Постанова
Іменем України
19 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 751/8764/19
провадження № 61-17644св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Держава Україна в особі Державної казначейської служби України, прокуратури Чернігівської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 серпня 2020 року у складі судді Олійника В. П. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Онищенко О. І., Скрипки А. А., Шарапової О. Л., та керівника Чернігівської обласної прокуратури на постанову Чернігівського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Онищенко О. І., Скрипки А. А., Шарапової О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, прокуратури Чернігівської області, в якому, з урахуванням уточнень, просив стягнути з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України на свою користь 330 000,00 грн майнової шкоди та 2 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовував тим що з 23 травня 2014 року був призначений головою Бобровицької районної державної адміністрації.
В період із 04 лютого 2015 року до червня 2019 року, тобто понад 4 роки, безпідставно притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема підозрювався та обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, щодо нього застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 04 червня 2019 року кримінальне провадження закрито у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
Незаконне перебування під слідством та судом за вказаний період призвело до погіршення стану здоров`я, у зв`язку з чим він неодноразово звертався за консультаціями до лікарів та проходив стаціонарне та амбулаторне лікування, завдало серйозного психологічного стресу, який негативно вплинув на його психоемоційний стан.
Крім того, під час досудового розслідування за місцем його проживання проводились обшуки, що негативно вплинуло на його відносини з сім`єю, накладено арешт на єдине майно - земельну ділянку, внаслідок чого він був позбавлений вільно розпорядитись своєю власністю, змушений був звільнитися з посади голови Бобровицької районної державної адміністрації, залишившись фактично без засобів до існування.
Незаконне засудження призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків його як громадянина, оскільки сам факт притягнення до кримінальної відповідальності в якості підозрюваного, обвинуваченого, а пізніше її незаконного засудження за вироком суду, був відомий його родичам та знайомим, що негативно вплинуло на його стосунки з людьми та вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, при цьому вказані події висвітлені у засобах масової інформації, внаслідок чого зруйнована його репутація.
Враховуючи викладене, просив стягнути з Державного бюджету України на його користь 2 000 000 грн на відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, а також майнову шкоду, яка складається з витрат за недоотриману заробітну плату у розмірі 300 000 грн, витрат на лікування в сумі 30 000 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з Єдиного казначейського рахунка на користь ОСОБА_1 12 788,60 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 216 313,40 грн - на відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивач тривалий час перебував під слідством та судом, що призвело до порушення його конституційних прав, нормальних життєвих зв`язків, негативно вплинуло на його сімейні зв`язки та відносини з близькими людьми, у зв`язку з чим він був змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Суд зазначив, що законом передбачене безумовне право громадянина на відшкодування шкоди в розмірах і порядку, передбаченому законодавством, у випадку закриття кримінальної справи за відсутністю у діянні складу злочину.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходив із мінімального розміру заробітної плати, установленої законодавством на момент розгляду справи, врахувавши час перебування ОСОБА_1 під слідством та судом (45 місяців 24 дні).
Крім того, позивач має право на відшкодування втраченого заробітку за час відсторонення від посади, що становить 40 днів.
Додатковим рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 11 вересня 2020 року в рахунок розподілу судових витрат у даній справі компенсовано позивачу за рахунок держави, у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, 979 грн за надання професійної правничої допомоги.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 серпня 2020 року змінено.
Збільшено розмір стягненої на користь ОСОБА_1 моральної шкоди з 216 313,40 грн до 500 000,00 грн.
У іншій частині судове рішення залишено без змін.
Апеляційний суд, із урахуванням конкретних обставин у справі, зокрема обсягу моральних страждань, перенесених позивачем за період перебування під слідством та судом у тому числі тривалості його перебування під слідством та судом, а також характеру пред`явленого обвинувачення, часу та зусиль, які необхідно було вжити для відновлення попереднього стану, врахувавши засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості, вважав, що необхідним і достатнім розміром відшкодування моральної шкоди є сума у 500 000,00 грн.
У решті апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції та вважав судове рішення таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року в справі № 6-2203цс15, Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року в справі № 757/53996/17, від 04 грудня 2019 року в справі № 468/901/17-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
У грудні 2020 року керівник Чернігівської обласної прокуратури також звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає, що апеляційний суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц, 31 жовтня 2018 року у справі № 383/596/15, Верховного Суду від 04 червня 2018 року у справі № 489/2492/17, 13 червня 2018 року у справі № 464/6863/16, 21 червня 2018 року у справі № 205/119/17, 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17, 09 жовтня 2019 року у справі № 522/17164/16-ц, 04 грудня 2019 року у справі № 468/901/17-ц, 04 березня 2020 року у справі № 686/23731/15-ц, 24 березня 2020 року у справі № 818/607/17, Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року в справі № 6-2203цс15, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 грудня 2017 року у справі № 520/1919/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); судами попередніх інстанцій встановлені обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Присудження судом відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 000 грн не відповідає глибині його страждань, тривалості обмеження конституційних прав та засадам розумності, виваженості і справедливості.
Крім цього, що суди дійшли помилкового висновку і про відмову в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, що складається з втраченого заробітку в розмірі 300 000,00 грн, внаслідок незаконного відсторонення від посади та подальшого звільнення, та витрат на лікування в розмірі 30 000,00 грн.
Керівник Чернігівської обласної прокуратури у касаційній скарзі посилається на те, що саме діх ОСОБА_1 провокували затягування слідства у кримінальній справі, а тому апеляційний суд безпідставно збільшив розмір морального відшкодування. Крім того, ОСОБА_1 не довів заподіяння йому моральних страждань та інших втрат немайнового характеру.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області справу № 751/8764/19 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, прокуратури Чернігівської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що розпорядженням Президента України від 23 травня 2014 року ОСОБА_1 призначено головою Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області.
04 лютого 2015 року прокуратурою Чернігівської областівідносно ОСОБА_1 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015270000000041 про підозру у скоєнні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 11 серпня 2015 року ОСОБА_1 затримано відповідно до статей 40, 104,131-132, 208-211, 213 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 серпня 2015 року до ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80 000 грн.
Відповідно до розпорядження Президента України від 13 серпня 2015 року ОСОБА_1 відсторонено від посади голови Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області.
29 вересня 2015 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру та складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 лютого 2015 року за № 42015270000000041 щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
05 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звільнено з посади голови Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області відповідно до розпорядження Президента України та на підставі розпорядження Бобровицької районної державної адміністрації з 07 жовтня 2015 року припинено його повноваження за власним бажанням.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 20 серпня 2015 року наявне обтяження у виді арешту нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 7420610100:01:003:0003, обтяжувач - прокуратура Чернігівської області, обтяжена особа - ОСОБА_1 .
Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 лютого 2016 року ОСОБА_1 визнано винним за частиною третьою статті 368 КК України та призначено покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з державною службою, строком на 2 роки, з конфіскацією всього майна, що є його власністю, з позбавленням 5 рангу 3 категорії державного службовця. Зазначений вирок скасований ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 24 травня 2016 року із призначенням нового судового розгляду.
Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 грудня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним за частиною третьою статті 368 КК України та призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, установах та організаціях державної і комунальної власності, пов`язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 03 роки, з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності, з позбавленням 5 рангу 3 категорії державного службовця. Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 26 червня 2017 року вирок змінений, а постановою Верховного Суду від 27 лютого 2019 року ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області скасовано із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 04 червня 2019 року вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 грудня 2016 рокускасовано, подальше провадження в справі закрито у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи і вичерпанням можливостей їх отримати.
Обґрунтовуючи підстави позову, ОСОБА_1 посилався на те, що внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності йому заподіяно моральну шкоду, право на відшкодування якої він набув у зв`язку ззакриттям кримінального провадження.