ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 200/12532/19-а
адміністративне провадження № К/9901/24507/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Яковенка М.М.,
за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,
представника позивача Попової І.В.,
представника відповідача Каморнікова Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС, правонаступником якого є Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року (головуючий суддя Голуб В.А.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року (головуючий суддя Міронова Г.М., судді Арабей Т.Г., Геращенко І.В.) у справі за позовом Офісу великих платників податків ДПС, правонаступником якого є Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС, як відокремлений підрозділ ДПС до Управління державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходиться в банківських установах,
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2019 року Офіс великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС), правонаступником якого є Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС, як відокремлений підрозділ ДПС звернувся до суду з позовом до Управління державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області), в якому просило накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банківських установах в межах наявних на рахунках коштів, але не більше суми податкового боргу у розмірі 14 208 887,81 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, Офіс ВПП ДПС звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зокрема, в обґрунтування касаційної скарги зазначає про те, що відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, а у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Наведена норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами, зокрема, є недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.
Відповідно до статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі заяв відповідача, у зв`язку з реорганізацією податкового органу та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби", Наказу Державної податкової служби України від 30 вересня 2020 року №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", у відповідності до пункту 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березні 2019 року № 227 та пункту 1 Положення про Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12 листопада 2020 року № 643, згідно зі статтею 52 КАС України допущено заміну відповідача у цій справі з Офісу ВПП ДПС на Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, як відокремлений підрозділ ДПС.
УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області скористалося своїм правом та надіслало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представників сторін, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1399 "Про ліквідацію підрозділів Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ" ліквідовано як юридичну особу, зокрема, УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області, а наказом голови Національної поліції України від 6 листопада 2015 року №48 "Про затвердження Положення про Управління поліції охорони в Донецькій області" утворено Управління поліції охорони в Донецькій області (код ЄДРПОУ 40109189), як юридичну особу публічного права.
УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 08596860) з 17 листопада 2015 року перебуває в стані припинення. 19 січня 2016 року судом прийнято рішення для заявлення кредиторами своїх вимог, місцезнаходження юридичної особи: 84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Гвардійців Кантемирівців, 1а.
Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України від 31 березня 2017 року № 232/374 "Про передачу нерухомого майна" здійснено безоплатну передачу нерухомого майна зі сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, а саме: з балансу регіональних підрозділів ДСО при ГУ МВС (УМВС) України до сфери управління Національної поліції на баланс регіональних управлінь поліції охорони.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2016 року касаційну скаргу УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області задоволено. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року скасовано та залишено в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 лютого 2016 року, якою позовні вимоги УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби від 8 грудня 2015 року № 53 про опис майна у податкову заставу. Зобов`язано скасувати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, реєстрацію обтяження державного майна, закріпленого за УДСО при ГУМВС України в Донецькій області, включеного податковим органом до акту опису майна № 3/10/28-913 від 9 листопада 2015 року.
Рішенням господарського суду Донецької області від 22 червня 2018 року у справі № 905/972/16 задоволено позовні вимоги Офісу ВПП ДФС до Ліквідаційної комісії УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області. Зобов`язано Ліквідаційну комісію УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області включити вимоги кредитора Офісу ВПП ДФС у сумі 8768042,81 грн до реєстру вимог кредиторів. Зі змісту вказаного рішення вбачається, що матеріалами справи була підтверджена саме ліквідація, а не реорганізація Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області.
Згідно проміжного ліквідаційного балансу УДСО при ГУ МВС України в Донецькій області, станом на 1 вересня 2018 року вимоги Офісу ВПП ДФС у сумі 8 768 042, 81 грн включено до третьої черги задоволення вимог кредиторів.
За твердженням позивача за відповідачем станом на 17 жовтня 2019 року рахується заборгованість на загальну суму 14208887,81 грн, яка складається з недоїмки у розмірі 12206919,01 грн (сума несплаченого основного платежу 8883692,15 грн та сума несплачених штрафних санкцій 3323226,86 грн) та залишку несплаченої пені у розмірі 2001968,80 грн.
Вважаючи, що у відповідача наявний податковий борг, а у нього недостатньо майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг та відповідач має відкриті рахунки в різних банківських установах, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Процедура ліквідації регулюється, зокрема, Цивільним та Господарським кодексами України, законами України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", "Про господарські товариства", "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ліквідація це одна із форм припинення юридичної особи. Ліквідація юридичних осіб здійснюється без переходу прав i обов`язків підприємства, що ліквідується, до інших осіб, тобто без правонаступництва. При ліквідації підприємства його права й обов`язки припиняються.
За приписами статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 59 Господарського кодексу України (далі - ГК України), юридична особа припиняється також в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Майнові претензії кредиторів юридичної особи, що ліквідується, задовольняються з її майна. Для виплати грошових сум кредиторів встановлена спеціальна черговість, яка визначена статтею 112 ЦК України. Так, у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом. У другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результатів його інтелектуальної, творчої діяльності. У третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів), у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор не звертався до суду з позовом, а також вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються погашеними.
За змістом підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пунктів 36.1, 36.5 статті 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Згідно із пунктом 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до підпункту 54.3.2. пункту 54.3. статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Пунктом 57.3. статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
За приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно із пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податко