Постанова
Іменем України
19 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 554/3543/20
провадження № 61-349св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: держава Україна в особі Державної казначейської служби України, прокуратури Полтавської області, правонаступником якої є Полтавська обласна прокуратура, Управління Служби безпеки України в Полтавській області, Головне управління Національної поліції України в Полтавській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Полтавської обласної прокуратури на постанову Полтавського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Бутенко С. Б., Обідіної О. І., Прядкіної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, прокуратури Полтавської області, Управління Служби безпеки України в Полтавській області, Головного управління Національної поліції України в Полтавській області про відшкодування моральної шкоди у розмірі 618 075,00 грн, заподіяної незаконними діями органів досудового слідства, дізнання та прокуратури.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що вироком Київського районного суду м. Полтави від 24 квітня 2019 року у справі № 552/6480/17 визнано невинуватим та виправдано його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, у зв`язку з недоведеністю участі у вчиненні злочину
Внаслідок незаконного перебування під слідством та судом у період з 09 серпня 2017 року до 10 вересня 2019 року він був обмежений у своїх конституційних правах і свободах, як громадянин України, у фізичних, загальнолюдських, духовних, емоційних потребах, не мав змоги піклуватися на належному рівні про свою родину, виховувати дітей, займатись побутовими справами, працювати і жити у звичайному життєвому ритмі, що завдало йому значної моральної шкоди. Також незаконне кримінальне переслідування завдало серйозного психологічного стресу, який негативно вплинув на його психоемоційний стан.
Враховуючи викладене, просив стягнути з Державного бюджету України на його користь 618 075,00 грн моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 28 серпня 2020 року у складі судді Титар Л. С. закрито провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління Служби безпеки України в Полтавській області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів досудового слідства, дізнання та прокуратури, у зв`язку з відмовою позивача від позову в цій частині.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, прокуратури Полтавської області, Головного управління Національної поліції України в Полтавській області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів досудового слідства, дізнання та прокуратури задоволено частково.
Стягнуто з Держави Україна, в особі прокуратури Полтавської області на користь громадянина України, ОСОБА_1 шляхом списання коштів у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 118 075,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з держави Україна в особі Головного управління Національної поліції України в Полтавській області на користь громадянина України ОСОБА_1 шляхом списання коштів у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 118 075,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивач тривалий час перебував під слідством та судом, що призвело до порушення його конституційних прав, нормальних життєвих зв`язків, негативно вплинуло на його сімейні зв`язки та відносини з близькими людьми, у зв`язку з чим він був змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Суд зазначив, що законом передбачене безумовне право громадянина на відшкодування шкоди в розмірах і порядку, передбаченому законодавством, у випадку закриття кримінальної справи у зв`язку з недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходив із мінімального розміру заробітної плати, установленої законодавством на момент розгляду справи, врахувавши час перебування ОСОБА_1 під слідством та судом (25 місяців).
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 28 серпня 2020 року змінено.
Зменшено суму грошового відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 незаконними рішенням та діями органів досудового слідства та прокуратури, з 239 500,00 грн до 200 000,00 грн, та викладено резолютивну частину рішення у такій редакції: "Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 200 000,00 грн грошового відшкодування моральної шкоди".
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В іншій частині судове рішення залишено без змін.
Апеляційний суд, із урахуванням конкретних обставин у справі, зокрема обсягу моральних страждань, перенесених позивачем за період перебування під слідством та судом у тому числі тривалості його перебування під слідством та судом, а також характеру пред`явленого обвинувачення, часу та зусиль, які необхідно було вжити для відновлення попереднього стану, врахувавши засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості, вважав, що необхідним і достатнім розміром відшкодування моральної шкоди є сума у 200 000,00 грн.
Окрім того, змінюючи резолютивну частину рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі, тому боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин.
У решті апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції та вважав судове рішення таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
05 січня 2021 року Полтавська обласна прокуратура звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення в частині стягнення на користь позивача моральної шкоди, зменшити розмір стягнутої суми до мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110цс18), від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц, постановах Верховного Суду від 04 червня 2018 року у справі № 489/2492/17 (провадження № 61-8890св18), від 13 червня 2018 року у справі
№ 464/6863/16 (провадження № 61-10293св18), від 21 червня 2018 року у справі № 205/119/17 (провадження № 61-24700св18), від 25 липня 2018 року у справі № 607/14493/16-ц (провадження № 61-12051св18) від 19 вересня 2018 року у справі № 534/955/17 (провадження № 61-22539св18), від 19 грудня 2018 року у справі № 214/5262/15-ц (провадження № 61-34358св18), від 20 березня 2019 року у справі № 727/9472/16-ц (провадження № 61-19св17) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні спору.
Суд необґрунтовано визначив розмір моральної шкоди, стягнутої на користь позивача, не врахував законодавство про відшкодування шкоди, унаслідок чого розмір морального відшкодування безпідставно завищено.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Октябрського районного суду міста Полтави справу № 554/3543/20 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, прокуратури Полтавської області, правонаступником якої є Полтавська обласна прокуратура, Управління Служби безпеки України в Полтавській області, Головного управління Національної поліції України в Полтавській області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів досудового слідства, дізнання та прокуратури.
Зупинено виконання рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 28 серпня 2020 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 200 000,00 грн грошового відшкодування моральної шкоди до закінчення касаційного провадження.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 24 лютого 2017 року слідчим відділом Управління Служби Безпеки України в Полтавській області на підставі матеріалів відділу БКОЗ Управління внесено відомостідо Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017170000000003 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
Відповідно до ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 04 серпня 2017 року за місцем проживання та роботи позивача проведено обшуки, про що складено відповідні протоколи.
09 серпня 2017 року прокурором відділу прокуратури Полтавської області Толмачевим Я. О. повідомлено ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 369-2 КК України у кримінальному провадженні № 22017170000000003.
15 серпня 2017 року старший слідчий СУ ГУ НП в Полтавській області Кравченко Т.О . звернулася до суду з клопотанням про відсторонення ОСОБА_1 від займаної посади.
12 вересня 2017 року старшим слідчим в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у Полтавській області Кравченко Т. О. складено обвинувальний акт, у кримінальному провадженні № 120171700000000416, справа скерована до Київського районного суду м. Полтави.
10 квітня 2019 року прокурор відділу прокуратури Полтавської області Ковінько Д. В. склав новий обвинувальний акт, в якому змінив раніше пред`явлене обвинувачення ОСОБА_1 з частини другої статті 369-2 КК України на частину третю статті 368 КК України.
Вироком Київського районного суду м. Полтави від 24 квітня 2019 року, залишеним без змін ухвалою Полтавського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року та постановою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 552/6480/17, ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, у зв`язку з недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину.
Обґрунтовуючи підстави позову, ОСОБА_1 посилався на те, що внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності йому заподіяно моральну шкоду, право на відшкодування якої він набув у зв`язку звиправдувальним вироком суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Так, підставою касаційного оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110цс18), від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц, постановах Верховного Суду від 04 червня 2018 року у справі № 489/2492/17 (провадження № 61-8890св18), від 13 червня 2018 року у справі № 464/6863/16 (провадження № 61-10293св18), від 21 червня 2018 року у справі № 205/119/17 (провадження № 61-24700св18), від 25 липня 2018 року у справі № 607/14493/16-ц (провадження № 61-12051св18) від 19 вересня 2018 року у справі № 534/955/17 (провадження № 61-22539св18), від 19 грудня 2018 року у справі № 214/5262/15-ц (провадження № 61-34358св18), від 20 березня 2019 року у справі № 727/9472/16-ц (провадження № 61-19св17) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.