Постанова
іменем України
25 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 243/10442/20
провадження № 51-2962км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Марчука О. П., Матієк Т. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання Трутенко А. Ю.,
прокурора Матолич М. Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника Моторно (транспортного) страхового бюро України - Сакалюка Д. В. на вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12 січня 2021 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 27 квітня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050000000622 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк: за ч. 1 ст. 135 КК -1 рік; за ч. 2 ст. 286 КК -4 роки 6 місяців без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Цивільні позови потерпілих задоволено частково. Зокрема стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь:
- ОСОБА_2, яка діє у власних інтересах та інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - моральну шкоду, заподіяну смертю чоловіка, у розмірі 10 000 грн, відшкодування за проведення похорон у сумі 5950 грн, відшкодування за встановлення пам`ятника на цвинтарі - 7675 грн, відшкодування вартості пошкодженого велосипеда - 4500 грн; відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю батька, у сумі 20 000 грн та відшкодування за втрату годувальника в сумі 175 169, 92 грн;
- ОСОБА_5 - моральну шкоду, заподіяну смертю сина, у розмірі 10 000 грн;
- ОСОБА_6 - моральну шкоду, заподіяну смертю батька, у розмірі 10 000 грн та страхове відшкодування за втрату годувальника в сумі 4830, 08 грн;
- ОСОБА_5 - моральну шкоду, заподіяну смертю сина, у розмірі 10 000 грн.
Згідно з вироком суду 09 жовтня 2020 року приблизно о 20:15 ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки ВАЗ 2101 (державний номерний знак НОМЕР_1 ), в порушення вимог пунктів 2.1.а), г), 2.9 а) Правил дорожнього руху, рухаючись з ближнім світлом фар, зі швидкістю не менше ніж 81,3 км/год по вул. Центральна в с. Билбасівка Слов`янського району Донецької області у бік м. Слов`янськ Донецької області, діючи в порушення вимог п.п.12.4, 12.9 (б), 19.3 Правил дорожнього руху, в районі будинку № 61 скоїв наїзд на велосипед під керуванням ОСОБА_7 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть останнього.
Апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу представника цивільного відповідача. Вирок змінив в частині вирішення цивільного позову та зменшив розмір стягнутого з МТСБУ на користь ОСОБА_2 відшкодування вартості пошкодженого велосипеда до 4200 грн. В решті вирок залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача, посилаючись на істотні порушення вимог процесуального та матеріального права, просить змінити судові рішення в частині вирішення цивільного позову та відмовити у задоволенні позовних вимог потерпілих до МТСБУ. Вказує на те, що суди невірно застосували норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що стосуються вирішення цивільних позовів і не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду та безпідставно стягнули з МТСБУ моральну шкоду на користь потерпілих.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, кваліфікація вчиненого за ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК, вид та розмір призначеного засудженому покарання в касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи касаційної скарги представника цивільного відповідача про неправильність вирішення судами першої та апеляційної інстанцій цивільних позовів потерпілих, а саме в частині відшкодування МТСБУ моральної шкоди потерпілій, є необґрунтованими.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
З огляду на це, при вирішенні цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників і характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також визначити порядок її відшкодування.
При вирішенні цивільних позовів потерпілих до МТСБУ, цих вимог закону місцевим та апеляційним судами дотримано.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, внаслідок вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК, потерпілим було заподіяно матеріальну та моральну шкоду у зв`язку зі смертю ОСОБА_7, котрий у результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження, що спричинили його смерть.
З метою відшкодування завданої шкоди, потерпілі подали цивільні позови до суду, визначивши як відповідачів в тому числі і МТСБУ.
За приписами ст. 39 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV) Моторно (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Основним завданням МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Згідно з п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема транспортним засобом, власник якого не застрахував своєї цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке перебувало в такому транспортному засобі.
Оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 не мав поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з врахуванням вимог Закону № 1961-IV відповідальність за спричинення ним шкоди внаслідок ДТП була покладена як на засудженого так і на МТСБУ.
Відповідно до ст. 22 Закону № 1961-ІV у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Також п. 27.3 ст. 27 цього Закону, крім іншого, передбачено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Розмір мінімальної заробітної плати в місячному розмірі на день ДТП, тобто станом на 9 жовтня 2020 року, становив 5000 грн, що визначено ст. 8 Закону України "Про державний бюджет на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року № 294-IX.
Оскільки потерпілим, у зв`язку із смертю ОСОБА_7 було заподіяно моральну шкоду, суд обґрунтовано дійшов висновку про стягнення з МТСБУвідшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн кожному.
Крім цього положенням ст. 1201 ЦК передбачено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Статтею 27.4 вищевказаного закону передбачено, що страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Дослідивши надані ОСОБА_2 товарні чеки, місцевий суд також дійшов висновку про стягнення з МТСБУ на користь останнього понесені нею витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника.
Крім цього, на підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК та ст. 41.1 Закону № 1961-ІV судом стягнуто з МТСБУ відшкодування вартості пошкодженого майна.
Частиною 1 ст. 1200 ЦК передбачено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, шкода відшкодовується дітям до досягнення ними вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років). Згідно з ч. 2 цієї статті шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди.
Пунктом 27.2 ст. 27Закону № 1961-ІV передбачено, що страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених на день настання страхового випадку
З врахуванням наданої ОСОБА_2 довідки про її доходи та податкової декларації ФОП ОСОБА_7, місцевий суд обґрунтовано стягнув з МТСБУ на користь ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, а також на користь ОСОБА_6 відшкодування за втрату годувальника.
Рішення суду в частині вирішення цивільного позову прийнято з дотриманням положень статей 128,129 КПК та статей 1167, 1194 ЦК. Вирок суду відповідає вимогам ст. 374 КПК, у ньому наведено підстави для задоволення цивільних позовів.
Переглянувши вирок в апеляційному порядку, перевіривши доводи апеляційної скарги представника цивільного відповідача у частині вирішенні цивільних позовів потерпілих до МТСБУ, які є аналогічними доводам його касаційної скарги, апеляційний суд відповідно до приписів ст. 419 КПК обґрунтовано визнав їх неспроможними, навівши належні й достатні мотиви спростування.
Зокрема з приводу посилання представника цивільного відповідача на необхідність звернення позивачів до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону №1961-ІV, апеляційний суд зазначив, що передчасне звернення потерпілих з позовом до МТСБУ не є вирішальним, оскільки подію дорожньо-транспортної пригоди, винну у ній особу, завдану цивільним позивачам шкоду та причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями ОСОБА_1, який свою цивільно-правову відповідальність в установленому Законом порядку не застрахував, та смертю потерпілого ОСОБА_7 було встановлено в судовому порядку, у зв`язку з чим судом першої інстанції і було зобов`язано МТСБУ відшкодувати позивачам шкоду, заподіяну злочином. Залучення МТСБУ як цивільного відповідача узгоджується зі статтями 62, 128 КПК.
Апеляційний суд погодився з визначеним судом першої інстанції розміром стягнутих з МТСБУ коштів на відшкодування моральної шкоди потерпілим, а також відшкодування шкоди, пов`язаної із втратою годувальника та витрат на поховання.
Разом з цим суд визнав обґрунтованими доводи представника цивільного відповідача з приводу неправомірного стягнення з МТСБУ на підставі ч. 2 ст. 1187 ЦК та п.п. 41.1 до ст. 41 Закону №1961-ІV грошового відшкодування пошкодженого велосипеда у сумі 4500 грн, та з урахуванням наданої до суду довідки на підтвердження вартості пошкодженого велосипеду, зменшив розмір стягнутих грошових коштів в цій частині до 4200 грн.
Отже, вирок та ухвала щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільних позовів потерпілих до МТСБУ відповідають вимогам цивільного законодавства, вказані рішення постановленні із дотриманням вимог ч. 5 ст. 128 КПК та відповідають вимогам статей 370, 374, 419 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставами для скасування чи зміни оскаржуваних рішень, при розгляді кримінального провадження в суді касаційної інстанції не встановлено, а тому касаційна скарга представника цивільного відповідача МТСБУ задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд