцевої дати проведення таких виплат судом не встановлено. Окремо зазначив, що жодних змін законодавства щодо зазначених складових пенсії позивача не відбулось, а перерахунок пенсії ОСОБА_1 у 2018 році був проведений у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення поліцейських.
17. В частині вимог про перерахунок пенсії за новими складовими (відповідно до листа від 02.12.2019 №21/Т-203) суд першої інстанції зазначив, що оскільки оновлена довідка про складові грошового забезпечення позивача від Міністерства внутрішніх справ України до відповідача не надходила, то такі позовні вимоги є передчасними.
18. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо передчасності частини вимог та окремо зазначив, що відповідно до постанови Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17 позивач не має права на включення до грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні. Виплата зазначених складових правомірно проводилась відповідачем на виконання відповідного судового рішення до наступного перерахунку пенсії.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. У касаційній скарзі позивач зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій. На думку скаржника:
а) рішенням суду, яке набрало законної сили, вже встановлено його права на отримання пенсії із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні;
б) підставою для перерахунку пенсії особі може бути як надіслана відповідним органом довідка так і подана особисто особою заява із долученням необхідних документів. Наголошує, що лист Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 02.12.2019 №21/Т-203 є саме тією інформацією, на підставі якої відповідач міг і повинен був здійснити позивачу перерахунок пенсії.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
21. Колегія суддів звертає увагу, що для правильного вирішення спору судам слід було дослідити:
а) чи правомірно відповідачем при перерахунку пенсії позивача у 2018 році виключено із розрахунку певні складові його грошового забезпечення?
б) чи є лист Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 02.12.2019 №21/Т-203 інформацією, на підставі якої відповідач мав би здійснити позивачу перерахунок пенсії.
Щодо права позивача продовжувати отримувати пенсію із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та одноразової грошової допомоги при звільненні
22. Частиною третьою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ) визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
23. Закон № 2262-ХІІ має на меті реалізацію особами, на яких він поширюється, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
24. Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
25. Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
26. Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17 (провадження № 11-806апп18), в якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10.03.2015 (№ 21-70а15).
27. Ураховуючи наведене, позивач не має права на отримання пенсії із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні.
28. Колегія суддів звертає увагу на те, що за визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
29. Аналіз зазначеної норми права дає підстави вважати, що з самого визначення поняття пенсія випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк.
30. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання пенсії, яка має виплачуватись постійно один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії. Але у разі зміни після прийняття рішення судом розміру та порядку соціальних та пенсійних виплат орган влади повинен діяти відповідно до чинного законодавства, не допускаючи за подібних обставин порушень, на які вже звертав увагу суд.
31. Згідно усталеної судової практики (постанови Верховного Суду України від 23.04.2013 №21-239а11, від 19.03.2013 №21-53а13, від 05.11.2013 №21-293а13, від 07.07.2014 №21-222014 тощо), відступу від якої не здійснювалось Верховним Судом, виплати за рішеннями судів, якими зобов`язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача.
32. В цьому випадку змін законодавства (зокрема норм статті 43 Закону № 2262-ХІІ) не відбувалось, але змінився підхід до тлумачення зазначених норм, зокрема, здійснено відступ від позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові цього суду від 10.03.2015 (№ 21-70а15).
33. Саме зазначена постанова Верховного Суду України була покладена в основу постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 у справі №750/12741/16-а, на застосуванні якої наполягає позивач. Оскільки на цей час висновки Верховного Суду України у справі № 21-70а15 нерелевантні до спірних правовідносин, то для правильного вирішення спору слід застосувати саме останню правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17.
34. За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції в цій частині є обґрунтованим.