ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 810/2996/15
адміністративне провадження № К/9901/20967/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Приватного підприємства "Еркер"
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії судів Єгорової Н.М., Сорочка Є.О., Федотова І.В. від 23 квітня 2021 року
у справі № 810/2996/15
за позовом Приватного підприємства "Еркер"
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2015 року Приватне підприємство "Еркер" (далі також - позивач, ПП "Еркер") звернулось до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі також - відповідач), у якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 23 квітня 2015 року № 18 про накладення штрафу в сумі 102 057,55 грн та пені в розмірі 171 048,99 грн, всього фінансових санкцій на загальну суму 273 106, 54 грн.
2. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року, відмовлено у задоволенні позову.
3. Постановою Верховного Суду від 19 вересня 2019 року касаційну скаргу Приватного підприємства "Еркер" задоволено частково. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року скасовано, а справу № 810/2996/15 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано прийняте Управлінням Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області рішення "Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду" від 23 квітня 2015 року № 18 в частині нарахування Приватному підприємству "Еркер" пені у розмірі 1 601,60 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у задоволенні заяви ПП "Еркер" про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин для його поновлення.
6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПП "Еркер" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі № 810/2996/15.
7. 4 червня 2021 року позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року, у якій просить таку скасувати, а справу № 810/2996/15 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
8. Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
9. 5 липня 2021 року до Суду від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
10. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що причини поважності пропуску строку на подання апеляційної скарги, які зазначені апелянтом, є неповажними. Інших доводів поважності причин пропуску строку апелянтом не зазначено.
ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
11. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення необґрунтованого судового рішення. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтоване введенням карантину на усій території України, хворобою представниці позивача та перебуванням її на лікарняному, а також тим, що рішення суду першої інстанції позивачем не отримувалося. Рішення суду першої інстанції у паперовій формі на адресу позивача не надсилалося, а лише було надіслано на адресу електронної пошти, що свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
12. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.
IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає таке.
14. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
15. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
16. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року не відповідає, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятні з огляду на таке.
17. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
18. Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).
19. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
20. Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
21. Отже, законом визначені процесуальні строки апеляційного оскарження судового рішення, а також підстави, за яких такий може бути поновлений у разі його пропуску.
22. Застосовуючи до апеляційної скарги наслідки, установлені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції виходив із того, що надіслання судового рішення на електронну адресу позивача та його представника відбулося у передбачений законом спосіб, а отже, початком відліку строку на апеляційне оскарження слід вважати 26 листопада 2020 року.
23. Частиною п`ятою статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
24. Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
25. Частиною 7 статті 18 КАС України передбачено, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
26. Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ХІ "Підсистема електронного суду" Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
27. Відповідно до пункту 14 розділу XI "Підсистема електронного суду" Положення про АСДС, у редакції рішення РСУ №17, всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.
28. Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення).
29. Згідно з вимогами розділу XI Положення обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі "Електронний суд", розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.
30. Відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
31. Положеннями підпункту 15.15 цього пункту встановлено, що суд вручає судові рішення в паперовій формі.
32. Посилання апеляційного суду на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції надіслане на електронну адресу позивача та представника позивача, колегія суддів оцінює критично, оскільки факт отримання копії рішення суду засобами електронної пошти не тягне за собою правових наслідків, передбачених статтею 251 КАС України.
33. При цьому, колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги, що в адміністративному позові відсутні будь-які прохання про направлення процесуальних документів у справі на електронну адресу позивача (представника позивача). Водночас суд першої інстанції надіслав копію рішення від 26 листопада 2020 року у цій справі виключно на електронну адресу позивача та його представника. Доказів направлення цієї ухвали на офіційну електронну адресу позивача або у паперовій формі поштовим відправленням матеріали справи не містять.
34. Аналіз приписів статей 124, 129, 251, підпунктів 15.1, 15.15 підпункту 15 пункту 1 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України, якими встановлено порядок направлення копій процесуальних та інших документів, свідчить про обов`язок суду направлення копії рішення від 26 листопада 2020 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
35. Питання належності вручення процесуальних документів учасникам справи було предметом неодноразового аналізу Верховним Судом. Так, зокрема у постановах від 1 липня 2021 року у справах № 522/3546/20, №802/118/17-а, від 17 червня 2021 року у справі № 420/2097/20, від 9 квітня 2021 року у справі № 500/90/19, від 31 березня 2021 року у справі № 240/13092/20, від 28 січня 2021 року у справі № 260/1888/20, від 31 жовтня 2019 року у справі № 760/22516/18 Верховний Суд зазначив про необхідність застосування саме положень підпункту 15.15 пункту 15 частини першої розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України та вручення судових рішень судами в паперовій формі.
36. За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів дійшла висновку про передчасність застосування апеляційним судом до спірних правовідносин наслідків, встановлених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
37. При застосуванні процесуальних норм потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
38. Однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного перегляду справи. При цьому право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої статті 55 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним із яких є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Цей принцип полягає у тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку, визначених цим Кодексом, надається право оскарження ухвалених судом рішень. Тому необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний (другий) перегляд судового рішення.
39. Колегія суддів також зазначає, що Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
40. Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012 та пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року №13-рп/2011).
41. Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).
42. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Еркер" задовольнити.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року скасувати, а справу № 810/2996/15 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.