ПОСТАНОВА
Іменем України
29 листопада 2021 року
м. Київ
справа №369/4919/17
адміністративне провадження № К/9901/24395/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.09.2017 (суддя Ковальчук Л.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 (колегія у складі суддів Степанюка А.Г., Кузьменка В.В., Шурка О.І.)
у справі № 369/4919/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
третя особа - Генеральний штаб Збройних Сил України Міністерства оборони України
про зобов`язання провести нарахування та виплату пенсії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 12.05.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України, в якому просив зобов`язати провести нарахування та виплату призначеної з 17.12.2016 пенсії без обмеження кінцевої дати виплати з урахуванням раніше поданих документів та додатково наданого документа - довідки за №305/147 від 03.03.2017, виданої фінансовим управлінням Генерального Штабу Збройних Сил України для правильного та повного нарахування призначеної пенсії, з урахуванням сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премії згідно ст. 27 ДС України, ст. 10 Закону України №76, винагороди за участь в АТО та одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
2. Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.09.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017, позов задоволено частково:
- зобов`язано Головне Управління Пенсійного Фонду України в Київській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з урахуванням сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премій, винагороди за участь в АТО та одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких справлялись страхові внески, зазначених у довідці про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії № 305/147 від 03.03.2017, починаючи з 17.12.2016, з урахуванням раніше здійснених виплат;
- в решті позову відмовлено.
3. 04.12.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга відповідача на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким повністю відмовити у задоволенні позову.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.12.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
5. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно наказу Міністерства оборони України № 1169 від 08.12.2016 позивача було звільнено з військової служби у запас (за пунктом "б" (за станом здоров`я).
7. Згідно витягу з наказу № 248 від 16.12.2016 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини, виплачено йому надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, премію у розмірі 380 відсотків посадового окладу, надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 відсотків до посадового окладу, щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 60 відсотків місячного грошового забезпечення за період з 01.12.2016.
8. З 17.12.2016 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 70% від сум грошового забезпечення.
9. У відповідь на звернення позивача відповідачем надано розрахунок пенсії за вислугу років від 20.03.2017, зі змісту якого вбачається, що пенсія обчислена ОСОБА_1 із сум такого грошового забезпечення: посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років 40%, середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці (у тому числі робота з таємними виробами, носіями, документами 15% і 15%, надбавки за особливо важливі завдання 50%, премія 380%).
10. 23.03.2017 позивач звернувся до Київського обласного військового комісаріату із заявою про прийняття додаткового документу - довідки від 03.03.2017 №305/147 для проведення правильного та повного нарахування призначеної з 17.12.2016 пенсії.
11. Листом від 03.04.2017 №2/5/13-37зв Київський ОВК повідомив ОСОБА_1 про те, що довідка направлена до ГУ ПФ України у Київській області.
12. 05.04.2017 позивачем направлено на адресу відповідача заяву, в якій останній просив розглянути питання про прийняття додаткового документу - довідки за №305/147 від 03.03.2017, виданої фінансовим управлінням Генштабу, та провести нарахування пенсії, призначеної з 17.12.2016, з урахуванням отриманих за період з грудня 2014 року по грудень 2016 року сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премії згідно ст. 27 ДС України, ст. 10 Закону України №76, винагороди за участь в АТО та одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та нарахувати і виплачувати в подальшому пенсію, без обмеження кінцевої дати, у повному обсязі, у зв`язку з тим, що при призначенні пенсії безпідставно не були враховані вищевказані виплати. До вказаної заяви позивачем було додано оригінал довідки фінансового управління Генштабу від 03.03.2017 №305/147.
13. Листом від 21.04.2017 №343/В-01 ГУ ПФ України у Київській області повідомило ОСОБА_1 про те, що пенсія призначена останньому у відповідності до вимог чинного законодавства на підставі грошового атестату № 355057 та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення за 24 місяці №763 від 15.12.2016.
14. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
15. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що суми виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Відповідач протиправно не включив до суми додаткових видів грошового забезпечення для нарахування пенсії сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премії згідно ст. 27 ДС України, ст. 10 Закону України №76, винагороди за участь в АТО та одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
16. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова винагорода при звільненні, винагорода за участь в АТО та премія, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
18. Також, за висновком суду першої інстанції, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача виплачувати пенсію без обмеження кінцевої дати виплати, оскільки суд не може обмежувати законодавчий орган в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, премія, грошова винагорода за безпосередню участь в АТО, одноразова грошова допомога при звільненні, підлягають виплаті лише протягом встановленого проміжку часу та не мають постійного характеру, а тому не можуть бути включені до грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії позивача.
20. Щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 № 595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин (здійснення польотів у конкретному місці), її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, а тому вона не включається до складу грошового забезпечення при обчисленні пенсії.
21. Стосовно стягнення з відповідача судових витрат, то з 01.01.2017, відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України від 07.07.2011 № 3674-VІ "Про судовий збір" органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях.
22. 02.01.2018 позивач подав відзив на касаційну скаргу. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
24. Спірним питанням у цій справі є наявність підстав для включення до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, отриманих ним сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премії згідно ст. 27 ДС України, винагороди за участь в АТО та одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
25. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
26. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17 відступила від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 (№ 21-70а15) та дійшла висновку, що при обчисленні пенсії на підставі ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Крім того, факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного ст. 43 Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який є вичерпним.
27. У постанові від 31.07.2019 у справі № 442/7626/16-а Верховний Суд дійшов висновку, що одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, що має враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки належить до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.
28. Щодо винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, то Верховний Суд, зокрема, у постанові від 24.04.2019 у справі № 266/2322/16-а, дійшов висновку, що винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. Виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва). Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичний характер, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира.
29. Суд не знаходить підстав для відступу від вищезазначених правових висновків у справі, що розглядається.
30. Враховуючи вищезазначене, помилковими є висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для включення до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошових премій відповідно до статей Дисциплінарного статуту ЗСУ, винагороди за участь в антитерористичній операції та одноразової грошової допомоги при звільненні, виплата яких здійснювалася не щомісячно, оскільки зазначені виплати не входять до встановленого ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" переліку видів грошового забезпечення.
31. Щодо щомісячної додаткової грошової винагороди, то, зокрема у постановах від 24.06.2020 у справі № 0640/4032/18, від 16.09.2021 у справі № 560/5412/20, від 19.08.2021 у справі № 1940/1818/18, Верховний Суд дійшов висновку про те, що щомісячна додаткова грошова винагорода носить систематичний, щомісячний характер, належить до додаткових видів грошового забезпечення, а тому відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підлягає включенню у довідку та врахуванню під час обчислення пенсії.
32. Отже, отримувана позивачем згідно з довідкою № 305/147 від 03.03.2017, щомісячна додаткова грошова винагорода, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.
33. Доводи касаційної скарги щодо звільнення Пенсійного фонду України та його органів від сплати судового збору, що, на думку відповідача, унеможливлює стягнення на користь позивача судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, є безпідставними.
34. Відповідно до п.18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється, зокрема, Пенсійний фонд України та його органи.
35. Отже, відповідач звільняється від сплати судового збору при поданні адміністративного позову, апеляційної чи касаційної скарги тощо.
36. Проте, звільнення від сплати судового збору Пенсійного фонду України та його органів, не звільняє його від обов`язку відшкодувати судові витрати у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.
37. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.10.2018 у справі № 243/5892/17.
38. Відповідно до ч.1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
39. Ураховуючи наведене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права підлягають скасуванню з ухваленням нового - про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 341, 345, 351, 356 України, Суд -